НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

агробіологічний факультет

Кафедра кормовиробництва і меліорації

АГРОМЕТЕОРОЛОГІЯ

Методичні вказівки до вивчення дисципліни

та завдання для самостійної та контрольної роботи

для підготовки фахівців заочної форми навчання

напряму 6. 090101 “Агрономія”

у вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації

2013

УДК 631: 551.5

Викладено методичні вказівки та завдання для самостійної та контрольної роботи з навчальної дисципліни „Агрометеорології” для підготовки фахівців ОКР „Бакалавр” напряму 6.090101 “Агрономія” заочної форми навчання у вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації.

Рекомендовано вченою радою Навчально-наукового інституту рослинництва, екології і біотехнологій НУБіП України

протокол № від

Укладачі: д.с-г.н., професор Демидась Г.І.,

к.геогр.н., доцент Скриник О.А.

Рецензенти: д.с-г.н., професор, член-кореспондент НААН україни Доля М.М.

к.с-г.н., доцент Кротінов О.П.

Передмова

Перед сучасною наукою і практикою стоїть важливе завдання поглиблення наукових основ і вдосконалення практичних заходів із охорони і перетворення природи з метою покращення середовища проживання людини і раціонального використання нею природних ресурсів.

Здійснюючи безпосередньо керівництво роботами у “цеху під відкритим небом”, як називають сільське господарство, фахівець агрономічного напрямку зобов’язаний знати закономірності взаємодії складових багатофакторної динамічної системи “грунт-рослина-атмосфера”, що розкриваються агрометеорологічною наукою. Тому при вирішенні спеціалістами цієї галузі головних завдань, у переліку яких чільне місце займають: пошук шляхів підвищення урожайності сільськогосподарських культур, розробка та удосконалення заходів боротьби із шкідниками та хворобами рослин, раціоналізація внесення органічних та мінеральних добрив, підвищення продуктивності праці у сільському господарстві та багато інших, необхідним є врахування впливу метеорологічних, кліматичних та гідрологічних умов. Пояснюється це тим, що до основних факторів, які визначають умови росту, розвитку, формування урожайності рослин, та особливості технологій їх вирощування відносяться сонячне світло, тепло, волога, ґрунтове живлення. Перші три основні фактори – метеорологічні. Саме тому “Агрометеорологія” дає відповіді на важливі запитання, які не висвітлюються в такому обсязі жодною з інших сільськогосподарських наук.

Погодні і кліматичні умови – самостійний, досить дієвий виробничий фактор. Погода і клімат впливають практично на всі без виключення об’єкти і процеси сільськогосподарського виробництва. Тому значну роль у підвищенні ефективності діяльності сільського господарства відіграє правильне і всебічне врахування постійних кліматичних особливостей місцевості, а також поточних і очікуваних умов погоди. Врахування особливостей погодних умов необхідно для уточнення строків проведення всіх заходів по догляду за сільськогосподарськими культурами, підбору сортів рослин, оптимізації посівних площ, диференційованого застосування агротехніки, раціонального використання мінеральних та органічних добрив, ефективного застосування заходів боротьби з несприятливими для сільського господарства метеорологічними явищами, шкідниками та хворобами рослин.

Задачі вивчення дисципліни “Агрометеорологія” – сформувати у студентів базис професійних знань, необхідних для аналізу кліматичних і погодних умов у період росту і розвитку рослин з метою формування на його основі об’єктивних висновків і рекомендацій щодо регулювання технологій вирощування культур задля отримання максимального та стабільного врожаю.

Дисципліна викладається студентам, які паралельно опановують основи фахової підготовки і отримують необхідні знання із загальної агрономії, рослинництва, фізіології рослин, землеробства, агрохімії, ґрунтознавства, захисту рослин, агроекології тощо.

В результаті освоєння курсу навчальної дисципліни бакалавр повинен знати:

– властивості і функції атмосфери як середовища сільськогосподарського виробництва;

– закономірності формування і просторово-часового розподілу основних агрометеорологічних чинників (сонячної радіації, термічного режиму повітря і ґрунту, вологості повітря, опадів, снігового покриву, вологості ґрунту тощо) та їх впливу на процеси росту і розвитку сільськогосподарських культур;

– умови формування несприятливих для сільського господарства явищ погоди, агрометеорологічні критерії оцінки їх шкодочинності, способи послаблення негативного впливу;

– принципи сільськогосподарської оцінки ресурсів клімату, основні характеристики агрокліматичних ресурсів, методи загального та спеціалізованого агрокліматичного районування;

– основні види агрометеорологічних оцінок прогнозів, засади їх розробки та напрямки використання;

– принципи і методи забезпечення сільськогосподарського виробництва агрометеорологічною інформацією.

уміти:

– володіти методикою і правилами організації агрометеорологічних спостережень;

– володіти методикою проведення вимірювань за допомогою основних метеорологічних приладів;

• користуючись методами первинного опрацювання, аналізу і узагальнення отриманих результатів вимірювань, отримувати кількісні та якісні характеристики погодних і кліматичних умов;

• використовувати оперативну, режимну і прогностичну агрометеорологічну інформацію для вирішення проектних і виробничих завдань землеробства і рослинництва.

Важливою формою навчання є самостійна робота, структурно представлена набором індивідуальних семестрових завдань з метою перевірки засвоєння студентом навчального матеріалу.

Навчальна дисципліна “Агрометеорологія” оцінюється за модульно-рейтинговою системою у вигляді поточного та підсумкового контролю. Поточний контроль знань та умінь студентів здійснюється шляхом тестування за трьома змістовними модулями, захисту лабораторних робіт, зарахування результатів самостійної роботи (виконання домашніх завдань).

На вивчення дисципліни згідно з навчальним планом підготовки бакалаврів напряму "Агрономія" відведено 72 год. Підсумкова форма контролю – залік.