Екстрене повідомлення

про гостре професійне отруєння (захворювання) на виробництві

1. Попередній діагноз

2. Заключний діагноз

3. Прізвище, ім'я, по батькові потерпілого

1. Вік

2. Домашня адреса потерпілого .

6 . Назва і адреса підприємства, де працює потерпілий

7. Дати:

захворювання .

першого звернення (виявлення).

установлення діагнозу

госпіталізації

8. Місце госпіталізації

(назва лікувально-профілактнчіюго закладу)

9. Шкідливий виробничий фактор, який спричинив отруєння (захворювання)

10. Дата і час першого повідомлення (телефоном, телетайпом, телефаксом) в

санепідемстанцію

Прізвище того, хто повідомив

Прізвище того, хто прийняв повідомлення

11. Дата і час відправлення повідомлення

Підпис того, хто відправив повідомлення

Реєстраційний номер у журналі санепідемстанції

Підпис того, хто одержав повідомлення

стики, аналізує причини нещасних випадків і здійснює заходи, спря­мовані на попередження виробничого травматизму і професійних захворювань. Санепідемстанція у випадках гострого отруєння (за­хворювання) на основі актів заповнює "Карточку обліку професій­ного отруєння (захворювання)" за формою, затвердженою Міністер­ством охорони здоров'я, для оперативного обліку та аналізу цих випадків за підсумками першого півріччя та року. Контроль за сво­єчасним і правильним розслідуванням, документальним оформлен­ням та обліком нещасних випадків, здійсненням заходів профілак­тики виробничого травматизму і гострих отруєнь (захворювань) здійснюється органами державного нагляду за охороною праці.

Усі вперше виявлені хронічні професійні захворювання і отру­єння також підлягають обліку та розслідуванню. Захворювання від-

носять до професійного відповідно до списку професійних захво­рювань, затвердженого Міністерством охорони здоров'я. До списку внесені професійні захворювання (пневмоконіоз, вібраційна хворо­ба, неврит слухового нерва і т.ін.), спричинені впливом виробничих факторів і трудового процесу, а також захворювання, у виникненні яких визначений причинний зв'язок із впливом певного виробничо­го фактора або процесу і виключається вплив інших, непрофесійних факторів, що призводять до аналогічних змін в організмі (бронхіт, алергічні захворювання, катаракта тощо). Зв'язок професійного за­хворювання з умовами праці робітника визначається на основі клі­нічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, яку складає санепідемстанція. Цю характеристику видають на запит ке­рівника лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підпри­ємство, спеціаліста з професійної патології міста (області), клініки науково-дослідних інститутів гігієни праці і професійних захворю­вань, завідуючого спеціалізованим відділом професійної патології міської (обласної) лікарні.

При підозрі на професійне захворювання лікувально-профілак­тичний заклад скеровує робітника з відповідними документами, пе­релік яких визначений Міністерством охорони здоров'я, на консуль­тацію до спеціаліста з профпатології міста (області). Для встанов­лення заключного діагнозу та зв'язку професійного захворювання з впливом виробничих факторів і трудового процесу спеціаліст із професійної патології скеровує хворого у визначені МОЗ спеціалі­зовані лікувально-профілактичні заклади (Український інститут ме­дицини праці, Донецький, Криворізький, Харківський НДІ гігієни праці та професійних захворювань, Український НДІ екогігієни та токсикології хімічних речовин, Донецька обласна спеціалізована клі­нічна лікарня професійних захворювань, відділення профпатології Луганської, Львівської та Черкаської обласних лікарень). У су­перечливих випадках діагноз профзахворювання визначає Інститут медицини праці (м.Київ).

На кожного потерпілого від хронічного професійного захворю­вання лікувально-профілактичний заклад, якому надано право ста­вити заключний діагноз професійних захворювань, упродовж трьох днів після встановлення діагнозу надсилає на підприємство, де пра­цює хворий, територіальній санепідемстанції та лікувально-профі­лактичному закладу, що обслуговує підприємство, повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за наведеною нижче формою.

Власник підприємства зобов'язаний організувати розслідування причин кожного випадку хронічного професійного захворювання упродовж семи днів з моменту одержання повідомлення. Розсліду­вання проводиться комісією, що призначається наказом головного лікаря санепідемстанції, у складі представників санепідемстанції (го­лова комісії), профспілкової організації трудового колективу, ліку­вально-профілактичного закладу, а також спеціаліста з профпатоло­гії місцевого органа управління охорони здоров'я і власника під-

приємства. Власник зобов'язаний надати комісії дані лабораторно-інструментальних досліджень шкідливих факторів виробничого про­цесу, необхідну документацію на цей процес. Комісія з розслідування здійснює гігієнічну оцінку умов праці хворого за матеріалами рані­ше проведених атестацій робочих місць і лабораторно-інструменталь­них досліджень, а в разі необхідності проводить нові дослідження, аналізує амбулаторні карти, історії хвороби, висновки лікувально-профілактичних закладів, приписи органів держнагляду за охороною праці тощо і складає акт розслідування хронічного професійного за­хворювання (отруєння) за визначеною формою. В акті накреслюють заходи з попередження розвитку професійних захворювань, забезпе­чення нормалізації умов праці, а також визначають відповідальність підприємства і посадових осіб у виникненні захворювання. Акт упро­довж трьох днів після завершення розслідування надсилається хво­рому, власникові та профспілковій організації підприємства, лікуваль-

ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ХРОНІЧНЕ ПРОФЕСІЙНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ (ОТРУЄННЯ)

Прізвище, ім'я, по батькові хворого

Вік.

(повних років)

Стать

Назва підприємства

(його реквізити)

Власник підприємства

(назва органа, до сфери управління якого належить підприємство)

Діагноз основний

супутній

Виробничий фактор, шкідлива речовина, назва трудового процесу, що призвів до захворювання .

Дата встановлення остаточного діагнозу Назва закладу, що поставив діагноз

Реєстраційний номер повідомлення . від " " 200; р.

Головний лікар

(підпис)

( прізвище, ім'я, по батькові) М.П.

Дата відправлення повідомлення

Підпис особи, яка надіслала повідомлення . Дата одержання повідомлення

Підпис особи, яка одержала повідомлення

но-профілактичному закладу, який обслуговує підприємство. Один при­мірник акта залишається в санепідемстанції для аналізу та контролю за виконанням накреслених заходів.

Розслідування профзахворювань у осіб, що змінили місце праці, здійснює санепідемстанція за місцем його виявлення. Санепідемстан­ція і лікувально-профілактичний заклад для уточнення діагнозу за­питують у відповідних закладів охорони здоров'я за місцем попе­редньої праці хворого санітарно-гігієнічну характеристику умов йо­го праці з урахуванням профмаршруту хворого, а також витяг з ме­дичної карти про стан його здоров'я. Заклади, яким адресовано запит, зобов'язані у місячний строк надати копії відповідних документів.

Реєстрація та облік осіб, у яких вперше виявлено хронічне про­фесійне захворювання, ведеться у спеціальних журналах за фор­мою, затвердженою МОЗ, які заповнюються на підприємстві та у закладах санітарно-епідеміологічної служби на підставі повідомлень про професійне захворювання та актів їх розслідування, а також у лікувально-профілактичних закладах на основі медичної карти ам­булаторного хворого, витягу з історії хвороби, медичного висновку про діагноз при обстеженні в стаціонарі. В ці журнали записують також результати систематичного медичного спостереження за ста­ном здоров'я і працездатністю кожного робітника, в якого виявлено хронічне професійне захворювання.

Санепідемстанції на основі цих актів розслідування складають спеціальні карти обліку та аналізу професійних захворювань за формою, затвердженою МОЗ, копії яких щорічно 1 лютого і 1 серп­ня разом зі звітами про професійну захворюваність надсилають Головному санепідемуправлінню Міністерства охорони здоров'я.

За результатами розслідування хронічних професійних захво­рювань власник підприємства видає наказ про виконання заходів щодо попередження професійних захворювань, притягнення до від­повідальності осіб, винних у порушенні санітарних норм і правил, що призвело до виникнення професійного захворювання, письмово інформує санепідемстанцію у визначені актом терміни про вико­нання заходів, спрямованих на попередження професійних захво­рювань. Контроль за правильним і своєчасним розслідуванням хро­нічних професійних захворювань, а також за впровадженням захо­дів по усуненню причин, які призвели до професійного захворюван­ня, здійснюють санепідемстанції.