Значення рефлексів новонародженого у розвитку дитини

Новонароджена дитина більшість часу спить. Та перші дні час неспання (короткі інтервали між сном) дося­гає кількох годин на добу. Під час неспання дитина вияв­ляє три форми активності:

1) спокійне неспання: дитина лежить з розплющеними очима, не виявляючи рухової активності, у т. ч. й мімічної (гримаси). Зауваживши предмет, який рухається, вона мо­же супроводжувати його поглядом;

2) активне неспання: очі дитини розплющені, дихання, як правило, нерівне. Вона робить швидкі хаотичні рухи, у яких беруть участь усі частини її тіла;

3) крик: дитина видає голосні, нерозбірливі, іноді над­ривні звуки, рухаючись («борсаючись»). Дорослі нерідко оцінюють це як плач.

У поведінці новонародженого проявляються різнома­нітні життєво необхідні рефлекси, які забезпечують при­стосування організму до умов навколишнього середовища, є реакцією на дію зовнішніх і внутрішніх подразників. Так, відразу після народження включаються рефлекси, які забезпечують роботу основних систем організму (ди­хання, кровообігу).

Рефлекси (лат. reflexus — відображення) новонародженого — рефлекси, якими володіє новонароджена дитина і більшість з яких зникає на 2—4-му місяці її життя.

Систему основних рефлексів новонародженого утво­рюють:

а) захисний, який вберігає організм від шкідливих і сильних впливів, необхідний для виживання і зберігають­ся упродовж усього життя людини. Наприклад, звуження зіниці ока немовляти у відповідь на дію яскравого світла; різке змахування руками і ногами, якщо смикнути за пе­люшку, на якій лежить новонароджений, з метою відда­лення від подразника або обмеження його дії;

б) орієнтувальний, що є реакцією, спрямованою на контакт із подразником. У первісній формі цей рефлекс виражений у спрямуванні погляду на яскравий або блис­кучий предмет. Потім орієнтувальну реакцію спричиняє нове для дитини явище. Вже на перший-третій день життя сильне джерело світла зумовлює повертання голівки, но­вонароджені стежать за джерелом світла, яке повільно пе­реміщується;

в) орієнтувально-харчовий, який забезпечує готовність дитини до нового типу харчування. Доторкання до губ, ін­ших частин обличчя викликає в голодної дитини реакцію пошуку: вона повертає голівку, розкриває рот;

г) ссальний, який виявляється у тому, що дитина почи­нає ссати вкладений в її рот предмет. Цей рефлекс найваж­ливіший для новонародженого;

ґ) мавпячий (рефлекс Робінзона), який не має життєво важливого пристосувального значення. Наприклад, до­торкання пальцем до долоні викликає надто сильну як для новонародженого реакцію схоплювання, внаслідок чого він може навіть повиснути, тримаючись за пальці, як мавпочка. Таким є рефлекс повзання (доторкання до підошв викликає рефлекторне відштовхування); рефлекс підкидання ручок (рефлекс Моро), коли дитині загрожує падання або у відповідь на сильний звук вона різко підні­має вгору та опускає руки або долоньки, ніби готові схо­пити щось;

д) плавальний, завдяки якому новонароджений не по­тоне, оскільки борсання утримає його на воді.

Усі ці рефлекси успадковані від тваринних предків. На їх основі ніщо людське не розвивається. Більшість із них зникає вже в першому півріччі: рефлекс Робінзона послаб­люється до 4-го місяця життя, до того, як виникне цілеспря­мований акт хапання; рефлекс повзання з опорою на підош­ви не є передумовою самостійного пересування в просторі, оскільки повзання немовляти починається не з відштовху­вання ніжками, а з рухів рук. Ученими доведено, що деякі рефлекторні реакції проявляються задовго до народження.

Більшість вроджених реакцій необхідна для життя ди­тини, допомагає їй пристосовуватися до нових умов існу­вання. Завдяки їм новонароджений опановує новий тип дихання і харчування. Якщо до народження плід розви­вався за рахунок організму матері (через стінки судин пла­центи — дитячого місця — з крові матері в кров зародка надходять поживні речовини і кисень), то після народжен­ня організм дитини переходить до легеневого дихання й орального живлення (через рот і шлунково-кишковий тракт). Це пристосування відбувається рефлекторно: після наповнення легень повітрям система м'язів включається в ритмічні дихальні рухи. Дихання відбувається легко і вільно. Харчується дитина на основі ссального рефлексу. Включені у ссальний рефлекс вроджені дії спочатку пога­но узгоджені між собою: дитина при ссанні захлинається, задихається, у неї швидко вичерпуються сили. Уся її ак­тивність спрямована на насичення. Велике значення має також встановлення рефлекторного автоматизму терморе­гуляції, завдяки якому організм дитини пристосовується до температурних перепадів.

Новонародженість є єдиним періодом у житті людини, коли можна спостерігати вроджені інстинктивні форми її поведінки, спрямовані на задоволення органічних потреб (у кисні, їжі, теплі). Вони не можуть створити основу пси­хічного розвитку дитини, а лише забезпечують її вижи­вання.