
- •1. Розрахунок і конструювання монолітного ребристого перекриття з плитами балкового типу
- •1.1. Вибір схеми розташування головних та другорядних балок.
- •1.2 Матеріал для проектування
- •1.3. Розрахунок та конструювання монолітної плити
- •Статичний розрахунок плити.
- •Навантаження на 1 м2 перекриття
- •Розрахунок міцності перерізів, нормальних до поздовжньої осі елемента.
- •Площа робочої арматури
- •Площа робочої арматури
- •Площа робочої арматури
- •Розрахунок та конструювання другорядної балки.
- •Статичний розрахунок другорядної балки
- •1.4.2.Розрахунок міцності нормальних перерізів другорядної балки
- •1.4.3. Розрахунок міцності похилих перерізів другорядної балки
- •1.4.4. Побудова епюри матеріалів
- •2. Розрахунок колони
- •2.1. Навантаження на колону
- •2.2. Розрахунок міцності перерізів колони
- •3. Розрахунок фундаменту
- •3.1. Визначення розмірів підошви фундаменту
- •3.2. Визначення висоти фундаменту
- •3.3. Розрахунок арматури підошви фундамента
- •1.1.Вибір схеми розташування головних та другорядних балок…………… 2
Розрахунок та конструювання другорядної балки.
Статичний розрахунок другорядної балки
Аналогічно як і плиту, балку розраховуємо як 5-ти пролітну нерозрізну балку.
Від постійних навантажень:
gl = g·ls + (hsb - hs)·bsb·ρb·(10)·γƒ·γn =
= 3,89·2,2+ ( 0,4 – 0,08) · 0,18 ·2,5· (10) ·1,1·0,95 = 10,06 кН/м
Від
тимчасового навантаження
:
=
·
ls
=
10,8·2,2= 27 кН/м
.
Повне навантаження: qb = gl + = 10,06 + 27 = 37,06 кН/м
Розрахункові прольоти обчислюємо за формулами:
lо = lsb - bmb = 6 – 0,3= 5,7м; l01 = lsb1 - bmb/2 – а + с/2 = 6 – 0,3/2 – 0,2+0,3/2 = 5,8м
Величини поперечних сил:
на крайній опорі Q1 = 0,4qb·lo1 = 0,4 ·37,06 · 5,8 = 85,98 кН;
на першій проміжній опорі зліва:
Q2л = 0,6·qb·lo1 = 0,6·37,06· 5,8 = 128,97 кН;
на першій проміжній опорі справа:
Q2n= 0,5·qb·lo = 0,5·37,06 · 5,7 = 105,62кН.
Співвідношення
тимчасових та постійних навантажень
27 / 10,06= 2,68. За
табл. знаходимо відповідні значення
і обчислюємо значення згинальних
моментів.
Віддаль від 1-ї проміжної опори до перерізу де М=0, со=0,278·l01=0,278·5,8=1,6м
Табл.1.3
Значення згинаючих моментів в перерізах другорядної балки:
Проліт |
Віддаль x/lo від лівої опори до перерізу. |
Значення
|
Величина множника
|
Значення М, кН/м. |
||
+ |
- |
+
|
- |
|||
Перший |
0 |
0 |
|
37,06·5,82= =1246,7
|
0 |
|
0,2 |
0,065 |
|
81,035 |
|
||
0,4 |
0,09 |
|
112,21 |
|
||
0,425 |
0,091 |
|
113,45 |
|
||
0,6 |
0,075 |
|
93,503 |
|
||
0,8 |
0,02 |
|
24,934 |
|
||
1,0 |
|
-0,0715 |
|
89,139 |
||
Другий |
0 |
|
-0,0715 |
37,06·5,72= =1204,08
|
|
86,092 |
0,2 |
0,018 |
-0,034 |
21,673 |
40,938 |
||
0,4 |
0,058 |
-0,014 |
69,836 |
16,857 |
||
0,5 |
0,0625 |
---- |
75,255 |
- |
||
0,6 |
0,058 |
-0,012 |
69,836 |
14,449 |
||
0,8 |
0,018 |
-0,028 |
21,673 |
33,714 |
||
1,0 |
|
-0,0625 |
|
75,255 |
||
Третій |
0 |
|
-0,0625 |
1204,08 |
|
75,255 |
0,2 |
0,018 |
-0,027 |
21,673 |
32,510 |
||
0,4 |
0,058 |
-0,008 |
69,836 |
9,633 |
||
0,5 |
0,0625 |
---- |
75,255 |
- |
||
0,6 |
0,058 |
-0,008 |
69,836 |
9,633 |
За результатами розрахунку будуємо огинаючу епюру моментів та поперечних
с
ил.
37,06
5800 5700 5700
1600
89,139 75,255 75,255
85,98 113,45 105,62 75,255 105,62 75,255
128,97 105,62
Рис.1.5. Розрахункова схема другорядної балки, епюри М і Q