- •Київ нухт 2010
- •Мета, зміст, порядок проведення і контролю лабораторних робіт
- •Лабораторна робота №1
- •1.1 Теоретичні положення
- •1.1.1 Основні визначення та поняття логічної моделі даних
- •1.1.2 Внесення об’єкту до моделі
- •1.1.3 Визначення (Definition) та опис об’єктів
- •1.2. Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота №2
- •2.1 Теоретичні положення
- •2.1.1 Завдання атрибутів
- •2.1.2 Ключі первинні та зовнішні
- •2.1.3 Альтернативні ключі та інверсні входи
- •2.1.4 Завдання доменів
- •2.2. Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота №3
- •3.1 Теоретичні положення
- •3.1.1 Типи зв’язків і їх найменування
- •3.1.2 Встановлення зв’язків в палітрі інструментів кнопка відповідає ідентифікованому зв’язку, кнопка зв’язку багато-до-багатьох і кнопка відповідає неідентифікованому зв’язку.
- •Форму лінії зв’язку завжди можна змінити за допомогою миші.
- •3.1.3 Найменування зв’язків та їх потужність
- •3.2. Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота №4 Тема: Встановлення типів залежності об’єктів та ієрархія наслідування. Категорії повна та неповна.
- •4.1 Теоретичні положення
- •4.1.1 Типи залежності об’єктів
- •4.1.2 Створення категоріального зв'язку
- •4.1.3 Стадії побудови ієрархії наслідування
- •4.2 Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота №5
- •5.1 Теоретичні положення
- •5.1.1 Правила збереження цілісності посилань та їх використання
- •5.1.2 Встановлення правил цілісності посилань
- •5.2 Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота №6
- •6.1. Теоретичні положення
- •6.1.1 Поняття про нормалізацію даних. Функціональна залежність. Повна функціональна залежність
- •6.1.2 Приведення сутності до першої нормальної форми
- •6.1.3 Приведення сутності до другої нормальної форми
- •6.1.4 Приведення сутності до третьої нормальної форми
- •6.2. Питання для самоперевірки
- •7. Приклади предметних областей рекомендованих для дослідження та моделювання
- •Література
- •Література……………………………………………………………… 19 додаток
3.1.2 Встановлення зв’язків в палітрі інструментів кнопка відповідає ідентифікованому зв’язку, кнопка зв’язку багато-до-багатьох і кнопка відповідає неідентифікованому зв’язку.
Для створення нового зв'язку треба:
Встановити курсор миші на потрібній кнопці в палітрі інструментів (ідентифікований чи неідентифікований зв’язок) і натиснути ліву кнопку миші;
Клацнути спочатку по батьківському а потім по дочірнєму об’єкту.
Форму лінії зв’язку завжди можна змінити за допомогою миші.
Для редагування властивостей зв’язку треба клацнути правою кнопкою миші по зв’язку і вибрати на контекстному меню пункт Relationship Editor.
В закладці General вікна діалогу Relationship Editor можна задати потужність, ім’я та тип зв’язку.
3.1.3 Найменування зв’язків та їх потужність
За замовчуванням ім’я зв’язку на діаграмі не показується. Для відображення імені треба в контекстному меню вибрати пункт Display Options/Relationship і потім включити опцію Verb Phrase. Контекстне меню з’являється, якщо клацнути лівою кнопкою миші по будь-якому не зайнятому місцю діаграми.
Потужність зв’язку (Cardinality) – існує для позначення відношення кількості екземплярів батьківського об’єкту до кількості екземплярів дочірньої.
Розрізняють чотири типи потужності:
Загальний випадок, коли одному екземпляру батьківської сутності відповідають 0, 1 чи багато екземплярів дочірньої сутності не відмічають ніяким символом;
Символом Р відмічають випадок, коли одному екземпляру батьківської сутності відповідає 1 чи багато екземплярів дочірньої сутності (виключається нульове значення);
Символом Z відмічають випадок, коли одному екземпляру батьківської сутності відповідають 0 чи 1 екземпляр дочірньої сутності (виключено множинні значення);
Цифрою відмічається випадок точної відповідності, коли одному екземпляру з батьківської сутності відповідає заздалегідь задана кількість екземплярів дочірньої сутності.
3.2. Питання для самоперевірки
Які типи зв’язків ви знаєте ?
Який принцип найменування зв’язків ?
Для зв’язків якого типу встановлюється потужність ?
Що таке рекурсивний зв’язок ?
Лабораторна робота №4 Тема: Встановлення типів залежності об’єктів та ієрархія наслідування. Категорії повна та неповна.
Мета: Навчитися визначати ієрархії наслідування у базі даних, створювати категоріальний зв’язок.
Завдання: Створити батьківську сутність-предок та дочірні сутності-потомки, пов’язані між собою категоріальним зв’язком. Встановити тип ієрархії наслідування.
4.1 Теоретичні положення
4.1.1 Типи залежності об’єктів
Розрізняють декілька типів залежних сутностей:
Характеристична – залежна дочірня сутність, яка пов’язана тільки з однією батьківською сутністю і за змістом зберігає інформацію про характеристики батьківської сутності.
Асоціативна – сутність, яка пов’язана з декількома батьківськими сутностями. Така сутність вміщує інформацію про зв’язки сутностей.
Поіменована сутність – та, що має тільки посилання на батьківські сутності і не має власних атрибутів – частковий випадок асоціативної.
Категоріальна – дочірня сутність в ієрархії наслідування.
Ієрархія наслідування (чи ієрархія категорій) – тип об’єднання сутностей, які мають загальні характеристики. Наприклад, в організації працюють службовці, які зайняті повний робочий день та сумісники. Загальні для них атрибути можна помістити у сутність Співробітник, а індивідуальні до сутностей Постійний співробітник та Сумісник. До батьківської сутності треба внести атрибут Тип, що дозволить відрізнити одну категоріальну сутність від іншої.
Ієрархії категорій діляться на повні та неповні. У повній категорії одному запису батьківської сутності відповідає запис у будь-якій дочірній сутності. Якщо категорія побудована не повністю, то в батьківській сутності можуть існувати значення атрибуту Тип, які не мають відповідних екземплярів у дочірніх сутностях. Наприклад, співробітник, крім вказаних відносин, ще може бути консультантом, або працювати за трудовою угодою. Якщо створити відповідні до цих категорій сутності Консультант та Контрактник, то ієрархію можна вважати повною.
Можлива комбінація повної та неповної категорій.