Лекція 1

Тема: Вступ до медичної інформатики. Методи обробки медичної інформації.

План лекції:

1.Вступ

2. Методи обробки медичної інформації:

а) імовірнісний метод співставлення одного з іншим;

б) метод логічного базису;

в) метод фазового інтервалу;

г) статистичний метод.

1. Вступ.

Комп'ютерна ера нараховує всього лиш декiлька десятилiть, але і зараз важко назвати ту галузь медиции, де не можна було б з успiхом застосовувати ЕОМ.

Використання обчислювальної технiки в медичних дослiдженнях показало, що роль ЕОМ не обмежується традицiйними функцiями збору, зберiгання й обробки iнформації. Обчислювальнi системи можуть допомогти медичному персоналовi у виконаннi багатьох повторних i чiтко визначених видiв аналiзiв. При цьому ЕОМ можуть зменшити об'єм одноманiтної, нетворчої роботи, що виконується лiкарями та середнiм медичним персоналом. Обчислювальні системи можуть сприяти вагомому пiдвищенню якостi медичного обслуговування.

Видiляють два способи застосування обчислювальної технiки в медичному обладнаннi:

1.     використання окремих ЕОМ, якi зiстиковано з медичними приладами й апаратами (лiкувально-дiагностичнi комплекси);

2) використання вмонтованих у медичнi прилади й апарати мiкропроцесорiв.

Сучасна обчислювальна технiка дозволила створити бiокерованi штучнi органи, забезпечити знiмання та розшифровування графiчної медичної iнформацiї. З винайденням комп'ютерного томографа виникла можливiсть спостерiгати й вивчати структуру живого мозку людини.

Iснуючi медичнi iнформацiйно-довiдниковi системи дозволяють за короткий термiн знайти аналоги лiкарських засобiв, їх термiни зберiгання та дозування. Вже створено кiбернетичний пристрiй з фотоелементом, який перетворює довільний книжковий текст у слуховi сигнали. Завдяки цьому пристрою люди із порушенням функції органу зору мають можливiсть сприймати текст на слух без допомоги iншої людини.

На медичному факультетi Пiвденно-Калiфорнiйського унiверситету США на основi ЕОМ розроблена модель людського органiзму, яка буде використовуватись для навчання лiкарiв-анезтезiологiв. Модель iмiтує пульс, скорочення м'язiв i навiть змiну кольору шкiри у вiдповiдностi з дозами десятьох анезтезуючих засобiв.

За допомогою ЕОМ опрацьовується велика кiлькiсть iнформацiї про поширення важливих iнфекцiйних захворювань за останнi 100, а для деяких хвороб за 150 - 200 рокiв у рiзних країнах свiту. Так, машина встановила, що епiдемiї вiспи й холери, туляримiї й черевного тифу, чуми й коклюшу, дифтерiї й кiру, скарлатини й дизентирiї несуть перiодичний характер i повторюються через кожних 10 - 11 рокiв. Завдяки цьому стало можливим прогнозувати, передбачати епiдемiї, завчасно й старанно до них готуватись.

Електронно-обчислювальна машина до операцiї моделює функцiональну дiяльнiсть i взаємодiю всiх систем органiзму з видачею оптимального варiанту наркозу, операцiйного втручання, ведення пiсляоперацiйного перiоду й етапу лiкування.

Кiбернетичний контроль незамiнний у пiсляоперацiйний перiод, тому що по деяких своїх можливостях вiн значно переважає навіть квалiфiкованого медпрацiвника, оскільки однiєю з причин неблагополучного закiнчення операцiї є накопичення зовнi малопомiтних порушень, якi, потiм наростаючи, можуть призвести до небажаних ускладнень або й летального наслідку.

Медпрацiвник не завжди в змозi виявити ознаки загрожуючої небезпеки й прийняти своєчасно необхідні заходи. До тiла хворого пiд'єднуються рiзного роду датчики, iнформацiя з яких постiйно поступає в ЕОМ. Машина обробляє отримані дані й сама виконує необхідні дії або подає сигнали лiкаревi.

Електронно-обчислювальні машини працюють у реєстратурi. Для цього встановлюється телевiзiйний пристрiй, з'єднаний з комп'ютером, який контролює кiлькiсть хворих бiля вiкна реєстратури. Призначенням цього пристрою є регулювання потоку хворих; збiльшення або зменшення числа реєстраторiв у залежностi вiд реальної необхiдностi. ЕОМ у полiклiнiцi здiйснює контроль за правильнiстю оформлення документiв, сигналiзує про наявнi в них помилки, контролює їх виконання, аналiзує поставлений дiагноз по введених у ЕОМ скаргах i симптомах. Завдяки використанню ЕОМ лiквiдовується необхiднiсть у складаннi рiзних медичних статистичних звiтiв i звiтних документiв оскiльки вони автоматично складаються машиною.

Спецiальні кiбернетичні пристрої разом з ЕОМ розшифровують флюорограми на рiвнi висококвалiфiкованого лiкаря, що дає можливiсть лiкаревi бiльш досконало розглядати флюорограми, серед яких бiльшiсть складають знiмки здорових людей.

ЕОМ не замiнює лiкаря. Вона лише полегшує, робить бiльш iнтелектуальною i продуктивною його нелегку працю. За допомогою ЕОМ вдається оптимiзувати органiзацiю охорони здоров'я, покращити розпiзнавання й лiкування хвороб. Але робити висновки на результатах дослiджень, лiкувати хворого, проводити операцiї повинен тiльки лiкар.

Таким чином, обчислювальна технiка рiзко пiдвищує ефективнiсть розумової працi, в певнiй мiрi автоматизує її, як у свiй час була автоматизована праця людини. Для здiйснення найбiльш ефективної дiагностики захворювань серед населення країни необхідна органiзацiя дiагностичних центрiв, обладнаних сучасною високоефективною технiкою, комп'ютерними томографами, бiохiмiчними автоматичними аналiзаторами, комп'ютерно-монiторними системами спостереження за станом хворих у палатах реанiмацiї, iнтенсивної терапiї і т.д.

Велике значення надається забезпеченню розвитку єдиної системи наукової медичної iнформацiї на основi комп'ютерних технологiй, формування документальних i фактографiчних баз даних. Визначна роль у цьому належить пiдготовцi медичного персоналу в середнiх медичних навчальних закладах.