Методи проведення лікувальної гімнастики

Залежать від характеру захворювання або травми,рухового режиму,періоду застосування фізичних вправ.Розрізняють такі методи:

-індивідуальний

-малогруповий

-груповий

-самостійний.

На початку 1-го періоду (щадний) заняття лікувальною гімнастикою проводять за індивідуальним методом,а у його кінці хворих з однаковими захворюва-ннями і клінічним перебігом хвороби,функціональними можливостями органі-зму можна об’єднати у групи з 3-4-х осіб.З такими нечисленними групами роз-починаються заняття у 2-ому періоді реабілітації.Однак деякв хворі,за призна-ченням лікаря,можуть продовжувати заняття індивідуально.У 3-ому періоді пе-реважає груповий метод проведення занять лікувальною гімнастикою і викори-стовується він у післялікарняних етапах реабілітації та застосовується і самостій-ний метод,якщо пацієнт з різних причин не може відвідувати медичний заклад. У таких випадках для нього розробляється комплекс вправ,перевіряється здат-ність самостійно правильно їх виконувати і призначаються терміни для періоди- ного медогляду і корекції комплексів вправ для самостійних занять.Індивідуальні заняття значно підвищують ефективність ЛГ.Ця форма ЛФК має особливе значення при лікуванні пошкоджень опорно-рухового апарату, центральної та переферичної нервової системи.

САМОСТІЙНІ ЗАНЯТТЯ ЛІКУВАЛЬНОЮ ГІМНАСТИКОЮ рекомендують у формі комплексу спеціальних фізичних вправ,які хворі виконують самостійно кілька разів протягом дня,вони вивчаються разом з реабілітологом і застосовуються спочатку для попередження ускладнень,розвитку компенсаторних рухів,а згодом для відновлення рухових навичок,фізичних якостей і функцій організму.

ЛІКУВАЛЬНА ХОДЬБА застосовується на етапі реабілітації у стаціонарі у напівпо-стільному і вільному рухових режимах,для відновлення ходьби після травм,захворювань нервової системи,опорно-рухового апарату,для адаптації серцево-судинної і дихальної системи до фіз.навантажень;нормалізації мотор-ної і секреторної функцій органів травлення;обміну речовин і для відновлення функціонального стану після тривалого постільного режиму.У наступних після-лікарняних етапах реабілітації лікувальна ходьба використовується з метою поступового підвищення рівня фізичної працездатності,загального тренування організму.Дозується вона –довжиною дистанції,часом,темпом і довжиною кроків,рельєфом місцевості.Темп ходьби:60-80 кроків на хвилину-повільний, 80-100-середній,100-120-швидкий.

Теренкур-дозована ходьба за спеціальними маршрутами.Вона,залежно від довжини дистанції та крутизни схилу,поділяється на:

-маршрут №1- 500м,2-5°

-маршрут №2-1000м ,5-10°

-маршрут №3- 2000м,10-15°

-маршрут №4- 3000-5000м,15-20°

Окрім цих показників фізичненавантаження дозується темпом ходьби і кіль- кістю зупинок для відпочинку. Теренкур є методом тренуючої терапії і показа- ний при захворюваннях серцево-судинної і дихальної систем,порушеннях обмі- ну речовин,ушкодженнях опорно-рухового апарату,ураженнях нервової сис-теми.Призначють його у післялікарняний період реабілітації,починаючи з маршрутів меншої складності.

СПОРТИВНІ ВПРАВИ ТА ІГРИ застосовуються в реабілітаційних центрах,санато- ріях,поліклінічних умовах у спеціальних медичних групах навчальних закладів для вдосканалення координації рухів,фізичних якостей,професійних навичок, тренування організму;підвищення загальної працездатності і психоемоційного тонус

ГІДРОКІНЕЗИТЕРАПІЯ-це лікування рухами у воді.Застосовується у вигляді гімнастичних вправ,витягненні у воді,корекції положенням,підводного масажу, плавання,купання,механотерапії та ігор у воді.Застосування гідрокінезитерапев- тичного комплексу грунтується на властивостях води і особливостях її впливу на організм.У першу чергу використовується механічна дія водного середовища,її виштовхувальна підйомна сила і гідростатичний тиск.Завдяки першій власти-вості зменшується маса тілалюдини у воді на 9/10,тобто при масі у 80 кг дюдина буде важити 8 кг. Це значно полегшує виконання вправ і дає змогу при мініма-льному м’язовому зусиллі виконувати активні рухи,збільшити їх амплітуду,відновити локомоторну функцію,що була не можливою чи виконува-лася з великою напругою у звичайних умовах.Одночасно благотворно впливає і температурний чинник.Тепла вода поліпшує ліфообіг,сприяє розслабленню м’язів,розм’якшує тканини,зменшує рефлекторну збудженність,покращує ела-стичність м’язів,знижує больові відчуття,що позитивно впливає на виконання фізичних вправ.

Разом з тим можна збільшити навантаження на м’язову систему за рахунок подолання її опірності,яка прогресивно зростає при прискоренні темпу .зміни напрямку і амплітуді рухів,виконанні вправ послідовно у воді і поза нею,поглиб- ленні занурення.Гідростатичний тиск водного середовища позитивно впливає на дихальну і серцево-судинну системи.При зануренні пацієнта у воду до шиї збільшується тиск на грудну клітку і черевну порожнину.При виконанні вдиху і видиху дихальні м’язи хворого змушені долати опір води,що тренує дихальну мускулатуру,покращує легеневу вентиляцію і газообмін .Гідрокінезитерапія по- зитивно впливає і на нервову систему.Вона підвищує психоемоційний тонус,

Покращує самопочуття і навіює хворому впевненність у повне одужання.

Фізичні вправи у воді проводять у лікувальних і загальних басейнах,у звичай- них чи спеціальних вправах,що забеспечує достатню амплітуду рухів кінцівок . Курс лікування складається з10-15 процедур.

ПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ГІДРОКІНЕЗИТЕРАПІЇ:

-травми і захворювання нервової системи;

-травми і захворювання опрно-рухового апарату та їх наслідки (парези ,паралічі, контрактури,спайкова хвороба,стягуючі рубці);

-порушення постави;

-захворювання дихальної і серцево-судинної систем

-порушення обміну речовин;

-опущення внутрішніх органів.

ПРОТИПОКАЗАННЯ:

-гострі і хронічні захворюванняшкіри,вух,очей;

-відкриті рани,виразки;

-нетримання сечі та калу;

-епілепсія;

-венеричні хвороби.

ПЕРІОДИ ЗАСТОСУВАННЯ ЛФК.

Клінічний перебіг захворювання і загальний стан хворого під дією комплексного лікування поступово змінюється і змінюються форми й методика занять ЛФК.

Розрізняють 3 періоди занять ЛФК,кожний зних характерізується відповідними анатомо-функціональним станом пошкодженого органа і всього організму.

1 ПЕРІОД РEАБІЛІТАЦІЇ- ЩАДНИЙ-характеризується вираженними анатоміч-ними і функціональними порушеннями ушкодженого органа,відповідної сис- теми.Завдання цього періоду:поліпшення нервово-психічного стану хворого,попередження ускладнень,стимуляція трофічних та компенсаторних

процесів,навчання навичок самообслуговування.ЛФК застосовують у формі лі- кувальної і ранкової гігієнічної гімнастики,самостійних занять.Комплекси скла- даються приблизно з 75% загальнорозвиваючих вправ та дихальних у співвідношенні1:1 і до 25%спеціальних вправ.Виконують їх переважно з вихід-ного положення лежачи.Інтенсивність вправ мала,а на прикінці періоду-помір- на.Тривалість лікувальної гімнастики 5-12хв.

2ПЕРІОД-основний- функціональний-характеризується покращенням клінічного стану хворого,відновленням анатомічної цілісності організму чи тканин при одночасному суттєвому порушенні їх функцій.При переломі кісток з утворенням кісткової мозолі морфологічний дефект усувається,знімається імобілізація,але сила м’язів знижена ірухи в суглобах обмежені.Основні завдання періоду: від- новлення функцій ушкодженого органа і систем організму,підготовка до зільшення фізичних навантажень та зміни рухового режими.Застосовуються форми ЛФК попереднього періоду та спортивно-прикладні вправи-ходьба хо-дьба ,метання,елементи побутових рухів і професійної діяльності.В занняття включають близько 50%загальнорозвиваючих вправ і дихальних у співвід-ношенні 2:1 і спеціальні вправи,їх відсоток збільшується до 50.Вправи виконуються у вихідному положенні лежачі,сидячи,стоячи з помірною інтен-сивністю.Тривалість лікувальної гімнастики -15-25хв.

3ПЕРІОД-ЗАКЛЮЧНИЙ-ТРЕНУВАЛЬНИЙ-характерізується завершенням процесу одужання,відновлення функцій,але здатність витримувати життєві навантаже-ння ще недостатня.У пацієнтів спостерігаються залишкові явища перенесеної хвороби:зниження сили,витривалості,швидкості,здатності переносити фізичні навантаження у повному обсязі.Основні завданняперіоду:виховання впевнено-сті у цілковите одужання і повноцінне повернення до праці,підвищення функ- ціональної здатності та фізичних якостей організму,тренування його до фізич-них навантажень виробничого і побутового характеру;відновлення працезда- ності або удосконалення функцій заміщення і пристосування пацієнта до змінених хворобою чи травмою умов життя.У цей період застосовують всі форми ЛФК.Виконують вправи великої інтенсивності і якщо дозволяє пере-несене захворювання,вік і організм добре адаптувався до цих навантажень-використовують вправи максимальної інтенсивності.У комплекс лікувальної гімнастики входять близько 25%загальнорозвиваючих вправ і дихальних у співвідношенні 3-4:1 і до 75%спеціальних вправ.Тривалість заняття доводиться до30-45хв.1-й і 2-й період ЛФК застосовуються під час стаціонарного лікування, а 3-й- в реабілітаційному центрі,санаторії,поліклініці.