- •Міністерство освіти і науки україни
- •Економіка праці й соціально-трудові відносини
- •Структурно-модульний зміст дисципліни
- •Модуль 1. Соціально-трудові відносини на ринку праці
- •Модуль 1 соціально-трудові відносини на ринку праці
- •1. Праця як сфера життєдіяльності та провідний чинник виробництва
- •1.1. Сутність категорії “праця” та її соціально-економічні характеристики. Роль праці у розвитку людини і суспільства.
- •1.2. Зміст, характер і види праці
- •Класифікація видів праці.
- •2. Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства
- •2.1. Населення як суб‘єкт соціально-економічних відносин, його якісна характеристика.
- •2.2. Трудові ресурси, їх соціально-економічна характеристика
- •2.3. Трудовий потенціал
- •3. Система соціально-трудових відносин, механізм її функціонування. Соціальне партнерство
- •3.1. Сутність соціально-трудових відносин.
- •3.2. Форми соціально-трудових відносин
- •3.3. Типи соціально-трудових відносин
- •3.4. Механізм функціонування системи соціально-трудових відносин
- •3.5. Соціальне партнерство
- •4. Ринок праці та його регулювання
- •4.1. Поняття ринку праці, його елементи
- •4.2. Види ринків праці. Сегментація ринків праці
- •4.3. Теоретичні основи аналізу ринку праці
- •5. Зайнятість населення
- •5.1. Поняття та види зайнятості
- •5.2. Безробіття і його види. Соціально-економічна оцінка рівня безробіття.
- •5.3. Регулювання зайнятості населення
- •6. Удосконалювання соціально-трудових відносин. Моніторинг соціально-трудової сфери. Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин
- •6.1. Удосконалювання соціально-трудових відносин.
- •6.2. Моніторинг соціологічно-трудової сфери.
- •6.3.Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин
- •Модуль 2 продуктивність і ефективність праці.
- •7. Продуктивність і ефективність праці
- •7.1 Сутність продуктивності праці та її показники
- •7.2. Методи вимірювання продуктивності праці
- •7.3 Фактори і резерви підвищення продуктивності праці
- •Шляхи реалізації резервів зростання продуктивності праці:
- •7.4. Програми управління продуктивністю праці
- •8. Організація праці
- •8.1. Поняття організації праці та її основні напрямки
- •8.2. Поділ та кооперація праці на підприємстві
- •8.3. Нормування праці та його значення
- •8.4. Організація та обслуговування робочих місць
- •8.5. Умови праці та фактори їх формування
- •8.6. Соціально-економічна ефективність заходів з організації праці
- •9. Організація оплати праці в умовах ринкових відносин
- •9.1. Соціально – економічна сутність заробітної плати. Принципи та складові елементи її організації
- •9.2. Тарифна система оплати праці та її елементи
- •Характеристика найпоширеніших тарифних сіток
- •9.3. Форми і системи заробітної плати
- •10. Планування праці
- •10.1. Система трудових показників і взаємозв’язків їх елементів
- •10.2 Планування чисельності працівників
- •10.3. Планування продуктивності праці
- •10.4. Планування фонду заробітної плати
- •11. Аналіз, звітність і аудит у сфері праці
- •11.1. Задачі економічного аналізу трудових показників
- •11.2. Аналіз виконання плану з чисельності і складу працівників
- •11.3. Аналіз виконання плану підвищення продуктивності праці
- •Кореляційно-регресійний метод аналізу продуктивності праці дозволяє встановити характер і ступінь залежності між рівнем продуктивності праці та факторами, що впливають на їх величину.
- •11.4. Аналіз виконання плану використання фонду заробітної плати
- •11.5. Звітність з питань праці.
- •12. Доходи населення в умовах ринку. Рівень життя та його соціальні стандарти
- •12.1. Вартість робочої сили та її формування
- •12.2. Доходи населення і джерела їх формування
- •12.3. Диференціація доходів населення
- •12.4. Поняття і показники рівня життя
- •Список літератури
- •Городецька лідія олексіївна економіка праці Курс лекцій
Модуль 1 соціально-трудові відносини на ринку праці
1. Праця як сфера життєдіяльності та провідний чинник виробництва
1. Сутність категорії “праця” та її соціально-економічна характеристики. Роль праці у розвитку людини і суспільства.
2. Зміст, характер і види праці.
1.1. Сутність категорії “праця” та її соціально-економічні характеристики. Роль праці у розвитку людини і суспільства.
За традиційним підходом до розгляду праці як чинника виробництва, процес праці містить три обов’язкові елементи: доцільну діяльність людини (власне працю), предмети праці, та засоби праці. Сучасна економічна наука розглядає працю більш широко і комплексно. Процес праці включає щонайменше п’ять елементів: предмет праці, засіб праці, технологія діяльності, організації праці, сама праця, (жива праця).У процесі праці люди взаємодіють також з навколишнім середовищем. Сучасна економічна наука відійшла від вузького, суто виробничого погляду на працю, штучного її поділу на так звану «продуктивну» та «непродуктивну». У широкому розумінні праця – це свідома цілеспрямована створююча діяльність; прикладання людиною розумових та фізичних зусиль для одержання корисного результату у задоволені своїх матеріальних та духових потреб; це процес перетворення ресурсів природи в цінності і блага, що здійснюється і керується людиною під дією як зовнішніх стимулів (економічних та адміністративних),так і внутрішніх спонукань; це вияв людської особливості: [4].
Сутність праці полягає в тому, що праця – це процес усвідомленої трудової діяльності людини, яка спрямована на досягнення певного результату і за своїм змістом є матеріальним процесом взаємодії людини і природи, а за характером – процесом суспільної взаємодії між людьми.
Роль та значення праці в розвитку людини та суспільства проявляється в тому, що в процесі праці не тільки створюються матеріальні та духовні цінності, призначенні задовольняти потреби людей, але і розвиваються самі працівники, що здобувають нові навички, розкривають високі здібності, поповнюють, збагачують знання. Творчий характер праці проявляється через появу нових ідей, прогресивних технологій, більш досконалих і високопродуктивних засобів праці, нових видів продукції, матеріалів, енергії, які в свою чергу, створюють нові потреби. Нові потреби не тільки появляються у процесі праці, але й вимагають їх подальшого задоволення.
Таким чином, сутність праці визначається через сукупність функцій, які вона виконує щодо людини і суспільства як основна сфера життєдіяльності і розвитку людини, необхідна умова життя суспільства і складна форма взаємовідносин людей у процесі виробничої діяльності.
Соціально-економічний характер праці є сукупність відносин між учасниками трудового процесу, відображає форму суспільної організації праці і формується під впливом особливостей змісту праці за ознаками рівня кваліфікації, умов праці, функціональної ролі, частки фізичної, новаційної, духовної праці.
1.2. Зміст, характер і види праці
Різноманітність характеру і змісту праці знаходить своє відображення у різноманітності видів праці. Класифікація видів праці за різними ознаками приведені в таб.1.1. Найчастіше виділяють чотири групи ознак, які відрізняють той чи інший вид трудової діяльності: Зміст і характер праці; предмет і продукт праці; засоби і способи праці; умови праці [4,6].
Тривалий час до класифікації видів праці підходили посилаючись на марксистську теорію про подвійний характер праці, тобто праця є одночасно абстрактною та конкретною.
Видатний російський вчений в галузі економіки та соціології праці Б.М.Генкін розглядає трудовий процес як поєднання трьох компонент: регламентованої ( - праці), новаційної ( - праці) і духовної ( - праці) [14].
Регламентована ( - праця) – це діяльність, за якої працівник має діяти у чіткій відповідності до заданої технології (інструкції) і не має об’єктивної можливості змінити цю технологію.
Новаційна, творча ( - праця) – це діяльність, за якої працівник зайнятий лише створенням нового в науці, техніці, мистецтві, економіці та ін. сфери. Результатом - праці є нові ідеї та образи. Творчою є переважна праця винахідників, науковців, лікарів, інженерів, підприємців тощо.
Найвищим проявом творчості є мистецтво.
Духовна ( - праця) – це діяльність, метою якої є вплив на моральні основи людського існування, така праця може бути як позитивною, спрямованою на нагромадження сил добра, так і негативною, орієнтованою на нагнітання ворожості, нетерпимості, жорстокості.
Таблиця 1.1