- •Організація будівництва
- •Передмова
- •1. Робоча програма навчальної дисципліни
- •1.1. Опис предмета навчальної дисципліни
- •1.2. Мета викладання дисципліни
- •1.3. Програма навчальної дисципліни Передмова
- •Модуль 1 змістовий модуль 1 (пп.046) «Організаційні форми і структура управління в будівництві»
- •Тема 1. Організаційні форми і структура управління в будівництві
- •Тема 2. Організаційно-технічна підготовка до будівництва об’єктів
- •Змістовий модуль 2 (пп.047) «Потокові методи організації праці»
- •Тема 3. Потокові методи організації праці
- •Модуль 2 змістовий модуль 3 (пп.048) «Виробничі моделі будівництва»
- •Змістовий модуль 4 (пп.049) «Проектування об’єктів будівельного господарства і будівельних генеральних планів»
- •1.4. Структура залікового кредиту
- •1.5. Практичні заняття
- •1.6. Самостійна робота
- •1.7. Індивідуальне навчально-дослідне завдання
- •Тема 1. Організаційні форми і структура управління в будівництві
- •1.2. Учасники будівництва
- •1.3. Норми тривалості будівництва
- •1.4. Поняття про заділ в будівництві
- •Тема 2. Організаційно–технічна підготовка до будівництва об’єктів
- •2.1. Органiзацiйна пiдготовка
- •2.2. Титульні списки I договори підряду
- •2.3. Технічна і технологічна підготовка
- •2.4. Організаційно-технічна підготовка при бригадному підряді
- •2.5. Основний перiод будівництва
- •2.6. Ув’язка основних I підготовчих будівельно-монтажних робіт (бмр)
- •2.7. Органiзацiя побуту на будiвельних майданчиках. Органiзацiя праці
- •2.8. Органiзацiя будiвельного виробництва в умовах реконструкції
- •Змістовий модуль 2 (пп.047) «Потокові методи організації праці»
- •Тема 3. Потокові методи організації праці
- •3.1. Суть потокової організації
- •3.2. Загальні параметри потоків
- •3.3. Різновидності потоків в залежності від структури і виду кінцевої продукції
- •3.4. Загальна класифікація потоків
- •3.5. Організація ритмічних потоків
- •3.6. Визначення ступені рівномірності потоку
- •3.7. Кратноритмічні і різноритмічні потоки
- •3.8. Організація неритмічних потоків
- •3..00000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000.9. Організація потоків при зведенні окремих об’єктів
- •3.10. Організація комплексного потоку
- •3.11. Організація довгострокових потоків
- •3.12. Економічна ефективність потоків
- •Модуль 2 змістовий модуль 3 (пп.048) «Виробничі моделі будівництва»
- •Тема 4. Сітьові моделі й сітьові графіки
- •4.1. Загальні поняття про сіткове планування
- •4.2. Організаційно-технічна модель будівництва
- •4.3. Елементи сіткового графіка
- •Ц я технологічна послідовність на сг позначається стрiлками I кільцями:
- •4.4. Правила побудови сіткових графіків
- •4.5. Різновидності сіткових графіків
- •Тема 5. Організація та графіки будівництва окремих будівель і споруд
- •5.1. Порядок розробки сг
- •5.2. Побудова сг в масштабі часу
- •Тема 6. Організація та графіки будівництва комплексів будівель і споруд
- •6.1. Оптимізація сг
- •6.2. Застосування сг в управлінні будівельним виробництвом
- •Змістовий модуль 4 (пп.049) «Проектування об’єктів будівельного господарства і будівельних генеральних планів»
- •Тема 7. Призначення і види будівельних генеральних планів (бгп)
- •7.1. Будівельний генплан, принципи проектування
- •7.2.Питання, що вирішуються при проектування будгенпланів (бгп)
- •7.3. Загальномайданчиковий будгенплан
- •7.4. Об’єктний будгенплан
- •Тема 8. Розрахунок об’єктів будівельного господарства
- •8.1. Організація складського господарства. Класифікація складів Склади класифікуються:
- •8.2. Виробничі запаси, величина нормативного запасу, розвантажувального фронту
- •Величина нормативного запасу визначається за формулою:
- •8.3. Тимчасові будівлі, обсяг будівель
- •1. Виробничі:
- •8.4. Розрахунок тимчасового водозабеспечення будгенплану
- •Розрахункові секундні витрати води на будмайданчику приймаються за найбільшою величиною розрахункових витрат:
- •8. 5. Розрахунок тимчасового енергозабезпечення будгенплану
- •1. Спосіб - по питомій потужності:
- •Тема 9. Основні положення проектування будівельних генеральних планів
- •9.1. Розміщення і прив’язка монтажних кранів і підйомників на будгенплані
- •Поперечна прив'язка підкранових шляхів баштових кранів
- •Поздовжня прив’язка підкранових шляхів баштових кранів
- •9.2. Визначення зон роботи крана
- •Частини будівель баштовим або стріловим кранами
- •9.3. Проектування тимчасових доріг
- •Основні технічні показники доріг
- •3. Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Задача 2
- •Розв’язок задачі 2
- •Задача 3
- •Розв’язок задачі 3
- •4.2. Задачі на організацію ведення робіт (підвищеної складності)
- •5. Завдання та рекомендації до виконання розрахунково-графічної роботи
- •Підрахунок обсягів робіт та трудомісткості
- •Відомість основних обсягів робіт
- •Розрахунок та побудова сіткового графіка
- •Побудову сiткового графiка в масштабi часу
- •Розрахунок технiко-економiчних показники будівництва
- •Оформлення ргр
- •Шкала оцінювання в кмсонп та естs
- •7. Типові завдання для модульних контрольних робіт
- •8. Перелік основних тестових завдань
- •9. Типові завдання для підсумкового модульного контролю
- •10. Список використаної літератури
- •Організація будівництва
- •33028, Рівне, вул. Соборна, 11.
Основні технічні показники доріг
Найменування
|
Показники при числі смуг руху
|
|
1
|
2
|
|
1) Ширина, м: |
- |
- |
- смуги руху |
3,5 |
3 |
- проїзної частини |
3,5 |
6 |
- земляного полотна |
6 |
8,5 |
2) Найбільші поздовжні ухили, %о |
100 |
100 |
3) Найменші радіуси заокруглень в плані, м |
12 |
12 |
4) Найбільша розрахункова видимість, м: |
- |
- |
- поверхні дороги |
50 |
30 |
- зустрічного автомобіля |
100 |
70 |
Примітка: %о —проміля; 1%о=1/1000 цілого; 1%=10%о; 1%о=0.1%.
Радіуси закруглення доріг визначають виходячи з маневрових властивостей автомашин і автопоїздів, тобто їх поворотоздатності при русі вперед без застосування заднього ходу. Недостатній зовнішній радіус закруглення (R=6...8м) приводить до руйнування проїздів на поворотах. Такі закруглення були достатні 30…35років тому, коли автотранспорт в основному застосовувався для перевезень цегли. Тепер будівництво обслуговує великогабаритні транспортні засоби: панеле- і трубовози, спеціальні тягачі для перевезення кранів. Сучасні вантажні машини часто використовують з причепами. Так, автомобільні поїзди на базі автомобілів МАЗ, ЗИЛ мають вантажепід’ємність 12...30т і довжину 9...15м. Ряд машин без причепу, як, наприклад, ЯМЗ-210, мають по дві задні осі, внаслідок чого їх довжина збільшується до 9...10м. Прийняті в постійних внутрішньо квартальних дорогах радіуси кривих недостатні і повинні бути збільшені. Мінімальний радіус закруглення для будівельних проїздів 12м. Але при цьому радіусі ширина проїздів в 3,5м недостатня для руху автомобільних поїздів, і тому проїзди в межах кривих (габаритних коридорів) необхідно поширювати до 5м.
Хоч до тимчасових доріг пред'являються менш жорсткі вимоги, ніж до постійних, в частині забезпечення розрахункової видимості, оскільки на території будівництва істотно обмежена швидкість руху автомашин, така регламентація існує. Розрахункова видимість у напрямі руху для однополісних доріг повинна бути не менше за 50м, а бічна (на перехресті) — 35м.
Небезпечні зони доріг встановлюють відповідно до норм техніки безпеки. Небезпечною зоною дороги вважається та її частина, яка попадає в межі зони переміщення вантажу або зони монтажу. На БГП ці дільниці доріг виділяють подвійною штриховкою. Проїзд транспорту через ці дільниці заборонений, і на БГП після нанесення небезпечної зони дороги слідує запроектувати об’їзні шляхи.
Додаткові умови при розробці будівельних доріг направлені на забезпечення безпечних умов руху на дорогах, що примикають до будівництва, і в'їзді (виїзді) на майданчиках також на раціональне використання транспорту всередині майданчика. В першому випадку це позначення відповідними покажчикам в натурі і на кресленні БГП в'їзду (виїзду) на об'єкт, обмеження швидкості, місцеве звуження дороги і т.д. При узгодженні частини проектних рішень перевіряють відділами безпеки руху (ВБР) місцевих органів МВС.
Будівельні організації встановлюють спеціальні вказівки проїздів від основних магістралей до місць розвантаження, позначення на вказівках найменування відповідного об’єкта (ділянки) та місця знаходження приймальника вантажу.
