Класифікація засобів підприємства (організації) за джерелами їх утворення

Власні джерела

Статутний капітал

Нерозподілений прибуток

Залучені джерела

Короткострокові пасиви

Залучені засоби: кредити банків та інші позики з терміном погашення більше одного року

Інші довгострокові пасиви

Пайовий капітал

Бюджетне фінансування

Додатковий капітал

Резервний капітал

Доходи майбутніх періодів

Довгострокові пасиви

Залучені засоби:

Короткострокові кредити банків, кредиторська заборгованість перед постачальниками та іншими кредиторами

Зобов’язання по розподілу суспільного продукту

По оплаті праці

Перед фондами соціального страхування

Перед бюджетом

Рис. 2.3. Класифікація засобів підприємства за джерелам їх утворення

Групування засобів активів і пасивів може передбачати їх розташування у балансі з урахуванням економічного змісту або за ступенем убування ліквідності або вимоги (наприклад, у балансах вітчизняних кредитних організацій). Ліквідність означає наявність достатніх платіжних засобів для сплати боргів у встановлені терміни. З цих позицій найбільшою ліквідністю у складі майна підприємства володіють грошові кошти, короткострокові векселі, цінні папери і дебіторська заборгованість, а вже потім товарно-матеріальні цінності і необоротні активи (останні відносяться

до категорії неліквідних). Ця черговість ліквідності визначає черговість відображення активів у балансі. Серед пасивів перевага віддається власним засобам (капітал, прибуток) або залученим засобам (кредиторській заборгованості).

Особливу увагу слід приділити двом видам заборгованості: дебіторської та кредиторської. Ці різні поняття, які не можна змішувати між собою. Більше того, це прямо протилежні поняття.

Дебітори – боржники. Це юридичні та фізичні особи, які в силу різних обставин стали нашими боржниками. Засоби нашого підприємства (організації) тимчасово знаходяться у них. Вони нам винні.

Дебіторську заборгованість можна назвати «засоби в розрахунках з дебіторами», тобто по суті це засоби нашого підприємства, які тимчасово знаходяться в інших підприємствах (організаціях). В кінці визначеного терміну вони підлягають поверненню нашому підприємству.

Дебіторами можуть бути:

- покупці і замовники, які ще не сплатили отриману ними від нас продукцію, виконані нами для нього роботи і послуги;

- наші постачальники і підрядники, які винні нам за виданими їх підприємствам (нами) авансам;

- підзвітні особи, тобто ті робітники підприємства, які отримали у касі гроші у вигляді авансу під звіт на різні потреби: на відрядження, господарські та інші потреби;

- бюджетні та інші організації за сумами наших передплат і переплат;

- робітники нашого підприємства за отриманими від організації позикам, по відшкодуванню матеріального збитку;

- засновники за вкладами, які вони повинні внести в статутний капітал підприємства (організації);

- наші дочірні підприємства (організації) за розрахунками з нами та інші дебітори.

Кредитори – це юридичні та фізичні особи, кошти яких тимчасово знаходяться у нас. Ми їм винні. Ми можемо бути винні (крім кредитів і позик):

- постачальникам і підрядникам за отримані від них матеріали, за виконані ними роботи, надані послуги, оплата яких нами не проведена;

- їм же по отриманим від них авансам;

- бюджету і позабюджетним організаціям по нарахованим, але ще не перерахованим податкам та іншим платежам;

- робітникам підприємства по оплаті праці;

- засновникам по виплаті дивідендів;

- підзвітним особам по перевитратам сум, які видані під звіт;

- іншим кредиторам по різним видам заборгованості.

Лука Пачолі першим намагався пояснити поняття «дати» і «мати». Відповідно його книзі віритель – кредитор, боржник – дебітор. Ці поняття Лука Пачолі вважав наріжним каменем юридичної теорії бухгалтерського обліку. Він писав: «Дебітором називається боржник, кредитором – віритель, якому винні».

Кредиторська заборгованість виникає у підприємства (організації) тому, що момент виникнення боргу не співпадає з моментом його сплати (погашення).

Вольфганг Швайкер у книзі «Подвійна бухгалтерія» (1549 р.) пояснив ті ж поняття по-своєму: «Дебітором називається боржник, який ставиться у Головній книзі проти лівої руки. Кредитором називається віритель, якому винні, він ставиться… у Головній книзі проти правої руки. Основа мистецтва бухгалтерії полягає у двох словах. Вони показують боржника і вірителя, на що ти повинен звернути увагу, так як усе залежить від того, кого визначити дебітором, кого кредитором».