
- •1. Актуальність теми. Обґрунтування теми.
- •4. Питання до семінарського заняття.
- •5. Теми доповідей, рефератів:
- •7. Тести:
- •8. Зміст заняття:
- •1.Передумови національно-визвольної війни
- •2. Початок війни. Зборівський мирний договір.
- •3. Створення Української Козацько-гетьманської держави
- •4. Події початку 1650-х рр. Білоцерківський мирний договір.
- •5. «Березневі статті». Продовження війни
- •6. Значення національно-визвольної війни сер. Хvіі ст.
- •10. Графологічної структури заняття:
- •1. Визвольна війна під проводом б. Хмельницького
- •2. Перебіг бойових дій національно-визвольної війни під проводом б. Хмельницького (1648 — 1657 рр.)
- •11. Література:
2. Початок війни. Зборівський мирний договір.
На початку 1648 р. Б. Хмельницького обирають гетьманом Війська Запорізького. Саме ця подія вважається початком національно-визвольної війни українського народу.
На першому її етапі Б. Хмельницькому важливо було, уникаючи прямих зіткнень з поляками, забезпечити підтримку реєстрового козацтва і домогтися спілки з Кримським ханством. До березня 1648 р. на бік гетьмана перейшли 6 тис. реєстровців, а кримський хан прислав 4 тис. кінних воїнів.
В українсько-польських переговорах, які передували початкові воєнних дій, Б. Хмельницький наполягав лише на автономії козаків – вимагав вивести польське військо, ліквідувати управління Речі Посполитої і дати козакам право на міжнародні стосунки. У відповідь коронний гетьман М. Потоцький вирішує розбити повстанців. Проте Б. Хмельницький випереджає поляків і під Жовтими Водами у травні 1648 р. завдає їм нищівної поразки.
Не давши супротивникові отямитись, Б. Хмельницький готує засідку у районі Корсуня, де поляки також були розгромлені, а два коронних гетьмани потрапили у полон – Потоцький і Калиновський.
Перші успіхи козацького війська підняли всю Україну. Селянські повстання охоплюють Київщину, Волинь, Поділля, Лівобережжя.
Влітку 1648 року козацькі війська увійшли в Білорусію, підтримати повсталих селян:)
Здобувши у вересні 1648 р. блискучу перемогу під Пилявцями, Б.Хмельницький рушає на Львів. Штурмом було взято фортецю Високий Замок, і у козаків з’явилася реальна можливість здобути місто, а потім повністю розгромити польську армію і захопити Варшаву. Але, обмежившись викупом, повсталі залишають Львів і йдуть на Холм, де обложили фортецю Замостя. Під Замостям Б. Хмельницький вступає в переговори з поляками, укладає перемир’я і повертає свої війська в Україну. На тому етапі війни метою українців було реформування державного устрою Речі Посполитої, певні надії покладались на нового короля Яна Казимира. Окрім цього, українські війська були знесилені, союзники-татари повернулись у Крим. А війна на польській території неминуче б викликала активний опір місцевого населення.
В грудні 1648 р. козацьке військо на чолі з Б. Хмельницьким урочисто ввійшло у Київ. І вже тут, критично переосмисливши ситуацію, що склалася, гетьман формулює основні принципи національної державної ідеї. В переговорах з поляками, які почалися, Хмельницький захищає право українського народу на створення власної, незалежної від влади польського короля держави. Ця держава розглядалася в якості спадкоємиці Київської Русі. Влада в Правобережній і Лівобережній Україні повністю перейшла до рук козацьких лідерів.
Влітку, зібравши величезне ополчення, королівський уряд розпочинає наступ на повстанців. Козацькі війська оточили частину польських військ під м. Збаражем. У серпні 1649 р. відбулася битва, і успіх був на боці козаків, але татари несподівано покинули поле бою, а кримський хан зажадав від Б.Хмельницького вступити в переговори з Польщею. В результаті було підписано Зборівську мирну угоду.
Згідно з цією угодою 1) Річ Посполита визнавала існування козацької України у кордонах Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств. Польща втратила право тримати тут свої війська.
2) Польським феодалам мали б повернути маєтки.
3)Селянам і козакам, які брали участь у війні оголошувалась амністія.
4) Чисельність реєстрового козацтва мала становити 40 тис.; селяни, які не потрапили до реєстру, поверталися до своїх панів.
5) Захищалися права православної церкви. Однак польська шляхта могла знову повертатися на визволені від неї території.
Таким чином, було досягнуто компромісу між Україною і Річчю Посполитою. Однак такі умови не влаштовували жодну із сторін.
Перед Б. Хмельницьким стояла дуже серйозна проблема - не допустити соціального вибуху, оскільки за Зборівською угодою передбачалося принципове збереження старої соціально-економічної системи. Особливо це стосувалося селян, які не потрапили до реєстру. Але тут гетьман проводив досить гнучку політику. З одного боку, він не допускав безконтрольних селянських заворушень, а з іншого - всіляко прагнув уникнути поновлення найжорстокіших форм експлуатації кріпаків.
Велику увагу Б. Хмельницький приділяв дипломатичній діяльності, спрямованій на зміцнення міжнародного становища козацької держави. Було підписано ряд союзів і договорів про військово-політичне співробітництво з Кримським ханством, Трансільванією, Росією, Туреччиною, Швецією, Венецією.