Тема 4. Фондовий ринок

Ринок капіталів (фондовий ринок) – це специфічна сфера фінансового ринку, де здійснюється оберт довгострокових цінних паперів; забезпечує процес накопичення капіталу та залучання інвестицій в економіку. Основними фінансовими інструментами фондового ринку є: акції та облігації.

Акція – цінний папір без визначеного терміну обертання, який свідчить про пайову участь в уставному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в ньому і права на участь в управлінні товариством; дає право власнику на отримання частки прибутку у вигляді дивідендів, а також на участь в розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства. Акції бувають прості та привілейовані.

Власникам простих акцій виплачуються дивіденди, якщо за підсумками року акціонерне товариство отримало прибуток і прийняло рішення про спрямування частини або всієї суми прибутку на виплату дивідендів. Право простої акції на відповідну частку майна при ліквідації товариства задовольняється після задоволення прав власників облігацій та привілейованих акцій. Однак власник простих акцій має право голосу на загальних зборах акціонерів за принципом: «1 акція – 1 голос».

Власник привілейованої акції має виключне право на отримання дивідендів. Якщо у акціонерного товариства у звітному періоді прибутку немає, або його суми недостатньо, дивіденди по привілейованим акціям виплачуються з резервного фонду. Власники привілейованих акцій, як правило, не мають права участі в управлінні акціонерним товариством.

Відкрита підписка на акції при створенні акціонерного товариства (перша емісія) проводиться його засновниками, наступні емісії – безпосередньо товариством. При цьому нові акції можуть бути розміщені на ринку або серед акціонерів певного товариства з використанням так званого «переважного права». При розміщенні акцій серед акціонерів з використанням «переважного права» усі або частина акцій нової емісії продаються акціонерам за ціною, меншою від ринкової, яку називають підписною.

Величина переважного права в грошовому вираженні В₁ обчислюється по формулі:

В₁ = Ц₁ – Ц₂, грош. од. (1)

де Ц₁ – ринкова ціна акцій до проведення підписки, грош. од.;

Ц₂ – ринкова ціна акцій нової емісії, грош. од.

Величину переважного права у відсотках до ринкової вартості акції В₂ можна визначити по формулі:

В₂ = Д / (1+К₁ / К₂), % (2)

де Д – дисконт, обчислюється по формулі:

Д = % (3)

де К₁ – кількість акцій до підписки;

К₂ – кількість акцій нової емісії.

Ринкова капіталізація (К) може бути розрахована по формулі:

К = Ц₁ К₁ + Ц₂ К₂, грош. од. (4)

Якщо ринкова капіталізація відома, ринкова ціна акції після підписки Ц₂ обчислюється по формулі:

Ц₂ = К / (К₁ + К₂), грош. од. (5)

Різниця між чистим прибутком та виплаченими дивідендами за привілейованими акціями представляє собою доход на звичайну акцію. А оскільки на виплату дивідендів за звичайними акціями може йти не вся сума прибутку, величина виплаченого дивіденду характеризується дивідендним виходом, що розраховується за формулою:

ДВ = (6)

Ринкова ціна акції визначається попитом на них, який залежить від декількох факторів: рівня дивідендів, репутації акціонерного товариства, перспектив його розвитку, якості реклами і т. і. Виходячи з цього, вагоме значення набуває коефіцієнт цінності акцій, який розраховується за формулою:

(7)

Крім того, для оцінки якості акцій на ринку використовується коефіцієнт котирування, що розраховується за формулою:

(8)

При операціях з акціями можна використовувати формулу для визначення ефективних ставок як простих так і складних відсотків:

— ефективна ставка простих відсотків:

(9)

де W – чистий прибуток за операцією, грош. од.;

P – інвестиційні ресурси, грош. од.;

n – тривалість операції, років;

— ефективна ставка складних відсотків:

(10)

Якщо підприємство має декілька альтернатив інвестування коштів то найбільш привабливим є той варіант, витрати за яким виявляються найменшими при інших рівноцінних умовах.

Облігація – цінний папір, який свідчить про внесок його власника грошових коштів та підтверджує забов´язання сплатити йому номінальну вартість зазначеного цінного паперу в обумовлений в ньому термін з виплатою фіксованого відсотку. При розрахунку доходності придбання облігацій використовують поняття курсу облігацій (К_обл.), який визначається по формулі:

К_обл. = 100, % (11)

де Р – ринкова ціна облігації, грош. од.;

Н – номінальна вартість облігації, грош. од.

При заданому курсі облігації, можна розрахувати її ціну:

Р = % (12)

Існує два види облігацій: відсоткова та дисконтна. Дисконтна облігація продається за ціною, нижчою за ціну погашення. Джерелом доходу від придбання дисконтних облігацій є різниця між номінальною ціною та ціною придбання. Дохід від придбання короткострокових дисконтних облігацій обчислюється по формулі:

W = Н (1 – ), грош. од. (13)

Ефективна ставка простих відсотків за короткостроковими облігаціями дорівнює (формула 14):

(14)

де К_обл. – курс облігації, %;

К – розрахункова кількість днів року (прийняти 360 (365) днів);

d – термін оберту облігації, днів.

Прибуток від придбання довгострокових облігацій з виплатою відсотків складається із суми сплачених відсотків та різниці між ціною погашення облігації (номіналом) та ціною її придбання (суму прибутку можна розрахувати за формулою 15).

(15)

де q – ставка складних відсотків, %;

n – термін оберту облігації, років.

Прибутковість придбання довгострокової облігації у вигляді ефективної ставки складних відсотків буде дорівнювати (формула 16):

(16)

Прибуток від реінвестування відсоткових платежів за облігацією розраховується за формулою 17:

(17)

де П_% – нараховані щорічні відсоткові платежі за облігацією, грош. од.;

r_p – ставка рефінансування, %.