13

МІНІСТЕРСТОВ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЦ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Г.С. СКОВОРОДИ

ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ

Г.П. ЯНОВСЬКА

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО

КУРСУ ІСТОРІЇ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ

Харків - 2014

Методичні поради до планів семінарських занять з „Історії

Стародавнього Сходу”.

Весь курс історії Стародавнього Сходу охоплений семінарськими заняттями, але складність полягає в тому, що, на жаль, вся література, яка є на сьогодні морально застаріла. Майже всі підручники побудовані згідно марксистсько–ленінської методології, тоді як зараз здебільшого країни Стародавнього Сходу розглядають за цивілізаційною методологією. Тому, приступаючи до підготовки того чи іншого семінарського заняття, необхідно для себе визначитись якою літературою треба користуватись. Для цього треба уважно, перш за все, ознайомитись із списком рекомендованої літератури, який знаходиться після кожного плану семінарського заняття. Якщо треба – порадитися із викладачем, що веде семінарські заняття чи читає лекції, (на яку літературу слід звернути увагу). Не можна при підготовці до семінару користуватись лише якимось одним певним підручником (хай і найновішим), оскільки там може бути тенденційний підхід автора до того чи іншого питання.

Оскільки семінарське заняття – це поглиблене вивчення того чи іншого історичного періоду, чи питання, то обов’язково крім підручника і лекції, на яких викладач дає напрям, в якому повинен працювати студент над даною темою, перш за все необхідно ознайомитись із рекомендованими джерелами, а також науковою літературою. Історичні джерела – це та основа, на яку повинен спиратись студент під час своєї відповіді на питання плану семінарського заняття. Під час відповіді він не може просто сказати „так” або „ні”, а обов’язково повинен підкріпити свою думку або певним джерелом, або, в крайньому випадку, посиланням на автора – фахівця із цього питання. При цьому обов’язково звертати увагу на час написання статті чи монографії, щоб можна було орієнтуватися, які на той час існували погляди на ту чи іншу проблему. Підручники, особливо застарілі, не можуть бути основою для категоричного ствердження чи заперечення якоїсь тези (оскільки часто написані тенденційно). Але студент має право виказати свою власну думку (згоду чи незгоду з позицією певного автора) і якщо знайдуться такі, що мають іншу думку, то в результаті дискусії студенти на семінарі повинні дійти спільної думки, яка буде залежати від того, наскільки той чи інший студент зможе бути переконливим у своїх доказах. Згоден чи ні він із твердженнями, які були викладені на лекції .

При підготовці до семінарів студент повинен також звертати увагу на підпункти плану, тобто на те Що він повинен висвітлити при відповіді на дане питання. Підготовку до семінарського заняття можна вважати закінченою лише тоді, коли на всі пункти і підпункти плану студент має відповідь.

Тема 1. Економіка та державний лад старовавілонського царства за законами хаммурапі

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №1 . Економіка Старовавілонського царства за „Законами Хаммурапі - 2 год.

1. Кодекс законів царя Хаммурапі , як історичне джерело.

1.1. обставини відкриття , авторство;

1.2. час складання кодексу, його структура та особливості;

1.3. значення кодексу для вивчення соціально-політичного та економічного ладу в Старовавілонський період .

2. Землеробство.

2.1. вплив географічного середовища на розвиток землеробства Месопотамії

2.2.. значення іррігації в сільському господарстві.

2.3. обробка землі та догляд за нею, сільськогосподарські знаряддя

2.4. городництво

2.5. садівництво , головні садові культури та догляд за ними

2.6. правове регулювання землеробства в Кодекс і законів Хаммурапі .

3. Скотарство:

3.1. види вирощування скота.

3.2 утримання тварин та догляд за ними ;

3.3. використання худоби

3.4. правове регулювання скотарства в „Законах Хаммурапі”.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №2 Економіка Старовавілонського царства за „Законами Хаммурапі”.- 2 год.

1. Ремесло :

1.1 ступінь відокремлення ремесла від сільського господарства .

1.2. галуззі ремісничого виробництва .

1.3. організація ремісничого виробництва та сплата за працю ремісникам

1.4.. стан ремісничого виробництва в царсько – храмових господарствах .

1.5. право ве регулювання ремісничого виробництва

2. Торгівля:.

2.1.об’єкти купівлі-продажу .

2.2. види товару, що вивозились із Вавілонії і які до неї завозились.

2.3. стан внутрішньої та зовнішньої торгівлі .

2.4. роль купців в розвитку торгівлі, взаємовідносини тамкара і шамаллума

2.5. причини вузькості внутрішнього ринку ( формалізм торговельного права, обмеженість товарно-грошових угод ).

3.. Кредит та лихварство.

3.1. кредит та правове регулювання взаємовідносин боржника та кредитора за Кодексом законів Хаммурапі .

3.2. обмеження лихварства в Законах Хаммурапі ( максимальні проценти займу );

3.3. забезпечення кредиту ( закладання нерухомості боржника , особи боржника та його сім’ї, боргова кабала ).

3.4. правовий стан боржників.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 3 - 2 год. Соціальна структура Старовавілонського суспільства.

1. Види земельної власності .

1.1.територіальна община. та її землі

1.2.. іррігійійні споруди. та умови на яких ними могли користуватись

1.3..правовий стан авілумів за „Законами Хаммурапі”

2. Царсько – храмова земля та повинності володіння .

2.1. умови отримання землі „мушкенумом”

2.1..юридичний стан „мушкенумів.” за „Законами Хаммурапі”

3. Проблеми старосхідного рабства у сучасній науковій літературі.

3.1. характер експлуатації „вардум”

3.2 раби чи люди підневільного рабського типу?

3.3. юридичний стан підневільних людей..

4.. Головні стани у Вавілоні в І-й пол. ІІ ст.до н.е.

4.1.Дати узагальнюючу характеристику кожному із трьох станів Старовавілонського суспільства згідно Кодексу законів Хаммурапі..

ПИТАННЯ ДЛЯ РЕФЕРАТІВ

1. Державний лад Старосхідних держав.

1 2.. ознаки та функції старосхідних держав .

1.2. форми державного управління на Старому Сході.

2. .Вавілонсьька держава за часів Хаммурапі

1.2. Державний устрій за „Законами Хаммурапі”

1..2. Ознаки і функції Старовавілонської держави за” Законами Хпммурапі”

3.. Роль патріархальної сім’ї в Старовавілонському суспільстві. Правовий порядок спадкування майна в сім’ї за „Законами Хаммурапі”

4.. Армія. і її роль у Старовавілонвькій державі. Правовий стан військових. за „Законами Хаммурапі” і іншими джерелами..

5. Суд та судочинство в Старовавілонській державі. Організація судочинства .

6. Пережитки родового ладу в Кодексі законів Хаммурапі.