
- •Полтавщини, фізико-географічне положення вступ
- •Загальні відомості про територію і межі полтавщини
- •Фізико-географічне положення
- •Геоморфологічна характеристика загальні риси макрорельєфу
- •Геологічна будова і мінерально-сировинні ресурси
- •Г Рис. 19 еоморфологічна характеристика
- •Лекція № 3. Клімат і кліматичні ресурси
- •Лекція № 4. Води і водні ресурси
- •Характеристики окремих річок і їх басейнів.
- •Загальні риси ґрунтового покриву Полтавщини
- •Залежність поширення ґрунтів від чинників ґрунтоутворення
- •Екологічні проблеми землекористування і можливі шляхи їх вирішення.
- •Умови формування ґрунтового покриву Полтавщини та характеристика ґрунтів
- •Перелік видів рослин Полтавської області, занесених до червоної книги україни
- •Перелік тварин Полтавської області, занесених до червоної книги україни
- •Лекція № 9. Історія природокористування на полтавщині
- •Конструктивно-географічні аспекти охорони природи
- •Лекцій №12. Історія досліджень природи полтавщини
- •Література
Перелік тварин Полтавської області, занесених до червоної книги україни
№ з/п |
Вид тварин |
№ з/п |
Вид тварин |
БЕЗХРЕБЕТНІ |
ХРЕБЕТНІ |
||
1 |
Бражник дубовий |
1 |
Балобан |
2 |
Бражник мертва голова* |
2 |
Боревітер степовий* |
3 |
Бражник Прозерпина* |
3 |
Борсук |
4 |
Бранхінекта східна* |
4 |
Вечірниця велетенська |
5 |
Бранхінектела середня |
5 |
Вечірниця мала |
6 |
Ведмедиця велика* |
6 |
Видра річкова |
7 |
Ведмедиця Гера |
7 |
Гадюка степова східна |
8 |
Ведмедиця- хазяйка |
8 |
Гоголь |
9 |
Ведмедиця чевонокрапкова |
9 |
Горностай |
10 |
Вусач великий дубовий |
10 |
Дерехвіст степовий* |
11 |
Вусач мускусний |
11 |
Дрохва |
12 |
Вусач земляний хрестоносець |
12 |
Журавель сірий |
13 |
Вусач червонокрил Келлера* |
13 |
Журавель степовий* |
14 |
Джиміль глинистий* |
14 |
Змієїд |
15 |
Джміль лезус* |
15 |
Зуйок морський |
16 |
Джміль мінливий* |
16 |
Казарка червоновола* |
17 |
Джміль пахучий* |
17 |
Канюк степовий |
18 |
Джміль пластинчастозубий* |
18 |
Колпиця* |
19 |
Джміль червонуватий* |
19 |
Кроншнеп великий |
20 |
Джміль яскравий* |
20 |
Кулик- сорока |
21 |
Дозорець- імператор |
21 |
Кутора мала |
22 |
Дрепанозурус дволикий* |
22 |
Лебідь малий* |
23 |
Жужелиця угорська |
23 |
Лежень |
24 |
Жук- олень |
24 |
Лелека чорний |
25 |
Жук самітник |
25 |
Лунь польовий |
26 |
Кошеніль польська* |
26 |
Лунь степовий |
27 |
Красотіл пахучий* |
27 |
Марена дніпровська* |
28 |
Ксилокона звичайна* |
28 |
Мідянка |
29 |
Ктир гігантський* |
29 |
Мишівка степова |
30 |
Ктир шершнеподібний |
30 |
Нічниця ставкова |
31 |
Люцина* |
21 |
Норка європейська* |
32 |
Ляра анафемська* |
32 |
Орел- карлик* |
33 |
Махаон |
33 |
Орел- могильник* |
34 |
Мегахіла округла* |
34 |
Орлан білохвіст |
35 |
Мелітурга булавовуса* |
35 |
Перев'зка звичайна* |
36 |
Мнемозина |
36 |
Підролик малий* |
37 |
Пістрянка весела |
37 |
Поручайник* |
38 |
Подалірій |
38 |
Пугач* |
39 |
Поліксена |
39 |
Реготун черноголовий |
40 |
П'явка медична |
40 |
Сипуха |
41 |
Рефітоідес сірий |
41 |
Сич волохатий* |
42 |
Сатурнія мала* |
42 |
Сич горбатий* |
43 |
Сатурнія руда* |
43 |
Скопа |
44 |
Сатурнія середня* |
44 |
Сорокопуд сірий |
45 |
Синявець мелеагр |
45 |
Стерлядь* |
46 |
Сколія гігантська |
46 |
Сокіл- сапсан |
47 |
Стрічкарка тополева |
47 |
Тушканчик великий* |
48 |
Сфекс рудуватий |
48 |
Тхір степовий* |
49 |
Хромадорина двоока* |
49 |
Ходулочник |
50 |
Цераторій багаторогий* |
50 |
Чапля жовта |
51 |
Церцерис горбукувата* |
51 |
Чеграва |
|
|
52 |
Чернь білоока |
* зірочкою позначені види, які, мабуть, зникли |
Перелік видів тварин, які не занесені до Червоної книги України, але є рідкісними або такими, що постійно або тимчасово перебувають під загрозою зникнення в природних умовах на території Полтавської області.
Затверджено РІШЕННЯМ вісімнадцятої сесії четвертого скликання Полтавської обласної ради від 23 березня 2005р. Додаток 1
№ з/п |
Види тварин |
Категорія |
Класіфікація видів |
|
БЕЗХРЕБЕТНІ |
||||
Клас Комахи |
||||
1 |
Богомол звичайний |
ІІІ |
Ряд Богомоли |
|
2 |
Сатурнія велика |
ІІІ |
Ряд Лускокрилі |
|
3 |
Павиноочка грушева |
ІІІ |
Ряд Лускокрилі |
|
4 |
Павиноочка тернова |
ІІІ |
Ряд Лускокрилі |
|
5 |
Язикан звичайний |
ІІІ |
Ряд Лускокрилі |
|
6 |
Бражник очковий |
ІІІ |
Ряд Лускокрилі |
|
7 |
Бражник джмелевидний |
ІІІ |
Ряд Лускокрилі |
|
ХРЕБЕТНІ |
||||
Клас Земоводні |
||||
8 |
Тритон гребінчастий |
IV |
Ряд Хвостаті |
|
9 |
Часничниця звичайна |
IV |
Ряд Безхвості |
|
Клас Плазуни |
||||
10 |
Ящірка зелена |
IV |
Ряд Лускаті |
|
11 |
Ящурка різнокольорова |
ІV |
Ряд Лускаті |
|
12 |
Веретільниця ламка |
ІІІ |
Ряд Лускаті |
|
13 |
Гадюка звичайна |
VI |
Ряд Лускаті |
|
14 |
Вуж водяний |
III |
Ряд Лускаті |
|
Клас Птахи |
||||
15 |
Норець малий* |
III |
Ряд Норцеподібні |
|
16 |
Баклан великий |
III |
Ряд Веслоногі |
|
17 |
Чапля біла велика |
III |
Ряд Лелекоподібні |
|
18 |
Чапля біла мала |
III |
Ряд Лелекоподібні |
|
19 |
Лебідь-шипун |
III |
Ряд Гусеподібні |
|
20 |
Нерозень* |
II |
Ряд Гусеподібні |
|
21 |
Широконіска* |
III |
Ряд Гусеподібні |
|
22 |
Шилохвіст* |
III |
Ряд Гусеподібні |
|
23 |
Чернь чубата* |
III |
Ряд Гусеподібні |
|
24 |
Осоїд |
I |
Ряд Соколоподібні |
|
25 |
Шуліка чорний |
II |
Ряд Соколоподібні |
|
26 |
Лунь луговий |
I |
Ряд Соколоподібні |
|
27 |
Боривітер звичайний |
I |
Ряд Соколоподібні |
|
28 |
Кібчик |
I |
Ряд Соколоподібні |
|
29 |
Куріпка сіра |
IV |
Ряд Куроподібні |
|
30 |
Тетерук |
0 |
Ряд Куроподібні |
|
31 |
Курочка-крихітка* |
III |
Ряд Журавлеподібні |
|
32 |
Кречітка |
0 |
Ряд Сивкоподібні |
|
33 |
Мородунка* |
I |
Ряд Сивкоподібні |
|
34 |
Турухтан* |
III |
Ряд Сивкоподібні |
|
35 |
Дупель* |
0 |
Ряд Сивкоподібні |
|
36 |
Вальдшнеп* |
III |
Ряд Сивкоподібні |
|
37 |
Веретенник великий* |
III |
Ряд Сивкоподібні |
|
38 |
Крячок білощокий |
III |
Ряд Сивкоподібні |
|
39 |
Крячок світлокрилий |
III |
Ряд Сивкоподібні |
|
40 |
Крячок малий |
III |
Ряд Сивкоподібні |
|
41 |
Голуб-синяк* |
I |
Ряд Голубоподібні |
|
42 |
Сплюшка |
II |
Ряд Совоподібні |
|
43 |
Сиворакша |
I |
Ряд Ракшеподібні |
|
44 |
Дятел зелений |
I |
Ряд Дятлоподібні |
|
45 |
Дятел Білоспинний |
I |
Ряд Дятлоподібні |
|
46 |
Дятел середній строкатий |
III |
Ряд Дятлоподібні |
|
47 |
Жайворонок малий |
III |
Ряд Горобцеподібні |
|
48 |
Кропивник |
III |
Ряд Горобцеподібні |
|
49 |
Соловей західний |
0 |
Ряд Горобцеподібні |
|
50 |
Камінка лиса |
III |
Ряд Горобцеподібні |
|
51 |
Дрізд білобровий |
III |
Ряд Горобцеподібні |
|
52 |
Дрізд-омелюх |
III |
Ряд Горобцеподібні |
|
53 |
Очеретянка середземноморська |
0 |
Ряд Горобцеподібні |
|
54 |
Очеретянка тонкодзьоба |
0 |
Ряд Горобцеподібні |
|
55 |
Очеретянка індійська |
III |
Ряд Горобцеподібні |
|
56 |
Вівчарник весняний |
III |
Ряд Горобцеподібні |
|
57 |
Вівчарник зелений |
IV |
Ряд Горобцеподібні |
|
58 |
Мухоловка мала |
III |
Ряд Горобцеподібні |
|
59 |
Щеврик польовий |
III |
Ряд Горобцеподібні |
|
60 |
Щеврик луговий |
IV |
Ряд Горобцеподібні |
|
61 |
Чиж |
III |
Ряд Горобцеподібні |
|
62 |
Чечевиця |
III |
Ряд Горобцеподібні |
|
63 |
Просянка |
III |
Ряд Горобцеподібні |
|
64 |
Вівсянка садова |
III |
Ряд Горобцеподібні |
|
65 |
Вівсянка-дібровник |
IV |
Ряд Горобцеподібні |
|
Клас Ссавці |
||||
66 |
Нетопир Натузіса або лісовий |
IV |
Ряд Рукокрилі |
|
67 |
Кажанок північний |
ІV |
Ряд Рукокрилі |
|
68 |
Нетопир-карлик |
ІV |
Ряд Рукокрилі |
|
69 |
Кролик дикий |
V |
Ряд Зайцеподібні |
|
70 |
Ховрак малий |
І |
Ряд Гризуни |
|
71 |
Ховрах крапчатий |
І |
Ряд Гризуни |
|
72 |
Бобер |
ІV |
Ряд Гризуни |
|
73 |
Байбак |
III |
Ряд Гризуни |
|
74 |
Хом'як звичайний |
IV |
Ряд Гризуни |
|
75 |
Хом'як сірий |
III |
Ряд Гризуни |
|
76 |
Пеструшка степова |
І |
Ряд Гризуни |
|
77 |
Миша курганчикова |
III |
Ряд Гризуни |
|
78 |
Вовчок лісовий |
III |
Ряд Гризуни |
|
79 |
Норка американська |
IV |
Ряд Хижі |
|
Примітки: * - мисливські види, у яких дозволені для добування лише особини пролітних популяцій після 15 вересня 0 категорія - зниклі: види про які після неодноразових пошуків, проведених у типових місцевостях або інших відомих та можливих місцях поширення, відсутня будь-яка інформація про їх існування у дикій природі; І категорія - зникаючі: види, що знаходяться під загрозою зникнення і збереження яких є малоймовірним, якщо продовжиться згубна дія факторів, що впливають на їх стан; ІІ категорія - вразливі: види, які у найближчому майбутньому можуть бути віднесені до категорії "зникаючих", якщо продовжиться дія факторів, що впливають на їх стан; ІІІ категорія - рідкісні: види, популяції яких невеликі і які у даний час не належать до категорії "зникаючих" чи "вразливих", хоча їм загрожує небезпека; IV категорія - невизначені: види, про яких відомо, що вони відносяться до категорії "зникаючих", "вразливих" чи "рідкісних", однак достовірна інформація, яка б дозволяла визначити, до якої із зазначених категорій вони відносяться, - відсутня; V категорія - недостатньо відомі: види, які можна було б віднести до однієї з вищеперерахованих категорій, однак. у зв'язку з відсутністю повної достовірної інформації питання залишається невизначеним. |
Лекція № 8. ЛАНДШАФТИ І ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ
Ландшафти природні й сучасні
Природні ландшафти (природні територіальні комплекси, ПТК) є наслідком взаємозв’язаного і взаємозумовленого розвитку всіх природних компонентів (гірських порід і рельєфу, клімату, вод, ґрунтів, рослинності й тваринного світу). Оскільки природний рослинний покрив на більшій частині Полтавщини в наш час знищений або значною мірою трансформований, то уявне відновлення природного стану ландшафтів здійснене нами методом ландшафтної індикації. Основи цього методу були закладені ще В.В.Докучаєвим у ряді праць, написаних після дослідження території Полтавщини в кінці ХІХ століття. Суть ландшафтної індикації полягає в тому, що ґрунтовий покрив є консервативним, відносно збереженим природним компонентом навіть в умовах антропогенного впливу. А між певними різновидами ґрунтів і природними угрупованнями рослинності є досить велика ступінь відповідності. Тож знаючи відповідність між певними різновидами ґрунтів і рослинністю в межах збережених природних ландшафтів ми здійснювали екстраполяцію цього співвідношення на території, де природний рослинний покрив не зберігся (наприклад, у межах орних земель, забудови тощо). Додатковими ознаками для уявного відтворення природних ландшафтів і їх рисунка були особливості мезорельєфу, експозиція схилів, склад і послідовність залягання гірських порід, глибина ґрунтових вод.
На виконаній нами ландшафтній карті проведена межа лісостепової і степової природних зон. Звісно, ця межа дещо умовна, але в цілому розмежовує ареали поширення лучних і справжніх степів; вона проведена з урахуванням впливу ряду чинників ландшафтоутворення (відповідає проходженню ізолінії коефіцієнта зволоження 0,6; проходить по правому березі долини Ворскли, як певному природному рубежеві). Південний схід Полтавщини між долинами Орелі й Коломаку є широким ландшафтним екотоном, у межах якого відбувався поступовий перехід між лучними й справжніми степами. Такий широкий екотон зумовлений коливаннями клімату в післяльодовикову епоху, які призводили до наступу лучно-степової і широколистяно-лісової рослинності в більш вологі й помірно-теплі епохи, й наступу справжніх степів на північ у більш сухі й теплі кліматичні епохи голоцену.
Більша частина Полтавщини (92% її площі) розташована в межах лісостепової зони (з переважанням природних ландшафтів лісостепового типу східноєвропейського рівнинного класу). Для зони в межах Полтавщини характерне поєднання трьох підтипів ландшафтів цього типу: широколистяно-лісових, лучно-степових, та власне лісостепових, які утворюють проміжну смугу між ними і є наслідком наступу й відступу лісу або степу через зміни клімату в післяльодовикову епоху.
До степової природної зони належить 8% площі області (у її південно-східній частині). Тут переважав північно-степовий підтип природних ландшафтів степового типу східноєвропейського рівнинного класу (різнотравно-типчаково-ковилові степи на чорноземах звичайних, у поєднанні з байрачними лісами).
Зональні ландшафти займають вододільні простори (розташовані між долинами річок). На днищах річкових долин розташовані інтразональні ландшафти заплавних луків, боліт, пісків, водойм і водотоків.
Кожний соціально-економічний тип природокористування та відповідний йому тип антропогенних ландшафтів відзначається набором певних екологічних проблем. Вони охарактеризовані вище, при оцінці використання земельних, водних, мінерально-сировинних та інших природних ресурсів на території області.