11.1. Задачі економічного аналізу трудових показників

Економічний аналіз трудових показників проводиться на підприємствах з метою здійснення постійного контролю за ходом виконання плану з праці і заробітної плати та виявлення внутрішніх резервів підвищення ефективності виробництва.

У методиці аналізу трудових показників виділяють такі об’єкти дослідження:

• фактори і шляхи інтенсифікації і підвищення ефективності використання праці;

• трудові показники – трудовий потенціал (забезпеченість трудовими ресурсами) і продуктивності праці;

• використання фонду заробітної плати;

• вплив трудових показників на кінцеві результати господарської діяльності підприємства – обсяг, асортимент і якість продукції, її собівартість і фінансові результати.

Основними показниками, які характеризують ефективність використання праці є:

• рівень і динаміка продуктивності праці;

• економія живої праці (чисельності працівників) порівняно з плановими завданнями;

• темпи зростання продуктивності праці;

• частка приросту обсягу продукції в результаті зростання продуктивності праці;

• фондоозброєність праці;

• співвідношення темпів росту продуктивності праці і середньої заробітної плати.

11.2. Аналіз виконання плану з чисельності і складу працівників

Задачами аналізу чисельності персоналу підприємства є:

• визначення відповідності між фактичною і плановою чисельністю працівників в цілому і за окремими категоріями;

• розподіл працівників за характером виробництва (основне і допоміжне);

• визначення складу працівників за статтю, стажем, віком, кваліфікацією, освітою;

• з’ясування причин відхилення фактичної чисельності від планової;

• встановлення якісних змін у складі працівників;

• визначення рівня фондоозброєності праці робітників;

• визначення рівня руху робочої сили та відповідності її потребам підприємства.

Для визначення відповідності між фактичною чисельністю працівників за кожною категорією і плановою необхідно визначити абсолютні й відносні надлишки або нестачу працівників. Абсолютні величини надлишку або нестачі (± ) дорівнюють різниці між фактичною і плановою чисельністю:

± ,

де Ч_фак,Ч_пл - відповідно фактична і планова середньооблікова кількість працівників, осіб.

Відносний надлишок або відносна нестача (± ) визначається з урахуванням виконання плану випуску продукції:

± ,

де К_пл – коефіцієнт виконання плану випуску продукції.

Детальний аналіз чисельності персоналу з використанням функціонального розподілу праці дає змогу виявити тенденції в зміні чисельності працівників.

Степінь інтенсивності використання робочої сили на рівні підприємства можна характеризувати певними показниками: коефіцієнт змінності, зайнятості активною роботою, зайнятості важкою фізичною працею, зайнятості на непрестижних роботах, відчуження від основної роботи, виконання норм.

Аналіз руху робочої сили

Важливими умовами, які забезпечують підвищення продуктивності праці, є стабільність кадрів. Тому об’єктами аналізу є рух робочої сили і її динаміка.

Рух робочої сили характеризується такими показниками: оборот робочої сили, рівень інтенсивності руху робочої сили, коефіцієнти прийому, звільнення та обороту робочої сили, необхідний оборот робочої сили, надлишковий оборот робочої сили, коефіцієнт плинності кадрів, коефіцієнт стабільності кадрів, детальніше ці показники розглянуто у роботі [3].

Аналіз використання робочого часу

Метою аналізу використання робочого часу є виявлення причин відхилення від плану його фонду за окремими елементами структури: втратам робочого часу, що плануються (чергові, додаткові відпустки, час хвороби та ін.) і тим, що не плануються (прогули, неявки з дозволу адміністрації, простої та ін.).

При аналізі розраховується система показників: коефіцієнт використання встановленої тривалості робочого дня і робочого періоду (місяця, кварталу, півріччя, року), номінальний фонд робочого часу, інтегральний коефіцієнт використання робочого часу.

Коефіцієнт використання встановленої тривалості робочого часу визначається діленням середньої повної фактичної тривалості робочого дня на середню встановлену його тривалість.

Коефіцієнт використання встановленої тривалості робочого періоду розраховується діленням середньої фактичної тривалості робочого періоду на середню встановлену його тривалість.

Коефіцієнт використання номінального фонду робочого часу (К_ном) визначається:

де Ф_зв і Ф_баз – відповідно номінальний фонд робочого часу в звітному і базисному періоді, год; П_зв і П_баз – відповідно втрати робочого часу в звітному і базисному періоді, відсотків або годин.

Коефіцієнт ущільнення робочого дня (К_ущ) визначається :

,

де Q_і – кількість і-тих операцій, які підлягають вивченню та узагальненню досвіду; t_i та t_ф – витрати праці відповідно на і-ту операцію за матеріалами узагальнення передового досвіду та за дійсними нормами.

Коефіцієнт ущільнення робочого дня характеризується інтенсивністю праці, тобто насичення працею кожної одиниці робочого часу.

Ущільнення робочого дня впливає на підвищення продуктивності праці:

,

де - приріст продуктивності праці за рахунок ущільнення робочого дня.

За результатами аналізу необхідно розробити заходи, спрямовані на скорочення втрат робочого часу і пов’язані з ним непродуктивні виплати заробітної плати. При цьому особливу увагу слід звернути на поліпшення обліку внутрішньозмінних втрат робочого часу.

Аналіз якості праці

В практиці планової, економічної роботи на підприємствах якість праці оцінюється по двох напрямках: потенційні можливості людини виконувати різні за складом роботи; втілення якісних відмінностей в праці у виробленій продукції або виконаній роботі.

Під видом праці розуміється сукупність властивостей самого процесу праці, від якої залежать результати трудової діяльності.

В процесі аналізу якість праці оцінюється системою відносних показників. Розраховуються коефіцієнти якості продукції, рекламації, ритмічності, категорії якості, державного прийому та державного знаку якості, управління якістю продукції. На основі цих показників розраховується інтегральний коефіцієнт якості праці (К_як) за формулою:

,

де к₁ к₂ к₃ …к_n – локальні коефіцієнти якості праці.