
- •16.4.Розрахункові методи захисту від зовнішнього опромінення
- •16.5. Особливості планування та обладнання радіологічних відділень лікарень
- •16.6. Гігієнічні вимоги до розташування
- •Глава 17 м едичний контроль за розташуванням військ
- •Глава 18
- •18.1. Гігієнічна оцінка харчування у військовій частині
- •18.2. Методика визначення й оцінка харчового статусу військовослужбовців
- •18.4. Визначення вітаміну су свіжих овочах
- •Глава 19 г ігієна водопостачання військ
- •19.1. Вибір джерел водопостачання в польових умовах
- •19.2. Відбір проб води з різних джерел
- •19.3. Дослідження фізико-хімічних властивостей води
- •Протокол дослідження води
- •19.4. Очищення та знезараження води
- •Характеристика радіометра дп-5а
- •Глава20
- •Ситуаційні задачі ситуаційні задачі до розділу 1
- •Ситуаційні задачі до розділу 2
- •III. Органолептичне дослідження консервів
- •IV. Хімічний аналіз
- •Ситуаційні задачі до розділу з
- •Ситуаційні задачі до розділу 4
- •Ситуаційні задачі до розділу 5
- •Ситуаційні задачі до розділу 6
- •Ситуаційні задачі до розділу 7
- •Глава 1. Гігієна повітряного середовища 6
- •Глава 16. Гігієнічна оцінка іонізуючих випромінювань 394
19.3. Дослідження фізико-хімічних властивостей води
Температуру води визначають безпосередньо біля вододжерела звичайним термометром, кулька якого обгорнена марлею або ватою. Термометр занурюють у воду на 10 хв.
Колірність води визначають описово, органолептично. Воду наливають у посуд із безбарвного скла й визначають характер забарвлення та його інтенсивність, наприклад, жовте, блідо-жовте, ледь помітне.
Вода, смак якої належить визначити, повинна мати кімнатну температуру. Якщо вода холодна або тепла, її відповідно підігрівають або охолоджують. Потім набирають у рот ковток води, тримають кілька секунд, випльовують і відмічають відчуття, визначивши характер смаку та його інтенсивність, а також бал (гіркий, слабкий, невизначений, сильний, 2 бали, 4 бали).
Для визначення запаху воду бажано підігріти до 40-60°С. Наливають півсклянки або півколби із широкою шийкою, накривають долонею, енергійно струшують і одразу ж визначають запах (характер, інтенсивність, бал (гнильний, слабкий, 3 бали)).
Визначаючи реакцію води па лакмус, змочують синій та червоний лакмусові папірці й через 5 хв відмічають зміну їх кольору.
Для.визначення аміаку в колориметричну пробірку наливають 5 мл води, додають 50 мг (10 крапель 50% розчину) сегнетової солі, одну ампулу або 5 крапель розчину Несслера. Другу пробірку (ета-
лон) вставляють поряд із першою в компаратор і порівнюють отримане забарвлення із забарвленням еталона. Кількість аміаку 0,05-1,0 мг визначають, дивлячись зверху вниз, від 1,5 мг і більше — при розгляданні збоку. Цифри на еталоні вказують вміст аміаку (мг/л). За відсутності кольорових еталонів кількість аміаку наближено визначають за табл. 135.
Для визначення нітритів 5 мл води підкислюють 2 краплями розведеної сірчаної кислоти, додають 50 мг (1 таблетку або 5 крапель) реактиву Грісса, нагрівають, не доводячи до кипіння, вичікують 5 хв, потім компарують, порівнюючи з еталонами. Кількість від 0,003 до 0,04 мг визначають при роздивлянні збоку. Цифри на еталоні вказують вміст нітритів (мг/л). За відсутності кольорових еталонів кількість нітритів наближено визначають за табл. 136.
Таблиця 135
Критерії визначення вмісту аміачного азоту у воді польовим експрес-методом
Забарвлення при Забарвлення прн Вміст аміачного
розгляданні збоку розгляданні зверху азоту, мг/л
Н емає Немає 0,04
Немає Надзвичайно слабо-жовтувате 0,08
Надзвичайно слабо-жовтувате Слабо-жовтувате 0,2
Дуже слабо-жовтувате Жовтувате 0,4
Слабо-жовтувате Світло-жовтувате 0,8
Слабо-жовтувате Жовте 2,0
Жовте Інтенсивне жовто-буре 4,0
Каламутнувате, різко-жовте Буре, розчин каламутний 8,0
Інтенсивно-буре, розчин каламутний 20,0
Т аблиця 136 Визначення вмісту азоту нітритів' у воді польовим методом
З абарвлення при Забарвлення при Вміст азоту
розгляданні збоку розгляданні зверху нітритів, мг/л
Н емає Немає > 0,001
Ледь помітне блідо-рожеве Надзвичайно блідо-рожеве 0,002
Дуже блідо-рожеве Блідо-рожеве 0,004
Блідо-рожеве Світло-рожеве 0,02
Блідо-рожеве Рожеве 0,04
Рожеве • Інтенсивно-рожеве 0,07
Інтенсивно-рожеве Червоне 0,2
Червоне Яскраво-червоне 0,4
При визначенні хлоридів у колбу до 50 мл досліджуваної води додають 50 мг (один порошок) хромовокислого калію й титрують із градуйованої піпетки 0,24% розчином азотнокислого срібла до появи червоно-бурого забарвлення. Кількість азотнокислого срібла (мл), витрачену на титрування, множать на 10, отримуючи вміст хлоридів у 1 л води.
Визначаючи окисність, у колбу до 50 мл досліджуваної води додають 5 мл H2SO4 (1:3), 4 мл 0,08 н. розчину марганцевокислого
калію й кип'ятять 10 хв. Знявши з вогню, додають із градуйованої піпетки 4 мл розчину солі Мора (0,98%). Далі до знебарвленої рідини доливають розчин марганцевокислого калію до появи світло-рожевого забарвлення (перше титрування). Після цього визначають титр марганцевокислого калію (поправковий коефіцієнт К), для чого в ту ж колбу наливають 4 мл розчину солі Мора й потім титрують із піпетки розчином марганцевокислого калію (друге титрування) до появи слабо-рожевого забарвлення. Поправковий коефіцієнт обчислюють за формулою
де 4 — кількість солі Мора, мл; А2 — кількість розчину марганцевокислого калію для другого титрування, мл.
Окисність води (мг О2/л) визначають за формулою
X = [(4 +А)К-4]-0,2-20.