Список рекомендованої літератури:

1. Агроекологія: Навч. посібник / О.Ф. Смаглій, А.Т.Кардашов, П.В.Литвак та ін. – К.: Вища освіта, 2006. – 671 с.

2. Андрусевич А. Неурядові екологічні організації в Україні: проблеми становлення та розвитку Електронний ресурс] / А. Андрусевич. – Режим доступу: http://www.ji.lviv.ua/n41texts/andrusevych.htm.

3. Батлук В.А. Основи екології: Підручник. – К.: Знання, 2007. – 519 с.

1. Білявський Г.О. та ін. Основи екології; Підручник / Г.О. Білявський, Р.С. Фурдуй, І.Ю. Костіков – 3-тє вид. – К.: Либідь, 2006. – 408 с.

2. Бойчук Ю.Д. Екологія і охорона навколишнього середовища: Навч.посіб./ Ю.Д.Бойчук, О.М.Солошенко, О.В.Бугай. – 3-є вид., випр.і доп. – Суми; Київ. Універс.книга; ВД „Княжна Ольга, 2005. – 304 с.

1. Вавилов Н.И. Происхождение и география культурных растений. – Л.:Наука,1987. – 440 с.

2. Вернадський В.І. Вибрані твори по історії науки. – М.: Наука, 1981. – с. 214-232.

3. Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста. – Интернет издание.– http//www.bibl.ru

4. Всеєвропейська стратегія збереження біологічного та ландшафтного різноманіття. – К., 1999. – с. 34.

5. Голубець М.А. Екосистемологія. – Львів.:Поллі,2000. – С.233.

6. Горелов А.А. Концепции современного естествознания. Учебник для вузов. – М.:Владос,1998. – 12 с.

7. Горшков В.Г. Физические и биологические основы устойчивости жизни. М.:ВИНИТИ,1995. – 470 с.

8. Громадські організації в Україні ; Статистичний бюлетень за 2008 р.; Державний комітет статистики України // Державний комітет статистики України. — К.: ДП «Інформаційно–аналітичне агентство», 2009. – 153 с.

9. Громадська оцінка екологічної політики в Україні. Доповідь українських екологічних організацій. – К.: ГРВОПС, 2003, – 139 с.

10. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посіб. – 5-те вид., випр. і доп. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2007. – 422 с.

11. Добровольський В.В. Екологічні знання: Навчальний посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2005. – 304 с.

12. Добровольський В.В. Основи теорії екологічних систем: Навчальний посібник. – К,: ВД «Професіонал», 2005. – 272 с.

13. Довідник українських НУО, які працюють у галузі екології: посібник для співробітництва. – К.: 18. Довідник українських НУО, які працюють у галузі екології: посібник для співробітництва. – К.: ІСАР «Єднання», 2001. – 220 с.

14. Дуднікова І.І., Пушкін С.П. Екологія. Навч.посібник. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2006.-288 с. – С.23-32.

15. Дуднікова І.І., Пушкін С.П. Моніторинг довкілля. У 2-х частинах. Рек.Мін.освіти і науки Укр. К.:Вид-во Європейського ун-ту, 2007. – 273 с.

16. Закон «Про охорону навколишнього природного середовища», від 25 червня, 1991.

17. Законодавство України про участь громадян і їх об'єднань в охороні навколишнього природного середовища. Збірник. – К.: Київ-Екоправо, 1999. – с. 72-77.

18. Збереження і моніторинг біологічного та ландшафтного різноманіття в Україні. – К.: Національний екологічний центр України, 2000. – С. 40.

19. Кліменко М.О., Прищепа А.М., Вознюк Н.М. Моніторинг довкілля: Підручник – К.: Вид.центр «Академія», 2006. – 360 с.

20. Ковальчук В.В., Моїсеєв Л.М. Основи наукових досліджень. – Навч. Посібник. – 2-ге видання перероблене і доповнене. – К.: Професіонал, 2004. – 216 с.

21. Комплекс нормативних документів для розроблення складових системи галузевих стандартів вищої освіти. МОН України. Інститут інноваційних технологій і змісту освіти. Київ, 2008.

22. Кондрашин И. Диалектика материи. – http//www.bibl.ru (Библиотека Мошкова).

23. Лосев К.С. Бюджет антропогенного углерода и роль экосистем в его эмиссии и стоке в глобальном и континентальном масштабах./Страны и регионы на пути к сбалансированному развитию. Сборник научных трудов – Киев, «Академпериодика», 2003. – С.36-41.

24. Максименко Н.В., Задніпровський В.В. Організація управління в екологічній діяльності: Навч. Пос.Рек.Мін.освіти і науки Укр., Харків: Харківський національний університет ім.В.Н.Каразіна, 2005. – 192 с.

25. Методичні вказівки до вивчення дисципліни «Вступ до фаху» для студентів для студентів напряму 6.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування». – Умань УНУС, 2011. – 103 с.

26. Мороз П.І., Косенко І.С. Екологічні основи природовикористання // Навч. посіб. – Умань: УДАА, 2001, – 456 с.

27. Навчальні програми нормативних дисциплін освітньо-професійної програми підготовки бакалавра за напрямом «Екологія»: Навчальне видання / За ред. проф. В.Ю.Некоса та проф. Т.А.Сафранова. – Х.: ХНУ імені В.Н.Каразіна,2005. – 268 с.

28. Некос А.Н. Екологія та неоекологія. Термінологічний українсько-російський словник-довідник. Рек. Мін. освіти і науки Укр. Вид. 2-ге доп. і перероб. – Харків: Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, 2008. – 384 с.

29. Некос В.Ю. Основи загальної екологи та неоекології: Навчальний посібник у 2-х ч.– Ч. 2. – Основи загальної та глобальної неоекології. – Вид. 2-ге, доп. та перероб. – Xарків: Прапор, 2001. – 287 с.

30. Основи наукових досліджень. Навчальний посібник / Цехмістрова Г.С. – Київ: Видавничий Дім «Слово», 2003. – 240 c.

31. Пилипчук М.І., Григор'єв А.С., Шостак В.В. Основи наукових досліджень: Підручник. – К.: Знання, 2007. – 270 с.

32. Подолинський С.А. Вибрані твори / Упоряд.: Л. Я. Корнійчук. – К.: КНЕУ, 2000. – 328 с.

33. Поздняков Д.В., Тикунов B.C., Федотов А.П. Разработка и картографирование интегральных показателей устойчивого развития стран мира./ Вестн. Моск. Ун-та. Сер. 5. География. – 2003. №2. – С.20-29.

34. Сигида В.П., Заплічко Ф.О., Миколайко В.П. Загальна біологія. Навчальний посібник. 2008. – 358 с.

35. Сидоренко Л.І. Філософія сучасної екології: єдність наукових, етичних і філософських ракурсів// Практична філософія. – 2000. – №1.

36. Соловій І.П., Іванишин О.Т., Лавний В.В., Турчин Ю.І., Часковський О.Г. Землекористування: еколого-економічні проблеми, конфлікти, планування. Навчаль.пос. – Львів: Афіша, 2005. – 400 с.

37. Сонько С.П. Географічна інтерпретація доповідей Римському клубу./ Український географічний журнал. №1,2003. – С.55-62.

38. Сонько С.П. Засадничі принципи ноосферного природокористування у контексті концепції сталого розвитку. / Вісник Криворізького економічного інституту КНЕУ, №8, 2006. – С. 74-87.

39. Сонько С.П. Значення наукової спадщини С.А.Подолинського у формуванні уявлень про збалансоване природокористування./Вісник Криворізького економічного інституту КНЕУ. – №4(24), 2010. – С.12-21.

40. Сонько С.П. Концепція ноосферних екосистем як продовження ідей В.І.Вернадського / Ноосфера і цивілізація. Всеукраїнський філософський журнал. Вип. 8-9(11). - Донецьк: ДонНТУ, 2010. – С.230-241.

41. Сонько С.П. Про сучасні напрями розвитку екологічних досліджень в аграрних ВНЗ України./Екологія – шляхи гармонізації відносин природи та суспільства. Збірник тез ІІ Міжнародної наукової конференції. – Ред.- вид. центр УНУС, Умань,2010. – С.3-6.

42. Сонько С.П. Просторовий розвиток соціо-природних систем: шлях до нової парадигми.- К.:Ніка- Центр, 2003. – 287 с.

43. Сонько С.П. Просторова структура ноосфери – сучасні реалії і парадокси./Матеріали Шостих Всеукраїнських наукових Таліївських читань.–Харків, ХНУ ім.В.Н.Каразіна – С.5-18.

44. Сонько С.П. Современное естествознание в портретах и картинках. Курс лекций. Кривой Рог, 1997. – 98 с.

45. Сталий розвиток суспільства: 25 запитань та відповідей. Тлумачний посібник. – К., Поліграф-експрес, 2001. – С. 5.

46. Стегній О.Г. Неурядові екологічні організації України: сучасний стан і перспективи розвитку. – К.: Наукова думка, 1996. – 112 с.

47. Стеченко Д.М., Чмир О.С. Методологія наукових досліджень. – Підручник. – К.: Знання, 2005. – 309 с.

48. Страны и регионы на пути к сбалансированному развитию. Сборник научных трудов.– Киев, «Академпериодика», 2003. – 194 с.

49. Сухарєв С.М., Чундак СЮ., Сухарєва О.Ю. Основи екології та охорони довкілля. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 394с.

50. Топчієв О.Г. Суспільно-географічні дослідження: методологія, методи, методики: Навчальний посібник – Одеса: Астропринт, 2005. – 632 с.

51. Україна: основні тенденції взаємодії суспільства і природи у ХХ ст. (географічний аспект) / За ред..Л.Г.Руденка – К.: Академперіодика, 2005. – 320 с.

52. Українсько-російський екологічний тлумачний словник / Упор. А.М.Котляр. – Харків: Факт,2005. – 336 с.

53. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М «Організація та методика науково-дослідницької діяльності» – К.: Знання, 2003. – 295 с.

Перелік питань для підсумкового контролю знань студентів:

1. Особливості засвоєння навчальної дисципліни «Вступ до спеціальності».

2. Особливості навчального процесу у здобутті та контролі необхідних знань та умінь.

3. Становлення екології як науки.

4. Основні терміни та визначення екології.

5. Головні завдання моніторингу довкілля.

6. Новітні прикладні напрямки екологічних досліджень.

7. Комплекс наук екологічного спрямування.

8. Екологічні тенденції ХХІ століття.

9. Організація спостережень та система моніторингу в Україні.

10. Особливості здійснення агроекологічного моніторингу.

11. Сучасні напрями екологічних досліджень.

12. Система вищої освіти в Україні та інтеграція її в Болонську систему.

13. Підготовка фахівця за кордоном.

14. Структура ВНЗ, завдання і функції його основних структурних підрозділів.

15. Основні терміни, що характеризують сучасну систему вищої освіти.

16. Багатоступенева система підготовки фахівців.

17. Екологічна освіта та виховання в Україні.

18. Особливості підготовки фахівців у зв'язку із входженням України в європейський та світовий освітянський простір.

19. Державний стандарт вищої освіти, його складові.

20. Організація навчального процесу.

21. Освітньо-кваліфікаційні рівні підготовки фахівців.

22. Основні терміни, що характеризують сучасну систему вищої освіти.

23. Умови використання випускників, можливі місця їх роботи.

24. Неурядові екологічні організації (НЕО).

25. Особливості структури органів державного управління, їх основні завдання та напрями діяльності.

26. Міжнародні екологічні організації (МЕО).

27. Особливості функціонування МЕО, роль у збереженні природи, у формуванні гармонії взаємовідносин природи і людини.

28. Загальне уявлення про методологію науки.

29. Методи наукового пізнання.

30. Методи досліджень в екології.

31. Основні концепції та напрямки філософської та загальнонаукової методології.

32. Рівні методів наукових досліджень.

33. Метод моделювання в екологічних дослідженнях.

34. Конкретно-наукова методологія.

35. Екологічна методологія як симбіоз наук природничих та суспільних.

36. Співвідношення емпіричного і теоретичного рівнів дослідження

37. Системна парадигма – методологічні основи науки.

38. Термінологічний апарат, як важлива складова методології науки.

39. Гранично-допустимі норми впливу – основа методики дослідження забруднення довкілля.

40. Концепція геосоціосистем.

41. Загальні поняття та визначення процесу пізнання.

42. Концепція біосферної регуляції В.Г. Горшкова.

43. Особливості наукового пізнання.

44. Неоекологічна концепція В.Ю.Некоса.

45. Концепція природних каркасів екологічної безпеки територій.

46. Фундаментальні та прикладні дослідження.

47. Види типових задач та рівнів наукових досліджень.

48. Концепція ноосферних екосистем С.П.Сонько.

49. Етапи виконання науково-дослідних робіт.

50. Історія становлення та розвитку екології.

51. Стан і стратегія формування безперервної екологічної освіти в Україні.

52. Стратегічне завдання концепції екологічної освіти в Україні.

53. Міждисциплінарні зв’язки та методологічно-світоглядне значення науки.

54. Зміст і шляхи втілення формальної екологічної освіти.

55. Міжнародне співробітництво у справі реалізації екологічної освіти.

56. Державне управління екологічною освітою.

РОЗДІЛ ІІ. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І ВМІНЬ СТУДЕНТІВ Для перевірки знань і вмінь студентів розроблені такі критерії оцінювання:

Перший рівень (достатній) – 60-74 балів. На заліку студент відтворює основний навчальний матеріал, виявляє знання і розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь правильна, але недостатньо осмислена. Уміє застосовувати знання під час виконання завдань за зразком. Уміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок. Контролює власні навчальні дії.

Другий рівень (добрий) – 75-89 балів. Знання студента достатні, добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях. Уміє аналізувати, систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією. Робить самостійні висновки і узагальнення.

Високий рівень (високий) – 90-100 балів. Студент має системні міцні знання в обсязі навчальних завдань, усвідомлено використовує їх у стандартних і нестандартних ситуаціях. Уміє самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанованим матеріалом. Самостійно користується джерелами інформації та приймає рішення.

Перевірка знань і вмінь студентів перевіряється шляхом поточного і підсумкового контролю, які здійснюються за бальною системою. Розподіл балів проведений таким чином, щоб сумарна кількість балів була рівна 100, з яких на поточне оцінювання відводиться 40 балів, виконання індивідуальних завдань – 20 балів, підсумковий контроль (залік) – 40. Розподіл балів за видами навчальної діяльності є таким:

І. Аудиторна робота (практичні заняття): максимальна кількість балів, яку може отримати студент – 40. На кожному практичному занятті можна отримати максимум 3 бали. Враховується усна відповідь, активна участь у дискусії, творчі доповнення чи повідомлення, виконання практичних завдань на занятті, обговорення питань, винесених на самостійне опрацювання. Виконання завдань модульних робіт оцінюються у 4 бали.

ІІ. Індивідуальна робота студентів оцінюється максимально 20 балами.

ІІІ. Підсумковий контроль 40 балів.

• екзамен – 40 балів.

Підсумкова оцінка виставляється за традиційною шкалою оцінювання та за системою ECTS.