3.Основні операції з об’єктами Пошук файлів

1.    натиснути кнопку Пуск;

2.    вибрати пункт Найти;

3.    вибрати пункт Файлы и папки;

4.    у полі Имя увести ім'я файлу або шаблон;

5.    у полі Искать текст можна увести фрагмент тексту, який повинні містити файли, що розшукуються;

6.    у полі Где искать вибрати диск, на якому має проводитися пошук;

7.    в укладках Дата і Дополнительно можна вказати додаткові умови пошуку;

8.    натиснути кнопку Найти.

Шаблон (маска) – використання замість імені файлу символів * і ? . Символ * позначає будь-яку кількість символів, ? – один довільний символ, або його відсутність.

Наприклад:

*.* – усі файли з поточної (відкритої) папки;

*.doc – усі файли з розширенням doc;

???.* – усі файли з ім'ям із трьох або менше символів;

a*.* – усі файли з іменами на літеру а.

Створення ярлика

Для створення ярлика на Робочому столі необхідно:

9.    натиснути праву клавішу миші у вільному місці Робочого столу;

10.                у контекстному меню вибрати пункт Создать, а після цього вибрати пункт Ярлык;

11.                у діалоговому вікні Создание ярлыка увести повне ім'я файлу програми, для якої створюється ярлик (для заповнення командного рядка можна використати кнопку Обзор);

12.                натиснути кнопку Далее;

13.                увести назву ярлика й натиснути кнопку Готово.

Для зміни значка ярлика слід:

14.                натиснути правою клавішею миші на ярлику;

15.                у контекстному меню вибрати пункт Свойства;

16.                у діалоговому вікні вибрати укладку Ярлык (або Программа);

17.                натиснути кнопку Изменить значок (або Смена значка);

18.                у діалоговому вікні Изменение значка вибрати значок і натиснути ОК (для вибору значка з іншого файлу використовується кнопка Обзор);

у діалоговому вікні Свойства натиснути ОК.

 

Лекція 3

Тема: Діагностика та прогнозування захворювань за допомогою ЕОМ.

План лекції:

1. Загальні відомості.

2. Медична діагностика:

а) обробка даних за допомогою ЕОМ;

б) системи профілактичних оглядів;

в) функції медичного працівника при діагностиці захворювань за допомогою ЕОМ.

3. Медичне прогнозування:

а) фактори, які визначають специфіку прогнозування;

б) функції медичного працівника при прогнозуванні початку і тривалості патологічного процесу.

4. Медичні експертні системи.

5. Використанняекспертних систем у практичній медицині:

а) експертні системи, які використовуються в Україні;

б) експертні системи, які використовуються за кордоном.

1.Загальні відомості.

Практична дiяльнiсть людини в галузі медицини володiє рядом особливостей, якi витiкають з того, що ця область людської дiяльностi не пiддається точній алгоритмiзацiї. Процес постановки дiагнозу лiкарем у бiльшiй мiрi базується на досвiдi та iнтуiцiї, нiж на точному аналiзi всiх фiзiологiчних i патологiчних процесiв, що вiдбуваються в органiзмi хворого. Здавалося б, обчислювальна технiка, використання якої перш за все передбачає наявнiсть чітко формалiзованих моделей явищ i процесiв, що вивчаються, є мало придатна для вирiшення медичних задач. I все ж таки спроби використати ЕОМ у якостi помiчника лiкаря при вирiшеннi задач дiагностики нараховує немалу iсторiю. Iнтерес до цього напрямку нiколи не гаснув, бiльше того, зараз спостерiгається значне пiдвищення зацiкавленостi до проблем машинної дiагностики, пов'язаних з появою нового класу дiагностичних програм - експертих систем (ЕС).

Активiзаця дослiджень у галузi медичної iнформатики, що привела до появи медичних експертних систем (МЕС), може бути пояснена рядом причин:

1.Накопичення медичних знань. За тривалий час накопичений величезний досвiд людства в областi дiагностики захворювань i можливих способiв їх лiкування. Цей досвiд є зконцентрованим i в той же час розсiяним в багатьох тисячах медичних книг, наукових статтях, довiдниках i терапевтичних посiбниках. Сучасний потiк медичної iнформацiї, надзвичайно великий i сучаснi ЕОМ з їх можливiстю зберiгати й обробляти величезнi масиви iнформацiї можуть надати тут значну допомогу в систематизацiї iнформацiї i полегшеннi доступу до неї. Однак, якщо ця дiяльнiсть направлена лише на створення комп'ютерного “Медичного довiдника”, то великої практичної користi вона не принесе. Мало володiти знаннями, потрiбно ними рацiонально оперувати. Досвiдченний лiкар при оглядi пацiєнта думає швидко, вiдкидаючи все непотрiбне, використовує ту частину знань, яка необхiдна в даному конкретному випадку.

2. Поглиблення знань з конкретних напрямкiв медицини, рiзке збiльшення кiлькостi iнформацiї приводить до появи вузькоспецiалiзованих лiкарiв, здатних надати допомогу хворому в основному лише по своїй спецiальностi i тiльки в тому випадку, якщо спецiальнiсть i хворий “знайшли” один одного. Наприклад, спiльним симптомом цiлого ряду захворювань є пiдвищення артерiального тиску. Однак, причини такого пiдвищення рiзноманiтнi, i їх виявлення може вiдноситись до компетенцiї урологiв, нефрологiв, невропатологiв i т.д. Причому в кожному випадку уточнення дiагнозу може бути пов'язано з проведенням складних i дорогих обстежень. При цьому, як правило, хвороба прогресує. Дiйсно, важко знайти лiкаря, який був би висококвалiфiкованим спецiалiстом у всiх необхідних у даному випадку галузях знань. У той же час, як би ми зумiли помiстити в ЕОМ знання всiх кращих спецiалiстiв, необхiдних для постановки дiагнозу даного захворювання, то ми отримали б програму, рiвносильну консиліуму кращих спецiалiстiв у данiй областi.

3. Третьою причиною є змiна характеру використання ЕОМ. Якщо ранiше обчислювальна технiка використовувалась, в основному, для рiшення розрахункових задач, то зараз вона все ширше використовується для вирiшення задач, що мають якiсний характер. Сьогоднi створюються засоби, якi дозволяють зберiгати й накопичувати в ЕОМ знання про явища та поняття навколишнього свiту i використовувати їх для рiшення задач якiсного характеру. Саме такi задачi характернi для медицини. Поява програмного забечення, орiєнтованого на обробку не числової iнформацiї стимулювало використання ЕОМ у медицинi.

4.Освоєння людиною нових середовищ iснування. Космос, океани стають все бiльше привичними мiсцями життя i роботи людей. Для нормального життєзабезпечення їм необхiдна висококвалiфiкована медична допомога. Таку допомогу їм могли б надати медичнi дiагностичнi програми (ДП), встановленнi на сучаснi ЕОМ.

2.Медмчна діагностика.

Прихiд ЕОМ у медицину розширив можливостi розвитку функцiональної дiагностики. Появились новi напрямки в електроенцефалографiї - комп'ютеризована електроенцефалолграфiя, яка дозволяє значно прискорити й полегшити обробку енцефалографiчних кривих. В останнi роки активно розвивається комп'ютерна томографiя, яка дозволяє за допомогою ЕОМ отримати зображення структур головного мозку. ЕОМ затрачує на розшифрування результатiв функцiональних дослiджень всього лиш декiлька секунд, тодi як лiкаревi та медичнiй сестрi кабiнету функцiональної дiагностики потрiбно при ручнiй обробцi значно бiльше часу.

Автоматизована обробка при допомозi ЕОМ даних бiохiмiчних дослiджень i радiоiзотопної дiагностики не тiльки полегшила працю медичних сестер та лаборантiв, усунула їх вiд довготривалих обчислень результатiв лабораторних проб i аналiзiв, але й пiдвищила якiсть отриманих результатiв.

Створеннi спецiальнi системи профiлактичних оглядiв, так званi, скринiнговi системи профiлактичних оглядiв. Поряд iз звичайним анкетним опитуванням, цi системи передбачають спецiальнi функцiонально-дiагностичнi пiдходи до оцiнки стану рiзних систем органiзму. В основi роботи такої системи може лежати принцип дiалогу пацiєнта з ЕОМ. В ЕОМ помiщають особливу програму з заданим набором питань, на якi пацiєнт повинен вiдповiсти по принципу "так" або "нi" або вибрати один iз запропонованих варiантiв вiдповiдей.

На екранi комп'ютера висвiчуються в заданому порядку питання, пов'занi з оцiнкою стану рiзних систем органiзму (серцево-судинної, дихальної, центральної нервової, травної). Пiсля того, як пацiєнт повнiстю вiдповiсть на всi

питання запропонованi ЕОМ, машина аналiзує вiдповiдi i на екранi комп'ютора з'являються рекомендацiї.

Ще один важливий етап успiшного використання ЕОМ в медицинi -cтворення на базi полiклiнiк i районних лiкарень консультативно-дiагностичних центрiв, нацiлених на надання квалiфiкованої консультацiї лiкаревi в постановцi дiагнозу, при рядi невiдкладних станiв. Це перш за все гострi хiрургiчнi захворювання i пошкодження органiв черевної порожнини, невiдкладнi стани в кардiологiї i гострi порушення кровообiгу мозку. Використання ЕОМ для консультативно-дiагностичних цiлей в особливо складних випадках, при невiдкладних станах дозволяє пiдвищити якiсть дiагностики i знизити число дiагностичних помилок. Точнiсть такої машинної дiагностики знаходиться в межах 75-85 вiдсоткiв.

Функцiї медичної сестри при дiагностицi захворювань за допомогою ЕОМ.

Працюючи як оператор медична сестра виконує:

а) кодування симптоматики, виявленої у хворого;

б) ввiд даних в ЕОМ;

в) визначення дiагнозу по дiагностичних таблицях на основi ознак, виявлених при долiкарському i лiкарському обстеженнi пацiєнта.

3.Медичне прогнозування.

Перший основний перiод взаємовiдносин лiкаря i хворого - постановка дiагнозу – закiнчується певним заключенням. Далi виникає питання про необхiднiсть проведення лiкування, пов'язаного з вибором найбiльш ефективних терапевтичних або хiрургiчних засобiв. Найбiльш перспективним вважається кiлькiсне прогнозування початку перiоду патологiчного процесу при конкретному методi лiкування, порiвняння отриманих оцiнок i розробка оптимальної стратегiї. Алгоритм прийняття рiшення лiкарем у цiй ситуацiї, що вiдображає задачi прогнозування при виборi методу лiкування, зводиться до циклiчного повторення процедури прогнозування по мiрi уточнення стану хворого i його реакцiї на лiкування.

Специфiку прогнозування визначають в основному чотири фактори:

1.     Визначення характеру задачi, з тим, що прогнозується: початок захворювання чи його кiнець, тобто є прогнозування статистичним чи динамiчним.

2.     Уточнення першого, а саме: визначення можливості розгляду протiкання процесу як послiдовностi статистичних задач.

3.     Характеристика спiввiдношення якiсної i кiлькiсної iнформацiї.

4.     Вибір тактики ведення хворого на етапi обстеження, тобто оптиматизацiя плану лiкування.

Особливiсть постановки проблеми в такому формуваннi обумовлена тим, що ймовiрнiсть помилки зростає з кожним кроком прогнозування, а послiдовний зв'язок терапевтичних (хiрургiчних) взаємодiй може складатися iз багатьох ланок.

Можна видiлити два великих принципово рiзних класи задач: прогнозування кiнцевих станiв i прогнозування протiкання патологiчного процесу. Прогнозування кiнцевих станiв здiйснюється тими ж методами, що й розпiзнавання хвороб. Прогнозоване протiкання патологiчного процесу здiйснюється спецiальними системними методами. При цьому захворювання розбиваються на декiлька станiв у кожному з яких видiляються найбiльш важливi й характернi ознаки, симптоми, ускладнення.

Функцiї медичної сестри при прогнозуваннi початку i тривалостi патологiчного процесу. Працюючи як оператор, медична сестра здiйснює:

а) кодування iнформацiї, отриманої при первинному обстеженнi хворого i в процесi його лiкування;

б) поетапний ввiд даних в ЕОМ;

в) табличне прогнозування початку патологiчного процесу.

4.Медичні експертні системи.

МЕС - це дiагностичнi системи другого поколiння, якi повиннi демонструвати високий рiвень рiшення дiагностичних задач iз тiєї проблемної областi, для якої вони зконструйованi. Iдея цього завдання проста - спробувати змоделювати на ЕОМ процес прийняття рiшень досвiдченим лiкарям-експертам у цiй галузi. У процесi постановки дiагнозу лiкар оперує перш за все своїми знаннями й застосовує рiзнi способи знаходження рiшень, властивих людинi: роздуми, висновки й узагальнення, якi базуються на рiзного роду знаннях лiкаря, а саме фундаментальних наукових знаннях по медицинi, суб'єктивних знаннях, отриманих у результатi практичної роботи, здоровий глузд. Це складає основу iнтелектуальної дiяльностi людини.

Вiдоброження знань лiкарiв у ЕОМ i реалiзацiя в програмах можливостi цiленаправлено використовувати цi знання для отримання дiагнозiв от що реалiзовано в МЕС. ЕС - це перш за все системи штучного iнтелекту, що базуються на знаннях.

У бiльшостi випадкiв вирiшення задачi пов'язане з вибором i аналiзом великої кiлькостi можливих варiантiв. Вiдомо, що людина в таких випадках проявляє властивiсть вiдкидати найменш перспективнi напрямки пошуку, звужуючи тим самим межі пошуку. В системах штучного iнтелекту робиться спроба змоделювати саме цю властивiсть людського мислення. Такий пiдхiд отримав назву еврiстичного й застосовується в таких системах поряд з методами математичної логiки. Експертна система повинна не тiльки знаходити правильне рiшення, але й робити це швидко, так як це робить досвiдчений експерт. База знань (БЗ) зберiгає сукупнiсть знань експерта про проблемну галузь. Однак, цi знання "пасивнi". Для того, щоб на їх основi прийняти рiшення, необхiдний набiр певних процедур манiпуляцiй знаннями. Сукупнiсть процедур називається рiшенням. Iснуючi експертнi системи дiляться на два класи: консультацiйнi та дослiдницькi. Першi дають поради, коли в користувача виникає в цьому необхiднiсть, а другi - допомогають дослiдниковi розв'язати пошуковi задачi..