3. Моделі виховання.

І. Український педагог Соловейчик умовно назвав її “батіг-пряник”.

Недоліки її:

1. Дитина закріплює позитивні відчуття не за поведінкою, а за медяником.

2. В реальному житі (не домашньому середовищі) дитина або вважає весь світ, який забув її похвалити, несправедливим, або перекладає окупність своєї високоморальної поведінки на Бога, державу, провидіння.

3. В результаті покарання негативні емоції прив’язуються не до поведінки, а до особистості, яка карала, або до провидіння.

ІІ. Модель “вуличний рух”.

Недоліки:

1. Уже в процесі виховання дитина бачить, що на одне писане правило існує 10 неписаних.

2. Звикає, що зовнішнім регулятором її поведінки є суспільство або інші люди, а не самі внутрішні переконання у доцільності певної поведінки.

3. Дитина рухаючись згідно із правилами в реальному житті зустрічає людей, які рухаються без правил і навіть живуть краще. Це дітей шокує.

ІІІ. “Сад-город”.

Недоліки:

1. Мету виховання визначають без реальної участі дитини.

2. Відповідно до тієї мети вихователі без згоди дитини вирішують, які якості чи здібності у неї є основними, а які шкідливими, і навпаки – які якості треба прививати, навіть якщо в дитини до них немає ніяких нахилів.

Основний недолік усіх трьох моделей полягає в тому, що вихователі сприймають дитину як об’єкт для прикладення своїх здібностей, своїх нереалізованих життєвих планів і своїх життєвих програм поведінки. Другий недолік – у процесі виховання в свідомості дитини постійно присутні два досвіди:

• Інтелектуально-вербальний (засвоєний від суспільства),

• Реальний життєвий досвід людини.

Ідеальна модель виховання. До її вироблення причетні школа вільного виховання, укр.. вчені Г.Скововрода, В.Сухомлинський, А.Маслоу і К.Роджерс, Ж.-Ж.Руссо, М.Монтессорі тощо.

Модель у трактуванні Льва Виготського. Умовна назва моделі “ Вагон – рейки – потяг”. Виховати не можна нікого. Кожна людина виховується сама, єдиним її вихователем є власний досвід, який проведе доцільну, з точки зору особистості, зміну. Таким чином, сутність виховання полягає в організації виховую чого середовища. Рушійною силою цього середовища буде власна природна активність дитини, вихователь буде творцем і частиною цього середовища.

Вагони – діти,

Потяг – власна природна активність дитини.

Рейки – виховуючи середовище і вихователь, який задає бажаний напрям руху потягу.

Тобто згідно з даною моделлю, дитина є носієм власного розвитку.

Модели воспитания - стабильные отношения между старшими и младшими, где активная воспитывающая роль принадлежит старшим. Наиболее распространенные модели воспитания детей - "Педагогическая шизофрения", "Железные рукавицы", "Поле свободы" и "Просторный дом".

• Педагогическая шизофрения

Модель «Педагогическая шизофрения» - это большое количество как будто строгих запретов, но запретов таких, которые на самом деле можно нарушать. Когда за это будешь наказан - неизвестно.

Мама кричит: "Здесь нельзя бегать, не бегай!", но ребенок после этого продолжает бегать, а мама только вздыхает.

Образно - ребенок в тумане, где его со всех сторон окружают стесняющие веши и стены, но через которые можно прорываться. Они кажутся, что есть, они пугают - но если протянуть руку или пройти сквозь них - их нет.

Активные и сообразительные дети используют это как поле для маневров и учатся активно хитрить. У менее сообразительных детей - полная дезориентация, что можно и что нельзя, формируется низкая самооценка и воспитывается неуважение к запретам.

• Железные рукавицы

Большое количество запретов, все нельзя - и за нарушения сразу наказания. См.→

• Поле свободы

Чем меньше запретов, тем лучше. Возможно все, пока сам не устанешь или напорешься на естественные ограничения мира (река, ночь, проголодался). Смотри Свободное воспитание

• Просторный дом

Запретов мало, но они четко обозначается и соблюдаются жестко. Нельзя - значит нельзя всегда. При этом не обязательно сразу идет жесткое наказание за нарушение - могут быть и предупреждения, и разъяснения, и добрые разговоры. Что-то может быть и прощено, но направление воспитательной политики определенно: то, что нельзя, то нельзя действительно. Как стены в доме. Стена не пускает не потому что она злая, а просто потому что она тут стоит. Такой порядок. При этом пространство свободы - большое, стены запретов не душат, есть возможности играть, пробовать, баловаться. См.→

• Просторный дом с линией развития

Эта модель рождается, когда к модели «Просторный дом» добавляется модель «Короткий поводок». Родители ведут по пространству свободы, показывая лучшие маршруты. Установка «Воспитание - это привычно, естественно и скорее приятно». Требует высокой активности родителей и достаточно серьезных временных затрат.