«Стрес. Його адаптаційний та негативний вплив на організм людини. Комплексні способи подолання стресу»

За останні тисячоліття спосіб життя людини суттєво змінився. Проте основні фізіологічні реакції організму залишилися на рівні первісної людини. Тому в наш час людина хворіє і вмирає, в основному, від хвороб, в основі яких лежить неправильний спосіб життя, важкі переживання, глибоке і невідступне почуття незадоволеності, страхи, психічна травматизація. Всі ці чинники призводять до виникнення стресів.

Слово «стрес» вже давно стало настільки поширеним, що у багатьох склалося враження, що вони добре розуміються на цьому. Багато кому може здаватися, що коли слово знайоме, то це означає, що вони знають зміст його поняття. Саме про це писав відомий канадський вчений Г. Сельє, засновник теорії стресу, в книзі «Стрес без дистресу»: «Кожна людина відчувала його, всі говорять про нього, але майже ніхто не бере на себе клопіт з'ясувати, що ж таке стрес. Багато слів стають модними, коли наукове дослідження призводить до виникнення нового поняття, що впливає на повсякденну поведінку чи на характер наших думок з корінних життєвих питань».

Сьогодні поняття стресу набуло особливої актуальності, а уміння справлятися з ним перетворюється на нагальну потребу. Та чи всі ми добре володіємо цим умінням? А якщо зазирнути глибше, то чи всі ми правильно розуміємо стрес, його природу, прояви, види, його значення у житті?

Стрес є найважливішим інструментом загартовування нашого організму, підвищення його опірності, тренування захисних механізмів. Стрес є нашим вірним союзником в безперервній адаптації організму до будь-яких змін в довкіллі.

Одночасно, переважна більшість людей в сучасному суспільстві знаходиться під негативним впливом стресу, тому що у часи науково-технічної революції, в які ми живемо, посилюється психічна діяльність людей. Це пов’язано з необхідністю засвоєння і переробки великого обсягу інформації. Тому й виникає проблема емоційного стресу, тобто напруження і перенапруження фізіологічних систем організму під впливом емоційних чинників.

У сучасному житті стреси відіграють дуже значну роль. Вони впливають на поведінку людини,  її працездатність, здоров’я, взаємовідносини з оточуючими і у родині.

Сучасні психологи стверджують, що дві третини населення промислово-розвинутих країн вмирають від стресів. Довгі фізичні та психологічні навантаження, які перевищують норму, призводять до порушення функціонування окремих органів та врешті-решт – до серйозних хвороб. Такі «хвороби століття» як інфаркт, гіпертонія, інсульт, виразкова хвороба та інші є кінцевим результатом післястресових порушень у нервовій діяльності організму.

Відомо, що стрес може спровокувати практично будь-яке захворювання. У зв'язку з цим в даний час розширюється потреба якомога більше дізнатися про стрес та способи його запобігання та подолання. Поширений вираз «всі хвороби від нервів» трансформувався: «всі хвороби від стресів». І не без підстав! За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я 45% всіх захворювань пов'язано зі стресом, а деякі фахівці вважають, що ця цифра в 2 рази більша. Вражає й інший факт: 30-50% відвідувачів поліклініки – це практично здорові люди, що потребують лише певної корекції емоційного стану.

Модне слово «стрес» прийшло до нас з англійської мови і в перекладі означає тиск, напругу. Енциклопедичний словник пояснює це слово так: «Стрес – це сукупність фізіологічних реакцій, що виникають в організмі людини у відповідь на вплив різних несприятливих факторів (стресорів). Стрес може бути корисним і руйнівним. Він може сприяти мобілізації людини, підвищити її адаптаційні можливості в умовах дискомфорту й небезпеки (конструктивний, корисний), а може й руйнувати людину, різко знизити ефективність її роботи і якість життя (деструктивний, руйнівний).

Термін «стрес» у фізіологію та психологію вперше ввів у 1932 році Уолтер Бредфорд Кеннон у своїх класичних роботах з вивчення універсальної реакції «боротися чи бігти». Досить часто авторство терміну передають відомому канадському фізіологу Гансу Сельє, проте використовувати саме поняття стрес він почав лише у 1946 році для пояснення загальної адаптаційної напруги.

Багато психологів та лікарів займалися дослідженням стресових станів, їх впливу на фізичне та психологічне здоров’я людини (Г. Сельє, У. Кеннон, Дж.Сміт, В. Розов, Б. Коган, М. Пірен, Б. Волков тощо). Стрес присутній у житті кожної людини, тому актуальність обраної теми для написання даної роботи є беззаперечною.

Гіпотеза дослідження: «Стрес нам необхідний, як повітря й вода. Головне, щоб його не було надто багато».

Мета роботи полягає у вивченні проявів стресу та успішних способах його подолання.

Завданнями наукової роботи є :

• з’ясувати зміст поняття «стрес»;

• вивчити ознаки стресу;

• визначити фази і компоненти стресу;

• дати характеристику стресорів;

• дослідити негативний вплив стресу на організм людини;

• розглянути адаптаційні можливості організму;

• встановити ефективні та неефективні способи подолання стресу.

Об’єктом дослідження є особливості виникнення стресових ситуацій, а предметом – сутність, прояви та подолання стресу.

Наукова робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури.