Захист дипломних проектів (робіт) здійснюється на засіданні державної екзаменаційної комісії.

Дипломні проекти (роботи) зберігаються в бібліотеці вищого навчального закладу протягом п'яти років, потім списуються в установленому порядку.

3.Роль самостійної роботи студента

Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних занять.

Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується робочим навчальним планом і повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу студента стаціонару, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.

Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визначається навчальною програмою дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.

Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручник, навчальні та методичні посібники, конспект лекцій викладача, практикум тощо.

Методичні матеріали для самостійної роботи студентів повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента. Для самостійної роботи студенту також рекомендується відповідна наукова та фахова монографічна і періодична література.

Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної дисципліни може виконуватися у бібліотеці вищого навчального закладу, навчальних кабінетах, комп'ютерних класах (лабораторіях), а також у домашніх умовах.

У необхідних випадках ця робота проводиться відповідно до заздалегідь складеного графіка, що гарантує можливість індивідуального доступу студента до потрібних дидактичних засобів. Графік доводиться до відома студентів на початку поточного семестру.

При організації самостійної роботи студентів з використанням складного обладнання чи устаткування, складних систем доступу до інформації (наприклад, комп'ютерних баз даних, систем автоматизованого проектування тощо) передбачається можливість отримання необхідної консультації або допомоги з боку фахівця.

Навчальний матеріал навчальної дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом у процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні навчальних занять.

4. практична підготовка - важлива складова навчального процесу

Практична підготовка студентів вищих навчальних закладів є обов'язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня і має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь.

Практична підготовка студентів здійснюється на передових сучасних підприємствах і організаціях різних галузей господарства, науки, освіти, охорони здоров'я, культури, торгівлі і державного управління. Практична підготовка проводиться в умовах професійної діяльності під організаційно-методичним керівництвом викладача вищого навчального закладу та спеціаліста з даного фаху.

Програма практичної підготовки та терміни її проведення визначаються навчальним планом.

Організація практичної підготовки регламентується Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 8 квітня 1993 року № 93.

Лекція 8. Форми навчання у навчальних закладах.

1.Основні форми навчання

2.Особливості дистанційної форми навчання

3.Організація екстернату

1. Основні форми навчання

Навчання у вищих навчальних закладах здійснюється за такими формами:

- денна (стаціонарна);

- вечірня;

- заочна (дистанційна);

- екстернат.

Можливе поєднання різних форм навчання.

Денна (стаціонарна) форма навчання є основною формою здобуття певного рівня освіти або кваліфікації з відривом від виробництва. Організація навчального процесу на денній (стаціонарній) формі навчання здійснюється вищим навчальним закладом згідно з державними стандартами вищої освіти і Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах Затвердженим наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 р. № 161

Вечірня і заочна (дистанційна) форми навчання є формами здобуття певного рівня освіти або кваліфікації без відриву від виробництва.

Організація навчального процесу на вечірній і заочній (дистанційній) формах навчання здійснюється вищим навчальним закладом згідно з державними стандартами вищої освіти і нормативними документами з організації навчального процесу з урахуванням передбачених чинним законодавством пільг для осіб, які поєднують роботу з навчанням.

Форми навчання можуть бути поєднані. Терміни навчання за відповідними формами визначаються можливостями виконання освітньо-професійних програм підготовки фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня.

2. Особливості організації навчального процесу за дистанційною формою навчання

Під дистанційним навчанням розуміється індивідуалізований процес передання і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчання у спеціалізованому середовищі, яке створене на основі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.

У процесі дистанційного навчання використовуються дистанційні курси – інформаційні продукти, які є достатніми для навчання за окремими навчальними дисциплінами.

Навчальний процес дистанційного навчання у вищих навчальних закладах організовується на підставі навчальних планів, що розроблені на основі галузевих стандартів вищої освіти, за умови виконання вимог до всіх елементів технологій дистанційного навчання.

Навчальний процес за дистанційною формою у вищих навчальних закладах здійснюється у таких формах:

- навчальні заняття;

- виконання проектних завдань;

- практична підготовка;

- контрольні заходи.

Основними видами навчальних занять при дистанційному навчанні у вищих навчальних закладах є: самостійне вивчення навчального матеріалу дистанційного курсу, лекція, консультація, семінар, дискусія, практичне заняття, лабораторне заняття.

Самостійне вивчення передбачає використання навчальних матеріалів дистанційних курсів, які студенти одержують через Інтернет (інтранет, корпоративну мережу) та / або на магнітному носії (CD-ROM).

Вимоги щодо самостійного вивчення навчального матеріалу конкретної дисципліни визначаються навчальною програмою дисципліни, методичними вказівками, інструкціями і завданнями, що містяться у дистанційному курсі.

Лекція – один із видів навчального заняття у дистанційному навчанні, на якому студенти отримують аудіовізуальну інформацію лекційного матеріалу через засоби телекомунікаційного зв'язку як у синхронному режимі, коли студенти можуть отримувати інформацію від лектора і ставити йому запитання у реальному вимірі часу, так і в асинхронному, коли студенти отримують аудіовізуальний запис лекційного матеріалу.

Консультація – це елемент навчального процесу, за яким студенти дистанційно отримують відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.

Семінар – це навчальне заняття, що заплановане програмою навчання, під час якого відбувається обговорення вивченої теми, до якого студенти готують тези виступів на підставі виконаних завдань.

Дискусія – це навчальне заняття, проведення якого визначається викладачем у зв'язку з необхідністю вирішення поточної проблеми, що виникла у студентів у ході навчання, шляхом обговорення її студентами з викладачем та між собою.

Семінар і дискусія проводяться дистанційно у синхронному режимі (в реальному часі) з використанням телекомунікаційної мережі.

Практичне заняття – це навчальне заняття, під час якого відбувається детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формуються вміння і навички їхнього практичного застосування шляхом індивідуального виконання ними завдань, що сформульовані у дистанційному курсі.

Практичні заняття виконуються дистанційно, результати надсилаються викладачеві електронною поштою.

Лабораторне заняття – форма навчального заняття, яке передбачає, що студенти особисто проводять натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень конкретної навчальної дисципліни, набувають практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, вимірювальною апаратурою, обчислювальною технікою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.

Лабораторні заняття в залежності від напряму (спеціальності) підготовки, рівня матеріально-технічної оснащеності реальних лабораторій, можливостей створення та використання віртуальних лабораторій можуть провадитись у формі одного з таких варіантів:

- очно у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях;

- дистанційно з використанням відповідних моделюючих програм (емуляторів), віртуальних лабораторій;

- за змішаною формою (частина – за першим, а частина – за другим варіантами).

Перелік дисциплін, за якими не допускається дистанційне виконання лабораторних робіт, визначає вищий навчальний заклад.

Виконання проектних завдань у дистанційному навчанні передбачає розроблення курсових та дипломного проектів (робіт), які виконуються студентами самостійно з наданням можливості консультування з керівниками проектів та консультантами через електронну пошту або очно.

Проекти (роботи) оформлюються студентами на паперовому носії та в електронному вигляді, надсилаються до навчального закладу поштою і електронною поштою або подаються особисто, де розглядаються у встановленому порядку.

Захист проектів (робіт) відбувається очно (а у разі створення правових і організаційних умов та інформаційно-технологічних засобів, що забезпечують гарантований рівень аутентифікації студентів, – дистанційно) перед відповідними комісіями за участю керівника проекту.

Проекти (роботи) зберігаються у спеціальних архівах на паперовому носії та в електронній формі на магнітному носії (на дискетах чи CD-ROM) протягом визначеного терміну: курсові – протягом 1 року, дипломні – 5 років.

Практична підготовка студентів здійснюється у формі реальної професійної діяльності під організаційно-методичним керівництвом вищого навчального закладу.

Студенти дистанційної форми навчання, які працюють за обраним у вищому навчальному закладі фахом, звільняються від проходження практичної підготовки.

Контрольні заходи у студентів дистанційної форми навчання передбачають самоконтроль, вхідний, поточний, рубіжний та підсумковий контроль.

Самоконтроль є первинною формою контролю знань студентів, який обов'язково забезпечується структурою та організацією будь-якого дистанційного курсу.

Основною формою вхідного, поточного та рубіжного контролю є тестування. Крім того поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних, семінарських занять та дискусій.

Оцінювання результатів тестування, практичних та лабораторних робіт відбувається дистанційно у двох режимах: автоматизовано та безпосередньо викладачем.

Іспити та заліки складаються студентами в період екзаменаційних сесій або за індивідуальним графіком, який затверджується вищим навчальним закладом.

До розроблення і впровадження механізму аутентифікації учасників процесу дистанційного навчання іспити та заліки складаються очно або дистанційно у присутності відповідальної особи чи комісії, які матимуть повноваження щодо ідентифікації особи студента.

Результати поточного та семестрового контролю (іспитів та диференційованих заліків) оцінюються у порядку, що визначається Міністерством освіти і науки.

Результати семестрового контролю зберігаються в електронному вигляді та дублюються на паперових носіях.

Забезпечення дистанційного навчання включає такі складові:

- науково-методичне забезпечення;

- кадрове забезпечення;

- системотехнічне забезпечення;

- матеріально-технічне забезпечення.

Науково-методичне забезпечення включає:

- наукові основи дистанційного навчання для всіх освітніх рівнів та напрямів підготовки, перепідготовки та (або) розширення профілю (підвищення кваліфікації);

- критерії, засоби і системи контролю якості дистанційного навчання;

- єдині вимоги до навчальних планів, програм і нормативів дистанційного навчання, які відповідають державним стандартам освіти;

- дидактичне та методичне забезпечення дистанційних курсів;

- методики розроблення, апробації та впровадження дистанційних курсів;

• науково-методичні основи функціонування банку атестованих дистанційних курсів.

Кадрове забезпечення дистанційного навчання реалізується постійно діючою системою перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів з технологій дистанційного навчання таких категорій фахівців:

- педагогічних та науково-педагогічних працівників навчальних закладів;

- фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій – інженерів, програмістів, системних адміністраторів дистанційного навчання;

- менеджерів дистанційного навчання;

- методистів дистанційного навчання;

- експертів дистанційного навчання.

Усі фахівці, що забезпечують дистанційне навчання, повинні бути атестованими і мати відповідні документи, які підтверджують їхній кваліфікаційний рівень з дистанційного навчання.

Навчальні заклади всіх рівнів забезпечують підвищення кваліфікації своїх працівників, які задіяні у дистанційному навчанні, не рідше одного разу на три роки.

Системотехнічне забезпечення СДН включає в себе:

- апаратне забезпечення;

- телекомунікаційне забезпечення;

- програмне забезпечення;

- інформаційне забезпечення.

До апаратного забезпечення належать:

- сервери для розміщення дистанційних курсів, WEB-сайтів та відповідних сервісних служб;

- робочі станції для викладачів та персоналу, які забезпечують процес дистанційного навчання, а також студентів і учнів, що навчаються дистанційно;

- мережне обладнання для об’єднання серверів та робочих станцій у єдину локальну систему та їхнього підключення до Інтернет (інтранет).

Телекомунікаційне забезпечення складається з:

- телекомунікаційного обладнання, що забезпечує об'єднання мереж, які задіяні - у дистанційному навчанні;

- телекомунікаційного обладнання, що забезпечує необхідну якість та пропускну здатність каналів зв'язку для інтерактивної взаємодії учасників навчального процесу та їхнього доступу до інформаційних ресурсів, що є як у межах СДН, так і в інших інформаційних джерелах, у тому числі мережі Інтернет.

Програмне забезпечення СДН включає:

- системне програмне забезпечення для підтримки роботи серверів і робочих станцій;

- прикладне програмне забезпечення для підтримки WEB-сайтів та інформаційних ресурсів;

- прикладне програмне забезпечення для підтримки функцій дистанційного навчання, що забезпечують загальну підтримку та адміністрування процесу дистанційного навчання;

- прикладне програмне забезпечення для викладачів, студентів і учнів, за допомогою якого реалізуються конкретні рішення організації та ведення навчального процесу у дистанційній формі;

- прикладне програмне забезпечення для створення навчальних матеріалів дистанційних курсів (редактори тексту, графіки, відео, звуку, анімаційні пакети тощо);

- інше програмне забезпечення, що рекомендується або розповсюджується навчальним закладом для його використання особами, що навчаються за дистанційною формою навчання.

До інформаційного забезпечення системи дистанційного навчання належать інформаційні ресурси, що використовуються у процесі дистанційного навчання: окремі дистанційні курси, електронні бібліотеки, нормативно-правова база, що стосується дистанційного навчання, інші бази та банки даних, у тому числі й ті, що є в мережі Інтернет.

3. Організація екстернату

3.1.Екстернат є особливою формою навчання осіб (екстернів), які мають відповідний освітній, освітньо-кваліфікаційний рівень, для здобуття ними певного рівня вищої освіти шляхом самостійного вивчення навчальних дисциплін і складання у вищому навчальному закладі заліків, екзаменів та проходження інших форм підсумкового контролю, передбачених навчальним планом.

3.2.Екстернат організовується у вищих навчальних закладах усіх рівнів акредитації і може застосовуватися на різних рівнях вищої освіти з усіх напрямків підготовки і спеціальностей.

3.3.Тривалість екстернату для здобуття певного освітньо-кваліфікаційного рівня не регламентується нормативною тривалістю навчання, визначеною навчальним планом.

3.4.Обсяг, структура і якість знань, умінь та навичок екстерна мають відповідати вимогам державного стандарту освіти, встановленого для відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня.

3.5.Лекційні, практичні, семінарські та лабораторні заняття в екстернаті не застосовуються, але екстернам може бути надана можливість відвідувати заняття та виконувати інші види навчальної роботи під керівництвом викладачів на умовах, визначених вищим навчальним закладом.

3.6.Особи із числа екстернатів, які успішно склали усі передбачені навчальним планом заліки, екзамени та інші форми підсумкового контролю, допускаються до складання державних екзаменів і захисту дипломного проекту (роботи).

Екстерну, який виконав всі вимоги навчального плану, захистив дипломний проект (роботу), склав державні екзамени, рішенням державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії присвоюється відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень та видається державний документ про освіту.

3.7.Навчання в екстернаті здійснюється на основі договорів між вищим навчальним закладом та підприємствами, установами, організаціями, громадянами.

3.8.Пільги, визначені чинним законодавством для студентів, а також робітників і службовців, які навчаються у вищих навчальних закладах, на екстернів не поширюються.

3.9.Екстернат відкривається в акредитованих вищих навчальних закладах, які здійснюють підготовку фахівців за денною формою навчання з відповідного напрямку підготовки (спеціальності).

Дозвіл на відкриття екстернату надає Міністерство освіти і науки України за поданням вищих навчальних закладів, підпорядкованих Міністерству освіти і науки або міністерств та відомств, які мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади.

Кількість екстернів з кожного напрямку підготовки (спеціальності) не повинна перевищувати п'яти відсотків від контингенту студентів денної форми навчання.

Пропозиції щодо відкриття екстернату з зазначенням напрямків підготовки (спеціальностей), дати їх ліцензування і допустимої кількості екстернів подаються в Міністерство освіти України до 1 лютого щорічно.

3.10.До екстернату зараховуються громадяни України, які мають повну або неповну (для вищих навчальних закладів першого та другого рівнів акредитації) загальну середню освіту, середню професійну освіту, а також особи з незакінченою або закінченою вищою освітою без обмеження віку.

Зарахування громадян інших країн здійснюється відповідно до чинного законодавства.

3.11.Зарахування до екстернату проводиться приймальною комісією у терміни, визначенні Правилами прийому до вищого навчального закладу.

Порядок відбору екстернів та умови їх зарахування до екстернату визначаються вищим навчальним закладом.

3.12.Особи, які виявили бажання навчатися в екстернаті надсилають поштою або подають особисто до вищого навчального закладу заяву, в якій вказують обраний напрямок підготовки (спеціальність), документ про освіту (кваліфікацію) в оригіналі або копію (для осіб, які мають вищу освіту), медичну довідку за формою 086-У, 4 фотокартки розміром 3х4 см. Особи, які мають незакінчену вищу освіту, подають академічну довідку в оригіналі.

Паспорт або інший документ, що засвідчує громадянство, пред'являється особисто.

3.13.Зарахованим до екстернату видається залікова книжка встановленого зразка, на титульному листі якої робиться позначка "Екстерн".

На кожного екстерна в деканаті факультету (відділенні) оформляється навчальна картка екстерна, в яку заносяться дані про виконання екстерном навчального плану.

3.14.Навчання екстерна здійснюється за індивідуальним навчальним планом, складеним на основі навчального плану з дотриманням наступності та структурно-логічної послідовності вивчення навчальних дисциплін, що визначають зміст освіти відповідного напрямку підготовки (спеціальності).

Індивідуальний навчальний план складається екстерном за погодженням з відповідними кафедрами (предметними або цикловими комісіями) і затверджується деканом факультету (завідувачем відділення).

Індивідуальний навчальний план екстерна складається на кожний навчальний рік протягом першого місяця навчального року.

Атестація екстернів включає заліки, екзамени та інші форми семестрового контролю і державну атестацію які передбачені навчальним планом.

Екстерни складають заліки та екзамени з навчальних дисциплін в обсязі навчальних програм, затверджених для даного напрямку підготовки (спеціальності) відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Екстерн може складати екзамен з навчальної дисципліни в цілому або з окремих її навчальних курсів, але не менше обсягу, передбаченого для одного семестру.

Перезарахування результатів раніше складених екстерном заліків та екзаменів проводиться деканатом (відділенням) за умови ідентичної назви, обсягу й змісту навчальної дисципліни та форм підсумкового контролю.

В інших випадках питання про перезарахування результатів заліків та екзаменів вирішується відповідними кафедрами (предметними або цикловими комісіями).

Заліки і екзамени екстерни складають, як правило, в період екзаменаційної сесії. Екстернові, допущеному до складання заліку чи екзамену, деканом факультету (завідувачем відділення) видається атестаційний лист встановленої форми (додаток).

Атестаційні листи реєструються в окремій книзі із зазначенням номера та дати видачі, прізвища екстерна і назви навчальної дисципліни, з якої проводиться контрольний захід.

Атестаційний лист екстерна після складання ним заліку чи екзамену зберігається в його особовій справі.

Екзамени і заліки екстерни складають комісії у складі трьох осіб, призначеній завідувачем відповідної кафедри (головою предметної або циклової комісії).

Контрольні завдання для проведення заліків та екзаменів мають передбачати перевірку рівня оволодіння екстерном практичними вміннями та навичками (у т.ч. й виконання ним окремих лабораторних робіт), необхідними для засвоєння навчальної дисципліни, з якої він атестується.

Екзаменаційна (залікова) оцінка заноситься до атестаційного листа і залікової книжки екстерна.

У разі отримання екстерном під час екзамену чи заліку незадовільної оцінки (не зараховано) дозволяється одноразове повторне складання екзамену (заліку) у термін, визначений завідувачем кафедри (головою предметної або циклової комісії) в межах навчального року.

Отримання екстерном незадовільної оцінки (не зараховано) чи його неявка на екзамен (залік) у визначений термін з однієї чи кількох навчальних дисциплін не позбавляє екстерна права навчання в екстернаті протягом навчального року.

При виконанні екстерном курсового чи дипломного проекту (роботи) для надання йому наукової і методичної допомоги може бути призначений науковий керівник (консультант) із числа професорсько-викладацького складу вищого навчального закладу.

Рецензенти курсових й дипломних проектів (робіт призначаються навчальним закладом.

Екстерни, які працюють за обраним у вищому навчальному закладі фахом, звільняються від проходження виробничої практики.

В інших випадках екстерни проходять виробничу практику за програмою вищого навчального закладу. База практики обирається екстерном або визначається кафедрою (предметною або цикловою комісією).

Підсумки виконання програми практики та оцінювання її результатів проводяться відповідними кафедрами (предметними або цикловими комісіями) вищого навчального закладу.

Екстерни звільняються від контрольних заходів з фізичної культури та військової підготовки, якщо вони не є фаховими навчальними дисциплінами.

Державні екзамени та захист дипломних проектів (робіт) проводяться на загальних підставах державними екзаменаційними (кваліфікаційними) комісіями у терміни, визначені навчальними планами відповідно до Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 року №161.

Екстерни, які після завершення навчального року мають більше двох незадовільних оцінок (не зараховано), відраховуються з екстернату і отримують академічну довідку встановленого зразка.

В інших випадках відрахування екстерна здійснюється згідно чинним законодавством, передбаченим для студентів.

Екстерни можуть бути зарахованими до екстернату в даному або іншому вищому навчальному закладі повторно.

Екстерн має право користуватися бібліотечними фондами, навчальними програмами та методичними матеріалами вищого навчального закладу, навчально-лабораторним обладнанням, технічними засобами, отримувати консультації на умовах, визначених вищим навчальним закладом.

Екстерн зобов'язаний своєчасно та якісно виконувати всі вимоги індивідуального навчального плану, дотримуватися Статуту і Правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу.

Екстерн, за умови успішного виконання ним індивідуального навчального плану, може бути переведений у число студентів на загальних підставах.

Лекція 9 Контроль якості знань в процесі фахової підготовки

1.поточний та підсумковий контроль

2.Організація навчального процесу за модульно-рейтинговою системою

3.Державна атестація студента

1.поточний та підсумковий контроль

Контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль.

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання рівня знань визначаються відповідною кафедрою (предметною або цикловою комісією).

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або на окремих його завершених етапах.

Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію студента.

Вищий навчальний заклад може використовувати модульну та інші форми підсумкового контролю після закінчення логічно завершеної частини лекційних та практичних занять з певної дисципліни і їх результати враховувати при виставленні підсумкової оцінки.

Семестровий контроль проводиться у формах семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом.

Семестровий екзамен — це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр, що проводиться як контрольний захід.

Семестровий диференційований залік — це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни виключно на підставі результатів виконаних індивідуальних завдань (розрахункових, графічних тощо). Семестровий диференційований залік планується при відсутності модульного контролю та екзамену і не передбачає обов'язкову присутність студентів.

Семестровий залік — це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу виключно на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях. Семестровий залік планується при відсутності модульного контролю та екзамену і не передбачає обов'язкову присутність студентів.

Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної навчальної дисципліни (семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку), якщо він виконав всі види робіт, що передбачені навчальним планом на семестр з цієї навчальної дисципліни.

Екзамени складаються студентами в період екзаменаційних сесій, передбачених навчальним планом.

Вищий навчальний заклад може встановлювати студентам індивідуальні терміни складання заліків та екзаменів. При використанні модульного контролю екзамени, можуть не проводитися.

Екзамени проводяться згідно з розкладом, який доводиться до відома викладачів і студентів не пізніше як за місяць до початку сесії. Порядок і методика проведення заліків та екзаменів визначаються вищим навчальним закладом.

Результати складання екзаменів і диференційованих заліків оцінюються за чотирибальною шкалою (“відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”), а заліки — за двобальною шкалою (“зараховано”, “не зараховано”) і вносяться в екзаменаційну відомість, залікову книжку, навчальну картку студента.

Студенти, які одержали під час сесії більше двох незадовільних оцінок, відраховуються з вищого навчального закладу.

Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академзаборгованість до початку наступного семестру. Повторне складання екзаменів допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачу, другий — комісії, яка створюється деканом факультету (завідувачем відділення).

Студенти, які не з'явилися на екзамени без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку.

2. Організація навчального процесу за модульно-рейтинговою системою

Модульно-рейтингова система – є новою технологією навчального процесу, яка спирається на традиційні форми організації навчальної діяльності і використовує кількісні показники якості отриманих знань та вмінь в процесі підготовки фахівців. Запровадження модульно-рейтингових технологій спрямоване на вирішення також основних завдань:

- забезпечення методично обгрунтованого узгодження всіх видів навчальної діяльності;

- глибока систематизація структури знань через модульну побудову навчальних курсів;

- підвищення мотивації студентів до систематичної самостійної роботи упродовж навчального року (семестру);

- забезпечення належних умов вивчення програмного матеріалу і підготовки до контрольних заходів, що досягається шляхом чіткого їх розмежування за змістом й регламентацією у часі;

- відкритість контролю: ознайомлення студентів з всіма формами контрольних заходів на початку семестру;

- підвищення рівня об’єктивності оцінювання знань через збільшення кількості контрольних заходів;

- індивідуалізація навчання й підвищення зацікавленості у процесі набуття знань, розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення.

З кожної навчальної дисципліни провідним викладачем розробляється та затверджується на кафедрі методичний комплекс, що містить:

- робочу програму;

- графік навчального процесу;

- порядок та критерії поточного і підсумкового оцінювання знань;

- перелік завдань, що виносяться для самостійного вивчення та порядок їх контролю;

- приклади типових завдань, що виносяться на іспит;

• список рекомендованої літератури.

Терміни вивчення теоретичних модулі та проведення відповідних контрольних заходів попередньо визначаються кафедрою і після узгодження з деканатом зазначаються у робочій програмі навчальної дисципліни і графіку навчального процесу. Графіки навчального процесу затверджуються проректором з навчальної роботи і доводяться до відома студентів на початку семестру.

У вступній лекції лектор зобов’язаний проінформувати студентів про організацію навчального процесу з дисципліни за модульно-рейтинговою системою. Зміни діючої системи упродовж поточного семестру не допускаються.

Відповідно до вимог кваліфікаційної характеристики викладачем розробляються критерії оцінювання рівня знань, умінь і навичок студента. Такі критерії забезпечують належну градацію і можуть бути застосовані як для підсумкової оцінки, так і для будь-якої її складової.

Лектор потоку забезпечує розробку методичних матеріалів і контрольних завдань з дисциплін. Контрольні завдання розробляються відповідно до критеріїв оцінювання рівня знань, умінь та навичок студентів.

Модуль завершується підсумковим контролем який проводить лектор потоку. Для отримання позитивної оцінки за результатами модульно-рейтингового контролю участь всіх студентів в цьому заході обов’язкова.

Завдання, які віднесені на самостійну роботу студента, мають відповідати бюджету часу, відведеного для вивчення даної дисципліни за навчальним планом.

Навчальний рейтинг студента визначається з усіх дисциплін і видів занять, передбачених навчальним планом, з метою встановлення комулятивного (остаточного, підсумкового) показника успішності студента.

Для зручності підрахунків встановлюється єдина максимальна сума балів (для оцінювання кожної навчальної дисципліни за результатами проведення поточного та підсумкового контролю знань). Тобто, це максимальна сума балів за всі види робіт з даної дисципліни: семінарські, практичні, лабораторні та інші заняття; контрольні і курсові роботи; самостійне вивчення першоджерел, тем і розділів; робота за індивідуальним планом; колоквіуми, написання тез, складання заліків, іспитів тощо.

Встановлюється шкала перерахунку рейтингових балів в традиційну 4 бальну систему. Наприклад для 100 бальної шкали:

5 (відмінно)	90-100 балів
4(добре)	75-89 балів
3 (задовільно)	60-74 балів
2 (незадовільно)	1-59 балів

10. З кожної навчальної дисципліни кафедри можуть встановлювати:

- суму балів за роботу протягом семестру, яка набирається за результатами поточного і проміжного контролю та дає право автоматичного отримання заліку або певної екзаменаційної оцінки без їх складання. При цьому студент, який хотів би поліпшити суму балів, проходить співбесіду на заліку або складає іспит;

- мінімальну суму балів для допуску до заліку або іспиту;

- вилку балів, яка дозволяє ліквідувати академічну заборгованість;

- вилку балів, яка вимагає як мінімум повторного проходження обов’язкового курсу без допуску до заліків та іспитової сесії.

11.Кафедри і викладачі можуть встановлювати заохочувальні бали за активну участь в обговоренні навчального матеріалу, творче виконання завдань, за додаткову індивідуальну роботу, яка сприяє поглибленому вивченню курсу (написання і захист реферату, огляд літератури, участь у науковій роботі, публікації статей, олімпіадах, конференціях, виставках, заявках на винаходи тощо), а також вилучати бали за пропуски занять, несвоєчасне виконання завдань тощо. Слід однак мати на увазі, що під час додаткового нарахування балів їх загальна сума не повинна перевищувати максимально допустиме значення.

Документальне оформлення

Результати поточного контролю реєструються в журналі викладача.

Після закінчення кожного модуля викладач записує результати модульного контролю в журнал (табель) обліку результатів успішності студентів.

Студентам, які повністю виконали навчальний план і позитивно атестовані з даної дисципліни за модульно-рейтинговою системою, на останньому тижні теоретичного навчання за їх згодою проставляється до заліково-екзаменаційної відомості відповідна оцінка.

До початку сесії в окремій графі заліково-екзаменаційної відомості лектором проставляються підсумкові рейтингові бали всім студентам і відповідно перераховані державні оцінки тим студентам, які не будуть складати екзамени (заліки) з даної дисципліни.

Студентам, які складали екзамени (заліки), проставляється отримана традиційна оцінка в заліково-екзаменаційну відомість.

Студентам, які виконали всі види робіт, але не набрали достатньої кількості балів в заліково-екзаменаційній відомості проставляється оцінка “незадовільно” чи “незараховано”, яку вони можуть перескласти в період сесії на загальних підставах за направленням деканату.

Студентам, які не виконали навчальний план з дисципліни при відсутності поважних причин, в заліково-екзаменаційну відомість в графу “оцінка” проставляється “не допущений”, що відповідає оцінці “незадовільно”. Відповідний екзамен (залік) вони можуть перескладати в період сесії на загальних підставах за направленням деканату.

Студент може підвищити оцінку “задовільно” або “добре”, яку він отримав за результатами модульного контролю, складанням семестрового екзамену в період сесії.

У тому випадку, коли студент на екзамені (диф.заліку) отримав оцінку нижчу, ніж за результатами модульного контролю, в заліково-екзаменаційну відомість виставляється рейтингова оцінка.

Дисципліни, які не мають семестрового контролю (екзамену або заліку) оцінюються тільки модульною оцінкою, яка в подальшому входить до складу рейтингової оцінки студента з дисципліни.

Не допускається зниження отриманої абсолютної бальної оцінки (зменшення кількості балів) студента з будь-якої причини (пропуски занять та ін.)

Основні рейтингові показники

Рейтинговий (підсумковий) бал r_і визначається на підставі поточного рейтингового балу і екзаменаційної оцінки. (і = 1, 2, …, n, де n – кількість навчальних дисциплін в семестрі).

Підсумкова оцінка – це кількість балів за 4-х бальною шкалою, яка відбиває рівень засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни і виставляється до заліково-екзаменаційної відомості на підставі підсумкового рейтингового балу.

У випадку складання екзамену підсумкова 4-бальна оцінка перераховується в рейтинговий бал r_і за найменшими значеннями шкали переведення.

Семестровий (середній) рейтинговий бал студента r_c визначається, як середньо зважений показник його рейтингу r_і з кожної опанованої ним в семестрі дисципліни за формулою:

r_c = = , і=1, 2, …, n.

де r_1, r₂, … r_n – кількість балів отриманих студентом з n-ї навчальної дисципліни, k₁, k₂,… k_n – кількість кредитів навчального часу, відведених для вивчення n-ї навчальної дисципліни (трудомісткість дисципліни).

Загальний рейтинговий бал студента R_з визначається як середнє арифметичне усіх попередніх семестрових рейтингів.

R_з = ,

де r_c1, r_{c2 ,} … r_cN – семестрові рейтингові бали студента, N – кількість семестрів.

Навчальний рейтинг студента – це порядкова позиція студента серед студентів даного курсу, спеціальності, напряму підготовки, факультету, визначена на підставі його загального рейтингового балу після закінчення семестру.

результати визначення семестрового рейтингу та загального рейтингу студентів фіксуються у відповідних відомостях “Семестрова рейтингова відомість” і “Загальний рейтинг”:

Відомість №1

СЕМЕСТРОВА РЕЙТИНГОВА ВІДОМІСТЬ

студентів ___________ групи (курсу) ___________ факультету

за наслідками екзаменаційної сесії _________ семестру

№ п/п (рей- тинг)	Прізвище та ініціали	Кількість рейтингових балів					Семестровий рейтинговий бал rc (в порядку зменшення)
		Дисципліна №1 (кількість кредитів)	Дисципліна №2 (кількість кредитів)	Дисципліна №3 (кількість кредитів)	…	Дисципліна №n (кількість кредитів)
1.	Іваненко І.І.	r1	r2	r3		rn	rc
2.
3.

Формула розрахунку:

r_c = ,

де r_1, r₂, …, r_n – кількість балів отриманих студентом з n-ї навчальної дисципліни, k₁, k₂,…, k_n – кількість кредитів навчального часу, відведених для вивчення n-ї навчальної дисципліни.

Підписи:

Декан

Голова органу самоврядування

Відомість №2

ЗАГАЛЬНИЙ РЕЙТИНГ

студентів ___________ групи (курсу) ___________ факультету

за наслідками екзаменаційної сесії _________ семестру

№ п/п (рей- тинг)	Прізвище та ініціали	Кількість рейтингових балів					Загальний рейтинговий бал Rз (в порядку зменшення)
		1 семестр	2 семестр	3 семестр	4 семестр	n семестр
1.	Іваненко І.І.	rс1	rс2	rс3	rс4	rсn
2.
3.

Формула розрахунку:

R_з =

де r_c1, r_{c2 ,} … r_cN – семестрові рейтингові бали студента, N – кількість семестрів.

Підписи:

Декан

Голова органу самоврядування

Використання рейтингу студента

Рейтинг студента є підставою для:

- визначення пріоритету для подальшої магістерської підготовки та вступу до аспірантури;

- призначення іменних стипендій, надбавок до стипендій, грантів;

- призначення премій із фонду заохочення студентів;

- участь у роботі міжнародних делегацій, виїзд на стажування за кордон;

- надання- перехід до навчання за індивідуальним графіком;

- залучення в наукові структури;

- переведення із контрактної на держбюджетну форму навчання за конкурсом при наявності вакантних місць;

- визначення пріоритету на отримання путівок для відпочинку;

- першочергового працевлаштування за замовленням організацій, підприємств, фірм;

- визначення пріоритету на вибір кімнати в гуртожитку тощо.

3. Державна атестація студента

Державна атестація студента здійснюється державною екзаменаційною (кваліфікаційною) комісією (далі — державна комісія) після завершення навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або його етапі з метою встановлення фактичної відповідності рівня освітньої (кваліфікаційної) підготовки вимогам освітньої (кваліфікаційної) характеристики.

Присвоєння кваліфікації молодшого спеціаліста здійснює державна кваліфікаційна комісія, інших кваліфікацій — державна екзаменаційна комісія.

Державна комісія створюється як єдина для денної (стаціонарної), вечірньої, заочної (дистанційної) форм навчання та екстернату з кожної спеціальності. При наявності великої кількості випускників створюється декілька комісій з однієї і тієї ж спеціальності. При малій кількості випускників може бути організована об'єднана комісія для споріднених спеціальностей.

Державна комісія перевіряє науково-теоретичну та практичну підготовку випускників, вирішує питання про присвоєння їм відповідного освітнього рівня (кваліфікації), видання державного документа про освіту (кваліфікацію), опрацьовує пропозиції щодо поліпшення якості освітньо-професійної підготовки спеціалістів у вищому навчальному закладі.

Державна комісія організовується щорічно і діє протягом календарного року. До складу комісії входять голова і члени комісії. Голова комісії призначається міністерствами, відомствами, яким підпорядкований вищий навчальний заклад, на пропозицію ректора (директора) вищого навчального закладу з числа провідних спеціалістів виробництва або вчених.

До складу державної комісії входять: ректор (директор) вищого навчального закладу або проректор (заступник директора) з навчальної чи наукової роботи, декан факультету або його заступник (завідувач відділення або його заступник), завідувачі кафедр, професори, доценти (викладачі) профілюючих кафедр (предметних або циклових комісій), провідні спеціалісти виробництва та працівники науково-дослідних інститутів.

До участі в роботі державної комісії як екзаменатори можуть залучатися професори і доценти (викладачі) відповідних кафедр (предметних або циклових комісій), якщо у складі комісії немає представників цих кафедр (предметних або циклових комісій). У цьому випадку вони користуються правами членів комісії.

Персональний склад членів державної комісії і екзаменаторів затверджується ректором (директором) вищого навчального закладу не пізніше ніж за місяць до початку роботи державної комісії.

Робота державних комісій проводиться у терміни, передбачені навчальними планами вищого навчального закладу. Графік роботи комісії затверджується ректором (директором) вищого навчального закладу.

Розгляд роботи державної комісії, узгоджений з головою комісії, затверджується проректором (заступником директора) з навчальної роботи на підставі подання декана факультету (завідувача відділення) і доводиться до загального відома не пізніше як за місяць до початку складання державних екзаменів або захисту дипломних проектів (робіт).

У державних комісіях студенти, які закінчують вищий навчальний заклад, складають державні екзамени та захищають кваліфікаційні (дипломні) проекти (роботи).

До складання державних екзаменів та до захисту дипломних проектів (робіт) допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану.

Списки студентів, допущених до складання державних екзаменів або до захисту дипломних проектів (робіт), подаються в державну комісію деканом факультету (завідувачем відділення).

Державній комісії перед початком державних екзаменів або захисту дипломних проектів (робіт) деканом факультету (завідувачем відділення) подаються такі документи: зведена відомість про виконання студентами навчального плану і про отримані ними оцінки з теоретичних дисциплін, курсових проектів і робіт, практик, з державних екзаменів (тільки перед захистом дипломних проектів або робіт).

При наявності декількох екзаменаційних оцінок з однієї дисципліни у зведену відомість про виконання навчального плану заноситься середня зважена оцінка з округленням до її цілого значення; відгук керівника про дипломний проект (роботу); рецензія на дипломний проект (роботу) спеціаліста відповідної кваліфікації.

Склад рецензентів затверджується деканом факультету (завідувачем відділення) за поданням завідувача відповідної кафедри (предметної або циклової комісії).

Державній комісії можуть бути подані також інші матеріали, що характеризують наукову і практичну цінність виконаного проекту (роботи) — друковані статті за темою проекту (роботи), документи, які вказують на практичне застосування проекту (роботи), макети, зразки матеріалів, виробів тощо.

Складання державних екзаменів або захист дипломних проектів (робіт) проводиться на відкритому засіданні державної комісії за участю не менше половини її складу при обов'язковій присутності голови комісії.

Захист дипломних проектів (робіт) може проводитися як у вищому навчальному закладі, так і на підприємствах, в закладах та організаціях, для яких тематика проектів (робіт), що захищаються, становить науково-теоретичний або практичний інтерес.

Державний екзамен проводиться як комплексна перевірка знань студентів з дисциплін, передбачених навчальним планом.

Державні екзамени проводяться за білетами, складеними у повній відповідності до навчальних програм за методикою, визначеною вищим навчальним закладом. Тривалість державних екзаменів не повинна перевищувати 6 академічних годин на день.

Результати захисту дипломного проекту (роботи) та складання державних екзаменів визначаються оцінками “відмінно”, “добре”, “задовільно” і “незадовільно”.

Результати захисту дипломних проектів (робіт), а також складання державних екзаменів, оголошуються у цей же день після оформлення протоколів засідання державної комісії.

Студентові, який захистив дипломний проект (роботу), склав державні екзамени відповідно до вимог освітньо-професійної програми підготовки, рішенням державної комісії присвоюється відповідно освітній рівень (кваліфікація), видається державний документ про освіту (кваліфікацію).

Студентові, який отримав підсумкові оцінки “відмінно” не менше як з 75 відсотків усіх навчальних дисциплін та індивідуальних завдань, передбачених навчальним планом, а з інших навчальних дисциплін та індивідуальних завдань — оцінки “добре”, склав державні екзамени з оцінками “відмінно”, захистив дипломний проект (роботу) з оцінкою “відмінно”, а також виявив себе в науковій (творчій) роботі, що підтверджується рекомендацією кафедри (предметної або циклової комісії), видається документ про освіту (кваліфікацію) з відзнакою.

Рішення державної комісії про оцінку знань, виявлених при складанні державного екзамену, захисті дипломного проекту (роботи), а також про присвоєння студенту-випускнику відповідного освітнього рівня (кваліфікації) та видання йому державного документа про освіту (кваліфікацію) приймається державною комісією на закритому засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, котрі брали участь у засіданні. При однаковій кількості голосів голос голови є вирішальним.

Студент, який при складанні державного екзамену або при захисті дипломного проекту (роботи) отримав незадовільну оцінку, відраховується з вищого навчального закладу і йому видається академічна довідка.

У випадках, коли захист дипломного проекту (роботи) визнається незадовільним, державна комісія встановлює, чи може студент подати на повторний захист той самий проект (роботу) з доопрацюванням, чи він зобов'язаний опрацювати нову тему, визначену відповідною кафедрою (предметною або цикловою комісією).

Студент, який не склав державного екзамену або не захистив дипломний проект (роботу), допускається до повторного складання державних екзаменів чи захисту дипломного проекту (роботи) протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу.

Перелік дисциплін, що виносяться на державні екзамени, для осіб, котрі не склали ці екзамени, визначається навчальним планом, який діяв у рік закінчення студентом теоретичного курсу.

Студентам, які не склали державні екзамени або не захищали дипломний проект (роботу) з поважної причини (документально підтвердженої), ректором (директором) вищого навчального закладу може бути продовжений строк навчання до наступного терміну роботи державної комісії із складанням державних екзаменів чи захисту дипломних проектів (робіт) відповідно, але не більше ніж на один рік.

Всі засідання державної комісії протоколюються. У протоколи вносяться оцінки, одержані на державних екзаменах або при захисті дипломного проекту (роботи), записуються питання, що ставилися, особливі думки членів комісії, вказується здобутий освітній рівень (кваліфікація), а також, який державний документ про освіту (кваліфікацію) (з відзнакою чи без відзнаки) видається студенту-випускнику, що закінчив вищий навчальний заклад.

Протоколи підписують голова та члени державної комісії, які брали участь у засіданні. Книга протоколів зберігається у вищому навчальному закладі. Після закінчення роботи державної комісії голова комісії складає звіт і подає його ректору (директору) вищого навчального закладу.

У звіті голови державної комісії відбивається аналіз рівня підготовки випускників і якості виконання дипломних проектів (робіт); відповідність тематики дипломних проектів (робіт) сучасним вимогам, характеристика знань студентів, виявлених на державних екзаменах, недоліки в підготовці з окремих дисциплін, даються рекомендації щодо поліпшення навчального процесу.

Звіт голови державної комісії обговорюється на засіданні вченої (педагогічної) ради вищого навчального закладу, факультету (відділення).

Лекція 10. Навчальний час студента (учня) і робочий час викладача (вчителя).

1.Навчальний час студента

2.Робочий час викладача

3.основні види методичної, наукової та організаційної роботи науково-педагогічних працівників

1.Навчальний час студента

Навчальний час студента визначається кількістю облікових одиниць часу, відведених для здійснення програми підготовки на даному освітньому або кваліфікаційному рівні.

Обліковими одиницями навчального часу студента є академічна година, навчальний день, тиждень, семестр, курс, рік.

Академічна година — це мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години становить, як правило, 45 хвилин.

Дві академічні години утворюють пару академічних годин (надалі “пара”).

Навчальний день — складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 9 академічних годин.

Навчальний тиждень — складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 54 академічних годин.

Навчальний семестр — складова частина навчального часу студента, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчальним планом.

Примітка. Облік навчального часу може здійснюватися у кредитах

Кредит — це три академічні години навчальних занять та самостійної роботи у навчальному тижні протягом навчального семестру. Час, відведений для проведення підсумкового контролю, не входить у кредит.

Навчальний курс — завершений період навчання студента протягом навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю та канікул. Сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, становить не менше 8 тижнів. Початок і закінчення навчання студента на конкретному курсі оформляються відповідними (перевідними) наказами.

Навчальний рік триває 12 місяців, розпочинається, як правило, 1 вересня і для студентів складається з навчальних днів, днів проведення підсумкового контролю, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових і канікулярних днів.

Навчальні дні та їх тривалість визначаються річним графіком навчального процесу. Вказаний графік складається на навчальний рік з урахуванням перенесень робочих та вихідних днів, погоджується і затверджується в порядку і в терміни, встановлені вищим навчальним закладом.

Навчальні заняття у вищому навчальному закладі тривають дві академічні години з перервами між ними і проводяться за розкладом. Розклад має забезпечити виконання навчального плану в повному обсязі щодо навчальних занять.

Допускається у порядку, встановленому вищим навчальним закладом, вільне відвідування студентами лекційних занять (для студентів третього та наступних курсів). Відвідування інших видів навчальних занять (крім консультацій) є обов'язковим для студентів.

Забороняється відволікати студентів від участі в навчальних заняттях та контрольних заходах, встановлених розкладом, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

2. Робочий час викладача

Робочий час педагогічного та науково-педагогічного працівника визначається Кодексом законів про працю України.

Робочий час викладача визначається обсягом його навчальних, методичних, наукових і організаційних обов'язків у поточному навчальному році, відображених в індивідуальному робочому плані. Тривалість робочого часу викладача з повним обсягом обов'язків становить не більше 1548 годин на навчальний рік при середньотижневій тривалості 36 годин.

Час виконання навчальних, методичних, наукових, організаційних та інших трудових обов'язків у поточному навчальному році не повинен перевищувати річний робочий час.

Обсяг навчальних занять, доручених для проведення конкретному викладачеві, виражений в облікових (академічних) годинах, визначає навчальне навантаження викладача.

Види навчальних занять, що входять в обов'язковий обсяг навчального навантаження викладача відповідно до його посади, встановлюються кафедрою (предметною або цикловою комісією).

У вищих навчальних закладах 3-го і 4-го рівня акредитації мінімальний та максимальний обов'язковий обсяг навчального навантаження викладача в межах його робочого часу встановлює вищий навчальний заклад з урахуванням виконання ним інших обов'язків (методичних, наукових, організаційних) і у порядку, передбаченому його статутом та колективним договором.

Максимальне навчальне навантаження науково-педагогічних працівників не може перевищувати 900 годин на навчальний рік.

Максимальне навчальне навантаження педагогічних працівників у вищих навчальних закладах 1-го і 2-го рівня акредитації не може перевищувати 720 годин на навчальний рік.

Види навчальних занять, що входять до навчального навантаження педагогічного та науково-педагогічного працівника відповідно до його посади, встановлюються вищим навчальним закладом в індивідуальному плані працівника.

У випадках виробничої необхідності у вищих навчальних закладах 3-го і 4-го рівня акредитації викладач може бути залучений до проведення навчальних занять понад обов'язковий обсяг навчального навантаження, визначений індивідуальним робочим планом, у межах свого робочого часу. Додаткова кількість облікових годин встановлюється вищим навчальним закладом і не може перевищувати 0,25 обсягу мінімального обов'язкового навчального навантаження.

Зміни в обов'язковому навчальному навантаженні викладача вносяться в його індивідуальний робочий план.

Графік робочого часу викладача визначається розкладом аудиторних навчальних занять і консультацій, розкладом або графіком контрольних заходів та іншими видами робіт, передбаченими індивідуальним робочим планом викладача.

Час виконання робіт, не передбачених розкладом або графіком контрольних заходів, визначається у порядку, встановленому вищим навчальним закладом, з урахуванням особливостей спеціальності та форм навчання.

Викладач зобов'язаний дотримуватися встановленого йому графіка робочого часу.

Залучення педагогічних та науково-педагогічних працівників до роботи, не обумовленої трудовим договором, може здійснюватися лише за його згодою або у випадках, передбачених законом.

Відволікання педагогічних та науково-педагогічних працівників від виконання професійних обов'язків не допускається,за винятком випадків, передбачених законом.

3. основні види методичної, наукової та

організаційної роботи науково-педагогічних працівників

До основних видів методичної роботи науково-педагогічних працівників відносяться:

- підготовка конспектів лекцій; методичних матеріалів до семінарських, практичних, лабораторних занять, курсового та дипломного проектування, практик і самостійної роботи студентів.

- підготовка, рецензування підручників, навчальних посібників, словників, довідників (для педагогічних працівників).

- розробка навчальних планів; навчальних програм; робочих навчальних планів, робочих навчальних програм.

- розробка і підготовка нових лабораторних робіт.

- підготовка комп’ютерного програмного забезпечення навчальних дисциплін.

- складання екзаменаційних білетів; завдань для проведення модульного та підсумкового контролю; завдань для проведення тестового контролю.

- розробка і впровадження наочних навчальних посібників (схем, діаграм, стендів, слайдів тощо).

- розробка і впровадження нових форм, методів і технологій навчання.

- вивчення і впровадження передового досвіду організації навчального процесу

- підготовка концертних програм та персональних художніх виставок.

До основних видів наукової роботи науково-педагогічних працівників належить:

1.Виконання планових наукових досліджень із звітністю в таких формах:

- науково-технічний звіт

- дисертація (докторська, кандидатська)

- монографія

- підручник, навчальний посібник, словник, довідник

- наукова стаття в журналах, реферованих виданнях, інших виданнях

- заявка на видачу охоронних документів

- тези доповіді на конференціях, симпозіумах, семінарах (міжнародних, вітчизняних, інших)

2.Рецензування монографій, підручників, навчальних посібників, словників, довідників, дисертацій, авторефератів, наукових статей, наукових проектів, тематичних планів тощо

3.Доопрацювання для перевидання монографій, підручників, навчальних посібників, словників, довідників

4.Керівництво науковою роботою студентів з підготовкою:

- наукової статті,

- заявки на видачу охоронних документів,

- роботи на конкурс,

- доповіді на конференцію.

Перелік основних видів організаційної роботи науково-педагогічних працівників:

- Робота в науково-методичних комісіях Міністерства освіти і науки, комісіях інших міністерств.

- Робота в Державній акредитаційній комісії, експертних і фахових радах.

- Робота в експертних комісіях Вищої атестаційної комісії.

- Робота в спеціалізованих радах із захисту дисертацій.

- Робота в науково-методичних і науково-технічних радах і комісіях вищого навчального закладу та його структурних підрозділів.

- Організація та проведення загальнодержавних наукових конференцій, симпозіумів, семінарів.

- Робота з видання наукових і науково-методичних збірників.

- Виконання обов’язків заступника декана факультету (заступника директора інституту), заступника завідувача відділення на громадських засадах.

- Участь у виховній роботі студентського колективу, виконання обов’язків куратора (наставника) академічної групи.

- Керівництво студентським науковим гуртком, проблемною групою.

- Участь у профорієнтаційній роботі та довузівській підготовці молоді.

- Участь у підготовці та проведенні студентських і учнівських олімпіад.

- Участь в організації та проведенні позанавчальних культурно-спортивних заходів.

Тестові завдання

з курсу «Управління навчальними закладами»