Технологічні вимоги до будівельно-технічних рішень.
У четвертому розділі норм технологічного проектування встановлені номенклатура будівель і споруд, склад приміщень і технологічні вимоги до них, норми проектування основних виробничих будівель.
До допоміжних будівель і споруд в цьому розділі встановлені наступні вимоги.
Доїльно-молочний і молочний блоки слід розташувати між корівниками або поряд з ними. В окремих випадках вони виконуються як окремі елементи (наприклад, фермах із утриманням худоби на глибокій підстилці). Переддоїльний майданчик розміщують перед входом в доїльний зал. При цьому необхідно забезпечити такий рух, щоб уникнути стрічних потоків видоєних і таких, що йдуть на доїння тварин.
Вигульно-кормові двори або вигульні майданчики розташовують, як правило, біля подовжніх стін будівлі для утримання худоби; у обґрунтованих випадках (зручність роздачі кормів, висока щільність забудови, забезпечення моціону тварин і т.п.) можлива організація вигульно-кормових дворів у відриві від будівлі.
Годівниці на вигульно-кормових дворах слід встановлювати так, щоб при їх завантаженні транспортні засоби не заїжджали на вигульно-кормові двори.
Сховища кормів і підстилки необхідно розміщувати так, щоб забезпечити найкоротші шляхи подачі кормів до кормоприготування або до місць годування, а підстилки – в секції і бокси. Для механізації цих процесів повинен використовувати тільки внутрішньо фермський транспорт.
Приміщення прийому і відправки худоби, склади концентрованих кормів і молочні, як правило, повинні розміщуватись на межах підприємств, щоб забезпечити вантаження і вивантаження тварин, прийом концентрованих кормів і видачу молока без заїзду зовнішнього транспорту на територію ферми (підприємства).
Розміщення окремих секцій усередині будівлі вимагає забезпечення послідовного розвитку технологічних процесів (без повернення і перетину потоків) і раціональної організації робіт.
При прив’язному утриманні корів допускається мати в одному безперервному ряду не більше 25 стійл, при безприв’язному – більше 50 боксів або комбібоксів.
Пологове відділення на молочній фермі (комплексі) повинно бути розділено суцільною перегородкою на дві ізольовані частини: для корів і для телят нетелів (профілакторій). Новонароджених телят в профілакторій передають через люк, влаштований на рівні підлоги.
В п’ятому розділі НТП приводяться норми площі та розміри основних технологічних елементів будівель та приміщень. Цими даними проектувальники користуються при виборі габаритів приміщень, окремих їх частин чи елементів.
В шостому розділі НТП приведені нормативи потреби (витрати) необхідного запасу кормів. Приводяться рекомендовані способи зберігання і допустимі навантаження на одиницю площі складу. Наприклад, сіно і солому допускається зберігати в скиртах, під навісами і в сараях із завантаженням від 0,25 до 1,2 т на 1м2 площі складування і в сараях із завантаженням не більше 0,2т на1м2, сінаж в траншеях із завантаженням 0,7 – 1,0 т на 1м2 або в механізованих баштах і т.п.
В сьомому розділі ВНТП приводяться в табличній формі рекомендовані види підстилки, норми її потреби, періодичність зміни і необхідна товщина шару для різних груп великої рогатої худоби. Там же даються норми необхідного запасу матеріалу на фермі або комплексі і допустиме навантаження складування на одиницю площі складу. Наприклад, солома при боксовому утриманні молочних корів вноситься в кількості 5 кг на корову один раз в 10 днів шаром до 5 см. Торф (сфагнум) рекомендується зберіть на підприємствах в буртах, під навісами і в сараях із завантаженням 0,8-1,0 т на 1 м2 площі складування і в кількості не менше 50% від річної потреби.
У восьмому і дев’ятому розділах норм технологічного проектування представленні показники води (гарячої, холодної, питної, технічної) і виходу гною з розрахунку на одну тварина. При цьому для підростаючих тварин потреба в питній воді приводиться залежно від віку.
Наприклад, при розрахунку потреби в питній воді на комплексах по вирощуванню нетелей можна користуватися наступними показниками добових витрат води:
при віці тварин від 0,5 до 3 місяців – 6 л/гол.;
від 3 до 6 – 12; від 6 до 12 – 20;
від 12 до 15 – 25;
від 15 до 20 – 28;
молодняка старше 20 місяців – 32 л/гол. у осінній і весняний період ці показники скорочують відповідно на 5 і 11%, а в літній період збільшують на 20%.
Окрім норм виходу гною в дев’ятому розділі викладені основні технологічні вимоги до систем гноєвидалення і каналізації (видалення фекальних стоків). Зокрема, гідравлічні системи видалення гною (зокрема самопливні) рекомендується застосовувати тільки в тих випадках, коли рідка фракція гнойових стоків може бути використана в системі зрошування для поливу сільськогосподарських культур.
У одинадцятому розділі норм технологічного проектування представлені норми і вимоги до мікроклімату приміщень. Допустимі величини концентрації шкідливих газів в повітрі виробничих приміщень в будівлях для великої рогатої худоби.
У дванадцятому розділі норм технологічного проектування приводяться технічні вимоги до устаткування і механізації виробничих процесів. При проектуванні молочних ферм і комплексів необхідно забезпечити резервне енергопостачання від незалежних джерел або можливість проведення роботи доїльних установок і інших життєво важливих вузлів підприємства.
Деякі особливості інших розділів НТП. Раніше вказано, що різні розділи ВНТП близькі по спрямованості, побудові і характеру необхідних показників. В основному це відноситься до ВНТП, що регламентують проектування тваринницьких, птахівницьких і звірівницьких об’єктів. Проте в цих нормах є і окремі відмінності.
Найбільш близькі до норм технологічного проектування підприємств великої рогатої худоби ВНТП свинарських підприємств. Тут існують відмінності, головним чином, по суті і величині норм.
Наприклад, у величині стада, наборі будівель, приміщень ферм і комплексів, в площинах і розмірах технологічних елементів. Те ж можна сказати і про виділення тепла, вологи, газів тваринами. Вимоги до мікроклімату мають деяку відмінність по структурі:
для великої рогатої худоби нормується мінімальна і розрахункова температура повітря в приміщенні;
для свиней – максимальні, оптимальні і мінімальні температури.
Розділи ВНТП інших підприємств відрізняються від норми проектування підприємств для великої рогатої худоби істотніше.
Так, в звірівницьких і кролівницьких нормах відсутні розділи, що стосуються зоотехнічних вимог, нормативних даних для розрахунку і ін. Норми проектування вівчарських і конярських підприємств також мають декілька іншу структуру. Проте, зрозумівши сенс і побудову детально розглянутого розділу ВНТП, розібратися з іншими розділами не складає труднощів.
На закінчення слід зазначити, що ВНТП є робочим інструментом зооінженерів і ветлікарів для напряму роботи проектувальників, будівельників. Ці документи складаються фахівцям з тваринництва і забезпечують їх інтереси в плані створення фізіологічного середовища для тварин і відповідно до виробничої спрямованості господарства.