Структура консультацiйної експертної системи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За допомогою iнтелектуального iнтерфейса, який складається з блоку спiлкування i блоку навчання, вiдбувається взаємодiя користувача з машиною.

Блок навчання призначенний для навчання користувача поведiнкою з ЕОМ. Через блок спiлкування вiдбувається введення в машину вихiдної iнформацiї на природнiй мовi, якщо при введеннi допущенi помилки, наприклад, незрозумiлi слова, то видається вiдповiдне повiдомлення i пропонується набори дiй, якi необхiдно виконати.

Блок пошуку здiйснює пошук потрiбного користувачевi розв’язку на основi тих знань, якi зберiгаються в базi знань. Цей блок фактично є мозком усiєї системи. Вихiд знайденого розв’язку здiйснюеться також через блок спiлкування.

5. Використання ЕС у практичній медицині.

В даний час експертнi системи знайшли широке використання як у нас, так i особливо за кордоном. Привести й описати всiх їх практично неможливо тому вiдмiтимо тiльки деякi з них.

а) ЕС, що використовуеться на Україні:

ЕС Модiс-2. Мета системи - дiагностування захворювань, які приводять до пiдвищення артерiального тиску.

ЕС ЛЕДИ-Z використовуеться в урологiї i реанiмацiї у випадках гострої ниркової недостатностi i порушеннях гомеостазу.

б) ЕС, що використовуеться в США:

MYCIN - дiагностика i лiкування бактерiальних iнфекцiй кровi.

CADUCEUOS - дiагностикування внутрiшнiх захворювань загального профiлю.

ONCOCIN - лiкування хворих раком хiмiотерапiею i спостереження за ними.

GUIDON - загальна система дiагностики i лiкування iнфекцiйних хвороб.

Лiдером у розробцi МЕС є Японiя. В 1988р. фiрмрю NIHON-UNISYS почала розроблятись i з 1990 року використовуеться загальна iнформацiйна система для всієї полiклiнiки, в склад якої входить МЕС. Ця система призначена для ранньої медичної дiагностики вiкових захворювань: iнсульта i серцево-судинних хвороб, раку, розладiв i недомагань. Двiчi на рiк персонал полiклiнiки здiйснюе профiлактичнi огляди службовцiв фiрми з метою виявлення у них вiкових хвороб. Результати оглядiв заносяться в БД. Керування даними здiйснюється спецiальною програмою, яка забезпечує їх ввiд, зберiгання, поповнення, передачу, корекцiю, запам’ятовування результатiв медичних оглядiв i постановку дiагнозiв, iдентифiкацiю пацiєнтiв. Дiагностику здiйснюють ЕС, якi проводять ймовiрнiсний прогноз захворювань внутрiшнiх органiв, чи дiагноз конкретної хвороби iз врахуванням їх передiсторiї i виявлених симптомiв. У загальнiй iнформацiйнiй системi ЕС займає певне місце: до неї звертаються у випадку, якщо в результатi профiлактичного огляду у службовця виявиться зразу декiлька вiдхилень вiд норми.

Лекція 4

Тема: Автоматизована система управлiння хороною здоров’я. Автоматизоване робоче мiсце медпрацiвника.

Сьогоднi широко представленi iнформацiйнi системи або пiдсистеми окремих полiклiнiчних служб, серед яких найбiльш близькi до створення автоматизованих систем управління(АСУ) полiклiнiки автоматизованi реєстри населення.

Створенi автоматизованi банки медико-статистичних даних (АБД), які являють собою органiзацiйно-iнформацiйну систему, що забезпечує вироблення управлiнських рiшень на основi автоматизацiї iнформацiйних процесiв у сферi виконання лiкувально-профiлактичних заходів iз врахуванням їх статистичних даних.

Система призначена для автоматизованого накопичення, зберiгання й обробки iнформацiї з розверненою характеристикою по медико-соцiальних призначенях на все населення, що обслуговується. АБД медстатистики здiйснює видачу статистичної звiтностi рiзних аналiтичних таблиць для прийняття управлiнських рiшень.

Для успiшного функцiонування iнформацiйної системи передбачена достатня база даних , що мiстить оптимальний для рiшення поставлених задач об'єм даних. У АБД медстатистики передбачена пiдпрограма, яка дозволяє при введеннi в неї тарифiв i розцiнок на медичнi послуги, отримати пiдсумки роботи установи, кабiнету, окремого медичного працiвника в коштовому виразi, а також розрахувати цiну медичних послуг, отриманих пацiєнтом. Це дозволяє в умовах страхової медицини вести внутрiшньоустановчий розрахунок i визначати кошторис лiкування.

Система може працювати в комплексi з автоматизованою системою медичного огляду населення, що використовується в диспансеризацiї населення. Iнформацiя поступає в банк даних з АРМ i перероблена ЕОМ повертається до лiкарiв, згiдно встановленої перiодичності та iєрархiї.

При наявностi АРМ вся необхiдна iнформацiя може бути отримана на екранi дисплея, до того ж лiкар має доступ до всiх довiдкових матерiалiв бази даних i до iнформацiї, накопиченої по кожному пацiєнту.

При введенi в базу даних вiдомостей про цiну кожного вiдвiдування до лiкарiв, кожної манiпуляцiї чи дослiдження, система перетворюється в автоматизований банк медико-статистичних i економiчних даних, тим самим служачи основою для АСУ полiклiнiки.

 

Лекція 5

Тема: Медичнi iнформацiйнi системи.

1. Загальнi вiдомостi. Сьогоднi в рядi країн створюються автоматизованi системи обробки даних для медицини. Hеобхiднiсть розробки i побудови таких систем викликана тим, що кiлькiсть iнформацiї в сучаснiй медицинi збiльшилась i продовжує зростати такими темпами, що людський мозок не в змозi забезпечити її переробку. Так, великим лiкувальним установам приходилось мати справу з величезними об'ємами iнформацiї, що вiдносяться до рiзних сфер лiкувального процесу. Велика кiлькiсть цiєї iнформацiї,з однiєї сторони дає можливiсть досить точно уявити картину патологiчного процесу i, вiдповiдно, бiльш успiшно здiйснити лiкування, з iншої сторони, лiкар фiзично не в змозi за невеликий промiжок часу переробити цю iнформацiю. Це приводить до помилок у постановцi дiагнозу складним хворим, погiршує якiсть обслуговування хворих i т.д..

Автоматизована централiзована обробка iнформацiї рiзного напрямку для окремих лiкарень або груп лiкувальних закладiв пiдвищить ефективнiсть лiкування хворого, пропускну здатнiсть амбулаторiй, полiклiнiк i iнших медпунктiв, вирiшує ряд органiзацiйних заходів по оптимальному функцiонуванню лiкувальних установ. Крiм того, автоматизацiя процесу приймання, зберiгання, обробки i видачi великих об'ємiв вихiдних даних, медичних i бiологiчних, дозволить вирiшити задачi по подальшому розвитку цих наук.