Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»

Інститут філології та масових комунікацій

Кафедра видавничої справи та редагування

В.В. Губарець

Історія світової видавничої справи

Навчально-методичний комплекс дисципліни

Київ -2012

Зміст

1. Загальні положення.

Вступна частина.

Мета і завдання курсу.

Основні вимоги до знань та набуття студентами практичних навичок.

2. Теоретико-поняттєвий мінімум знань.

Найважливіші терміни теоретичні поняття з курсу дисципліни.

Перелік професійних положень, принципів, фактів, технік, технологій, якими мають оволодіти студенти в процесі навчання.

3. Зміст навчальної дисципліни

Погодинний робочий план.

Навчально-тематичний план.

4. Комплексно-кваліфікаційні завдання.

Тести.

Теоретичні питання з курсу дисципліни.

Практичні завдання.

5. Контроль знань студентів.

Питання до заліку.

Питання до іспиту.

Теми контрольних робіт.

Перелік тем студентських наукових рефератів та тем для самостійної роботи.

6. Модульно-рейтингова система.

7. Загальний список рекомендованої літератури.

Загальні положення.

У цивілізаційному розвитку людства видавнича справа посідає особливе місце. ЇЇ виникнення в світі тісно пов'язане з появою письменності та алфавітів у різних народів, потребою їх широкого застосування у життєвій практиці. Це стосується, насамперед, вкрай необхідних форм спілкування прагнення зафіксувати свої думки, а також передати на відстані певну інформацію, повідомити важливе про себе майбутнім поколінням. До первинних виявів видавничих можливостей людської цивілізації історія відносить різноманітні тексти, виготовлені прадавніми способами. Ідеографічне, фонетичне, алфавітне письмо залишили сліди конкретних епох на кам'яних скелях дерев’яних дощечках, глиняних і металевих пластинах, кісткових уламках та пергаментних полотнах, папірусному і паперовому матеріалі.

Видавничі процеси у світі мали складний характер, були тривалими в часі, вимагали багатьох зусиль, людської допитливості й винахідливості. Вслід за окремими рукотворними текстами народжувалися перші книги, кодекси, літописи. Світова практика випуску рукописних видань, хоча й мала певні особливості та відмінності у різних народів, все ж переважно характеризувалася спільними рисами, серед яких найпомітнішим був процес виготовлення. Скажімо, повсюдно переписували сторінку за сторінкою добре підготовлені каліграфи, працюючи в спеціальних майстернях, об'єднуючись у ремісничі цехи-скрипторії.

Цілком новий етап в історії розвитку світової видавничої справи поклав винахід друкарства, до якого людство йшло тривалий період, вишукуючи найраціональніші способи тиражування текстових та ілюстративних матеріалів. А постійною спонукою при цьому служили гострі потреби у великій кількості книг різної тематики-освітньої, релігійної, наукової, літературно-мистецької. Поширення друкарської справи у світі дало потужний поштовх цивілізаційному поступу багатьох сфер людської діяльності. Виготовленим масовими тиражами книг, газетно-журнального та інших видів друкованих виробів забезпечило постійне наповнення інформаційного простору необхідним інтелектуальним продуктом, відкрило реальні можливості впливів на громадську думку, людську свідомість.

У світовій видавничій справі впродовж століть складалися і діяли принципи випуску різноманітної продукції за конкретними типологічними ознаками. Йдеться про такі з них, як цільове призначення, матеріальна конструкція, інформаційні знаки, внутрішня структура, обсяги та періодичність. Вони й нині лежать в основі і визначають суть поняття видавнича продукція, до якої, окрім книг, брошур, газет, журналів належать також календарі різних видів, буклети, альбоми, плакати, листівки, карти, атласи, гравюри, офорти.

В історії світової видавничої справи кожен з цих видів продукції зайняв належне місце, пройшов великий шлях еволюції та вдосконалення із використанням наукових відкриттів, технічних досягнень, творчої винахідливості ентузіастів. Етапами розвитку видавничої справи в різних країнах світу, типові її риси і найхарактерніші особливості – ці та інші питання, що пропонуються для вивчення студентам, мають допомогти засвоїти фаховий досвід, осмислити основні тенденції, принципи, умови випуску видавничої продукції.

Мета і завдання курсу.

Дисципліна, Історія світової видавничої справи – є профілюючою, передбачає окрім лекційних, цикл семінарських занять.

Мета занять: викласти студентам найважливіші історичні віхи розвитку світової видавничої справи, навчити орієнтуватися в складних процесах, що виникали на шляху зародження, становлення та вдосконалення книжкових виробництв у світі.

Завдання дисципліни: забезпечити належну фахову підготовку студентів, допомогти майбутньому видавничому працівнику оволодіти сумою знань з історії світової видавничої справи, виробити систему наукових оцінок фактів, подій та явищ у цій сфері.

Теоретичні лекційні зняття співвідносяться із семінарським як 1:1, що дає змогу глибше засвоїти теоретичний матеріал, розкрити історичні рушійні сили розвитку видавничої справи в різних країнах світу. Для студентів впродовж навчального періоду та перед підготовкою до заліку (у Ι семестрі) та іспиту (в ΙΙ семестрі) проводяться спеціальні консультації, які допоможуть детальніше опрацювати окремі теми, зупинитися на найсуттєвіших віхах світової видавничої справи. Водночас з метою системного вивчення історичних процесів, що відбувалися у світовій видавничій справі, студентам пропонується тематика самостійних письмових робіт, наукових рефератів з розширеним переліком рекомендованої літератури.

Основні вимоги до знань та практичних навичок набутих студентами.

Студент зобов’язаний знати:

- предмет дисципліни, її тематичне спрямування, найважливіші терміни, теоретичні поняття з курсу дисципліни;

- поділ історії світової видавничої справи на відповідні етапи;

- основні напрями розвитку видавничої справи в різних країнах світу;

- найсуттєвіші принципи законодавчих актів, що стосуються видавничої справи окремих країн;

- спільні риси та характерні відмінності в розвитку видавничої справи найбільших країн та континентів світу;

- основні віхи досягнень видавничої справи в різних країнах світу.

Студент повинен вміти:

- застосовувати у практичній видавничій діяльності основні теоретичні положення і висновки дисципліни;

- аналізувати історичні факти, події, явища, пов'язані з історією світової видавничої справи;

- визначати принципи та засади розбудови видавничої справи в різних країнах світу;

- узагальнювати історичний досвід, нагромаджений видавничими галузями різних країн світу;

- пов’язувати історичні знання з сучасними проблемами видавничої сфери;

- використовувати історичні факти, події, явища світової видавничої справи у студентській науковій діяльності;

- відбирати найсуттєвіше з вивченого, опрацьованого, дослідженого для своєї практичної діяльності;

- належним чином оцінювати нові принципи, концепції, відкриття, що з’являються у сфері видавничої діяльності минулих епох.