5. Завдання та рекомендації до виконання розрахунково-графічної роботи

РГР має наступний зміст:

1.Підрахунок обсягів та трудомісткості робіт по об’єкту. Визначення норми тривалості в будівництва.

2.Складання об’єктного сіткового графіка.

3.Розрахунок сіткового графіка чотирьох секторним методом.

4.Побудова сіткового графіка в масштабі часу з графіком руху трудових ресурсів.

5. Оптимізація сіткового графіка. Розрахунок ТЕП будівництва.

Рекомендації до виконання РГР

Підрахунок обсягів робіт та трудомісткості

Підрахунок обсягів робіт виконуємо у табличній формі користуючись формулами та даними нормативних документів. Обсяги робіт рахуємо лише на певний цикл будівництва (за завданням викладача).

Таблиця 6

Відомість основних обсягів робіт

№ з/п	Найменування робіт	Ескіз і формула розрахунку	Один. вимі-ру	Кіль-сть одиниць
Перший цикл — зведення підземної частини:
Другий цикл — зведення наземної частина (каркас будинку)
Третій цикл- улаштування покрівлі та опорядження

Примітка: одиниці виміру брати згідно ДБН.

Пiдрахунок трудомiсткостi зводиться в таблицю 7.

Таблиця 7

Відомість трудомісткості робіт

№ п/п	Обгрунтування по ДБН	Назва робіт	Одиниці виміру	Кількість одиниць	Норма часу, люд. год.	Загальні витрати, люд. дн
1	2	3	4	5	6	7

Розрахунок та побудова сіткового графіка

На основі об'ємiв, трудомiсткостi i вибраних методiв виконання робiт проектується сiтковий графiк. Складається таблиця (курточка - визначник робiт i ресурсiв), вихiдними даними для якої приймаються витрати працi, i нормативнi термiни будiвництва згiдно iз СНиП 1.04.03.85*.

Сiтковий графiк складається спочатку без масштабу (топологiчна схема) в тiй же технологiчнiй послiдовностi, в якiй зводиться сам об'єкт.

Таблиця 8

Карточка-визначник робіт і ресурсів сіткового графіка

Попередня робота	Код роботи	Характеристика робіт		Об'єм робіт		Трудомісткість , люд.дн.	Віконавець		Кількість змін на добу	Основні механізми
		Найменування	Термін виконання , люд.дн.	Одиниця виміру	Кількість одиниць		Бригада , професія	Кількість людей у зміні		Найменування	Кількість
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12

Розрахунок сiткових графiкiв можна виконати у виглядi таблицi або безпосередньо на графiку. Для розрахунку параметрiв за даним методом кожна подiя сiткового графiка дiлиться на чотири сектори (рис. 18).

Рис.18.Схема розрахунку сіткового графіка чотирьохсекторним методом

Табличний метод розрахунку сіткового графіка

Таблиця 9

Табличний метод розрахунку сіткового графіка

№ п/п	Шифр роботи	Тривалість роботи, t m-n	Ранні терміни		Пізні терміни		Загальний резерв часу R m-n	Частковий резерв часу r m-n
			t m-nрп	t m-nрз	t m-nпп	t m-nпз
1	2	3	4	5	6	7	8	9

1) Заповнюєм колонки 1,2,3 – так як при складанні програмки на ЕОМ – в порядку зростання намерів подій;

2) Підраховуєм t _m-n^рп - ранній термін початку роботи – максимальний термін від початку роботи;

3) Підраховуєм t _m-n^рз - пізній термін початку роботи – (5к=4к+ 3к);

4) Підраховуєм t _m-n^пз – пізнє закінчення роботи ріхаючись з кінця

5) Підраховуєм t _m-n^пп – пізній початок роботи ріхаючись з кінця –(6к=7к - 3к);

6) Підраховуєм R _m-n –загальний резерв часу – (8к=6к - 4к=7к – 5к);

7) Підраховуєм r _m-n – частковий резерв часу

Графічний розрахунку сіткового графіка.

Розрахунок виконується злiва направо вiд вихiдної подiї для знаходження раннiх початкiв робiт, якi заносяться у лiвий сектор подiї. Термiн раннього початку вихiдних робiт дорiвнює нулю, тому у вихiднiй подiї у лiвому секторi проставляємо нуль, а в нижньому - також нуль, так як у вихiдної подiї немає попереднiх подiй.

Раннiй початок наступної роботи дорiвнює сумi раннього початку i тривалостi попередньої роботи:

(56).

Якщо у даної роботи є двi або бiльше попереднiх, тодi раннiй початок її визначається максимальною величиною iз сум раннiх термiнiв початку i тривалостей попереднiх робiт:

(57).

У нижнiй сектор подiй записується номер подiї, через яку до даної iде шлях максимальної тривалостi. У лiвий сектор завершальної подiї заноситься максимальна величина iз сум раннiх термiнiв початку i тривалостi завершальних робiт - це буде тривалiсть критичного шляху ( Ткр ).

Потiм визначається пiзнiй термiн завершальної подiї iз заповненням правого сектора. У правий сектор завершальної (кiнцевої) переносять значення лiвого сектора. Далi розрахунок ведеться вiд завершальної подiї до вихiдної подiї.

Пізнє закінчення даної роботи дорiвнює рiзницi пiзнього закiнчення i тривалостi наступної роботи:

(58).

Якщо у даної роботи є двi або бiльше робiт, тодi її пізнє закінчення визначається мінімальним з значень рiзницi пiзнього закiнчення i тривалостi наступних робiт:

(59).

У подiй, якi розташованi на критичному шляху, пiзнi i раннi термiни однаковi, тобто цифри у лiвих секторах дорiвнюють цифрам у правих секторах.

Пiсля розрахунку раннiх початкiв i пiзнiх закiнчень робiт визначаються загальнi i частковi резерви часу.

Загальний резерв часу дорiвнює рiзницi пiзнього закiнчення i суми раннього початку i тривалостi даної роботи:

(60).

Частковий резерв часу дорiвнює рiзницi раннього початку наступних робiт i суми раннього початку i тривалостi даної роботи:

(61).

Резерви часу робiт записують безпосередньо на графiку пiд стрiлкою-роботою у прямокутниках: у лiвому прямокутнику - загальний резерв часу, у правому - частковий резерв часу.

У критичних роботах загальнi i частковi резерви часу дорiвнюють нулю.

Прив'язку сiткового графiка до календарних строкiв здiйснюють за раннiм початком робiт i записується на виноснiй стрiлцi вiд подiї.

Пiсля розрахунку параметрiв сiткового графiка необхiдно перевiрити вiдповiднiсть тривалостi критичного шляху iз заданим або нормативним термiном будiвництва об'єкта i у випадку його розходження відкоригувати.

Кінцевий варіант безмасштабного сіткового графіка повинен бути побудований в масштабi часу i прив'язаний до календарних строкiв.