7.5. Біосинтез вуглеводів та ліпідів яйця

З вуглеводів у годівлі птиці нормують лише клітковину, яка відіграє важливу роль у процесах травлення, зокрема перистальтику кишечників, активізує виділення травних ферментів, що позитивно впливає на перетравлення протеїну, жиру та вуглеводів. Але в організмі птиці немає ферментів, які розщеплюють клітковину. Це відбувається у сліпих відростках кишечнику під впливом ферментів мікроорганізмів. Перетравлення вуглеводів у птиці низьке - 5-15%, лише у гусей цей показник досягає 20-30%.

У той же час вуглеводи у раціоні - важливе джерело енергії для птиці, особливо зерно кукурудзи, сорго пшениці, вівса, які представлені головним чином крохмалем, котрий легко перетравлюється птицями. Добавки в ці раціони відновних ензимних та вітамінних препаратів покращують засвоєння вуглеводів та яйценосність, ріст молодої птиці.

Ліпіди яєць птиці подані цілим рядом ненасичених, жирних кислот (олеїновою, лінолевою, арахідоновою та іншими). Відношення ненасичених кислот до насичених складають 7:3, що забезпечує їх високу засвоюваність. У яйцях багато лецетину (8,6%), який є основною частиною фосфоліпідів. У зв'язку з таким високим рівнем ліпідів енергетичне споживання яйця досягає 1600 кДж у 100 г.

Використання жирів раціону, необхідних для формування ліпідів яєць чи тіла, призводить до зміни складу жирних кислот. На утворення жирів у курей (Schuler and Essary, 1971) та індичок (Могаn et al, 1973) у значній мірі впливають рослинні жири з високим вмістом поліненасичених жирних кислот, ніж більш насичені тваринні жири. Ліпіди жовтка нагадують жирні кислоти раціону (Guenter et al, 1971; Sim et al, 1973).

Лінолеву та α-лінолеву кислоти відносять до жирних кислот, необхідних для обміну речовин. Поліненасичені жирні кислоти (ПРЖК) не утворюються в організмі птиці, але під впливом фосфоліпідів біосинтезуються у складні сполуки, які звуться енкозанондами, які відіграють роль потужних біологічних регуляторів.

Енкозанонди підрозділяють на простагландини, простацикліни, тромбоксани і лейкотрини.

Енкозанонди розповсюджуються по всьому тілі птиці і практично кожна фізіологічна система птиці випробовує вплив цих гормональне подібних сполук.

7.6. Стимулятори яєчної продуктивності курей, качок, гусей. Загальна характеристика та застосування

Раціони для птиці складають, як правило, із суміші деяких кормів, таких як зерно, соєве борошно, корми тваринного походження, вітаміни та мінеральні добавки. Саме такі корми, а також вода забезпечують птицю енергією та поживними речовинами, необхідними для їх росту, розвитку та відтворення. В раціони можуть входити деякі компоненти які не вважаються поживними речовинами, такі як ксентоділ, антиоксиданти, які значно покращують ріст та розвиток і впливають на ефективність споживання кормів. Власне такі речовини мають назву - стимулятори, наприклад, потреба у протеїні і амінокислотах дуже варіює залежно від рівня продуктивності, інтенсивності росту або яйценосності. Зокрема, потреба індичок та курчат у амінокислотах значно більша у порівнянні з дорослими, тому стимулюючи дію виявляють взаємопов'язані амінокислоти і метіонін + цистин. З метіоніну для проходження біологічних процесів використовується метилова група і утворюється сірковмісна сполука - гомоцистин. Цей сульфат використовується в організмі птиці для утворення сполучної тканини. Суттєве значення має сполука фенілаланіну + тирозин, гліцин + серин.

Птиці не синтезують деякі ненасичені жирні кислоти (лінолева, ліноленова, арахідонова) в той же час нестача їх призводить до руйнування мембран організму, в яйцях порушується розвиток зародку. Стимулятором ненасичених жирних кислот є включення в раціон птиці насіння льону. Згодовування птиці насіння соняшника чи введення у раціон соняшникової олії підвищує в жовтках яєць кількість лінолевої та арахідонової кислот. Тваринний жир у порівнянні з рослинним у 2-6 разів знижує рівень вказаних кислот за одночасного підвищення у жовтках кількості ненасичених кислот (пальмітинової, стеаринової, олеїнової).

Мінеральні речовини — неорганічні компоненти кормів, а потім також містяться у тканинах птиць. Вони формують скелет, а також підтримують осмотичний баланс в організмі птиці.

Основу макроелементів складає кальцій та фосфор, які формують розвиток кісток, а у дорослої птиці при яйценосності кальцій іде на формування шкарлупи яйця, за цих умов правильне співвідношення 12 частин кальцію на 1 частину фосфору. Пропорція натрію, калію та хлоридів теж потрібна. Експерименти показали, що натрій і калій ведуть до утворення в організмі птиці лугів, а хлорид - кислот.

Мікроелементи — мідь, йод, залізо, марганець, селен і цинк організмом споживаються в малих кількостях. Залізо - складова частина гемоглобіну та цитохрому. Мідь, марганець, цинк відіграють найважливішу роль в утворенні ензимів, а цинк - в структурі ДНК (цинкові пальці). Під час дефекації різко Зменшується не лише продуктивність, а й якість продукції, тому стимулювання раціонів цими мікроелементами дає великі наслідки. У таблиці 34 наведений рецепт комбікорму з часткою мікроелементів, які потрібні курям.

Таблиця 34