7. Список рекомендованої літератури

Основна література

1. Абрамович С. та ін.. Риторика загальна та судова. – К., 2002.

2. Александров Д. Риторика. – М., 2000.

3. Анисимова Г., Гимпельсон Е. Современная деловая риторика. – М., 2004.

4. Апресян Г. Ораторское искусство. – М., 1982.

5. Безменова Н. Очерки по теории и истории риторики. – М., 1991.

6. Введенская Л., Павлова Л. Риторика для юристов. – Ростов н/Д., 2002.

7. Гурвич С., Погорелко В., Герман М. Основы риторики. – К., 1988.

8. Зарецкая Е. Риторика: теория и практика речевой коммуникации. – М., 2001.

9. Зубенко Л. Ораторське мистецтво: Практичний посібник. – К., 2002.

10. Ивакина Н. Основы судебного красноречия (риторика для юристов). – М., 2003.

11. Иванова С. Говори!: Уроки развивающей риторики. – М., 1997.

12. Клюев Е. Риторика. (Инвенция. Диспозиция. Элокуция). – М., 1999.

13. Колотілова Н. Риторика. – Харків, 2007.

14. Кохтев Н. Основы ораторской речи. – М., 1992.

15. Кульч З. Риторичний словник. – К., 1997.

16. Леммерман Х. Учебник риторики. Тренировка речи с упражнениями. – М., 1998.

17. Львов М. Риторика. – М., 1995.

18. Мацько Л., Мацько О. Риторика. – К., 2003.

19. Молдован В. Судова риторика. – К., 1998.

20. Осипова Н. Ораторське мистецтво. – К., 2006.

21. Порубов Н. Риторика. – Минск, 2004.

22. Сагач Г. Риторика. – К., 2000.

23. Сергійчук З. Риторика. – К., 2007.

24. Сопер П. Основы искусства речи. – М., 1995.

25. Томан І. Мистецтво говорити. – К., 1986.

26. Хазагеров Т., Ширина Л. Общая риторика. – Ростов н/Д., 1999.

27. Чибісова Н., Тарасова О. Риторика. – К., 2003.

28. Шейнов В. Риторика. – Минск, 2000.

29. Шенберг В., Савкова З. Риторика. – СПб., 1997.

Інтернет-ресурси

ttp://hthe-law.at.ua/load/inshi_pidruchniki/ oratorske_mistectvo/58	Студентський юридичний портал України
http://textbooks.net.ua/content/section/28/34/	Підручники онлайн

Додаткова література

До теми 1.

1. Михальская А. Педагогическая риторика: История и теория. – М., 1998.

2. Панов М. Зачем сегодня нужно искусство красноречия? // Бузук Г., Ивин А., Панов М. Наука убеждать: Логика и риторика в вопросах и ответах. – М., 1992.

3. Рождественский Ю. Теория риторики. – М.. 1997.

4. Сагач Г. Золотослів. – К., 1993.

До теми 2.

1. Абрамович С., Гураль М., Чикарькова М. Риторика. История развития риторики. – Черновцы, 2000.

2. Абрамович С. Риторика та гомілетика. – Чернівці, 1995.

3. Античные риторики. – М., 1978.

4. Борухович В. Ораторское искусство Древней Греции // Ораторы Греции. – М., 1985.

5. Вомперский В. Риторика в России ХУІІ-ХУІІІ вв. – М., 1988.

6. Козаржевский А. Античное ораторское искусство. – М., 1980.

7. Красноречие Древней Руси (ХІ-ХУІІ вв.). – М., 1987.

8. Литература Древнего Востока. – М., 1962.

9. На ріках Вавілонських: З найдавнішої літератури Шумеру, Вавілону, Палестини. – К., 1991.

10. Ораторы Греции. – М., 1985.

11. Тимофеев А. История красноречия с древнейших времен. – М., 1983.

12. Чепіга І. Ораторське мистецтво на Україні в 16-17 ст. // Українська мова і література в школі. – 1989. - № 10. – с. 7-17.

До теми 3.

1. Кошачевський С. Техніка мови. – К., 1963.

2. Найденов Б. Выразительность речи и чтения. – М., 1969.

3. Никольская С. Техника речи. – М., 1976.

4. Савкова З. Как сделать голос сценическим: Теория, методика и практика речевого голоса. – М., 1975.

5. Савкова З. Лектор и его голос. – М., 1972.

До теми 4.

1. Адамов Е. Рациональное и эмоциональное в ораторском выступлении // Политическое самообразование. – 1982. - № 3.

2. Владимиров В., Недоедов Н. Подготовка лекции. – М., 1977.

3. Волков А. Структура лекции. – М., 1986.

4. Гречихин А. Поиск и использование литературы при подготовке к лекции. – М., 1982.

5. Ерастов Н. Сочетание требований логики и психологии в лекции. – М., 1980.

6. Клычникова З. Методика подготовки и проведения публичного выступления (лекции, беседы). – М., 1966.

7. Одинцов В. Структура публичной речи. – М., 1976.

До теми 5.

1. Голуб И. Искусство риторики. Пособие по красноречию. – Ростов н/Д., 2005.

2. Качуровський І. Основи аналізу мовних форм (стилістика). Фігури і тропи. – К., 1995.

3. Ткаченко А. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства. – К., 1998.

4. Цеков Ю. Не заради дзвінкої фрази (Художній образ як елемент ораторської промови) // Трибуна лектора. – 1981. - № 8. – С. 38-41.

5. Чиненый В. Художественный образ в устном выступлении. – М., 1980.

До теми 6.

1. Адамов Е. Личность лектора. – М., 1985.

2. Бабич Н. Основи культури мовлення. – Львів, 1990.

3. Вихованець І. Нюанси слова (Про мову лектора) // Трибуна лектора. – 1976. - № 2. – С. 44-45.

4. Ивин А. Искусство правильно мыслить. – М., 1990.

5. Колесник Г. Культура мови усного виступу // Трибуна лектора. – 1980. - № 10. – С. 30-32.

6. Корняка О. Мистецтво ґречності. – К., 1995.

7. Леонтьев А. Психологический портрет лектора. – М., 1981.

8. Николаева Т. Жест и мимика в лекции. – М., 1973.

9. Степанов А. Голос и жесты оратора // Наука и религия. – 1965. - № 16.

10. Чихачев В. Культура речи лектора // Основы лекторского мастерства. – М., 1978. – С.146-173.

До теми 7.

1. Бернацкий Г. Культура политической дискуссии. – Л., 1991.

2. Иевницкий В. Церковное красноречие и его основные законы. – СПб., 1908.

3. Культура парламентской речи. – М., 1994.

4. Сагач Г. Похвальне красномовство. – К., 1996.

5. Ушакин С. Речь как политическое действие // Полис. – 1995. -№5. –С.142-153.

6. Черниловский З. Искусство красноречия, или Что такое парламентская речь // Народный депутат. – 1991. -№ 12. – С.75-82.

7. Ярмусь С. Гомілетика: Курс лекцій. – Вінніпег, 1980.

До теми 8.

1. Алексеев Н., Макарова З. Ораторское искусство в суде. – Л., 1989.

2. Бондаренко П. Судова промова. – Львів, 1972.

3. Матвиенко Е. Судебная речь. – Минск, 1972.

4. Михайловская М., Одинцов В. Искусство судебного оратора. – М., 1981.

5. Сергеич П. Искусство речи на суде. – Тула, 1999.

До теми 9.

1. Гольдинер В. Защитительная речь. – М., 1970.

2. Дадерко Л. Зміст і структура обвинувальної промови прокурора // Право України. – 2002. - № 12. – С. 112-117.

3. Молдован В. Судебные прения. Игровые занятия. – К., 1989.

4. Озерський І. Оволодіння психотехнікою обвинувальної промови як запорука ефективного підтримання прокурором державного обвинувачення в суді // Освітянські обрії: реалії та перспективи. – К.: ІПТО, 2008. - № 1 (4). – С. 36-40.

5. Речи известных русских юристов. – М., 1985.

6. Судебные речи адвокатов Украинской ССР. – К., 1959.

7. Шифман М. Речь прокурора по уголовному делу. – М., 1960.

До теми 10.

1. Берков В. Взаимодействие лектора и слушателей. – М., 1986.

2. Доценко О. Комунікативний ритуал у судовому дискурсі // Освітянські обрії: реалії та перспективи. – К.: ІПТО, 2008. - № 1 (4). – С. 14-20.

3. Леоненко В. Профессиональная этика участников уголовного судопроизводства. – К., 1981.

4. Худолеев Ю. Активизация внимания аудитории. – М., 1983.

До теми 11.

1. Баева О. Ораторское искусство и деловое общение. – Минск, 2000.

2. Павлова Л. Спор, дискуссия, полемика. – М., 1991.

3. Панкратов В. Уловки в спорах и их нейтрализация. – М., 1996.

4. Родос В., Сыпченко С. Лектор вступает в полемику. – Томск, 1989.

5. Слемнев М., Васильков В. Диалектика спора. – Минск, 1990.