Тема: «Розробка схеми генерального плану

Молочно-товарного підприємства»

1. Визначення орієнтовних розмірів генерального плану

Р озмір території ферми складається із суми площ, зайнятих виробничими приміщеннями, складськими та іншими допоміжними спорудами урахуванням санітарних розривів між ними, шляхів сполучення та захисних зон. Наближено загальну площу території ферми чи комплексу S_ф можна визначити через планове поголів'я тварин та питомі норми площі за формулою:

де m - число голів основних (товарних) тварин;

f - питома норма площі території на одну голову

Відповідно до розрахованої площі вибивають розміри земельної ділянки. Для ферм великої рогатої худоби та свиноферм співвідношення сторін ділянки 1:1...1:1,5. Співвідношення 1:1 є найкращим з огляду економії огороджувального матеріалу по периметру ферми.

Приклад: для основного стада корів в кількості 200 голів необхідна (орієнтовна) площа ферми складатиме тобто 1,6га. Прийнявши співвідношення сторін прямокутника 1 : 1,5 підрахуємо ширину ферми:

але , тоді

Звідси ширина

Приймаємо 103м

Тоді довжина

2. Розміщення будівель і споруд

Ферма чи комплекс складаються з декількох основних (корівник, свинарник, кормоцех, родильне відділення, молочно-доїльний блок…) і декількох допоміжних споруд і будинків (котельня, вагова…).

Розміщення виробничих приміщень може бути павільйонне, зблоковане та моноблочне

в моноблоках

павільйонна.

Рис.2. - Схема забудов тваринницьких приміщень

Приміщення при павільйонному типі можуть розташовуватись

С трочно Рядно

По периметру Радіально

Кормоцех + доїльний блок

Рис.3. Схеми розташування тваринницьких приміщень

В даний час в забудові комплексів найбільше розповсюдження має павільйонний принцип забудови, як правило, широкогабаритними будівлями. Основні виробничі споруди розміщують на ділянці, паралельно одна одній в один або декілька рядів.

При розробці генплану забезпечується зонування території підприємства :

а) виробнича зона;

б) зона зберігання кормів (кормова зона);

в) зона збе­рігання та утилізації екскрементів (санітарна зона)

Може також виділятись зона ветеринарних об'єктів; адміністративно-господарська зона; зона допоміжних об'єктів.

Рис. 4 – Розбиття території тваринницького підприємства на зони

Розміщення зон, приміщень, споруд генплану здійснюється з вра­хуванням напряму вітрів, зооветеринарних і протипожежних вимог.

Ферму та тваринницькі приміщення слід розміщувати так, щоб переважаючі напрями вітрів були спрямовані від насе­леного пункту та кормоцеху в бік тваринницьких будівель і гноєсховища.

Для зменшення протягів тваринницькі приміщення доцільно розміщувати таким чином, щоб одна з діагоналей збігалася з напрямом пануючих вітрів, при цьому кут будівлі розділятиме повітряний потік і зменшуватиме його швидкість. Тому одразу на викресленому проектному прямокутнику в санітарній зоні з підвітряної сторони можна по відомим розмірам побудувати гноєсховище (можливий варіант, коли гноєсховище віднесено за межі ферми на 50…100м, великі відстані недоцільні, так як це різко збільшить вартість транспортних операцій).

Центральне місце на генеральному плані повинні займати виробничі будівлі. Це необхідно для найраціональнішої організації виконання технологічних операцій, ефективного використання засобів механізації, скорочення відстаней вантажоперевезень.

Зону зберігання кормів та кормоцех, а також споруди і майданчики для зберігання техніки, будинок тваринників відносно тваринницьких приміщень розміщують вище за рівнем місцевості, а гноєсховища — у протилежному напряму.

Більшість джерел для забезпечення освітлення приміщень, рекомендують меридіальну (поздовжньою віссю з півночі на південь) орієнтацію будівель для утримання худоби, або з невеликим відхиленням від цього.

На практиці у північних та центральних районах України приміщення для утримання тварин орієнтують поздовжньою віссю з півночі на південь, а у південних — зі сходу на захід. Відхилення від рекомендацій допускаються залежно від місцевих умов до 30°.

Будівлі доцільно розташовувати групами, наприклад виробничі, для зберігання і підготовки кормів (кормоцех, кормосклад, кормосховище), техніки тощо. Виробничі будівлі необхідно розміщувати компактно, в певному порядку, який забезпечує мінімальні витрати на водопровід, каналізацію, електромережу і перевезення вантажів.

Вигульно-кормові двори і вигульні майданчики при розташуванні їх біля будівель, рекомендується влаштовувати біля поздовжніх стін, обернутих на південь, південний схід, схід або південний захід

При визначенні відстаней або розривів між окремими приміщеннями і спорудами ферми враховують не лише санітарно-гігіенічні норми, а й умови протипожежної безпеки цих об'єктів. При забудові комплексу одноповерховими будівлями найбільшим розривом є протипожежний, а при забудові багатоповерховими будівлями — санітарний. Розташування будівель, повинно забезпечити найсприятливіші умови для їх провітрювання і запобігання сніжних занесень.

Тваринницькі будівлі і споруди I класу в основному не проектуються. До другого ступеня вогнестійкості відносяться конструкції з негорючих матеріалів (цегла, бетон, шлакобетон, природний камінь). Покрівлі і перекриття ви­готовляють із вогнетривких матеріалів — шиферу, черепиці, листового заліза або залізобетону (арочні споруди). До третього ступеню відносяться важкозгораємі конструкції або ті, що мають захисне покриття (дерев'яні конструкції, покриті штукатуркою).

Протипожежні розриви між окремими об'єктами сховищ для зберігання грубих кормів повинні бути не менше 35 м, силосу, сінажу, коренебульбоплодів — 15 м, гною — 5 м. З метою зменшення площі кормових майданчиків скирти грубих кормів рекомендується розташовувати між буртами коренебульбоплодів або силосними траншеями.

Розміщення молочних відділень узгоджують із технологією утримання та організацією доїння корів. У разі прив'яз­ного утримання корів ці відділення доцільно розміщувати у суміжних, зблокованих із корівником, приміщеннях, а при безприв'язному їх блокують із доїльними залами або май­данчиками. Доїльні зали і майданчики, як правило, розташовують з урахуванням мінімальних перегонів корів на доїння (Рис. 5).

а

б

в

Рис. 5 – Схеми розташування молочних блоків і доїльно-молочних залів

а, б, в – при прив’язному утриманні; г, д, е - при безприв’язному утриманні:

1 – корівник, 2 – молочний блок, 3 – доїльно-молочний зал, 4 – корівник (перспектива розширення ферми)