1.Ліцензування освітніх послуг у вищому навчальному закладі

Ліцензування – процедура визнання спроможності вищого навчального закладу певного типу розпочати освітню діяльність, пов’язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації, відповідно до вимог стандартів вищої освіти, а також державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення.

Ліцензування освітніх послуг, у сфері вищої освіти здійснює Міністерство освіти і науки України (МОН).

Ліцензуванню підлягають такі послуги у сфері вищої освіти:

- підготовка фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів за напрямами (спеціальностями);

- військова підготовка студентів вищих навчальних закладів за програмою офіцерів запасу;

- перепідготовка за спеціальностями;

- спеціалізація, розширення профілю (підвищення кваліфікації);

- підготовка іноземців до вступу у вищі навчальні заклади;

- підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації іноземців;

- підготовка до вступу у вищі навчальні заклади.

Ліцензування спеціальності здійснюється з ініціативи вищого навчального закладу, який подає до Міністерства освіти і науки України заяву за встановленою формою про проведення ліцензування освітніх послуг, а також ліцензійну справу, яка містить:

- установчі документи;

- копію свідоцтва про державну реєстрацію навчального закладу та копію довідки про включення його до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України;

- концепцію діяльності за заявленим напрямом, яка базується на результатах моніторингу регіонального ринку праці та освітніх послуг, погоджена з органом місцевої виконавчої влади;

- копії затверджених в установленому порядку освітньо-кваліфікаційних характеристик (ОКХ) фахівців відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів (ОКР);

- копії затверджених в установленому порядку освітньо-професійних програм (ОПП) підготовки фахівців відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів;

- копії затверджених в установленому порядку навчальних планів підготовки фахівців відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів за спеціальністю, що ліцензується;

- інформацію про кількісні показники матеріально-технічного, науково-методичного та кадрового забезпечення освітньої діяльності, наявність бібліотеки та обсяг її фондів, відомості про інформаційну базу відповідно до нормативів, затверджених МОН України;

- копії документів, що засвідчують право власності або право оперативного управління, чи право користування основними засобами для здійснення навчально-виховного процесу на строк не менше ніж необхідний для завершення надання послуги;

- висновок органів державного пожежно-технічного, санітарного нагляду, охорони праці про відповідність наявних приміщень та матеріально технічної бази встановленим вимогам, нормам і правилам;

- копії документів, що засвідчують рівень освіти, кваліфікації та громадянство керівника навчального закладу: дипломів про вищу освіту, про науковий ступінь та вчене звання, першої сторінки паспорта;

- погодження органів виконавчої влади, якщо таке погодження передбачене законодавством і необхідне для організації навчання за професіями, спеціальностями і напрямами підготовки;

- за наявністю у структурі навчального закладу відокремлених структурних підрозділів (філій, представництв тощо), що надаватимуть послуги, надаються копії рішень про їх створення, реєстрацію та положення про структурні підрозділи, а також інші документи, зазначені у цьому пункті.

Навчальні заклади, що отримали ліцензію на надання освітніх послуг, зобов’язані:

- забезпечувати дотримання вимог Законів України та постанов Кабінету Міністрів України в галузі освіти, нормативно-правових документів Міністерства освіти і науки України, що зареєстровані Міністерством юстиції України;

- виконувати Ліцензійні умови затвердженні Наказом МОН України № 847 від 24.12.03 р.

- провадити діяльність відповідно до заявлених під час ліцензування навчальних планів і освітніх програм, установлених обсягів прийому на навчання;

- надавати особам, які вступають до навчального закладу (у тому числі шляхом реклами), достовірну інформацію про умови прийому на навчання, плату за навчання, зміст і форму документів, що видаються після його закінчення.

За надання освітніх послуг без ліцензії до навчальних закладів застосовуються санкції відповідно до чинного законодавства.

Мінімальні нормативи забезпечення вищого навчального закладу матеріально-технічною, навчально-методичною та інформаційною базою, науково-педагогічними кадрами визначаються Ліцензійними умовами, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України № 847 від 24 грудня 2003 р. (див. п.3 ).

Ліцензійні вимоги:

а) Забезпечення навчального закладу на час ліцензування повинно бути достатнім для першого і другого навчальних років, а надалі – на кожен навчальний рік, наступний за поточним.

б) Забезпечення навчальною літературою вважається 100% при наявності одного підручника (посібника) за списком літератури, рекомендованої робочою програмою дисципліни, на трьох студентів.

в) Наявні приміщення (навчальні, навчально-виробничі, побутові, спортивні та інші) повинні відповідати санітарним нормам і правилам, державним будівельним нормам України ДБН В2.2-3-97 “Будинки та споруди навчальних закладів”, що затверджені наказом Держкоммістобудування України від 27 червня 1996 № 117.

г) Для вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації кількість лекційних годин на одного викладача не може перевищувати 250 на рік при загальній кількості дисциплін не більше 4.

д)Відповідність науково-педагогічної спеціальності викладача визначається його спеціальністю за дипломом про освіту, науковою спеціальністю, науковим ступенем, ученим званням або проходженням науково-педагогічного стажування з відповідної дисципліни.

е)Кваліфікаційні вимоги до науково-педагогічних та керівних працівників визначаються законами України та нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки України, що зареєстровані Міністерством юстиції України.

є) За наявності в навчальному закладі заочної форми навчання матеріально-технічне забезпечення розраховується з коефіцієнтом 0,2 відносно нормативів для денної форми навчання. Методичне забезпечення повинно бути 100% з розрахунку 1 комплект методичних матеріалів з кожної дисципліни на одного студента.

2.Порядок проведення ліцензування освітніх послуг

Міністерство освіти і науки розглядає у 15-денний термін подану заяву та, зазначені у пункті 8 першого розділу, матеріали ліцензійної справи. За умови відповідності цих матеріалів встановленим вимогам, МОН формує експертну комісію та направляє її до навчального закладу, для проведення ліцензійної експертизи.

Міністерство освіти і науки передає висновок експертної комісії, заяву навчального закладу з доданими до неї документами для попереднього розгляду його відповідною експертною радою Державної акредитаційної комісії (ДАК), яка проводить остаточний аналіз матеріалів ліцензійної справи та висновку експертної комісії.

Рішення експертної ради у десятиденний термін після його прийняття разом з ліцензійною справою подається до ДАК.

Про негативне рішення експертної ради навчальний заклад повідомляється у десятиденний термін після його прийняття. Одночасно до ДАК надсилається рішення Ради з цього питання.

Державна акредитаційна комісія є постійно діючим органом, який забезпечує додержання вимог до ліцензування, атестації та акредитації вищих навчальних закладів і закладів післядипломної освіти, підприємств, установ та організацій за напрямами (спеціальностями) та професіями підготовки і перепідготовки фахівців, післядипломної освіти. Персональний склад ДАК затверджується Кабінетом Міністрів України.

На підставі рішення Державної акредитаційної комісії про можливість (неможливість) надання ліцензії навчальному закладу, що подав заяву на ліцензування своєї освітньої діяльності, МОН у двомісячний строк приймає рішення про видачу ліцензії або відмову у видачі ліцензії заявнику.

У ліцензії зазначається:

- найменування органу ліцензування;

- найменування юридичної особи;

- місцезнаходження навчального закладу;

- ідентифікаційний код юридичної особи;

- дата прийняття та номер рішення про видачу ліцензії;

- перелік відокремлених структурних підрозділів (філій, представництва тощо) навчального закладу, що надають освітні послуги, та їх місцезнаходження;

- перелік послуг, які має право надавати навчальний заклад та його відокремлені структурні підрозділи (філії, представництва тощо);

- ліцензований обсяг навчального закладу та ліцензований обсяг послуги для навчального закладу та кожного відокремленого структурного підрозділу (філії, представництв тощо);

- посада, прізвище та ініціали особи, яка підписала ліцензію;

- дата видачі та строк дії ліцензії.

У разі коли вся необхідна інформація щодо переліку освітніх послуг, на які видається ліцензія, не може бути розміщена на бланку ліцензії, оформляється додаток.

Видача та переоформлення ліцензії

Ліцензія видається на термін від 3 до 12 років, але не менше ніж на термін завершення циклу навчання (конкретний термін дії ліцензії визначає Міністерство освіти і науки України). Продовження терміну дії ліцензії здійснюється у порядку, встановленому для її отримання.

Навчальним закладам, що пройшли акредитацію, видається ліцензія на термін дії сертифіката про акредитацію.

Переоформлення виданої ліцензії здійснюється МОН у разі зміни:

- найменування навчального закладу (якщо така зміна не пов’язана з реорганізацією юридичної особи або новостворений навчальний заклад є правонаступником реорганізованого);

- місцезнаходження навчального закладу, якщо така зміна не тягне за собою зміни нормативів його матеріально-технічного забезпечення;

- ліцензованого обсягу.

Ліцензований обсяг навчального закладу – це максимальна кількість осіб, які можуть одночасно отримувати освітні послуги у навчальному закладі на наявній у нього м атеріально-технічній базі та за умови кадрового забезпечення відповідно до нормативів.

Ліцензований обсяг освітньої послуги – це максимальна кількість осіб на кожному курсі навчання, які можуть отримати освітню послугу, виходячи з можливостей навчального закладу у наданні такої послуги відповідно до встановлених нормативів.

Порядок анулювання ліцензії

Контроль за дотриманням Ліцензійних умов надання освітніх послуг здійснює Міністерство освіти і науки України шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Підставами для анулювання ліцензії є:

- заява навчального закладу про анулювання ліцензії;

- порушення ліцензійних умов у сфері освіти, які не можуть бути усунені протягом трьох місяців;

- акт про повторне протягом року порушення навчальним закладом ліцензійних умов надання освітніх послуг або вимог інших нормативно-правових актів;

- рішення про скасування державної реєстрації навчального закладу;

- акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих навчальним закладом для отримання ліцензії;

- акт про встановлення факту надання освітніх послуг за ліцензією або її копією, переданою іншій юридичній особі або фізичній особі – суб’єкту підприємницької діяльності;

- акт про невиконання розпорядження МОН про усунення порушень ліцензійних умов надання освітніх послуг, вимог нормативно-правових актів, що були підставою для внесення пропозицій про усунення таких порушень.

3.Нормативи для підготовки фахівців з вищою освітою

відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів (денна форма навчання)

Назва показника (нормативу)		Значення показника (нормативу) за освітньо-кваліфікаційними рівнями
		Молодший спеціаліст	Бакалавр	Спеціаліст		Магістр
1		2	3	4		5
1. Загальні вимоги
1.1 Концепція діяльності за заявленим напрямом (спеціальністю), погоджена з Радою міністрів АРК, обласною, Київською, Севастопольською міською державною адміністрацією		+	+	+		+
2. Кадрове забезпечення підготовки фахівців заявленої спеціальності
2.1 Частка науково-педагогічних працівників з науковими ступенями та вченими званнями, які забезпечують викладання лекційних годин соціально-гуманітарного циклу дисциплін навчального плану спеціальності (% від кількості годин)		-	75	85		95
у тому числі на постійній основі			50	50		50
2.2 Частка науково-педагогічних працівників з науковими ступенями та вченими званнями, які забезпечують викладання лекційних годин фундаментального циклу дисциплін навчального плану спеціальності (% від кількості годин) (за винятком військових навчальних дисциплін)		–	75	85		95
у тому числі на постійній основі			50	50		50
з них: докторів наук або професорів (при розрахунку частки докторів наук, професорів дозволяється враховувати до 1/2 кандидатів наук, доцентів, які мають стаж безперервної роботи в даному навчальному закладі не менше 10 років, а також є авторами (співавторами) підручників або навчальних посібників з грифом Міністерства освіти і науки України)			10	20		40
2.3 Частка науково-педагогічних працівників з науковими ступенями та вченими званнями, які забезпечують викладання лекційних годин фахових дисциплін навчального плану спеціальності (% від кількості годин)		–	75	85		95
у тому числі на постійній основі			50	50		50
з них: докторів наук або професорів (при розрахунку частки докторів наук, професорів дозволяється враховувати до 1/2 кандидатів наук, доцентів, які мають стаж безперервної роботи в даному навчальному закладі не менше 10 років, а також є авторами (співавторами) підручників або навчальних посібників з грифом Міністерства освіти і науки України)			10	20		40
2.4. Частка педагогічних працівників вищої категорії, які викладають лекційні години дисциплін навчального плану спеціальності (% від кількості годин)		25	―	―		―
2.5 Наявність кафедри (циклової комісії) з фундаментальної підготовки		+	+	+		+
2.6 Наявність кафедри зі спеціальної (фахової) підготовки, яку очолює фахівець відповідної науково-педагогічної спеціальності:		―	+	+		+
Доктор наук або професор Кандидат наук, доцент				+ +		+
3. Матеріально-технічна база				+
	3.1 Забезпеченість лаборато-ріями, полігонами, обладнан-ням, устаткуванням, необхідним для виконання навчальних програм (у % від потреби)				100		100			100	100
3.2 Забезпеченість студентів гуртожитком (у % від потреби)		70	70	70		70
3.3 Кількість робочих комп’ютерних місць на 100 студентів		6	12	12		12
3.4 Наявність пунктів харчування		+	+	+		+
3.5 Наявність спортивного залу		+	+	+		+
3.6 Наявність стадіону або спортивного майданчику		+	+	+		+
3.7 Наявність медичного пункту		+	+	+		+
4.Навчально-методичне забезпечення		+	+	+		+
	4.1Наявність освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівця (у т.ч. варіативної компоненти)				+		+			+	+
4.2 Наявність освітньо-професійної програми підготовки фахівця (у т.ч. варіативної компоненти)		+	+	+		+
4.3 Наявність навчального плану, затвердженого в установленому порядку		+	+	+		+
4.4 Наявність навчально-методичного забезпечення для кожної навчальної дисципліни навчального плану (%): 4.4.1 Навчальних і робочих навчальних програм дисциплін		100	100	100		100
4.4.2 Планів семінарських, практичних занять, завдань для лабораторних робіт		100	100	100		100
4.4.3 Методичних вказівок і тематик контрольних, курсових робіт (проектів)		100	100	100		100
4.5 Наявність пакетів контрольних завдань для перевірки знань з дисциплін соціально-гуманітарної, фундаментальної та фахової підготовки (%)		100	100	100		100
4.6 Забезпеченість програмами всіх видів практик (%)		100	100	100		100
4.7 Наявність методичних указівок щодо виконання дипломних робіт (проектів), державних екзаменів		+	+	+		+
4.8 Дидактичне забезпечення самостійної роботи студентів (у т.ч. з використанням інформаційних технологій), %		100	100	100		100
4.9 Наявність критеріїв оцінювання знань і вмінь студентів		+	+	+		+
5. Інформаційне забезпечення		+	+	+		+
	5.1 Забезпеченість студентів підручниками, навчальними посібниками, що містяться у власній бібліотеці (%)				100		100			100	100
5.2 Співвідношення посадкових місць у власних читальних залах до загального контингенту студентів (%)		3	5	5		5
5.3 Забезпеченість читальних залів фаховими періодичними виданнями		2	3	3		4
5.4 Можливість доступу викладачів і студентів до Інтернет як джерела інформації: - наявність обладнаних лабораторій - наявність каналів доступу		+ +	+ +	+ +		+ +
5.5 Можливість доступу викладачів і студентів до Інтернет як джерела інформації: - наявність обладнаних лабораторій - наявність каналів доступу		+ +	+ +	+ +		+ +

4.Акредитація напрямів, спеціальностей

та вищих навчальних закладів

Акредитація – процедура надання вищому навчальному закладу певного типу права провадити освітню діяльність, пов’язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації, відповідно до вимог стандартів вищої освіти, а також до державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення.

Акредитація спеціальності у навчальному закладі з певного напряму за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем (далі - акредитація спеціальності) - це державне визнання відповідності рівня підготовки (перепідготовки) фахівців із цієї спеціальності державним вимогам (Постанова КМ України від 09.08.2001 р. № 978).

Акредитація спеціальності проводиться з ініціативи навчального закладу, який подає до Міністерства освіти і науки (МОН) заяву за встановленою МОН формою про проведення акредитаційної експертизи, а також акредитаційну справу, яка містить:

- копію ліцензії на надання освітніх послуг зі спеціальності, що акредитується;

- звіт про діяльність випускаючої кафедри (або кафедр) з підготовки фахівців кожного освітньо-кваліфікаційного рівня з цієї спеціальності, який повинен бути ухвалений Вченою радою ВНЗ і затверджений ректором;

- освітньо-кваліфікаційні характеристики (ОКХ) фахівців відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів (ОКР);

- освітньо-професійні програми (ОПП) підготовки фахівців відповідних ОКР;

- навчальні плани підготовки фахівців зі спеціальності;

- таблицю відповідності показників діяльності вищого навчального закладу з підготовки фахівців за певною спеціальністю критеріям акредитації.

Акредитація напряму, спеціальності та вищого навчального закладу здійснюється Міністерством освіти і науки шляхом проведення акредитаційної експертизи.

Після отримання матеріалів акредитаційної справи експерти Управління ліцензування та акредитації МОН у 10-денний термін проводять їх попередню експертизу. За умови відповідності цих матеріалів установленим вимогам, МОН формує експертну комісію (ЕК) для проведення акредитаційної експертизи. Загальний термін роботи комісії у навчальному закладі не повинен перевищувати 5 днів. Висновок ЕК про можливість акредитації спеціальності подається до відповідної експертної ради (ЕР) ДАК, яка проводить остаточний аналіз матеріалів акредитаційної справи та висновку ЕК і готує пропозиції на засідання ДАК.

Рішення про акредитацію спеціальності (або відмову в акредитації) приймає ДАК. Це рішення через два тижні затверджується МОН і, якщо воно позитивне, МОН видає навчальному закладу сертифікат про акредитацію.

Повторна акредитація (після закінчення терміну дії сертифікату) за відсутності в діяльності ВНЗ порушень в організації чи проведенні навчально-виховного процесу, що підтверджується результатами відповідних перевірок органів державного контролю, може проводитися без перевірки експертною комісією. В такому випадку експерт управління ліцензування та акредитації МОН готує мотивований висновок на підставі матеріалів акредитаційної справи і подає його безпосередньо до ЕР ДАК.

Акредитація вищого навчального закладу - це державне визнання його статусу (рівня акредитації). Акредитованим за певним рівнем може бути визнаний ВНЗ, який проводить підготовку (перепідготовку) фахівців:

- за кількома напрямами, не менше ніж дві третини спеціальностей яких акредитовано за відповідним рівнем;

- за спеціальностями одного напряму, акредитованими за цим самим рівнем.

Експертний висновок про акредитацію закладу експертної комісії або експертів МОН (при повторній акредитації) подається безпосередньо до ДАК.

ВНЗ не може бути акредитований за ІV рівнем якщо:

- показники діяльності його аспірантури або докторантури перебувають на рівні, нижчому від середнього для даної галузевої групи або типу ВНЗ;

- за останні 5 років видано підручників (навчальних посібників) з грифом МОН або монографій менше ніж 5% загальної кількості викладачів.

Міністерство освіти і науки на підставі заяви вищого навчального закладу, наслідків проведення акредитаційної експертизи приймає рішення про видачу сертифіката про акредитацію напряму, спеціальності та вищого навчального закладу чи про відмову у його видачі.

У сертифікаті про акредитацію напряму або спеціальності (або у додатку до нього) зазначаються назва напряму або спеціальності, освітньо-кваліфікаційний рівень та обсяги підготовки, термін дії сертифіката, а також юридична адреса вищого навчального закладу, його відокремлені структурні підрозділи (філії) та їх юридичні адреси.

У сертифікаті про акредитацію вищого навчального закладу (або в додатку до нього) зазначаються назва вищого навчального закладу, рівень акредитації та термін дії сертифіката, а також юридична адреса вищого навчального закладу, його відокремлені структурні підрозділи (філії) та їх юридичні адреси.

Вищі навчальні заклади, що успішно пройшли акредитаційну експертизу, отримують сертифікат про акредитацію напряму, спеціальності або вищого навчального закладу, термін дії якого не може перевищувати 10 років. Продовження терміну дії сертифіката здійснюється у порядку, встановленому для його одержання. З дня прийняття рішення про ліквідацію вищого навчального закладу виданий сертифікат втрачає чинність.

Ліцензії на освітню діяльність та сертифікати про акредитацію напрямів, спеціальностей та вищих навчальних закладів можуть бути анульовані відповідно до закону.

Рішення Державної акредитаційної комісії Міністерства освіти і науки з питань ліцензування та акредитації можуть бути оскаржені до суду.

Лекція 7. Форми організації навчального процесу

1.Види навчальних занять у вищих навчальних закладах

2.індивідуальні завдання, як форма навчальної діяльності

3.Роль самостійної роботи студента

4.практична підготовка - важлива складова навчального процесу

1. Види навчальних занять у вищих навчальних закладах

Навчально-виховний процес забезпечує можливість:

- здобуття особою знань, умінь і навичок у гуманітарній, соціальній, науково-природничій і технічній сферах;

- інтелектуального, морального, духовного, естетичного і фізичного розвитку особи, що сприяє формуванню знаючої, вмілої та вихованої особистості.

Навчальний процес у вищих навчальних закладах здійснюється у таких формах: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота студентів, практична підготовка, контрольні заходи.

Основні види навчальних занять у вищих навчальних закладах:

- лекція;

- лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття;

- консультація.

Інші види навчальних занять визначаються у порядку, встановленому вищим навчальним закладом.

Лекція — основна форма проведення навчальних занять у вищому навчальному закладі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу.

Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Тематика курсу лекцій визначається робочою навчальною програмою.

Можливе читання окремих лекцій з проблем, які стосуються даної навчальної дисципліни, але не охоплені навчальною програмою. Такі лекції проводяться провідними вченими або спеціалістами для студентів та працівників вищих навчальних закладів в окремо відведений час.

Лекції проводяться лекторами — професорами і доцентами (викладачами) вищого навчального закладу, а також провідними науковцями або спеціалістами, запрошеними для читання лекцій.

Лекції проводяться у відповідно обладнаних приміщеннях — аудиторіях для однієї або більше академічних груп студентів.

Лектор, якому доручено читати курс лекцій, зобов'язаний перед початком відповідного семестру подати на кафедру (предметну або циклову комісію) складений ним конспект лекцій (авторський підручник, навчальний посібник), контрольні завдання для проведення підсумкового контролю, передбаченого навчальним планом і програмою для даної навчальної дисципліни.

Лектор, який вперше претендує на читання курсу лекцій, може бути зобов'язаний завідувачем кафедри (головою предметної або циклової комісії) до проведення пробних лекцій за участю викладачів та наукових співробітників кафедри.

Лектор зобов'язаний дотримуватися навчальної програми щодо тем лекційних занять, але не обмежується в питаннях трактування навчального матеріалу, формах і засобах доведення його до студентів.

Лабораторне заняття — форма навчального заняття, при якому студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.

Лабораторні заняття проводяться у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу (лабораторні макети, установки тощо). В окремих випадках лабораторні заняття можуть проводитися в умовах реального професійного середовища (наприклад, у школі, на виробництві, в наукових лабораторіях). Лабораторне заняття проводиться з студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи.

Перелік тем лабораторних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Заміна лабораторних занять іншими видами навчальних занять, як правило, не дозволяється.

Лабораторне заняття включає проведення поточного контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи, виконання завдань теми заняття, оформлення індивідуального звіту з виконаної роботи та його захист перед викладачем.

Виконання лабораторної роботи оцінюється викладачем. Підсумкова оцінка виставляється в журналі обліку виконання лабораторних робіт. Підсумкові оцінки, отримані студентом за виконання лабораторних робіт, враховуються при виставленні семестрової підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

Практичне заняття — форма навчального заняття, при якому викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.

Практичні заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою. Практичне заняття проводиться зі студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи.

Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Проведення практичного заняття ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі — тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв'язування їх студентами на занятті.

Вказані методичні засоби готуються викладачем, якому доручено проведення практичних занять, за погодженням з лектором даної навчальної дисципліни.

Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентів, розв'язування завдань з їх обговоренням, розв'язування контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання.

Оцінки, отримані студентом за окремі практичні заняття, враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

Семінарське заняття — форма навчального заняття, при якому викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів).

Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних кабінетах з однією академічною групою.

Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.

На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо. Підсумкові оцінки за кожне семінарське заняття вносяться у відповідний журнал.

Отримані студентом оцінки за окремі семінарські заняття враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

Індивідуальне навчальне заняття проводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.

Індивідуальні навчальні заняття організуються за окремим графіком з урахуванням індивідуального навчального плану студента і можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з однієї або декількох навчальних дисциплін, а в окремих випадках — повний обсяг навчальних занять для конкретного освітнього або кваліфікаційного рівня.

Види індивідуальних навчальних занять, їх обсяг, форми та методи проведення, форми та методи поточного і підсумкового контролю (крім державної атестації) визначаються індивідуальним навчальним планом студента.

Консультація — форма навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.

Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов'язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни.

Обсяг часу, відведений викладачу для проведення консультацій з конкретної дисципліни, визначається навчальним планом.

2.індивідуальні завдання як форма навчальної діяльності

Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, розрахункові, графічні, курсові, дипломні проекти або роботи тощо) видаються студентам у терміни, передбачені вищим навчальним закладом. Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно при консультуванні викладачем.

Допускаються випадки виконання комплексної тематики кількома студентами.

Курсові проекти (роботи) виконуються з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.

Тематика курсових проектів (робіт) повинна відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов'язуватися з практичними потребами конкретного фаху.

Порядок затвердження тематики курсових проектів (робіт) і їх виконання визначається вищим навчальним закладом.

Керівництво курсовими проектами (роботами) здійснюється, як правило, найбільш кваліфікованими викладачами.

Захист курсового проекту (роботи) проводиться перед комісією у складі двох-трьох викладачів кафедри (предметної або циклової комісії) за участю керівника курсового проекту (роботи).

Результати захисту курсового проекту (роботи) оцінюються за чотирибальною шкалою (“відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”). Курсові проекти (роботи) зберігаються на кафедрі (предметній або цикловій комісії) протягом одного року, потім списуються в установленому порядку.

Дипломні (кваліфікаційні) проекти (роботи) виконуються на завершальному етапі навчання студентів у вищому навчальному закладі і передбачають:

- систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань зі спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних наукових, технічних, економічних, виробничих й інших завдань;

- розвиток навичок самостійної роботи і оволодіння методикою дослідження та експерименту, пов'язаних з темою проекту (роботи).

Студенту надається право обрати тему дипломного проекту (роботи), визначену випускаючими кафедрами (предметними або цикловими комісіями), або запропонувати свою з обґрунтуванням доцільності її розробки.

Керівниками дипломних проектів (робіт) призначаються професори і доценти (викладачі) вищого навчального закладу, висококваліфіковані спеціалісти виробництва.