Показання до гальванізації:

-вертеброгенні захворювання нервової системи;

-ураження нервових корінців,вузлів;

-ураження і травми перефиричної нервової системи;

-наслідки інфекційних і травматичних уражень головного і спинного мозку і мозкових оболонок;

-неврастенія і невротичні стани;

-порушення сну;

-гіпертонічна хвороба 1-й і 2-й стадії;

-функціональні шлунково-кишкові ураження;

-міозіти;

-артрити, артрози.

Протипоказання до гальванізації

-гострі гнійні і запальні процеси;

-недостатність кровообігу;

-гіпертонічна хвороба 3-ї стадії;

-виражений атеросклероз;

-лихоманні стани;

-екзема, дерматит у місці накладання електродів;

-порушення цілісністі шкіряного покиву у місцях накладання електродів;

-індивідуальна непереносимість струму;

-злоякісні новоутворення.

Техніка гальванізації.

Апарати для проведення гальванізації:АГН-32,»ПОТОК-1», ГР-2,АГП-33, АГН-1.

Апарати працюють від мережі освітлювання.За допомогою трансформатора знижується і вирівнюється напруга змінного струму з 220 до 30- 80 В,сила стру-ма від 1 до 50мА контролюється вмонтованим в апарат міліамперметром.

Вирівняний та сгладжений струм подається на потенціометр і клеми апарата, від клем струм підводиться до хворого за допомогою гнучких,добре ізольованих проводів, на кінцях умонтовано затискачі,що з’єднують їх з елек- тродами . Провода мають бути довгими і гнучкими,бажано різнокольоровими (червоним і синім).

Електроди для гальванізації складаються з металевох пластини і прокладки з гідрофільної тканини. Металева пластина виготовляється з листового свинцю або сплаву свинцю з оловом,товщиною 0,3-1мм.Форми різноманітні: квадратна,прямокутна, у вигляді коміра, края мають бути заок- ругленними. Гідрофільні прокладки готують із білої незабарвленної тканини (байка, фланель) товщиною 1-1,5см.Прокладки захищають пацієнта від опіків та забеспечують рівномірний контакт електродів з поверхнею тіла та зменшують опір сухої шкіри.Гідрофільна прокладка обов’язково на 2-3см більша за металеву пластину. Прокадки накладають теплими і вологими. Після процедури їх перуть під проточною водою,кип’ятять і висушують.

Методики проведення гальванізації:

1-ЗАГАЛЬНА, 2-МІСЦЕВА.

Електроди розміщують:поперечно та повздовжньо. Уразі поперечного розташування ,коли електроди роміщенні один проти іншого на протилежних ділянках тіла,забеспечується дія на глибоко розташовані тканини. У разі поздовжнього розміщення, електроди містяться з одного боку тіла –дія процедури поширюється на поверхневі тканини. Менший за площею електрод- активний,його накладають на ту ділянку ,яка потребує максимальної дії струму. Більший за площею електрод називають індеферентним або пасивним. За розташуванням електродів методика проведення процедури може бути нисхідною (анод – на горі, катод –унизу) та висхідною (катод –на горі, анод – унизу).Висхідна методика збуджує і тонізує процеси, нервову систему,м’язи, нисхідна методика справляє знеболювальну та заспокійливу дію. Основним и лікувальними ефектами гльванізації є судинорегулюючий ,трофічний.анальге- зуючий,протизапальний та міорелаксуючий.

Дозування процедури гальванізації спирається на вік,фізичний стан хворого та індивідуальні відчуття.Дозування здійснюється за силою струму та часом дії, силу струму обчислюють на 1кв см площі прокладки. Так в дитячій практиці силу струму дозують до 5 мА на 100кв.см.для дорослих –до 50 мА на100кв см.При цьому пацієнт повинен від- чувати легке поколювання у місці дії струму. Тривалість процедури для дітей -10-15хв, для дорослих -20-40хв на курс призначають 10-20 процедур щодня або через день. Хворого слід попередити , що у місцях накладання електродів він буде відчувати легке поколювання, «повзання мурашок». Якщо хворого турбує припікання на невеликій ділянці шкіри, то це свідчить про порушення техніки проведення процедури. Причиною може бути нерівність прокладок або наявність ушкоджень на шкірі,внаслідок чого густина струму в цьому місці збільшується. У цьому разі слід вимкнути аппарат і знову проконтролювати стан шкіри під електродами.

Гальванізація стимулює трофічні та енергетичні процеси в організмі людини, підвищує його реактивність ,стійкість до дії зовнішніх чинників.,підвищуєфункції залоз внутрішньої секреції,секрецію шлунка.