Лекція 3: «Форми, методи та засоби фізичного виховання дітей з різними захворюваннями»

1 Особливості методики фізичного виховання школярів, які часто хворіють на гострі респіраторні захворювання

Група захворювань застудного характеру носить назву гострі респіраторні захворювання (ГРЗ), інфекційного характеру — гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ).

Сьогодні виділяють 170 видів збудників ГРВІ, котрі уражають в тому числі й дітей. Причини частих захворювань того або іншого характеру полягають в особливостях резистентності дитячого організму порушення імунної системи розвиваються швидше і зберігаються довше, ніж у дорослих, повторюючись та поглиблюючись при наступних захворюваннях.

Одна із суттєвих причин виникнення ГРЗ — перегрівання або переохолодження. Організм дітей через недостатню функціональну готовність фізіологічних систем, котрі відповідають за підтримку стану теплового комфорту, що визначається оптимальним рівнем терморегуляторної функції, і тісно пов'язаних із нею серцево-судинної, дихальної та рядом інших функцій, більшою мірою схильний до патологічних реакцій навіть при відносно нерізких діях метеофакторів навколишнього середовища.

Захворюваність дитини більше 4 разів на рік на гострі респіраторні захворювання, включаючи грип, розцінюють як часту, що свідчить про ослаб- леність організму. Групу таких дітей кваліфікують як "діти, що часто хворіють".

Часті ГРЗ обмежують рухову активність; знижують функціональні спроможності в першу чергу систем дихання та кровообігу; уповільнюють процеси росту і розвитку опорно-рухового апарату; створюють сприятливі умови для формування функціональних порушень постави. До особливостей фізичного розвитку "дітей, що часто хворіють", належать

• порушення постави через слабкість м'язів, які забезпечують правильне положення хребта, і як наслідок — проблеми формування і закріплення правильної постави в період бурхливого росту скелета;

• порушення розвитку органів дихання у зв'язку з частими запальними процесами, що нерідко супроводжуються вузькогрудістю, астенічним типом статури, більшою частотою процесів акселерації;

• дисгармонійність фізичного розвитку — порушення пропорцій між масою тіла, його довжиною та окружністю грудної клітки.

Часті ГРВІ справляють глибокі і різноманітні зміни у стані організму. Сукупність таких зрушень формує основні клініко-функціональні особливості періоду післяклінічного одужання зниження функціонального стану важливіших систем і порушення працездатності організму в цілому (знижуються ЖЄЛ, максимальна вентиляція легенів, бронхіальна прохідність, характеристики серцевого ритму, зокрема індекс напруження міокарда). ЧСС та частота дихання за хвилину залишаються вищими, ніж у здорових однолітків (Матвеев, 1991). Такі показники соматичного здоров'я, як життєвий, силовий індекси Руф'є і Робінсона, відрізняються від значень здорових. Як правило, діти, що часто хворіють, мають низький та нижче середнього рівень фізичного стану. Навіть у тому випадку, коли фізична підготовленість ослабленої дитини відповідає рівню здорової, зниження функціональних спроможностей основних систем організму позначається на результатах педагогічного тестування. Особливо низькі результати ці діти мають у тестах на витривалість, у прояві швидкісно-силових якостей та бистроти.

Актуальною проблемою фізичної культури і медицини залишається зниження захворюваності ГРЗ шляхом подальшого вдосконалення ефективності лікувально-профілактичних заходів зміцнення здоров'я дитячого контингенту. Проблема профілактики частих ГРЗ набуває особливого значення в умовах організованих дитячих колективів, які сприяють циркуляції різноманітних видів вірусів та високій дитячій захворюваності.

Оскільки використання специфічних заходів профілактики для цієї групи хвороб обмежене, на першому плані в їх попередженні постають неспецифічні міри захисту, серед яких фізична культура і загартовування займають одне з провідних місць. У період між захворюваннями, коли дитина вважається "практично здоровою", засобом підвищення рівня фізичного стану є методи фізичного виховання.

Оздоровчий і тренувальний ефект фізичних вправ досягається відповідно до засобів і методів фізичного виховання, котрі застосовуються адекватно до функціональних спроможностей організму школяра. Недооцінювання наслідків ГРВІ, спроба знехтувати рекомендаціями лікаря і фахівця з фізичного вихованім під час та після клінічного відновлення призводить до ускладнень у вигляді бронхітів, трахеїтів, пневмоній, астми і навіть переходу цих захворювань у хронічну форму.

У зв'язку з тим що одна із суттєвих причин виникнення ГРЗ — перегрівання або охолодження, дієвим засобом підвищення опірності організму дітей впливу охолодження та різких змін температурних режимів навколишнього середовища є різні методики загартовування.

Перші 4—5 уроків учитель фізкультури спостерігає за реакцією учня на виконання тих вправ, які йому показані, замінює важкі елементи легшими, але не відсторонює учня від виконання фізичних вправ взагалі. Щоб отримати сприятливі результати, необхідно використовувати оптимальні навантаження в межах індивідуальних фізіологічних механізмів адаптації. Повторюючи вправи, основну увагу слід звернути на правильність їх виконання, щоб забезпечити ефект розвитку. Обмеження стосуються в основному складнокоординаційних вправ, великих і максимальних навантажень. При цьому педагог, застосовуючи обмеження у виконанні вправ, використовує високу моторну щільність занять для ослаблених дітей як додатковий фактор організованої рухової активності.

Починаючи з 5-6-го уроку поступово підвищуються навантаження спочатку за обсягом, а через 5—6 уроків і за інтенсивністю. При цьому потрібно враховувати, що діти, котрі хворіють на ГРЗ і страждають на респіраторні алергози, на навантаження великої і максимальної інтенсивності реагують неадекватно. У зв'язку з цим необхідно диференціювати навантаження з урахуванням наявності або відсутності у школярів алергозів верхніх дихальних шляхів.

Орієнтиром для внесення змін у педагогічний процес є характер змін у фізичному розвитку, функціональному стані організму, фізичній підготовленості та стані здоров'я школярів.

Із метою досягнення оздоровчого ефекту у дітей, які часто хворіють на ГРЗ, широко використовуються ходьба і біг у повільному, помірному і швидкому темпі. Застосовуються дихальні вправи, особливо під час змушених пауз при виконанні динамічних і статичних вправ, наприклад під час очікування черги на виконання вправ або участі в естафетах. Спеціальні дихальні вправи використовуються для відновлення правильного механізму дихання, зміцнення дихальної мускулатури, підсилення місцевого і загального лімфо- та кровообігу, рефлекторної дії на дихальні шляхи.

Рухливі ігри та елементи спортивних ігор дозволяють комплексно діяти на моторику та нервово-психічну сферу дітей. Бажано обирати ігри, котрі забезпечать включення до роботи майже усіх м'язових груп.

Обсяг та інтенсивність навантажень у занятті збільшуються за рахунок вибору вправ, зменшення пауз і ускладнення рухової дії, збільшення амплітуди рухів та включення великої кількості вправ зі спрямованістю на розвиток загальної витривалості. Тому найкращим є виконання циклічних або гімнастичних вправ із циклом рухів, який повторюється безперервним методом до 10 хв; інтервальним методом (серіями) з інтервалом відпочинку, що не дозволяє відновитися до вихідного рівня (початок повторення вправи у стадії недовідновлення). Така спрямованість занять дозволяє діяти перш за все на функціональний стан серцево-судинної і дихальної систем, тобто систем енергозабезпечення.

Педагогічний контроль містить не тільки тестування, але й обов'язковий візуальний контроль реакції організму школярів на навантаження. Ці спостереження полягають у виявленні зовнішніх ознак стомлення, вимірюванні ЧСС, проведенні функціональних проб та вимірюванні частоти дихання. Заняття підготовчих груп проводяться не рідше 3 разів на тиждень із виконанням комплексу індивідуального домашнього завдання ( 2—3 рази на тиждень). Тривалість заняття на початку курсу — 35—40 хв, потім 45—60 хв.

Особливості методики занять фізичними вправами з дітьми, які часто хворіють:

• Основна спрямованість на розвиток загальної витривалості, підвищення опірності організму, покращання фізичного розвитку.

• Обов'язкове використання вправ на формування ізакріплення навички правильної постави.

• Використання в заняттях інтервалів активного відпочинку, незважаючи на те, що фізичні навантаження, котрі викликають ЧСС 170 уд-хв"¹, є адекватними функціональному стану організму дітей, які часто хворіють на ГРЗ.

• Використання на початку курсу занять із дітьми з алергозами верхніх дихальних шляхів в якості припустимих навантажень, які викликають ЧСС 150 уд-хв"¹ ЧСС у середньому 130 уд-хв"¹ протягом усього заняття, що сприяє на початковому етапі підвищенню функціональних спроможностей ослабленого дитячого організму.

• Використання, крім обов'язкового лікарського контролю ефективності занять фізичними вправами, педагогічного контролю, що оцінює результати тестування і сприяє подальшому вдосконаленню процесу занять.