
- •16.4.Розрахункові методи захисту від зовнішнього опромінення
- •16.5. Особливості планування та обладнання радіологічних відділень лікарень
- •16.6. Гігієнічні вимоги до розташування
- •Глава 17 м едичний контроль за розташуванням військ
- •Глава 18
- •18.1. Гігієнічна оцінка харчування у військовій частині
- •18.2. Методика визначення й оцінка харчового статусу військовослужбовців
- •18.4. Визначення вітаміну су свіжих овочах
- •Глава 19 г ігієна водопостачання військ
- •19.1. Вибір джерел водопостачання в польових умовах
- •19.2. Відбір проб води з різних джерел
- •19.3. Дослідження фізико-хімічних властивостей води
- •Протокол дослідження води
- •19.4. Очищення та знезараження води
- •Характеристика радіометра дп-5а
- •Глава20
- •Ситуаційні задачі ситуаційні задачі до розділу 1
- •Ситуаційні задачі до розділу 2
- •III. Органолептичне дослідження консервів
- •IV. Хімічний аналіз
- •Ситуаційні задачі до розділу з
- •Ситуаційні задачі до розділу 4
- •Ситуаційні задачі до розділу 5
- •Ситуаційні задачі до розділу 6
- •Ситуаційні задачі до розділу 7
- •Глава 1. Гігієна повітряного середовища 6
- •Глава 16. Гігієнічна оцінка іонізуючих випромінювань 394
Глава 19 г ігієна водопостачання військ
О
сновним
завданням інженерних військ — головних
організаторів
водопостачання є своєчасне забезпечення
особового складу необхідною
кількістю доброякісної води. Завдання
медичної служби при
виконанні цього заходу полягає у
наступному:
участь у розвідці вододжерел та оцінка санітарного стану районів добування води;
контроль за якістю води і санітарним станом пунктів водопостачання;
інструктаж військ щодо способів знезараження води, забезпечення особового складу препаратами для індивідуального знезараження води;
видача дозволу на користування водою.
Нижче наводимо методики контролю за якістю води та ефективністю її обробки (очищення, знезараження, дезактивації) в польових умовах.
19.1. Вибір джерел водопостачання в польових умовах
Пошук джерел води й визначення можливості їх використання здійснюють інженерні розвідувальні дозори, до складу яких входять спеціалісти медичної служби.
Завдання розвідки вододжерел полягає в тому, щоб визначити кількість, місцезнаходження й санітарний стан джерел води та навколишньої місцевості, придатність води для питних та інших потреб, відібрати проби води для лабораторного аналізу, оцінити технічний стан джерел води, запас води в них, наявність матеріалів для ремонту, обладнання джерел водопостачання, підходи до них.
Якість природної води оцінюється за такими параметрами:
A. Огляд вододжерела.
І. Санітарно-топографічні дані.
Загальна геологічна та топографічна будова місцевості.
Характер ґрунту, рослинності.
Вид вододжерела (відкрите, закрите).
Наявність та розташування джерела можливого забруднення.
II. Санітарно-технічні дані: санітарно-технічне обладнання водо джерела — наявність та захисні загорожі зон санітарної охорони, забирання води, влаштування фільтраційних колодязів, траншей, цям рин, каптажів.
III. Санітарно-епідеміологічні дані: наявність захворювання лю дей і тварин на інфекційні хвороби, що можуть передаватися через воду.
Б. Дані розвідок:
Загальновійськової.
Радіаційної.
Хімічної.
B. Дослідження води.
I. Органолептичні та фізичні властивості.
II. Характеристика мікрофлори й мікрофауни води.
1. Побічний шлях:
а) результати огляду вододжерела на місці;
б) визначення аміаку, нітритів, окисності, хлоридів, БПК5;
в) посів на кишкову паличку та мікробне число.
2. Прямий шлях:
а) мікро- й овоскопія;
б) люмінесцентна мікроскопія;
в) посів на живильні середовища та ідентифікація патогенних мікроорганізмів.
III. Хімічний склад, зокрема наявність отруйних та радіоактивних речовин.
19.2. Відбір проб води з різних джерел
Для фізико-хімічного аналізу відбирають 2 л води, для визначення титру кишкової палички й мікробного числа — 0,5 л, для виявлення патогенних мікроорганізмів — до 3 л.
При лабораторно-виробничому контролі роботи споруд водогону аналіз води слід робити перед подаванням її в мережу: на водогонах із добре захищених підземних джерел — не рідше ніж двічі на рік, а для нових свердловин упродовж першого року експлуатації — не рідше ніж один раз на місяць, при цьому необхідний додатковий аналіз води на кишкову паличку та загальну кількість бактерій; при недостатньо ізольованому гирлі свердловини — не рідше ніж один раз на місяць; при недостатньо захищеному від забруднення водоносному горизонті — не рідше ніж один раз на тиждень; при хлоруванні води аналіз на залишковий хлор треба робити щогодини.
Кількість проб для аналізу залежить від кількості людей, фактично обслуговуваних водогоном. Наприклад, якщо це до 10 000 осіб, то для аналізу відбирають не менше двох проб води на місяць, при кількості 10 000-25 000 осіб — 10 проб на місяць.
Проби води з відкритих водойм і шахтних колодязів відбирають за допомогою батометра або пристосованих бутлів в оправі, з вантажем та каучуковою пробкою зі шнуром. Відібрані проби досліджують негайно або не пізніше ніж через дві години з моменту відбору. Якщо дослідження не можна здійснити в зазначений термін, то аналіз води має бути проведений не пізніше ніж через шість годин, за умови зберігання її при температурі 1-5°С.