
- •План лекції:
- •Мета лекції:
- •Структурно-функціональні особливості спинного мозку, його висхідні та низхідні провідні шляхи.
- •Висновок до першого питання:
- •2. Головний мозок. Структурно-функціональні особливості довгастого мозку та мосту.
- •Висновок до другого питання:
- •3. Структурно-функціональні особливості середнього мозку.
- •Висновок до третього питання:
- •4. Функціональна характеристика ядер таламуса та гіпоталамуса у регуляції організму.
- •Висновок до четвертого питання:
- •5. . Функціональна організація та зв’язки базальних ядер (смугастого тіла та блідої кулі), їх взаємодія з гіпоталамусом і чорною субстанцією.
- •Висновок до п’ятого питання:
- •6. Функціональна організація кори великих півкуль.
- •Висновок до шостого питання:
- •7. Функціонально-структурна організація мозочка, його фізіологічна роль.
- •Висновок до сьомого питання:
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ
ЗАПОРІЗЬКОГО державнОГО МЕДИЧНОГО університетУ
Циклова комісія професійної та практичної підготовки
(хірургічних дисциплін)
лекція
з навчальної дисципліни ФІЗІОЛОГІЯ
ТЕМА № 3.1. Фізіологія спинного і головного мозку. Нервова регуляція вегетативних функцій.
(2 год.)
Для студентів відділення
«Сестринська справа»
Запоріжжя – 2012
Лекцію підготував: Складанна О.С. – викладач вищої кваліфікаційної категорії
Схвалено на засідання циклової комісії _____________________.
Протокол №___ від _______ 2012 року.
План лекції:
1. Структурно-функціональні особливості спинного мозку, його висхідні та
низхідні провідні шляхи.
2. Головний мозок. Структурно-функціональні особливості довгастого мозку
та мосту.
3. Структурно-функціональні особливості середнього мозку.
4. Функціональна характеристика ядер таламуса та гіпоталамуса у регуляції
організму.
5. Функціональна організація та зв’язки базальних ядер (смугастого тіла та
блідої кулі), їх взаємодія з гіпоталамусом і чорною субстанцією.
6. Функціональна організація кори великих півкуль.
7. Функціонально-структурна організація мозочка, його фізіологічна роль.
Література:
1. Нормальна фізіологія / За ред. В.І. Філімонова. – К.: Здоров’я, 1994. – 608 с.
2. Фізіологія: Навч. посіб / За ред. В.Г. Шевчука. – Вінниця: Нова книга, 2005.
3. Філімонов В.І. Фізіологія людини у питаннях та відповідях: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. –Вінниця:Нова книга, 2009. – 488 с.
4. Філімонов В.І. Фізіологія людини: Підручник для мед. ВНЗ І–ІІІ рівнів акред. – К.: Медицина, 2011 – 488 с.
Джерела мережі Інтернет:
1. Медицинский информационный портал – Електронний ресурс – Режим доступу: meduniver.com.
2. Медицинская информационная сеть – Електронний ресурс – Режим доступу: www.medicinform.net.
Література для поглибленого вивчення:
1. Плахтій П.Д. Фізіологія людини. Обмін речовин і енергозабезпечення м’язової діяльності. – К.: Професіонал, 2006. – 464 с.
2. Плахтій П.Д. Фізіологія людини: Практикум для вищих навчальних закладів. – Кам’янець-Подільський, 2005. – 240 с.
3. Фізіологія людини. Вільям Ф. Ганонг / Пер. з англ. – Львів: БаК, 2002. – 784 с.
4. Физиология человека: в 3-х томах / Пер. с англ.; под ред. Р. Шмидта и Г. Тевса. – М.: Мир, 1996.
5. Чайченко Г.М., Цибенко В.О., Сокур В.Д. Фізіологія людини і тварин. – К.: Вища шк., 2003.
Мета лекції:
Дидактична: головним видом регуляції фізіологічних функцій організму є нервова, або рефлекторна регуляція. Здійснення рефлекторних актів, або рефлексів – основний специфічний прояв діяльності нервової системи. Центрами рефлексів можуть бути як спинний, так і головний мозок. Кінцевий мозок є вищим відділом ЦНС, який здійснює регуляцію нижче розташованих відділів головного та спинного мозку, бере участь у регуляції та координації всіх функцій організму, відіграє важливу роль у психічній або вищій нервовій діяльності.
Виховна: відзначити необхідність знань теми в професійній підготовці майбутніх фахівців.
ВСТУП
Французький фізіолог М. Біш запропонував усі функції організму умовно поділити на соматичні (анімальні, або тваринні) і вегетативні (вісцеральні, рослинні). До соматичних функцій віднесені ті, що забезпечують взаємодію організму із навколишнім середовищем: сприйняття зовнішніх подразників і рухові реакції, що здійснюються скелетними м’язами. Автономними називають ті, від яких залежить здійснення обміну речовин у цілісному організмі, травлення, кровообіг, дихання, виділення, ріст і розмноження тощо. Відповідно до такого поділу функцій розрізняють і системи їх регулювання. Соматична нервова система забезпечує екстероцептивні сенсорні і моторні функції організму, автономна – регулює діяльність не тільки внутрішніх органів, але й автономні функції скелетних м’язів та власне нервової системи.