14.2. Облік. Реєстрація та розслідування професійних захворювань і нещасних випадків

Чітко налагоджений облік і реєстрація всіх випадків професій­них захворювань, отруєнь та нещасних випадків на виробництві, сво­єчасне і правильне їх розслідування, вміння накреслити раціональ­ний план профілактичних заходів є важливими передумовами змен­шення професійної захворюваності та виробничого травматизму. Сво­єчасне розпізнавання професійного захворювання чи нещасного ви­падку, з'ясування причин їх виникнення та усунення цих причин шляхом проведення відповідних санітарно-гігієнічних й оздоровчих заходів дають змогу попередити виникнення нових професійних за­хворювань та нещасних випадків.

Професійні захворювання — захворювання, зумовлені дією шкід­ливих умов праці. Вони поділяються на гострі, що виникли після одноразової, упродовж не більше однієї робочої зміни, дії шкідли­вих виробничих факторів, та хронічні, що виникли після багатора

зової й тривалої дії шкідливих факторів. Гостре й хронічне профе­сійне отруєння є окремим випадком гострого або хронічного профе­сійного захворювання. Групове професійне захворювання — захво­рювання, при якому одночасно захворіло (постраждало) двоє й біль­ше людей.

До нещасних випадків належать травми, теплові удари, опікі, об­мороження, утоплення, ураження електричним струмом і блискав­кою, ушкодження внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (зем­летруси, зсуви грунту, повені, урагани тощо), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками флори і фауни, що трапили­ся на робочому місці на території підприємства або в іншому місці при виконанні потерпілим трудових обов'язків як у робочий час, включаючи встановлені перерви, так і за час, необхідний для впо­рядкування засобів виробництва, одягу й т.ін. перед початком або після завершення роботи, а також під час проїзду на роботу чи з роботи на транспорті, що надало підприємство.

Згідно з "Положенням про розслідування та облік нещасних ви­падків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в уста­новах і організаціях" № 623-93, у нашій країні налагоджено спеці­альну систему обліку професійних захворювань і нещасних випад­ків, яка включає низку обов'язкових організаційних етапів: 1) пові­домлення про всі випадки ушкоджень; 2) розслідування їх причин із оформленням акта; 3) складання звітів.

Про кожний нещасний випадок, гостре професійне захворюван­ня чи отруєння його очевидець чи сам потерпілий негайно пові­домляє безпосереднього керівника робіт (бригадира, майстра, дис­петчера, змінного інженера), який зобов'язаний терміново організу­вати першу допомогу потерпілому та його доставлення в лікуваль­но-профілактичний заклад (медпункт, медсанчастину, поліклініку, лі­карню), сповістити про випадок керівника підрозділу або власника підприємства, зберегти до розслідування ситуацію на робочому міс­ці й стан обладнання такими, якими вони були в момент випадку (якщо це не загрожує життю та здоров'ю інших працівників і не призводить до більш важких наслідків).

Лікувально-профілактичний заклад повинен упродовж доби про­інформувати власника підприємства про кожне звертання потерпі­лого від нещасного випадку. При гострому професійному захворю­ванні (отруєнні) лікувально-профілактичний заклад інформує не лише власника, а також територіальну санепідемстанцію спочатку телефоном (телетайпом, факсом), а потім надсилаючи екстрене по­відомлення на кожного потерпілого за наведеною нижче формою для прийняття термінових запобіжних заходів. Зв'язок гострих, у тому числі інфекційних, захворювань з професійною діяльністю потерпі­лого після обов'язкової консультації з лікарем з гігієни праці та епідеміологом санепідемстанції у разі необхідності уточнюється спе­ціалізованими відділеннями лікарень, клініками науково-дослід­них інститутів гігієни праці. Лікувально-профілактичний заклад, який уточнив або змінив діагноз гострого професійного отруєння (захво-

рювання), складає нове екстрене повідомлення за тією ж формою та упродовж 10 год надсилає його в територіальну санепідемстанцію за місцем праці потерпілого із зазначенням зміненого (уточненого) діагнозу та дати його встановлення.

Власник підприємства, одержавши повідомлення про нещасний випадок, наказом призначає комісію для розслідування у складі ке­рівника (спеціаліста) служби охорони праці підприємства (голова комісії), керівника або головного спеціаліста структурного підрозді­лу. До комісії також входить представник профспілкової організа­ції, а у випадках гострих професійних отруєнь (захворювань) — спеціаліст санепідемстанції. Комісія зобов'язана упродовж трьох діб з моменту події обстежити місце нещасного випадку, опитати оче­видців і, якщо це можливо, потерпілого, розглянути відповідність умов праці і засобів виробництва вимогам нормативно-технічної до­кументації, визначити обставини, причини та винуватців нещасного випадку, розробити заходи щодо попередження подібних випадків. Результати розслідування оформляють актом за формою Н-1, який подають для затвердження власникові підприємства. До акта дода­ють пояснення очевидців, потерпілого, документи, що характеризу­ють стан робочого місця з визначенням небезпечних і шкідливих виробничих факторів, медичний висновок про наявність алкоголю в організмі потерпілого. Нещасні випадки, гострі професійні захворю­вання (отруєння), оформлені актом, реєструються на підприємстві у спеціальному журналі. Власник підприємства упродовж доби після завершення розслідування затверджує акт і передає по одному при­мірнику потерпілому, керівнику структурного підрозділу, де виник нещасний випадок, державному інспектору з нагляду за охороною праці, профспілковій організації, керівнику служби охорони праці підприємства, а копію у випадку гострого професійного отруєння (захворювання) у санепідемстанцію. '

По закінченні терміну тимчасової непрацездатності потерпілого ке­рівник структурного підрозділу, де стався нещасний випадок, вносить до акта дані про наслідки нещасного випадку і скеровує повідомлен­ня про це організаціям і посадовим особам, які отримали акт.

Про групові та із летальним кінцем нещасні випадки власник підприємства зобов'язаний також повідомити місцевий орган дер­жавного нагляду за охороною праці, місцевий орган державної ви­конавчої влади, керівний профспілковий орган, місцеву прокурату­ру та відповідне міністерство. Про груповий випадок професійного отруєння (захворювання), внаслідок якого загинуло двоє і більше осіб, повідомляється також Міністерство охорони здоров'я. Комісія для розслідування цих випадків призначаєтья наказом керівника територіального органу держнагляду за охороною праці, а при ма­сових нещасних випадках, аваріях, отруєннях робітників — централь­ним органом державного нагляду за охороною праці або Кабінетом міністрів України.

Власник підприємства на основі актів організовує складання зві­ту про потерпілих за формою, затвердженою Міністерством стати

Міністерство охорони здоров'я України

(назва лікувально-профілакшчного закладу)