
- •6.050802 «Електронні пристрої та системи»
- •Основні вимоги з техніки безпеки
- •Лабораторна робота № 1
- •Теоретична частина
- •Порядок виконання роботи
- •Хід роботи
- •Висновки. Лабораторна робота № 2
- •2.1 Термометри опору
- •2.2 Опис лабораторної установки
- •2.3 Порядок проведення роботи
- •2.4 Висновки Лабораторна робота № 3
- •Теоретичні основи
- •Термопари
- •3.4 Вимір термо-ерс пірометричними мілівольтметрами.
- •3.5Порядок проведення роботи
- •Лабораторна робота №4
- •1.1 Теоретичні відомості.
- •1.2 Експериментальна установка і методика вимірів
- •1.3 Порядок виконання роботи.
- •1.4 Контрольні питання.
- •51918, М. Дніпродзержинськ.
3.5Порядок проведення роботи
1. Вивчити методичні вказівки до лабораторної роботи.
2. Зібрати схему відповідно до малюнка 3.4.. звернувши увагу на полярність підключення приладів.
3. Зробити операції виміру. Результати вимірів занести в таблицю 4.3.
4. Визначити тип термопари за результатами вимірів.
5. Побудувати криву залежності е.р.с. від температури.
t, º C |
|
|
|
|
|
|
|
|
E, mv |
|
|
|
|
|
|
|
|
6. Оформити звіт про виконану роботу. Зробити висновок про працездатність приладу.
Лабораторна робота №4
Властивості феромагнітних матеріалів
Ціль: ознайомлення з основними властивостями феромагнітних матеріалів.
1.1 Теоретичні відомості.
Магнітні властивості тіл обумовлені прямуванням електричних зарядів в атомах і молекулах. Електрони створюють магнітні моменти: орбітальний і спіновий - векторна сума цих моментів визначає магнітний момент атомів або молекул.
Сума магнітних моментів атомів (молекул), віднесена до одиниці обсяг речовини, визиачає - намагніченість речовини. Намагніченість пропорційна напруженості магнітного поля Н, А/м.:
(4.1)
де
-
магнітна сприйнятливість.
По розмірі речовини розділяються на немагнітні ( <10‾3) і магнітні (10‾3 < < 10‾6). До першого ставляться парамагнетики. до других - феромагнетики і феримагнетики.
Магнітна сприйнятливість феромагнетиків і феримагнетиків досягає порядку 10‾5 -10‾6.Для них характерна визначена температура (точка Кюрі), вище якої вони утрачають свої феромагнітні і феримагнітні властивості.
Магнітне поле в матеріалі характеризується магнітною індукцією, Тл:
(4.2)
де
=
Гн/м - магнітна постійна;
-
магнітна індукція у вакуумі;
-
магнітна індукція, обумовлена
намагніченістю матеріалу.
З огляду на (1.1) і (1.2), функцію В(Н) можна уявити у виді:
(4.3)
де
- відносна магнітна проникність:
,-
абсолютна магнітна проникність, що
показує в скільки разів магнітна індукція
в матеріалі відрізняється від магнітної
індукції у вакуумі.
У зв’язку з неоднозначністю залежності В(Н), поняття магнітної проникності пов’язано з основною кривою намагнічування.
Початковою магнітною проникністю називається величина, обумовлена співвідношенням:
(4.4)
при малих значеннях напруженості магнітного поля (Н<0.1 А/м).
µₒ
пропорційна
(рис. 4.1).
Динамічна магнітна проникність µₒ визначаються в області насичення співвідношенням:
(4.5)
Інтегральна магнітна проникність у будь-якій точці основної кривої намагнічування (наприклад, у точці А ) визначається як:
де Вₐ і На-значення індукції і напруженості поля в точці А.
Диференціальна магнітна проникність у будь-якій точці основної кривої намагнічування (наприклад, у точці А, рис. 4.1) визначається як
(4.6)
і
пропорційна тангенсу куту нахилу
дотичної до осі абсцис
(рис. 4.1).
Практично
при обчисленні
на
основній кривій намагнічування
вибирається в області точки А два
близько розташованих значення
напруженість поля (
) і для них знаходиться по кривій значення
індукції В1
і В2
Потім
різниці
і
∆B=
В2
і В1підставляються
у формулу (4.6).