3.4. Облік розрахунків за кредитами банків

За терміном надання кредити поділяються на коротко-, середньо- та довгострокові.

Кредитування підприємств здійснюють за позиковими рахунками. Робочим планом рахунків потрібно передбачити два типа рахунків для обліку позик банку: «Короткострокові позики», «Довгострокові позики». Облік короткострокових позик. Короткострокові позики банку — це позики на строк до одного року.

Підприємства користуються короткостроковими кредитами з такою метою: під запаси товарно-матеріальних цінностей; сезонні витрати виробництва; заготівля сільськогосподарської сировини; розрахункові операції; інші кредити (купівля лімітованих чекових книжок; виставлення акредитивів тощо). Для обліку одержання на розрахунковий рахунок короткострокових позик здійснюють записи в дебеті рахунка «Розрахунковий рахунок» та в кредиті рахунка «Короткострокові позики».

Якщо банк сплатив рахунки постачальників, тобто здійснив операцію без розрахункового рахунка, то видача цих позик відображається записом в дебеті рахунка «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» та в кредиті рахунка «Короткочасні позики». Погашення цих позик виконується з використанням дебету рахунка «Короткострокові позики» та кредиту рахунка «Розрахунковий рахунок».

Облік середньострокових і довгострокових позик банку. У світовій практиці середньострокові позики банку — це позики на строк від одного до трьох років. Об'єктами кредитування є витрати на впровадження нової техніки та удосконалення технології виробництва, на розширення виробництва, на освоєння випуску нових видів продукції тощо.

Довгострокове кредитування здійснюється банками на строк від чотирьох і більше років. Отримання цих позик відображають бухгалтерськими записами в дебеті рахунка «Розрахунковий рахунок» та в кредиті рахунка «Довгострокові позики». Погашення кредиту відображається бухгалтерськими записами в дебеті рахунка «Довгострокові позики» та кредиті рахунка «Розрахунковий рахунок».

Аналітичний облік кредитів ведеться за видами, цільовим призначенням і строком повернення.

ДП ДГ «Олександрівське» не користується такою послугою, як – кредитування.

3.5. Облік розрахунків за податками й платежами

Згідно з чинним законодавством бюджетні установи й організації є платниками податків та платежів до бюджету.

Оподаткуванню й перерахуванню до бюджету зборів і обов’язкових платежів підлягають отримані доходи за рахунок асигнувань з державного та місцевих бюджетів, а також власні надходження установ і організацій.

Для розрахунків за податками та платежами до бюджету в обліку застосовуються активно-пасивний рахунок № 64 «Розрахунки з податків та платежів», який має два субрахунки:

№ 641 «Розрахунки за платежами й податками в бюджет»;

№ 642 «Інші розрахунки з бюджетом».

Первинними документами для нарахування податків є розрахунки бухгалтерії, з розрахунків з ПДВ - податкові накладні, а для нарахування митних платежів - вантажна митна декларація.       Перерахування податків та обов'язкових платежів здійснюється на підставі платіжних доручень.

Для підтримки і покращення функціонування аграрного сектора економіки та для зменшення податкового тиску на сільськогосподарських товаровиробників законодавець у Податковому кодексі залишив сільгосптоваровиробникам можливість використовувати альтернативну систему оподаткування — фіксований сільськогосподарський податок (ФСП), який якнайкраще враховує специфіку сільськогосподарської діяльності.

ДП ДГ «Олександрівське» сплачує ФСП.

Фіксований сільськогоспо́дарський пода́ток — це інтегрований, або узагальнений податок, який стягують тільки з виробників товарів, сільськогосподарської продукції. Суть цього податку полягає в тому, що він заміняє 12 інших податків та обов'язкових платежів, які мають сплачуватись виробниками товарної сільськогосподарської продукції. Перехід сільськогосподарських товаровиробників на сплату фіксованого сільськогосподарського податку спрощує нарахування податкових платежів, а також зменшує рівень податкового навантаження на сільськогосподарські підприємства та фермерські господарства, які виробляють товарну сільськогосподарську продукцію, Адже розмір фіксованого сільськогосподарського податку значно меншим від суми 12 податків, які він заміняє.

Платники ФСП не є платниками таких податків і зборів:

а) податку на прибуток підприємств;

б) земельного податку (крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва);

в) збору за спеціальне використання води;

г) збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (у частині провадження торговельної діяльності).

Інші податки та збори визначені Податковим кодексом України сплачуються сільськогосподарськими товаровиробниками у визначеному кодексом порядку і розмірах.

Не може бути зареєстрований як платник ФСП:

• суб’єкт господарювання, у якого понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);

• суб’єкт господарювання, що провадить діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції;

• суб’єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Додатки до пункту 3.5. :

1. Копія розрахунку з нарахування фіксованого сільськогосподарського податку підприємством, (Додаток 33).

2. Копія декларації з податку на додану вартість, (Додаток 34).

3. Відомість аналітичного обліку розрахунків з бюджетом (ф. № 3.5 с.-г.), (Додаток 35)