
- •6.050802 «Електронні пристрої та системи»
- •Основні вимоги з техніки безпеки
- •Лабораторна робота № 1
- •Теоретична частина
- •Порядок виконання роботи
- •Хід роботи
- •Висновки. Лабораторна робота № 2
- •2.1 Термометри опору
- •2.2 Опис лабораторної установки
- •2.3 Порядок проведення роботи
- •2.4 Висновки Лабораторна робота № 3
- •Теоретичні основи
- •Термопари
- •3.4 Вимір термо-ерс пірометричними мілівольтметрами.
- •3.5Порядок проведення роботи
- •Лабораторна робота №4
- •1.1 Теоретичні відомості.
- •1.2 Експериментальна установка і методика вимірів
- •1.3 Порядок виконання роботи.
- •1.4 Контрольні питання.
- •51918, М. Дніпродзержинськ.
Термопари
У таблиці 3.1 приведені характеристики стандартних термопар. За Держстандартом 6616-61 ерс, що розвивається термопарою, можна приблизно визначити по формулі:
(3.2)
Де
і
– температури робочого та вільного
кінців (гарячого і холодного спаїв)
термопари;
α – коефіцієнт (визначається з таблиці 3.1)
Залежність ерс від термопар ТПР і ТИС нелінійна і для них користуватися формулою (3.2) не можна. Для більш точного визначення термо-ерс ГОСТ-3044-74 передбачає спеціальні градуїровочні таблиці.
Тип |
Градуїровка |
Матеріал термоелектродів |
Межі виміру, С |
Термо-ерс
|
||
Нижній |
Верхній |
|||||
|
Тривало |
Короткочасно |
||||
ТПП |
ПП1 |
Платинородій-платина |
-200 |
1300 |
1600 |
0,643 |
ТПР |
ПР 30/6 |
Платинородій-платинородій |
300 |
1600 |
1800 |
- |
ХТА |
ХА |
Хромель-алюмель |
-50 |
1000 |
1300 |
4,10 |
ТХК |
ХК |
Хромель-копель |
-50 |
600 |
800 |
6,95 |
ТНС |
НС |
Сплави НК-СА |
300 |
1000 |
- |
- |
Таблиця 3.1
Для захисту електродів від впливу різноманітних середовищ, а також для можливості установки їх в апарати і трубопроводи, що працюють під тиском або рзряженням, електроди поміщають у захисну арматуру-гільзу. Для поліпшення тепловіддачі від що вимірюється середовища і спаю термопар припускається безпосередній контакт спаю з денцем гільзи.
3.4 Вимір термо-ерс пірометричними мілівольтметрами.
Мілівольтметри, призначені для виміру температури, у комплекті з термопарою називається пірометричними, шкала їх від градуйована в градусах Цельсія. Схема вмикання пірометричного мілівольтметра в ланцюг термопари приведена на рис. 3.2. Оскільки в ланцюг протікає струм, то на кожній його ділянці є падіння напруги, рівна величіні току помноженому на опір ділянки. Отже, різниця потенціалів Uж. прикладена до затискачів приладу, буде меньше термо-ерс E(t, t0), що розвивається термопарою на величину падіння напруги по зовнішньому ланцюзі
(3.3)
де I - струм у замкнутому ланцюзі;
R – опір зовнішнього ланцюга.
Rвн=Rт+Rкп+Rсп+Rпк
де Rт, Rкп, Rсп і Rпк - опір термопари, компенсаційних і з’єднювальних проводів і підгінної котушки.
Пірометричні вольтметри градуйовані звичайно при Rн рівному 1.15 або 25 Ом. Це дозволяє вибрати відповідний прилад при різноманітній довжині сполучних ліній. Щоб підігнати загальне значення Rвн до значення при який був відградуїрований мілівольтметр, в один із проводів, що підводять, перед приладом включається підгінна котушка з манганінового дроту.
Внутрішній опір технічних mV
Rмв=Rр+Rе=200 Ом (3.4)
де Rр і Re опір рамки і додаткового опору, необхідного для зменшення впливу відхилення температури навколишнього повітря від значспня +20 C при якій градуюється термопара.
При зміні температури за допомогою термопар у комплекті з пірометричними mV виникає велика похибка прн відхиленні від значення при який проводилася градуїровка. Поправку на температуру холодного прошарку можна врахувати по формулі:
(3.5)
де t - істинне значення температури;
tn- показання приладу;
t0 - температура вільного кінця, при якій провадилася градуїровка приладу;
t1 - фактична температура вільного кінця;
k - коефіцієнт, який залежить від інтервалу виміру, типу термопари і температури;
k1( t1-t0) - значення поправки.