Лабораторна робота №1

Тема: Створення логічної моделі бази даних на рівні визначень (Definitions).

Мета: Набути навичок об’єктно‑орієнтованої декомпозиції предметної області.

Завдання: Створити діаграму об’єкт-зв’язок відносно заданої предметної області. В закладці Definition дати характеристику кожному об'єкту.

1.1 Теоретичні положення

1.1.1 Основні визначення та поняття логічної моделі даних

Опис предметного середовища в термінах деякої моделі називається концептуальною або логічною схемою бази даних. ERwin надає засоби, що допомагають розробнику створити наглядну логічну схему (модель) бази даних, провести її дослідження та оптимізацію, узгодити з замовником.

Існує три рівня логічної моделі даних:

• Діаграма об’єкт-зв’язок (ERD);

• Модель даних, що базується на ключах (Key Based model (КВ);

• Повна атрибутивна модель (Fully Attributed model (FA).

Діаграма об’єкт‑зв’язок являє собою модель даних верхнього рівня, що призначена для обговорення структури даних з експертами з боку замовника. При створені моделі у прямокутники, якими зображуються об‘єкти бази даних, записують їх визначення і узгоджують з замовником, іноді у присутності юриста. Зв‘язки між об‘єктами встановлюють у відповідності з логікою функціонування організації.

Головними компонентами діаграми об’єкт-зв’язок являються об’єкти, чи сукупності об’єктів - сутності (Entity). Об’єктом предметної області називають те, що існує і відрізняється від інших. Сутність визначають як підмножину об‘єктів одного класу. В базі даних зберігають інформацію про об‘єкти та їх характеристики. Об‘єкти одного класу мають однакові характеристики. Таким чином, сутність має такі ж характеристики, що і об‘єкти, які до неї входять.

Опис кожного об’єкта відображає незалежний обсяг інформації з предметної області. Ім‘я об’єкту задається іменником у однині, що відповідає суті одного запису в базі даних. Наприклад: об’єкт називається Замовник з атрибутами: номер замовника, прізвище замовника, адреса замовника.

Сутність має таке ж ім‘я, як і об‘єкти, що до неї входять. Наприклад, сутність яка відповідає групі замовників на підприємстві називають Замовник, тому, що вона має ті ж ознаки, що і один замовник. Тобто об’єкт являється екземпляром сутності. Тоді діаграма об’єкт-зв’язок на рівні об’єктів і на рівні сутностей буде мати один і той самий вигляд.

З точки зору реляційної бази даних сутності відповідає окрема таблиця, а об’єкту – запис.

Інший важливий компонент діаграми — зв’язки. Зв’язки вказують логічну залежність між даними. Розрізняють наступні види зв’язків: один-до-одного, один-до-багатьох, багато-до-багатьох. Зв’язок багато-до-багатьох реалізується тільки на рівні логічної моделі.

1.1.2 Внесення об’єкту до моделі

Для створення логічної моделі вибирається рівень логічна модель із списку, що знаходиться з правого боку інструментальної панелі ERwin.

Кнопка на панелі інструментів ERwin Toolbox перемикає курсор в режим побудови діаграми. Зображенню об’єкта на діаграмі відповідає кнопка . При натисканні цієї кнопки виникає можливість перенесення зображення об‘єкту на довільне місце екрану .

Переключення курсору у звичайний режим відбувається за допомогою кнопки .

На панелі інструментів ERwin Toolbox також знаходяться кнопки з зображенням зв’язків. Зв’язки встановлюються між двома сутностями (об’єктами). На рівні діаграми (логічна модель) розрізняють зв’язки типу один-до-одного, один-до-багатьох (ідентифіковані та неідентифіковані), багато до багатьох. На рівні фізичної моделі зв’язок багато-до-багатьох автоматично трансформується у декілька зв’язків один-до-багатьох. Більш детально проблему визначення та встановлення зв’язків розглянемо у наступних лабораторних роботах.