
- •Основи реабілітації Поняття реабілітації.
- •Завдання, мета і принципи реабілітації
- •Принципи реабілітації.
- •Види,періоди та етапи реабілітації.
- •Засоби медичної реабілітації.
- •Принципи фізіотерапії:
- •Механізми лікувальної дії фізичних чинників.
- •Протипоказання:
- •Класифікація лікувальних фізичних чинників.
- •Характеристика лікувальних фізичних чинників
- •Iгрупа-електричні струми низької напруги.
- •Показання до гальванізації:
- •Протипоказання до гальванізації
- •Техніка гальванізації.
- •Методики проведення гальванізації:
- •Медикаментозний електрофорез.
- •Переваги використання медикаментозного електрофорезу:
- •Недоліки електрофорезу.
- •Класифікація методів електрофорезу.
- •Техніка, методика,дозування процедур .
- •Правила організаціїї та експлуатації фізиотерапевтичних відділень та кабінетів.
- •Правила техніки безпеки.
- •Вимоги до персоналу.
- •Вимоги до пацієнтів.
- •Вимоги до апаратів.
Засоби медичної реабілітації.
Засобами реабілітації є:
Лікувальна фізична культура;
Лікувальний масаж;
Фізіотерапія;
Механотерапія;
Працетерапія.
Призначення засобів реабілітації,послідовність застосування її форм і методів визначається характером перебігу захворювання,загальним станом хворого,періодом та етапом реабілітації, руховим режимом.
ФІЗІОТЕРАПІЯ у перекладі з грецької означає лікування природними чинни -ками,широко застосовується у комплексі заходів фізичної реабілітації при різних захворюваннях з лікувальною метою та за для профілактики.
Принципи фізіотерапії:
1)Принцип нервізму,що означає єдність нервового і гуморального шляхів, завдяки яким реалізується вплив енергії фізичних чинників на організм від молекулярних процесів до діяльності організму в цілому.
2)Патогенетичний принцип використання природніх і переформованих фізич-них чинників,що реалізується від специфічних властивостей чинників і впливу на певні процеси в тканинах організму.
3)Принцип використання переважно малих доз енергії фізичних чинників, в основі яких лежить дія на функціональні системи організму через нервову систему і за її допомогою на стимуляцію процесів самовідновлення.
4)Принцип застосування фізичних чинників на якомога ранній стадії порушен- непатологічним процесом функціонального стану і діяльності фізіологічних систем,які забезпечують гомеостаз.
5)Принцип широкого комплексного застосування фізичних,фармакологічних та інших лікувальних методів у поєднанні з ЛФК для впливу на патологічний про- цес.
Розрізняють природні фізичні лікувальні чинники-сонце,вода,повітря.клімат, лікувальні грязі (полоїди) та переформовані(штучні),які одержують за допо-могою спеціальних апаратів шляхом трансформування переважно електричної енергії у різні види і форми.
Механізми лікувальної дії фізичних чинників.
Променеві,температурні,електричні.механічні,хімічні та інші види енергії діють на організм через шкіру,дихальні шляхи,слизові оболонки подразнюючи уних численні рецептори. Увібрана клітинами енергія подразника змінює їх фізико- хімічний стан,внутрішньоклітинний обмін,енергопотенціал і проникливість клітинних та внутрішньоклітинних структур і дає початок взаємопов’язаним нервово-рфлекторному і гуморальному механізмам дії на організм. Ця дія існує не тільки під час безпосереднього впливу фізичного чинника,а й після його закінчення протягом кількох хвилин,годин,доби і довше.Фізичні чінники викликають в організмі полі системну реакцію;вони впливають на крово- та лімфо обіг,тонус судин,процеси мікроціркуляції,ферментативну активність і об- мін речовин,імунітет,діяльність ЦНС і внутрішніх органів,опрно-руховий апарат. Деякі фізичні чинники загортовують організм,дііють діють антиспастично , болезаспокійливо,підвищують захисні сили організму,знімають утому,приско- рють відновлення,сприяють розсмоктуванню набряків,крововиливів,інфільтра- тів,рубців,спайок,стимулюють репаративні процеси при пролежнях і трофічних виразках,попереджають і лікують контрактури,підвищують м’язовий тонус, діють протизапально,бактерицидно. Суттєвою властивістю фізичних чинників є здатність безболісного проникнення через шкіру чи слизові оболонки. Таким чином фізичні чинники викликають місцеву і загальну реакцію організму.
ФІЗІОТЕРАПІЯ має свої протипоказання-тимчасові чи постійні. Загальні протипоказання:злоякісні новоутворення,загальний важкий стан хворого.кровотечі,активні форми туберкульоза,системні захворювання крові, гострі та інфекційні захворювання.
ФІЗІОТЕРАПІЯ є одним із компонентів комплексу реабілітаційних заходів у гінекології. Залежно від етіологічних,патогенетичних,клінічних особливостей основного і супутнього патологічних процесів фізичні фактори можуть бути основним, додатковим чи допоміжним компонентом загального комплексу лікувальних засобів.Всі лікувальні фізичні фактори, які використовуються в гіне- кології ,можна поділити на 3 групи: 1) природні-кліматотерапевтичні,гідротерапевтичні,бальнеотерапевтичні(міне-ральні і радонові води),пелоїди; 2) штучно виготовленні,отриманні шляхом перетворення одних форм енергії в інші за допомогою спеціальних апаратів;
3)ручний масаж. Фізіотерапія широко застосовується у гінекологічній практиці.
Показання:
1.Запальні захворювання статевих органів на всіх стадіях. 2. Післяопераційні ускладнення запального характеру в підгострій стадії. 3. Недорозвиток статевих органів (гіпоплазія).Оваріальна функція(фізіотерапія в поєднанні з гормонотерапією). 4. Порушення менструального циклу. 5. Неврогенна дистрофія,тазові невралгії. 6.З метою провокації при хронічній гонореї.