2.2. Конституція та її зв’язок з продуктивністю тварин

Термін конституція взятий з стародавньої грецької медицини. Під конституцією слід розуміти загальну тілобудову організма, яка обумовлена анатомо-фізіологічними особливостями будови, спадковими факторами і

виражається в характері продуктивності тварини і його реагуванні на вплив факторів навколишнього середовища. Формування різних типів конституції пов'язано з умовами індивідуального розвитку організму.

Серед чисельних 30отехнічних класифікацій типів конституції найбільше значення має класифікація П.Н.Кулешова [30]. Врахувавши дані свого досвіду, вчений виділив чотири типи конституції тварин: грубий, ніжний, щільний, рихлий.

Грубий тип характеризується грубим кістяком, товстою шкірою і загальною масивністю тілобудови. Тварини цього типу мало пристосовані до виробництва молока, повільно відгодовуються, але володіють високою витривалістю та міцністю. До цього типу відносяться робоча худоба, грубововнові вівці.

Ніжний тип відрізняється вузькотілістю, сухістю форм тілобудови, тонкою шкірою. Слабкорозвиненим кістяком, підвищеним обміном речовин, легкою збудливістю. До цього типу можуть бути віднесені коні верхових порід, молочна худоба, вівці тонкорунних порід.

Щільний тип характерний для тварин, які мають міцний кістяк, добре розвинені м'язи, внутрішні органи, щільну шкіру. В організмі тварин цього типу обмін речовин протікає інтенсивно. Це найбільш продуктивний тип тварин. До нього відносяться більшість молочно-м'ясних порід великої рогатої худоби, запряжні коні (орловський рисак), м'ясо-вовнові вівці.

Крихкий тип характеризуються широкотілістю, добре розвиненими м'язами, товстою шкірою, відносно розвиненими органами травлення, пониженим обміном речовин. Тварини мають спокійний, флегматичну поведінку, добре відгодовуються і швидко жиріють. До цього типу відносяться м'ясні породи великої рогатої худоби, сальні свині, коні важкоупряжних порід.

М.Ф.Іванов [25] цю класифікацію доповнив міцним типом, який наближується до щільного. Є.А.Богданов [8], спираючись на анатомо­фізіологічні принципи, виділив три типи конституції сільськогосподарських тварин: ніжно-сухий, сирий і міцний - грубокостний, ніжнокостний. У зв'язку з тим, що як ніжна, так і груба конституція може бути або крихкішою, або щільнішою, в практиці прийнято розрізняти і проміжні типи: ніжно-щільний, ніжно-рихлий і грубо-щільний.

Відома, також, класифікація типів конституції швейцарського професора У.Дюрста [23]. В її основу покладена ступінь окислювальних процесів в організмі тварини. Він виділив три типи конституції: дихальний, травний, перехідний.

Для дихального типу характерні: довга грудна клітка, вузькотілість, інтенсивність окислювальних процесів, підвищений обмін речовин. До нього підносять молочну худобу, швидкоалюрних коней, яєчні породи курей.

Тварини травного типу відрізняються короткою глибокою грудною кліткою, широкотілістю, пониженим обміном речовин, підвищеним жировідкладенням, відносно малими розмірами травних органів порівняно з дихальним типом. У корів молочного напрямку об'єм травневих органів більший, ніж у корів м'ясного типу. Вони споживають і значно більше корму,

ніж тварини широкотілого травного типу конституції. Представниками тварин цього типу є м'ясна худоба, важкоупряжні коні.

Перехідний тип займає проміжне положення між дихальним і травним. Для віднесення тварин до різних типів У.Дюрст запропонував визначати спеціальним приладом кут, що утворений хребтом і останнім ребром, який називають кутом Дюрста. У дихального типу цей кут дорівнює 140°, у травневого - 100°, у перехідного - 118°.

Є.Ф.Лискун [32] класифікацію типів конституції заснував на ступені розвитку і діяльності залоз внутрішньої секреції. Враховуючи гіпер- або гіпофункцію таких залоз внутрішньої секреції, як гіпофіз, щитовидна залоза, статеві залози і вилочкова залоза; він виділив сім типів конституції: гіпергіпофізарний (високорослий тип - симентали), гіпогіпофізарний (низькоросла худоба), мікседемотозний (молочний тип із пониженим рівнем окислювальних процесів), гіпо- і гіпергенітальний (різна ступінь розвитку статевих залоз), гіпертимічний (високоногість, короткотілість), гіпотимічний -видовжений тулуб, коротконогість (молочний тип).

А роботи І.П.Павлова [41] довели, що основу для визначення конституціональних властивостей організму і особливостей реагування його на зовнішню дію треба шукати в нервовій системі. Вивчаючи типи нервової діяльності, сиди збуджувального і гальмуючого процесів в організмі тварин, він описав чотири типа нервової діяльності: сильний - врівноважений - швидкий; сильний - врівноважений - повільний; сильний неврівноважений (ШВИДКИЙ і повільний) - невпинний і слабкий тип, у якого процеси гальмування переважає над процесами збудження.

Темперамент - найважливіша частина при визначенні конституції і тісно пов'язаний з напрямком продуктивності тварин. Для коней сухого типу конституції характерно висока жвавість; крокові породи важко упряжних порід володіють флегматичним, спокійним темпераментом.

Між конституцією і продуктивністю існує визначений зв’язок: тварини міцної конституції мають добре здоров'я і високу продуктивність. Наприклад, корова Краса костромської породи, що раніше дала за життя більше 120000 кг молока, або колишня світова рекордистка ярославської породи корова Вена, добовий надій якої склав 82,1 кг, володіли міцною конституцією. У корів із різним рівнем продуктивності встановлений неоднаковий розвиток внутрішніх органів.

Конституція тісно пов'язана з напрямком продуктивності. Для м'ясної худоби (казахська білоголова, герефордська, шароле, шортгорнська порода) і крокових коней (шайр, клейдесдаль) характерний крихкий тип конституції. Худоба молочно-м'ясних порід (безтужевська, костромська, симентальська), орловський рисак мають щільну конституцію. Для свиней міцного типу характерна нормальна скороспілість.

А екстер'єр тварини - це його зовнішній вигляд, і форми тілобудови. Вперше цей термін ввів в 30отехнію в 1768 р. французький вчений К.Буржель. За екстер'єром визначають тип конституції, породність тварини (внутрішньопородні типи), індивідуальні особливості тілобудови і напрямок продуктивності (м'ясна сальна, молочна, вовнова). Оцінку екстер'єру проводять окомірно, за промірами і індексами, графічним методом, фотографуванням.

Інтер'єром називають сукупність внутрішніх фізіологічних, анатомо-гістологічних і біохімічних властивостей організму в зв'язку з його конституцією і напрямком продуктивності.

Вивчення інтер'єра дає можливість вивчити внутрішню структуру організму: встановити співвідносний розвиток у ньому органів, тканин і систем; фізіологічні і біохімічні властивості організму, його особливості конституції; формоутворювальні процеси у тварин на різних етанах онтогенезу і виявити фактори, що впливають на них. Необхідно визначити і виділити такі елементи інтер'єра, які дозволять вести ефективну селекцію на резистентність організму проти хвороб і прогнозувати продуктивність тварин.

Морфологічні, гістологічні, рентгеноскопічні дослідження Мікроструктура вим'я. В даний час мікроструктуру вим'я корів вивчають не тільки за гістологічними препаратами (вимірювання на препаратах площі, зайнятих залозистою, сполучною тканиною і встановлення співвідношення між ними, вимірювання діаметра молочних альвеол), але і мікрофотографуванням характерних ділянок молочної залози, а також за допомогою біопсії. Мікроструктура вим'я обумовлена як спадковими, та і не спадковими факторами (період лактації, сухостійний період, вік, умови вирощування, роздій первісток). У дослідах, проведених на двох поколіннях корів бестужевської породи, з'ясувалась можливість збільшити частку залозистої тканини в вимені корів у результаті покращення годівлі, масажу вим’я і роздою первісток. зокрема, зацікавлення представляє собою встановлення зв'язку і співвідношення між масою вим'я і загальною масою тіла корови, а також масою вим'я і надоєм. Встановлено, що чим більше маса вим'я припадає на 1 кг маси тіла тварини, тим корова молочніша.

Шкіра, потові і сальні залози. У тварин сухої, ніжної конституції шкіра має слаборозвинений підшкірний шар, у тварин сирого типу, навпаки, підшкірна сполучна тканина сильно •" розвинута. Багатьма дослідниками встановлений позитивний зв’язок між кількістю потових залоз на гістологічному препараті вуха і молочністю корови. В дослідах К.І.Клюшкіна на червоній горбатівській худобі виявлена висока кореляція між розвитком шкірних залоз і жирномолочністю (г = +0,790). Встановлено, що у не жирномолочних корів, як правило, навколо волосяних каналів було 2-3 частки сальних залоз, у жирномолочних корів їх нараховувалося 7-9. Дослідження К.В.Ейдригевича [61] довели про залежність між кількістю ліпідів у вушній сірці і жирномолочністю. Рядом авторів при вивченні біохімічного складу крові «встановлено, що у жирномолочних корів ліпідів у крові більше (61,8 %), а у менш жирномолочних - менше (51,07 %).

Кістяк. Велике зацікавлення представляє вивчення міцності і сольового складу кістяка. Для дослідження застосовують рентгенофотометричний метод, що був запропонований І.Г.Шарабріним [59] і який базується на законі поглинання рентгенівських променів. Експериментами, проведеними на

коровах костромської породи, встановлено, що системою спрямованого вирощування телиць можна уникнути остеопорозу (ломки) кісток, збіднення їх солями кальцію. Критичне навантаження, за якого відбувається руйнування кісток при випробуваннях на згинання і стиснення, з віком збільшується. Вона також залежить від типу годівлі молодняку. У 9-місячних телят із групи інтенсивної годівлі критичне навантаження при руйнуванні плечової і п’ясної кісток була на 130-150 кг більше, ніж у їх аналогів з групи помірної годівлі. В 24-місячному віці тварин ця різниця збільшувалась і склала 700 кг. П’ясні кістки молодняку бестужевської корови витримували критичне навантаження на стиснення до 9700-10000 кг.

Кров. Вона відіграє в життєдіяльності організму велике значення. Основні показники, за якими ведеться вивчення властивостей крові: її загальна кількість, склад (число еритроцитів і лейкоцитів, вміст гемоглобіну, білка, його фракцій), резервна лужність, вміст цукру, молочної кислоти, активності ферментів.

Дослідження краплі крові без врахування її загальної кількості не відображає повністю окислювальних процесів, що протікають в організмі тварини. В тілі тварин різних видів кількість крові неоднакова. зокрема, в організмі-коня її міститься 9,8 % загальної маси тіла, корови - 8,0, вівці -8,17 свині - 4,6, кроля - 5,45, курки - 8,5%.

За даними Е.А.Богданова [8] між об'ємом крові, що циркулює і молочністю корів існує високий позитивний зв’язок (г " 0,646±0,15). В місяці найвищої лактації кореляція збільшується (г=0,73±0,12).

У крові новонароджених тварин кількість еритроцитів і вміст гемоглобіну найбільші, що є однією з важливих пристосувальних реакцій організм до внутрішньоутробного життя.

Важливе значення мають дослідження крові у зв'язку з різними типами конституції тварин. Х.Ф.Кушнер, І.С.Токар [31] встановили, що в крові тварин широкотілого типу міститься більше кількості еритроцитів, рівня гемоглобіну, кількості лейкоцитів, сухої речовини, ніж в крові тварин вузькотілого типу. У м'ясних порід великої рогатої худоби кількість еритроцитів у 1 мл крові коливається від 8780 тис. до 10920 тис., у молочних порід - від 5280 тис. до 6910 тис. Але тварини дихального типу відносно багатші кров'ю ніж тварини типу травлення. Це пояснюється тим, що у молочної худоби вузькотілого типу об'єм кров'яного ложа і діаметр кровоносних судин більші, ніж у м'ясного.

В.І.Зайцев, В.І.Патрушев виявили, що у 1 мл крові швидкоалюрних коней вузькотілого типу міститься 9968 тис. еритроцитів, а в крові важковозів - тільки 6160 тис. В організмі швидкоалюрних коней інтенсивніше проходять окислювальні процеси, що забезпечується більшим насиченням гемоглобіну, еритроцитів крові киснем. Виявлений взаємозв’язок гематологічних показників з типом конституції коня та його жвавістю. Коефіцієнт кореляції між вмістом гемоглобіну і жвавістю чистопородних коней, за даними Х.Ф.Кушнера [31] у 3-річних жеребців склав г = 0,666±0,14.

У свиноматок із високою плодючістю молочністю і життєздатністю поросят виявлено більшу кількість формених елементів і високу концентрацію білка в плазмі крові. Встановлено зв’язок між складом крові (вміст гемоглобіну, кальцію, фосфору, ліпідів) і несучістю курей. Встановлений корелятивний зв’язок між енергією росту м'ясних курей і рівнем глютатіону в крові. Вищий рівень глютатіону в крові свідчить про більш інтенсивний обмін речовин.

Біохімічний поліморфізм

Початок розвитку 30отехнічної імуногенетики можна віднести до 1900р., коли з'явилися перші роботи Ерліха і Моргенрота, які заклали основи цього напрямку науки. На початку XX ст. вчені-медики Ландштейнер (1900) і Янський (1907) встановили групи крові людини. Різниця за групами крові залежить від наявності або відсутності еритроцитарних антигенних, або, як ще їх називають, кров'яних, факторів. Антигенні фактори розташовуються на поверхні еритроцитів і представляють собою білкові сполучення або сполучення полісахаридів, що обумовлюють утворення антитіл. Кожний антиген має своє специфічне антитіло, з яким він взаємодіє.

Вивчення поліморфізму антигенів еритроцитів, білків і ферментів тканин у коней, яке здійснюють вчені багатьох країн, дало можливість встановити біля 30 груп крові. Антигени еритроцитів і окремих білків використовуються для визначення походження, оцінки генофонду окремих порід, а також для обліку цих показників при підборі пар. Саме таким <чином, відкриття величезного внутрівидового поліморфізму у тварин за групами крові дало у руки людини новий високоефективний засіб контролю за всією племінною роботою.

Імунобіологічні особливості різних груп крові почали використовувати при підборі пар для передбачення результатів парування тварин. АЯ.Малаховський, вивчав якість потомства у коней у зв'язку з імунологічним поєднанням крові батьків, встановив, що жвавіше потомство отримають від тварин з не поєднуванням за реакцією аглютинації кров'ю. Дослідник запропонував при підборі великої рогатої худоби керуватися титром полівалентної сироватки, що реагує з еритроцитами батьків. Якщо різниця в титрі сироватки з еритроцитами бугая і корови більша двох, з’єднуваність генотипів добра. При незначній різниці при подібності титрів поєднуваність сироватки батьків дає негативні результати. А.А.Новіков, С.П.Безенко доказали, що спермії кнурів і еритроцити мають груповий і30антиген Ас, який впливає на заплідненість маток. Краща заплідненість маток була при поєднанні, коли кнури не мали цього антигену на сперміях і еритроцитах, погана заплідненість маток була якщо в їх сироватці крові були наявні антитіла проти антигену Ле.

Встановлений зв’язок особливостей груп крові з енергією росту і величиною маси тіла в різні вікові періоди у м'ясних порід великої рогатої худоби, а також з середнім добовим приростом і оплатою корму у свиней. Американський вчений Станевильд з співробітниками виявив таку закономірність: вівці, гетерозиготні за деякими локусами груп крові, відрізнялися більшою масою тіла і краще вираженими м'ясними ознаками. Це ж підтвердилося дослідженнями і на інших видах тварин. Гетерозиготні корови за .піти генними факторами виявилися продуктивнішими порівняно з їх гомозиготними ровесниками. В.Н.Тихонов відзначає, що у свиней, гетерозиготних за деякими системами груп крові, плодючість вища, ніж у гомозиготних. Досліди, що були проведені в Румунії на трьох породах овець, показали, що особини, гетерозиготні за типами гемоглобіну, характеризувалися більшою вовняною продуктивністю, ніж вівці гомозиготні.

Визначений зв’язок генотипу групи крові виявлений за умови ураження корів айширської породи маститом. Найбільший процент захворювань (до 23-33%) маститом виявлено у корів - носіїв генотипів за локусами трансферина АД, церулоплазміна АА, амілази ВС, капа-казеїна АА. Встановлена спадкова обумовленість захворювання маститом в дочірньому потомстві 12 бугаїв айширської породи.

Велике науково-практичне зацікавлення до проблем поліморфізму біологічних структур сільськогосподарських тварин, призвів до того, що було створено „Міжнародне товариство з вивчення груп крові тварин", на яке покладений ряд важливих функцій у порівняльній оцінці якості реагентів окремих видів тварин відповідної міжнародної класифікації; комплектування банку моно специфічних сироваток крові і варіантних типів білків крові і молока, координація досліджень за імуногенетичними і іншим питаннями. В Англії в результаті селекції за імунобіологічними показниками протягом п'яти років несучість курей підвищилась на 28 яєць на рік, затрати корму зменшилися на 16 %, а загибель знизилась на 30%.

Запитання для самоперевірки

1. У чому різниця між процесами асиміляції та дисиміляції в організмі тварин?

2. Які механізми регуляції життєвих функцій існують в організмі тварин?

3. Дайте пояснення гомеостазу організму.

4. Які функціональні системи виділяють в організмі?

5. У чому різниця між процесами росту і розвитку у тварин?

6. Які генетичні закономірності онтогенезу Вам відомі?

7. На які періоди і фази поділяють онтогенез у сільськогосподарських тварин, що є ссавцями?

8. Які фактори мають вплив на ріст і розвиток організму тварин?

9. Які типи конституції у тварин сьогодні визначаються?

10. Які особливості морфологічного і гістологічного характеру мають чіткий

зв’язок із типом конституції? 11. У чому проявляється біохімічний поліморфізм у сільськогосподарських

тварин?