14

Модуль № 1 «історія україни » Змістовий модуль № 2 «Історія України хх – початку ххі ст. » Тема семінарського заняття № 13. «Україна наприкінці 1940-х – на початку 1980–х рр.».

1. Актуальність теми. Обґрунтування теми.

«Історія України» як навчальна дисципліна спрямована на розуміння і сприйняття української ідеї; сприяння розбудові державної незалежності; засвоєння національних цінностей: української культури, мови, прищеплення шанобливого ставлення до історичної пам'яті; військово-патріотичне виховання тощо. Проблемні питання дисципліни: розширення знань з історії України; усвідомлення ролі і значення історичного минулого в духовній спадщині українського народу; опрацювання основних проблем державотворення; відновлення історичної правди; реабілітація видатних культурних, політичних, наукових діячів тощо.

2. Цілі заняття (мета):

Навчальна ціль викладання «Історії України» сприяє вивченню і розумінню вітчизняної історії у загальнолюдському контексті; допомагає зрозуміти економічні, політичні та соціокультурні процеси, які відбувалися на українських землях у складах різних держав на той час, та незважаючи на це збагнути єдність українського етносу у його етнографічній, культурній, мовній, економічній різноманітності.

Виховна ціль викладання дисципліни сприяє розширенню світогляду студента, розвиває почуття поваги, гордості та шанобливості до вітчизняної історії і культури; допомагає збагнути унікальність України в загальносвітовому історичному процесі.

Основна мета вивчення дисципліни полягає в тому, щоб на основі здобутих знань студенти могли орієнтуватись в основних подіях історії України, вміли описати головні тенденції і динаміку вирішення різноманітних проблем, показати місце і значення України в історичному розвитку людства.

4. Питання до семінарського заняття:

1.Післявоєнний сталінський режим (1945-1953 рр.).

2. Голод 1946-1947рр.

3. Реформи 1953-1964 рр. Десталінізація.

4.Україна під час стагнації. Русифікація. Криза початку 1980 х.

5.Перебудова та національне відродження України. Народний Рух України(1989).

5. Теми доповідей, рефератів:

1. Українська Гельсінська група.

2. Шестидесятники .

3. Семидисятники .

6. Нові терміни: Десталінізація, культ особи, дисиденти, Хрущовська відлига, Брежнєвський застій.

7. Тести:

1. Процес післявоєнної відбудови в Україні (1945 – початок 1950-х років) характеризувався:

А відбудовою економіки України як самостійного, самодостатнього комплексу з використанням західної фінансової та технічної допомоги.

Б наявністю достатньої кількості кваліфікованої робочої сили та спрямуванням основної частини капіталовкладень у відбудову соціальної сфери.

В першочерговою відбудовою важкої промисловості та енергетики з опорою лише на власні сили та ресурси Радянського Союзу.

Г поверненням усіх евакуйованих на схід СРСР підприємств, їх модернізацією на базі обладнання, що СРСР отримував як репарації.

2. Суть політики радянізації західних областей України в період післявоєнної відбудови (1945 – початок 1950-х років) полягала в:

А переселенні українців західних областей до центральних і східних областей УРСР.

Б уніфікації всіх сфер життя відповідно до норм, утверджених у СРСР.

В репресіях проти священиків Української греко-католицької церкви.

Г придушенні збройної боротьби підпілля ОУН і загонів УПА.

3. Що було однієї зі складових політики десталінізації (1953 – 1964 рр.)?

А Лібералізація державної політики щодо церкви, розширення мережі церковних громад.

Б Ліквідація монополії КПРС на владу, передача влади З’їзду народних депутатів.

В Реорганізація партійного апарату та створення національних комуністичних партій.

Г Ліквідація системи ГУЛАГу, амністія та реабілітація незаконно засуджених.

4. «Реабілітація» – це:

А повернення після війни на батьківщину військовополонених, цивільних полонених, які були направлені на примусові роботи, біженців.

Б насильницьке відчуження чи тимчасове вилучення державою для її потреб майна, продовольства громадян.

В виправдання, відновлення в правах неправильно звинувачених, зганьблених чи засуджених осіб.

Г створення умов для вільної діяльності політичних партій, громадських організацій.

5. «Раднаргоспи» – це:

А органи управління, на які покладалася координація промислової кооперації підприємств України в рамках Ради економічної взаємодопомоги (РЕВ).

Б організації, що керували системою державних закупівель сільськогосподарської продукції в Україні.

В державні органи, що здійснювали укрупнення колгоспів, продаж їм техніки машинно-тракторних станцій (МТС).

Г органи державного управління, утворені за територіальним принципом, що керували промисловістю та будівництвом у межах економічних районів.

6. Управління галузями народного господарства УРСР через систему раднаргоспів здійснювалося впродовж

А 1945 – 1953 рр.

Б 1954 – 1964 рр.

В 1957 – 1965 рр.

Г 1964 – 1972 рр.

7. Децентралізація управління промисловістю в другій половині 1950-х років відбулася внаслідок

А упровадження системи рад народного господарства (раднаргоспів).

Б ліквідації союзних та утворення республіканських галузевих міністерств.

В створення вільних економічних зон на базі республіканських підприємств.

Г ліквідації директивного планування й упровадження госпрозрахунку на підприємствах.

8. Процес десталінізації в УРСР, як і в інших республіках СРСР був розпочатий:

А 1954 р.

Б 1956 р.

В 1959 р.

Г 1991 р.

9. «Ждановщина» охопила:

А кінець 1940-х – початок 1950-х рр.

Б кінець 1950-х – початок 1960-х рр.

В 1960-ті рр.

Г 1970-ті рр.

10. У якому році в СРСР, завдяки активності церкви та віруючих, відбулося святкування тисячоліття хрещення Русі?

А 1978 р.

Б 1988 р.

В 1989 р.

Г 1990 р.

11. У 1988 р. відновила діяльність Українська Гельсінська спілка, яка задекларувала як мету:

А боротьбу за дотримання конституційних прав громадян України та інформування міжнародної громадськості про порушення прав людини в Україні

Б боротьбу за перебудову СРСР на федеративних засадах, дотримання громадянських прав особистості

В необхідність створення суверенної Української держави, захист громадянських прав особистості

Г розвиток культури України в рамках радянської республіки

12. Назвіть останнього керівника Компартії України за радянських часів:

А В.Івашко.

Б С.Гуренко.

В Л.Кравчук.

Г І.Плющ.