VІ

Соціологія особистості Після вивчення цієї теми студенти зможуть осягнути

• специфіку соціологічного підходу до вивчення особистості;

• основні соціологічні концепції особистості та її структуру;

• соціальний зміст понять “соціальний статус” і “соціальна роль”;

• компоненти, етапи, основні підходи до визначення сутності соціалізації;

• розкрити сутність соціологічної теорії особистості та її проблематику;

• охарактеризувати основні соціальні типи особистості та їхні характерні риси;

• розкрити суть основних тенденцій взаємодії людини й суспільства у сучасних умовах.

Ключові терміни і поняття

Агенти соціалізації – це люди та установи, діючи соціальні суб’єкти, за допомогою яких людина набуває суспільних властивостей завдяки процесам навчання, комунікації, прилучення до культури.

Девіантна поведінка – поведінка, що відхиляється від прийнятих у суспільстві ціннісно-нормативних стандартів.

Індивід – один із представників роду людського, окрема людина.

Індивідуальність – це успадковані й набуті, особливі й специфічні якості (природні, фізіологічні, психологічні, соціальні і т.д., які відрізняють одну людину від інших.

Інтеріоризація – процес включення соціальних норм і цінностей до внутрішнього світу людини, тобто заміни зовнішніх санкцій самоконтролем.

Інтерес – це конкретна форма усвідомленої потреби, реальна причина діяльності особистості, спрямованої на задоволення цієї потреби.

Людина – узагальнюючий образ людського роду в одній особі.

Особистість – інтегральна ( цілісна) сукупність соціальних властивостей людини, що формується та видозмінюється протягом усього життя людини у результаті складної взаємодії внутрішніх та зовнішніх чинників її розвитку, активної взаємодії із соціальним середовищем.

Особа – це людина, взята в системі соціально-зумовлених психологічних характеристик, що проявляються в громадських стосунках, які визначають стійкі моральні вчинки людини.

Соціалізація – складний і тривалий процес включення індивіда до системи соціальних зв’язків та відносин, його активної взаємодії з оточенням, у результаті якої він засвоює зразки поведінки, соціальні норми і цінності, необхідні для його успішної життєдіяльності у даному суспільстві.

Соціальний престиж – це співвідносна оцінка, яку дає суспільство статусу особи або соціальної групи.

Соціальна адаптація – це процес пристосування індивіда до умов життєдіяльності, до рольових функцій та норм поведінки, до форм соціальної взаємодії, що склалися у спільноті, до якої інтегрується індивід.

Соціальний статус – це становище індивіда (або групи людей) у системі соціальних зв’язків і відносин, що обумовлюється її приналежністю до певної соціальної спільноти та визначає сукупність її прав та обов ‘язків.

Соціальні ролі – це певні способи дій, поведінки індивіда (або групи), які відповідають прийнятим у суспільстві нормам та здійснюються в залежності від соціального статусу.

Спрямованість особистості – це сукупність стійких мотивів, поглядів, переконань, потреб та устремлінь, що орієнтують людину на певні поведінку та діяльність,а також досягнення складних життєвих цілей.

Соціальні норми – це правила, що вироблені суспільством чи группою людей у процесі їхньої спільної життєдіяльності і вимагають дотримання їх під загрозою осуду.

Ціннісні орієнтації – соціальні цінності, які спрямовують діяльність та соціальну поведінку особистості і поділяються нею.

План

1. Поняття та категорії соціології особистості

2. Соціалізація як процес, її сутність та значення

3. Теоретичні концепції особистості

4. Девіантна повідінка