Ґрунти України і площі, які вони займають

Ґрунти	% від
	с/г угідь	орних земель
1	2	3
Дерново-підзолисті	7,8	7,0
Сірі-опІдзолені	18,2	12,0
Чорноземи	48,5	73,0
Лугово-чорноземні	2	-
Дернові	7,2	1,2
Каштанові	3,4	4
Лугові	4,4	2
Болотні	4,7	0,3
Солонці і солоді	1,2	0,3
Бурі гірсько-лісові	2,2	-
Коричневі	0,1	-
Розмиті	0,9	-
Зольники	0,1	-

Серед орних земель у кожній зоні переважає певна група ґрунтів.

Беручи до уваги різноманітність ґрунтового розчину бачимо, що для проведення бонітування ґрунтів попередньо необхідно детально вивчити будову ґрунтів, їх властивості.

Бонітування ґрунтів проводиться спеціалістами обласних філіалів інституту „Укрземпроект” на основі матеріалів ґрунтового і агротехнічного обстеження території землекористування КСП і інших господарств.

Для проведення бонітування ґрунтів необхідні наступні матеріали: господарства з внутрішньогосподарським землеустроєм в масштабі 1: 10 000 або 1: 25 000; ґрунтовий нарис ( пояснювальна записка до ґрунтової карти); дані забезпеченості ґрунтів поживними елементами (фосфор, калій), рН сольової витяжки; довідкова література по водо – фізичних властивостях ґрунтів України.

– це „метод визначення родючості ґрунту” (В.В.Докучаств). Головне завдання полягає в тому, щоб дати порівняльну якісну характеристику ґрунтів, рівня їх потенціальної родючості або, показати наскільки один грунт кращий або гірший від іншого , по здатності задовольняти потреби культурних рослин у факторах життя.

Показником якості (родючості) ґрунтів є бонітет, виражений в балах . Він є інтегральною величиною різноманітних властивостей ґрунту і його ознак, які мають різні одиниці виміру( мг, мг – екв , мм, % і т. д.) , а сам є безрозмірним. Це вказує на відносний (порівняльний) характер оціночних робіт. Бал бонітету встановлюється на основі об’єктивних природних властивостей і ознак ґрунту, які виступають в якості критеріїв бонітування. Критерії діляться на дві групи : основні (типові) і модифікаційні.

Первинною (початковою) одиницею бонітування ґрунтів є найменш дрібний таксономічний підрозділ – різновидність ґрунту, яка виділена на карті господарства окремим контуром, або як її прийнято називати – елементарний ґрунтовий реал (ЕГА). Для кращої наглядності даних про якість ґрунтів складається бонітувальна шкала, в якій ґрунти розміщуються або по мірі зменшення балів бонітету від кращих до гірших, або в генетичній послідовності ( згідно номенклатурного).

Завдання1.

2.1. Накреслити у звіті таблицю бонітування (таблиця 2), в яку вибрати і

записати дані по характеристиці ґрунту згідно завдання викладача.

Таблиця 2.

Назва грунту	Гене- тичні гори- зонти	Глибина,см	Фізико – хімічні показники						Показник водних властивостей				Діапазон активної вологи (ДАВ)	Агрономічні показники, мг/100
			гумус		Ємність вбир.	Гідр. кислотн.	рН сольо вої витяжки ввитвитяжк.	Об’ємна маса	ПВ	НВ	ВВ	МГ		Рух. фосфор.	Рух. калій
			%	т/га
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18

а) вміст гумусу і запас його в тоннах на гектар в шарі 0-100 см;

Запас гумусу розраховується спочатку в окремих генетичних горизонтах по формулі:

M=p OM h 100,

де М—запас гумусу, в т/га;

р—вміст гумусу, в %;

ОМ—об'ємна маса, в г/см³ ;

h—потужність генетичного горизонту, в м.

б) вміст доступних для рослин форм поживних елементів (фосфор, калій) і рН сольової витяжки для орного шару (0-20 см) з обов'язковим вказуванням методу їх визначення;

в) максимально можливі запаси продуктивної вологи в ґрунті (ММЗПВ),

діапазон активної вологи (ДАВ) в шарі 0-100 см, а також вихідні дані для розрахунку даної величини: об'ємна маса, найменша (польова) вологоємність, максимальна гігроскопічність або вологість в'янення.

Максимально можливі запаси продуктивної вологи розраховуються шляхом віднімання від найменшої вологоємності (НВ) вологості в'янення (ВВ) або 1,5 максимальної гігроскопічності (МГ) по шарах 0-10 см, чи по генетичних горизонтах (h) no формулі:

ММЗПВ=(НВ-ВВ) -OM-h-0,1;

де 0,1—коефіцієнт перерахунку в мм.

Дані по шарах або генетичних горизонтах додають і одержують величину ММЗПВ в шарі 0-100 см;

г) для оцінки негативних властивостей ґрунтів узагальнюються матеріали

по ступеню солонцюватості, ступеню засоленості, кислотності, ступеню оглеєння і глибині залягання, складі і ступеню мінералізації ґрунтових вод, скелетності ґрунтів в %, завалуненості, чагарниковості, наявності горбків і пнів в % від площі, яку займають.

1.2 Для кожного діагностичного показника, який служить в якості одного з головних (типових) критеріїв спочатку розраховується бал бонітету, як процентне відношення фактичного значення показника до стандарту (еталону) по наступній формулі:

Б_n =

де Бп—бал типового діагностичного показника;

Ф—фактичне значення показника

Е—еталонне (стандартне) значення показника.

Цим розрахунком переводиться абсолютне значення показника у відносне.

1.3. а) В якості еталона (стандарту), який оцінюється в 100 балів, приймається оптимальне значення діагностичного показника, за виключенням гумусу. Для останнього служить величина 500 т/га в шарі 0-100 см. Такий запас гумусу характерний для найбільш родючих типових і звичайних потужних високо гумусових чорноземів. Даний стандарт (500 т/га) приймається єдиним в масштабі України для забезпеченості зводимості і співставності матеріалів оцінки ґрунтів і розробки загальнодержавної оціночної шкали.

Б_гумусу=__________________________________________________________________

________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________

б) Для ММЗПВ (ДАВ) стандартом служить величина 200 мм засвоюваної вологи в шарі 0-100 см. Такий запас вологи повністю задовольняє потреби рослин у воді і в ґрунтах з таким запасом вологи встановлюється найбільш оптимальний водно-повітряний режим.

Б_ДАВ=___________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________________

в) Стандартом для поживних елементів служать наступні величини , при яких вже немає потреби вносити по рухомих форм фосфору, які вивчаються за методом Кірсанова— 25 Чирикова—20, Мачигіна і Арреніуса—6 мг на 100 г ґрунту Б_р=_____________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________________

для обмінного калію , який визначається методом Кірсанова – 17, Чирикова – 20, Мачигіна – 40, Пейве – 25 і Масової – 20 мг на 100 г ґрунту.

г) Таким чином, теоретичними передумовами для встановлення еталонів (стандартів), які оцінюються в 100 балів, служить один з головних законів землеробства—закон оптимуму.

1.4. З усіх вирахуваних вищевказаним способом балів бонітету основних (типових) критеріїв виводиться потім для даного ґрунту середньозважений бал по слідуючій формулі:

Б_с.з =____________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

де, Б_с.з – середньозважений бал ґрунту з типових критеріїв ;

Б₁, Б_2, , ... , Б_N – бал типового критерію ( гумус, ММЗПВ, фосфор, калій) ;

Ці, Ці, ..., Ц_N—ціна бала критерій;

∑Ц_N – сума цін балів всіх критеріїв.

Ціна балу (Ц) по кожному критерію визначається діленням значення еталону (стандарту) на 100._________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Відповідно середньозважений бонітет ґрунту визначається не механічним додаванням тих чи інших довільно вибраних властивостей і признаків, а як інтегральний показник, який виражає єдність і взаємообумовленість всіх рівнозначних і незамінних ґрунтових факторів життя рослин, що випливає з другого закону землеробства—рівнозначності і незамінності факторів життя рослин.

Вирахуваний середній бал по головних ( типових ) критеріях потім коректується модифікаційним шляхом . Його множення на поправочні коефіцієнти на негативні властивості грунту, які обмежують урожай сільськогосподарських культур.

Коректування середньозважених балів проводиться по такій формулі:

Б_Б =Б_с.з. К_П

______________________________________________________________________

______________________________________________________________________

______________________________________________________________________де Б_Б—бал бонітету ґрунту;

Б_с.з.—середньозважений бал ґрунту по типових критеріях;

К_п—коефіцієнт поправок на негативні властивості ґрунту, клімату.

Таким чином кінцевий бал бонітету ґрунту встановлюється шляхом послідовного множення середньозваженого балу (Без.) на відповідні коефіцієнти поправок.

Спосіб обліку відхилень від типового шляхом впровадження поправочних коефіцієнтів дозволяє диференціювати оціночні бали в залежності від конкретних умов місцевості і тим самим враховує регіональні особливості ґрунтів.

Встановивши бал бонітету ґрунту, в кіпці можна встановити і клас бонітету придатності земель.

Таблиця 3.