Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
зразок Таня.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
119.84 Кб
Скачать

2. Первинний облік витрат і виходу сільськогосподарської продукції (робіт, послуг)

2.1. Первинний облік витрат виробництва і виходу продукції рослинництва

Рослинництво - провідна галузь аграрного виробництва.

Його продукція має надзвичайно важливе народногосподарське значення. Низка продуктів споживається в натуральному вигляді, інші, й це значна частина використовуються як сировина для галузей легкої та харчової промисловості, а частина -як корми для тварин.

У валовому виробництві продукції сільського господарства на рослинництво припадає близько 45%. Тут вирощується майже 350 різних нидів рослин. Рослинництво - достатньо динамічна галузь. Постійно змінюються площі оброблюваних земель, проводяться різні меліоративні роботи, змінюється кількість культивованих культур, удосконалюється спеціалізація та концентрація.

Особливе й винятково важливе місце серед галузей рослинництва посідає зернове виробництво, яке становить основу рослинництва і всього сільськогосподарського виробництва.

Хліб та інші продукти, одержані від переробки зерна, мають важливо значення у харчуванні людей, оскільки містять усі речовини і багато мікроелементів, необхідних для забезпечення життєдіяльності. Зерно є основною та єдиною сировиною для мукомельної, круп'яної, хлібопекарської, кондитерської, пивоварної, спиртової та комбікормової промисловостей. Отримані продукти від переробки зерна використовують в інших галузях харчової й легкої промисловості. Рівень розвитку зернового виробництва вирішально впливає на забезпечення кормами тваринництва, визначає рівень розвитку таких галузей, як свинарство і птахівництво.

Зерно добре зберігається в сухому вигляді, легко транспортується на великі відстані, не вимагає спеціальних транспортних засобів, має високу сипкість і піддається простим засобам механізації завантаження та розвантаження.

Зернові культури займають понад 50 % у структурі всіх площ посівів багатогалузевих аграрних підприємств. Вони поділяються на продовольчі - пшениця і жито, круп'яні - гречка, просо, рис, фуражні - ячмінь, овес, кукурудза, зернобобові. В Україні вирощують озимі й ярі зернові культури, їх співвідношення залежить від конкретних економічних і природних умов підприємства. Раціональне поєднання посівів озимих і ярих культур, з одного боку, економічно доцільне, оскільки розтягує час посіву і збирання хліба, пом'якшуючи в такий спосіб сезонне напруження у виконанні робіт. З іншого боку, озимі та ярі культури за тих чи інших погодних умов підстраховують одні одних, забезпечують стійкі валові збори. Як наслідок - підприємства менше піддаються ризику.

2.1.1 Первинний облік витрат і виходу продукції рослинництва

ДП ДГ «Олександрівське» - сучасне багатогалузеве господарство, яке спеціалізується на вирощуванні та реалізації продукції рослинництва.

В цілому, грунтово-кліматичні умови сприятливі для вирощування основних сільськогосподарських культур і дозволяють використовувати засоби механізації для проведення польових робіт.

Ведення рослинництва здійснюється за такою системою землеробства, де більшу частину ріллі займають зернові, решту технічні та інші культури (соняшник, кормові культури).

Підприємство вирощує такі види сільськогосподарської продукції: пшениця озима, пшениця яра, гречка, кукурудза на зерно, ячмінь озимий, ячмінь ярий, горох, овес, соняшник, соя.

Показники урожайності сільськогосподарських культур за 2012 рік

Таблиця 2.6

Урожайність сільськогосподарських культур за 2012 рік

Види продукції

Вироблено продукції, ц

Площа посіву, га

Урожайність ц/га

Зернові та зернобобові, всього

45938

1258

36,5

Пшениця озима

23774

591

40,2

Ячмінь озимий

5045

112

45,0

Ячмінь ярий

11051

317

34,9

Овес ярий

2487

60

41,5

Гречка

345

69

5,0

Горох

3079

95

32,4

Кукурудза на зерно

8664

121

71,6

Соняшник

7434

279

26,6

Соя

3039

203

15,0

В середньому урожайність культур у 2012 році становить ц/га: пшениця озима – 40,2, ячмінь озимий – 45,0, ячмінь ярий – 34,9, овес ярий – 41,5, гречка – 5,0 горох – 32,4, к-за на зерно – 71,6, соняшник – 26,6, соя – 15,0 ц/га. Загалом у господарстві зібрано 45938 ц зернових і зернобобових.

Для оформлення витрат у рослинництві використовують систему первинних документів.

Основним первинним документом з відображення відпрацьованого часу є табель обліку робочого часу (ф.№ПСГ-1) (Додаток 4).

Він складається в одному примірнику протягом місяця окремо за виробничими підрозділами і категоріями працюючих. Табельний облік у відділках, на фермах, у бригадах, ремонтних майстернях та інших виробничих підрозділів ведуть спеціально призначені працівники або керівники підрозділів. Для кожного працівника в табель відводять окремий рядок, у якому записують кількість відпрацьованих годин, умовними літерами зазначають причини невиходу на роботу, наприклад, вихідні або святкові дні – «ВС», відпустка – «ЧВ», дні хвороби – «Х», відрядження – «СВ» тощо. У табелі також зазначають посаду працівника, його склад, вид оплати, суму заробітної плати, табельний номер, код синтетичного і аналітичного обліку. Наприкінці місяця табель передають у бухгалтерію для нарахування оплати праці.

Для обліку ручних робіт застосовують Обліковий лист праці та виконаних робіт (ф. № ПСГ-2) (Додаток 5). В облікових листах відображають назву робіт за відповідне число, відпрацьований час, обсяг виконаної роботи та нараховану суму оплати праці. За кожним видом робіт записують одиницю виміру, норму виробітку і розцінку. Кількість відпрацьованих днів наводиться в останньому рядку за кожним видом робіт, які здійснювались.

Виконані транспортні роботи тракторами оформляють Дорожнім листом трактора (ф. № ПСГ-4) (Додаток 6). Дорожній лист виписує механік або бригадир кожного дня перед виїздом із гаража і видають на руки трактористу. На лицьовому його боці записують завдання трактористу, в якому відмічають, у чиєму розпорядженні знаходиться тракторист, звідки і куди доставляти вантаж, клас і кількість вантажу, який необхідно перевезти, та відстань перевезення. При заправленні трактора пальним заправник відмічає в дорожньому листі залишок пального при виїзді, кількість виданого пального і затверджує це своїм підписом. Механік (бригадир) перевіряє справність трактора, дає дозвіл на виїзд і відмічає час початку роботи, затверджує це своїм підписом, а тракторист розписується про прийняття трактора (в справному стані).

На зворотному боці листа відображається виконання завдання, що засвідчується підписом відправника і одержувача вантажу.

Первинний облік нарахування заробітної плати водіям та облік перевезення вантажів автомобільним транспортом регулюється Інструкцією про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затвердженої Наказом Мінстату України і Мінтрасту України від 07.08.1996 р. № 228/253. Цією Інструкцією затверджені такі форми єдиної первинної транспортної документації: Подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні ф. №1 (міжнародна); Подорожній лист вантажного автомобіля ф. №2 (що діє у межах України) (Додаток 7). Подорожні листи типових форм, оформлені належним чином, видаються водію під розписку. На лицьовому його боці записують завдання водію і характеристику автомобіля та реєструють видачу палива, на зворотному - виконання завдання, що засвідчується підписом відправника і одержувача вантажу. Всі подорожні листи після виконання робіт здають у бухгалтерію, де на їх основі нараховують оплату праці за робочий день (день або зміну), визначають обсяг виконаних робіт і наданих послуг.

Зерно, яке надійшло від комбайнів на тік, у більшості випадків вимагає додаткового сортування та сушіння. Роботи, пов'язані з очищенням зерна оформляють Актом на сортування та сушіння продукції рослинництва (Додоток 8), який складають в одному примірнику на кожну партію продукції в присутності агронома. Підписує його завідувач току, бригадир, вагар, агроном господарства. Акт є підставою для оприбуткування очищеного зерна за культурами та сортами, а також відходів, придатних для використання, та списання відходів, які не можна використати, і втрат від усихання зерна.