Лікування імпульсними струмами.

Імпульсні струми розрізняють за формою ,частотою(в Гц) і тривалістю (в мс). Найчастіше застосовують 3 види струмів:

- струм з імпульсом прямокутної форми(СТРУМ ЛЕДЮКА),частотою 1-130 Гц, тривалістю кожного імпульсу 0,2-2мс. Цей струм посилює процеси гальму- вання в корі великого мозку і дає можливість викликати стан подібний фізіоло-гічному (електросон).

- струм з імпульсом трикутної форми з гострою вершиною- тонізуючий. Частота імпульсів -100 Гц,тривалість кожного імпульсу-1-1.5мс.Під дією цього струму відбувається скорочення м’язів і його застосовують для вправ м’язів у разі ослаблення їх функцій - електрогімнастика.

- струм з імпульсами експоненціальної форми-поступово зростаюча і спадаюча крива(СТРУМ ЛАПІКА). Частота імпульсів 8-100Гц,тривалістю кожного-2-60мс. Цей струм застосовують для електрогімнастики, тому частота і тривалість імпульсу залежить від ступеня ушкодження м’язів.

Суть дії импульсного струму низької частоти полягає в тому, що всі зміни,вик -ликані дією постійного неперервного струму відбуваються дискретно, залежно від частоти імпульсів, а ступінь їх проявів та фізіологічний ефект визначаються частотою імпульсів,їх формою, тривалістю і відповідно функціональним можливостям тканини. Експериментальні та клінічні дослідження показали ,що частота повторення імпульсів 1-10 Гц є оптимальною для збудження симпатичних нервів,а частота 21-100Гц –парасимпатичних.При цьому синусоі- дальні імпульси частотою 100Гц викликають блокування проведення імпульсів у симпатичних утвореннях.У разі дії імпульсів частотою 80-150 Гц відчуття болю пригнічується. Нервово-м’язові волокна посмугованих м’язів від - повідають оптимальною реакцією на частоту від 80 до 150 Гц , непосмугованих м’язів – на частоту 30Гц.У разі тривалої дії такої самої частоти стимульований об’єкт адаптується,тому застосовують апарати,які дозволяють змінювати частоту проходження імпульсів.

Переваги імпульсних методик.

- дія на певний орган або систему,функція яких порушена;

- повільніший розвиток звикання тканин і систем організму до дії фізичного чинника;

- глибока терапевтична дія;

- інтенсивна терапевтична дія при мінімальному навантаженні на організм.

Дію імпульсних струмів застосовують для:

1. Нормалізації функціонального стану центральної нервової системи;

2. Одержання знеболювального ефекту;

3. Стимуляції рухової активності нервів, м’язів,внутрішніх органів;

4. Підсилення кровообігу,трофіки тканин;

5. Досягнення протизапального ефекту.

Електросон.

Трансцеребральна електротерапія, в основі якої полягає можливість безпо -середньої дії фізичних чинників на структури головного мозку з метою корекцій функціональних порушень в організмі при патологічних станах. Профілактично трансцеребральна електротерапія може бути використана для зміцнення адаптаційних можливостей організму. Електросон- метод електролікування,в основі якого полягає дія імпульсним струмом низької частоти на центральну нервову систему через рецептори голови унаслідок чого виникає стан,близький до фізіологічного сну. З цією метою використовують імпульсний струм прямокутної форми частотою 1-150Гц, тривалістю імпульсу 0,2-2мс,силою струму до 10 мА. Назва цього методу виявилася невдачною,бо в процесі широкого застосування виявилося,що лікувальна дія далеко не завжди пов’язана зі сном.