3. Становище молоді в Україні
3 початку 1991 р. до початку 2006 р. чисельнють молоді України скоротилася на 766 тис. oci6 — з 16173,5 до 15407,5 тис. oci6. Проте частка молоді серед усього постійного населения України зросла — від 31,3 % до 33,0 % за той самий період внаслідок пришвидшених темпів скорочення чисельності всього населения. У містах України на початку 2006 р. проживало 10 927,0 тис. молоді, у сільській місцевості — 4 480,5 тис. осіб.
Наразі молодь характеризується такими кількісними й якісними показниками: юнаки і дівчата віком від 14 до 35 років становлять 15 407 522 осіб — приблизно третина усього населення країни; 70 % молоді мешкає у містах, 30 % — у селах; близько двох мільйонів молодих сімей, із них близько 600 тис. мешкають у сільській місцевості; 100 тис. осіб офіційно зареєстрованих безробітних; 2 709 161 студентів, які навчаються у 340 вузах І-IV рівнів акредитації; близько 5 % молоді беруть участь у громадському русі;
молодь — це активний учасник громадського життя суспільства; найактивніша демографічна група; молодь — це третина економічної активності населення.
За даними соціологічного опитування проведеного Державним інститутом розвитку сім'ї та молоді в червні 2007 р., лише третина респондентів у віці 14-35 рр. задоволені рівнем своєї освіти. Кожен десятий — не задоволений, а кожен четвертий відповів «скоріше ні, ніж так».
Дві третини молодих громадян у віці 14-35 рр. хотіли би мати більш високий рівень освіти. Серед основних мотивів — можливість влаштуватися на престижнішу роботу (34 %), можливість більш високого заробітку (34 %), а також можливість зробити гарну кар´єру та особиста потреба у постійному підвищенні рівня освіти (по 24 %).
Майже половина (47 %) працюючої молоді працює не за фахом. Серед основних причин — відсутність вакансій, незадовільні зарплати та умови праці. За даними соціологічної служби Молодіжного Центру політики та інформації, 37,3 % молодих киян не знають, що в Україні відбулися місцеві вибори 2010 року, 4,1 % респондентів не змогли назвати прізвище Президента України і 12 % не знають, хто на сьогодні є мером міста Київ. За результатами соціологічного дослідження громадської думки у 2007 році, проведеного соціологічною службою Молодіжного Центру політики такі інформації майже 70 % студентської молоді взагалі не цікавляться громадським життям у вищому навчальному закладі. Вони вважають, що це є затратою їхнього особистого часу і в кінці вони не отримають жодного корисного результату. Згідно з дослідженням МЦПІ, 15 % респондентів хотіли би брати участь у громадському житті вищої школи, але вони не знають з чого почати і до кого треба звернутись. Це є проблемою поганої поінформованості діяльності органів студентського самоврядування у певних ВИШах. Майже стільки ж, 11 %, беруть участь у громадському житті, але тільки тоді, коли їх про це попросять. Тільки 4 % студентів беруть активну участь у діяльності органів студентського самоврядування, профспілок і студентських клубів.
Протягом 2006 р. серед осіб, що були клієнтами служби зайнятості чисельність випускників середніх загальноосвітніх шкіл становила 20,6 тисяч, професійно-технічних закладів освіти 22,0 тисячі, вузів — майже 47 тисяч. Працевлаштовано — 31 тис. випускників усього. Серед них — 7 267 випускників загальноосвітніх шкіл, 8 589 випускників професійно-технічних закладів освіти, 14 858 випускників вузів.
За даними соціологічного опитування проведеного Державним інститутом розвитку сім´ї та молоді в червні 2006 р. для молодих людей найпривабливішими є професії юриста (42 %), бізнесмена, підприємця (37 %), банківського працівника (32 %). Одночасно, спеціальності, на які зростає попит на ринку праці мають невисокий рейтинг серед молоді: фермер, фахівець у галузі сільського господарства (5 %), інженер (9 %), працівник торгівлі (11 %), вчитель, викладач (14 %). Відповідно, на думку молоді, ці професії не можуть і забезпечити успіх в житті. Великий відсоток молоді — 30,4 % вважають привабливою професію лікаря, та лише 23,3 % вважають, що ця професія приносить успіх.