Глава 19 г ігієна водопостачання військ

О сновним завданням інженерних військ — головних організато­рів водопостачання є своєчасне забезпечення особового складу не­обхідною кількістю доброякісної води. Завдання медичної служби при виконанні цього заходу полягає у наступному:

участь у розвідці вододжерел та оцінка санітарного стану райо­нів добування води;

контроль за якістю води і санітарним станом пунктів водопоста­чання;

інструктаж військ щодо способів знезараження води, забезпечен­ня особового складу препаратами для індивідуального знезаражен­ня води;

видача дозволу на користування водою.

Нижче наводимо методики контролю за якістю води та ефектив­ністю її обробки (очищення, знезараження, дезактивації) в польових умовах.

19.1. Вибір джерел водопостачання в польових умовах

Пошук джерел води й визначення можливості їх використання здійснюють інженерні розвідувальні дозори, до складу яких вхо­дять спеціалісти медичної служби.

Завдання розвідки вододжерел полягає в тому, щоб визначити кількість, місцезнаходження й санітарний стан джерел води та на­вколишньої місцевості, придатність води для питних та інших по­треб, відібрати проби води для лабораторного аналізу, оцінити тех­нічний стан джерел води, запас води в них, наявність матеріалів для ремонту, обладнання джерел водопостачання, підходи до них.

Якість природної води оцінюється за такими параметрами:

A. Огляд вододжерела.

І. Санітарно-топографічні дані.

1. Загальна геологічна та топографічна будова місцевості.

2. Характер ґрунту, рослинності.

3. Вид вододжерела (відкрите, закрите).

4. Наявність та розташування джерела можливого забруднення.

II. Санітарно-технічні дані: санітарно-технічне обладнання водо­ джерела — наявність та захисні загорожі зон санітарної охорони, забирання води, влаштування фільтраційних колодязів, траншей, цям­ рин, каптажів.

III. Санітарно-епідеміологічні дані: наявність захворювання лю­ дей і тварин на інфекційні хвороби, що можуть передаватися через воду.

Б. Дані розвідок:

1. Загальновійськової.

2. Радіаційної.

3. Хімічної.

B. Дослідження води.

I. Органолептичні та фізичні властивості.

II. Характеристика мікрофлори й мікрофауни води.

1. Побічний шлях:

а) результати огляду вододжерела на місці;

б) визначення аміаку, нітритів, окисності, хлоридів, БПК₅;

в) посів на кишкову паличку та мікробне число.

2. Прямий шлях:

а) мікро- й овоскопія;

б) люмінесцентна мікроскопія;

в) посів на живильні середовища та ідентифікація патогенних мікроорганізмів.

III. Хімічний склад, зокрема наявність отруйних та радіоактивних речовин.

19.2. Відбір проб води з різних джерел

Для фізико-хімічного аналізу відбирають 2 л води, для визначен­ня титру кишкової палички й мікробного числа — 0,5 л, для вияв­лення патогенних мікроорганізмів — до 3 л.

При лабораторно-виробничому контролі роботи споруд водого­ну аналіз води слід робити перед подаванням її в мережу: на водо­гонах із добре захищених підземних джерел — не рідше ніж двічі на рік, а для нових свердловин упродовж першого року експлуата­ції — не рідше ніж один раз на місяць, при цьому необхідний до­датковий аналіз води на кишкову паличку та загальну кількість бактерій; при недостатньо ізольованому гирлі свердловини — не рідше ніж один раз на місяць; при недостатньо захищеному від забруднення водоносному горизонті — не рідше ніж один раз на тиждень; при хлоруванні води аналіз на залишковий хлор треба робити щогодини.

Кількість проб для аналізу залежить від кількості людей, фак­тично обслуговуваних водогоном. Наприклад, якщо це до 10 000 осіб, то для аналізу відбирають не менше двох проб води на місяць, при кількості 10 000-25 000 осіб — 10 проб на місяць.

Проби води з відкритих водойм і шахтних колодязів відбира­ють за допомогою батометра або пристосованих бутлів в оправі, з вантажем та каучуковою пробкою зі шнуром. Відібрані проби до­сліджують негайно або не пізніше ніж через дві години з моменту відбору. Якщо дослідження не можна здійснити в зазначений термін, то аналіз води має бути проведений не пізніше ніж через шість годин, за умови зберігання її при температурі 1-5°С.