- •Міністерство освіти і науки україни
- •Економіка праці й соціально-трудові відносини
- •Структурно-модульний зміст дисципліни
- •Модуль 1. Соціально-трудові відносини на ринку праці
- •Модуль 1 соціально-трудові відносини на ринку праці
- •1. Праця як сфера життєдіяльності та провідний чинник виробництва
- •1.1. Сутність категорії “праця” та її соціально-економічні характеристики. Роль праці у розвитку людини і суспільства.
- •1.2. Зміст, характер і види праці
- •Класифікація видів праці.
- •2. Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства
- •2.1. Населення як суб‘єкт соціально-економічних відносин, його якісна характеристика.
- •2.2. Трудові ресурси, їх соціально-економічна характеристика
- •2.3. Трудовий потенціал
- •3. Система соціально-трудових відносин, механізм її функціонування. Соціальне партнерство
- •3.1. Сутність соціально-трудових відносин.
- •3.2. Форми соціально-трудових відносин
- •3.3. Типи соціально-трудових відносин
- •3.4. Механізм функціонування системи соціально-трудових відносин
- •3.5. Соціальне партнерство
- •4. Ринок праці та його регулювання
- •4.1. Поняття ринку праці, його елементи
- •4.2. Види ринків праці. Сегментація ринків праці
- •4.3. Теоретичні основи аналізу ринку праці
- •5. Зайнятість населення
- •5.1. Поняття та види зайнятості
- •5.2. Безробіття і його види. Соціально-економічна оцінка рівня безробіття.
- •5.3. Регулювання зайнятості населення
- •6. Удосконалювання соціально-трудових відносин. Моніторинг соціально-трудової сфери. Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин
- •6.1. Удосконалювання соціально-трудових відносин.
- •6.2. Моніторинг соціологічно-трудової сфери.
- •6.3.Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин
- •Модуль 2 продуктивність і ефективність праці.
- •7. Продуктивність і ефективність праці
- •7.1 Сутність продуктивності праці та її показники
- •7.2. Методи вимірювання продуктивності праці
- •7.3 Фактори і резерви підвищення продуктивності праці
- •Шляхи реалізації резервів зростання продуктивності праці:
- •7.4. Програми управління продуктивністю праці
- •8. Організація праці
- •8.1. Поняття організації праці та її основні напрямки
- •8.2. Поділ та кооперація праці на підприємстві
- •8.3. Нормування праці та його значення
- •8.4. Організація та обслуговування робочих місць
- •8.5. Умови праці та фактори їх формування
- •8.6. Соціально-економічна ефективність заходів з організації праці
- •9. Організація оплати праці в умовах ринкових відносин
- •9.1. Соціально – економічна сутність заробітної плати. Принципи та складові елементи її організації
- •9.2. Тарифна система оплати праці та її елементи
- •Характеристика найпоширеніших тарифних сіток
- •9.3. Форми і системи заробітної плати
- •10. Планування праці
- •10.1. Система трудових показників і взаємозв’язків їх елементів
- •10.2 Планування чисельності працівників
- •10.3. Планування продуктивності праці
- •10.4. Планування фонду заробітної плати
- •11. Аналіз, звітність і аудит у сфері праці
- •11.1. Задачі економічного аналізу трудових показників
- •11.2. Аналіз виконання плану з чисельності і складу працівників
- •11.3. Аналіз виконання плану підвищення продуктивності праці
- •Кореляційно-регресійний метод аналізу продуктивності праці дозволяє встановити характер і ступінь залежності між рівнем продуктивності праці та факторами, що впливають на їх величину.
- •11.4. Аналіз виконання плану використання фонду заробітної плати
- •11.5. Звітність з питань праці.
- •12. Доходи населення в умовах ринку. Рівень життя та його соціальні стандарти
- •12.1. Вартість робочої сили та її формування
- •12.2. Доходи населення і джерела їх формування
- •12.3. Диференціація доходів населення
- •12.4. Поняття і показники рівня життя
- •Список літератури
- •Городецька лідія олексіївна економіка праці Курс лекцій
10. Планування праці
Система трудових показників і взаємозв’язок їх елементів
Планування чисельності працівників
Планування продуктивності праці.
Планування фонду заробітної плати.
10.1. Система трудових показників і взаємозв’язків їх елементів
Система трудових показників – це сукупність кількісних та якісних вимірювачів, степінь ефективності застосування живої праці в процесі виробництва.
У системі планування підприємства особливе місце займає планування трудових показників.
У процесі економічного та соціального розвитку підприємства особливе місце належить плану у наукової організації праці. Він є складовою частиною плану підвищення ефективності виробництва.
Трудові показники розраховуються у п’яти розділах поточного плану: основні показники, план підвищення ефективності виробництва, планові техніко – економічні норми та нормативи, план по труду і кадрам та план по фондам економічного стимулювання.
Основними задачами планування трудових показників є:
забезпечення неухильного підвищення продуктивності праці та перевищення її росту над темпами росту середньої заробітної плати;
забезпечення ефективності використання праці та економії фонду заробітної плати;
дотримання правильних співвідношень заробітної платні окремих категорій працівників у відповідності з кількістю та якістю праці;
посилення матеріальної зацікавленості кожного працівника і колективу в цілому в кінцевих результатах, виробничо – фінансової діяльності підприємства;
забезпечення потреби у кадрах необхідної кваліфікації та підвищення кваліфікації персоналу підприємства;
визначення оптимального співвідношення в чисельності персоналу за функціями виробництва, обслуговування та управління.
План підвищення продуктивності праці, кадрів та заробітної плати розробляється на основі проектів основних напрямків економічного та соціального розвитку України на перспективу, перспективних планів розвитку підприємства.
Основою розробки системи планових трудових показників є: виробнича програма, план підвищення ефективності виробництва, норм і нормативів витрат праці і заробітної плати.
Розробці системи планових трудових показників на підприємстві повинен передувати їх детальний аналіз в процесі якого визначаються заходи з економії живої праці, кращому використанню робочої сили на основі впровадження раціональних форм організації, розроблення ефективної системи матеріалів його стимулювання праці, впровадженню науково обґрунтованих норм та нормативів з праці, удосконаленню організації та обслуговування робочих місць, оптимізації режимів праці і відпочинку, раціоналізації трудових процесів, поліпшення підготовки і підвищення кваліфікації кадрів.
10.2 Планування чисельності працівників
Основна задача планування чисельності персоналу є визначення його мінімальної чисельності, яка необхідна для безперервного виробничого процесу.
Планування чисельності основних робітників
Для визначення потрібної чисельності робітників, їх професійного і кваліфікаційного складу вихідними даними є виробнича програма, норми виробітку і часу, заплановане підвищення продуктивності праці, структура робіт.
Залежно від специфіки виробництва використовують такі методи планування чисельності основних робітників: за трудомісткістю виробничої програми, за нормами виробітку, за нормами обслуговування. Детальніше розглянуто у роботі [5].
Планування чисельності керівників, спеціалістів, службовців
Для розрахунку чисельності спеціалістів застосовуються такі методи:
за робочими місцями на основі нормативів чисельності за функціями управління;
нормативів і норм часу (для конструкторів, технологів, проектувальників, креслярів та інших категорій працівників, які зайняті роботами, що постійно повторюються);
нормативів і норм навантаження і обслуговування і керованості (для керівників, нормувальників, табельників та ін.);
штатно-номенклатурний метод.
Для розрахунку чисельності спеціалістів найчастіше використовують нормативний метод.
Нормативний метод ґрунтується на застосуванні нормативів навантаження, обслуговування, керованості і чисельності спеціалістів.
Нормативи чисельності спеціалістів доцільно застосовувати на підприємствах галузей матеріального виробництва. Вони передбачають установлення залежності між кількісними і якісними показниками діяльності кадрів спеціалістів і основними техніко-економічними показниками діяльності підприємства, такими як номенклатура або асортимент продукції, продуктивність праці, вартість основних виробничих фондів та ін.
За кожною функцією управління за допомогою методів математичної статистики визначається функціональна залежність вигляду:
де Нсп – норматив чисельності за даною функцією управління; К – постійний коефіцієнт, який визначає зв’язок нормативу з чисельним значенням факторів; х, у, ... р – чисельні значення факторів; ,... – показники ступеню при чисельних значеннях факторів.
Наприклад, для заводу будівельного скла нормативи чисельності за функціями управління визначаються за рівняннями:
Організація праці і заробітної плати:
де Рпр.пер – чисельність промислово-виробничого персоналу.
Техніко-економічне планування:
де Q – вартість основних виробничих фондів; М – кількість робочих місць в основному виробництві.
Штатно-номенклатурний метод ґрунтується на планових показниках розвитку виробництва, типових структурах і штатах, а також номенклатурах посад, що підлягають заміщенню спеціалістами з вищою і середньою спеціальною освітою. За допомогою цього методу можна визначити як кількісну потребу в
спеціалістах на основі штатних розкладів, так і якісну — на основі
типової номенклатури посад, що визначає рівень класифікації і профіль підготовки спеціалістів.
Типова номенклатура посад розробляється на всіх рівнях управління — від підприємства до міністерства і є вихідною базою нормативів насиченості спеціалістами і потреби в них у розрізі спеціальностей.
Нормативний коефіцієнт насиченості в кожному плановому періоді розраховується відношенням нормативної чисельності спеціалістів до середньооблікової чисельності працівників.
Загальна
потреба у спеціалістах (
)
визначається множенням нормативного
коефіцієнта насиченості спеціалістами
(Кн)
на планову чисельність працівників у
даному році (Чпл):
