Інтелект
Мислення являє собою ядро інтелектуально-творчого потенціалу особистості, його активну складову. Саме через мислення відбувається процес цементування окремих пізнавальних процесів у єдиний блок – інтелект людини, бо вовно забезпечує здатність людини будувати індивідуальну “картину світу”, по-своєму розуміти і відображати навколишню дійсність, розвивати і реорганізовувати індивідуальний суб’єктивний досвід.
Інтелект – відносно стійка структура розумових можливостей індивіда, яка забезпечує ефективність адаптації, поведінки у складаному середовищі.
Більшість психологів вирізняють три типи інтелекту:
генетичний, який неможливо вивчити;
поведінковий, що виявляється і спостерігається в поведінці;
вимірний, тобто такий, що піддається тестовій оцінці.
Оцінка рівня інтелектуального розвитку здійснюється на основі співвіднесення реального хронологічного віку дитини з її "розумовим віком". Показник розвитку інтелекту — "коефіцієнт інтелектуальності" (скорочено IQ) знаходять за формулою:
Коефіцієнт інтелекту – кількісний показник рівня інтелектуального розвитку, який визначається за допомогою тестів інтелекту.
Шкала Векслера.
IQ |
Класифікація |
Процент у популяції |
130 і вище |
Дуже високий інтелект |
2,2 |
120-129 |
Високий інтелект |
6,7 |
110-119 |
“Чудова” норма |
16,1 |
90-109 |
Рівень більшості людей |
50,0 |
80-89 |
Знижена норма |
16,1 |
70-79 |
Погранична норма |
6,7 |
69 і нижче |
Розумовий дефект |
2,2 |
Середнє значення ІQ відповідає 100 балам, найнижче може наближатися до 0, а найвище — 200. Стандартне (тобто середнє для всіх груп) відхилення — 16 балів в кожну сторону. У кожного третього землянина показник ІQ становить від 84 до 100 балів і така ж частина (34 %) має показник ІQ від 100 до 116 балів. Решта людей становлять дві крайні групи (у кожній по 16 %) — з низьким (10—84 бали) і високим (116—180) інтелектом.
Для позначення вродженої недорозвиненості інтелекту дефектологи, психіатри і психологи використовують термін "олігофренія". Олігофренію відрізняють від набутої недорозвиненості інтелекту, яку називають деменцією.
Найважчою формою олігофренії є ідіотія, яку характеризує ІQ у 20 балів. Середній її рівень називають імбецильністю (ІQ = 20—50). Словесний запас імбецилів становить до 300 слів, їх можна навчити орієнтуватися в життєвих ситуаціях. Вони схильні до наслідування, потребують опіки.
Дебільністю називають легко виражену "недоумкуватість" (ІQ понад 75 %). Вона помітна не відразу, виявляється в процесі початкового навчання. Характеризується нездатністю до абстрактного мислення. Дебіли не розуміють переносного смислу прислів'я, метафори.