- •Організація будівництва
- •Передмова
- •1. Робоча програма навчальної дисципліни
- •1.1. Опис предмета навчальної дисципліни
- •1.2. Мета викладання дисципліни
- •1.3. Програма навчальної дисципліни Передмова
- •Модуль 1 змістовий модуль 1 (пп.046) «Організаційні форми і структура управління в будівництві»
- •Тема 1. Організаційні форми і структура управління в будівництві
- •Тема 2. Організаційно-технічна підготовка до будівництва об’єктів
- •Змістовий модуль 2 (пп.047) «Потокові методи організації праці»
- •Тема 3. Потокові методи організації праці
- •Модуль 2 змістовий модуль 3 (пп.048) «Виробничі моделі будівництва»
- •Змістовий модуль 4 (пп.049) «Проектування об’єктів будівельного господарства і будівельних генеральних планів»
- •1.4. Структура залікового кредиту
- •1.5. Практичні заняття
- •1.6. Самостійна робота
- •1.7. Індивідуальне навчально-дослідне завдання
- •Тема 1. Організаційні форми і структура управління в будівництві
- •1.2. Учасники будівництва
- •1.3. Норми тривалості будівництва
- •1.4. Поняття про заділ в будівництві
- •Тема 2. Організаційно–технічна підготовка до будівництва об’єктів
- •2.1. Органiзацiйна пiдготовка
- •2.2. Титульні списки I договори підряду
- •2.3. Технічна і технологічна підготовка
- •2.4. Організаційно-технічна підготовка при бригадному підряді
- •2.5. Основний перiод будівництва
- •2.6. Ув’язка основних I підготовчих будівельно-монтажних робіт (бмр)
- •2.7. Органiзацiя побуту на будiвельних майданчиках. Органiзацiя праці
- •2.8. Органiзацiя будiвельного виробництва в умовах реконструкції
- •Змістовий модуль 2 (пп.047) «Потокові методи організації праці»
- •Тема 3. Потокові методи організації праці
- •3.1. Суть потокової організації
- •3.2. Загальні параметри потоків
- •3.3. Різновидності потоків в залежності від структури і виду кінцевої продукції
- •3.4. Загальна класифікація потоків
- •3.5. Організація ритмічних потоків
- •3.6. Визначення ступені рівномірності потоку
- •3.7. Кратноритмічні і різноритмічні потоки
- •3.8. Організація неритмічних потоків
- •3..00000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000.9. Організація потоків при зведенні окремих об’єктів
- •3.10. Організація комплексного потоку
- •3.11. Організація довгострокових потоків
- •3.12. Економічна ефективність потоків
- •Модуль 2 змістовий модуль 3 (пп.048) «Виробничі моделі будівництва»
- •Тема 4. Сітьові моделі й сітьові графіки
- •4.1. Загальні поняття про сіткове планування
- •4.2. Організаційно-технічна модель будівництва
- •4.3. Елементи сіткового графіка
- •Ц я технологічна послідовність на сг позначається стрiлками I кільцями:
- •4.4. Правила побудови сіткових графіків
- •4.5. Різновидності сіткових графіків
- •Тема 5. Організація та графіки будівництва окремих будівель і споруд
- •5.1. Порядок розробки сг
- •5.2. Побудова сг в масштабі часу
- •Тема 6. Організація та графіки будівництва комплексів будівель і споруд
- •6.1. Оптимізація сг
- •6.2. Застосування сг в управлінні будівельним виробництвом
- •Змістовий модуль 4 (пп.049) «Проектування об’єктів будівельного господарства і будівельних генеральних планів»
- •Тема 7. Призначення і види будівельних генеральних планів (бгп)
- •7.1. Будівельний генплан, принципи проектування
- •7.2.Питання, що вирішуються при проектування будгенпланів (бгп)
- •7.3. Загальномайданчиковий будгенплан
- •7.4. Об’єктний будгенплан
- •Тема 8. Розрахунок об’єктів будівельного господарства
- •8.1. Організація складського господарства. Класифікація складів Склади класифікуються:
- •8.2. Виробничі запаси, величина нормативного запасу, розвантажувального фронту
- •Величина нормативного запасу визначається за формулою:
- •8.3. Тимчасові будівлі, обсяг будівель
- •1. Виробничі:
- •8.4. Розрахунок тимчасового водозабеспечення будгенплану
- •Розрахункові секундні витрати води на будмайданчику приймаються за найбільшою величиною розрахункових витрат:
- •8. 5. Розрахунок тимчасового енергозабезпечення будгенплану
- •1. Спосіб - по питомій потужності:
- •Тема 9. Основні положення проектування будівельних генеральних планів
- •9.1. Розміщення і прив’язка монтажних кранів і підйомників на будгенплані
- •Поперечна прив'язка підкранових шляхів баштових кранів
- •Поздовжня прив’язка підкранових шляхів баштових кранів
- •9.2. Визначення зон роботи крана
- •Частини будівель баштовим або стріловим кранами
- •9.3. Проектування тимчасових доріг
- •Основні технічні показники доріг
- •3. Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Задача 2
- •Розв’язок задачі 2
- •Задача 3
- •Розв’язок задачі 3
- •4.2. Задачі на організацію ведення робіт (підвищеної складності)
- •5. Завдання та рекомендації до виконання розрахунково-графічної роботи
- •Підрахунок обсягів робіт та трудомісткості
- •Відомість основних обсягів робіт
- •Розрахунок та побудова сіткового графіка
- •Побудову сiткового графiка в масштабi часу
- •Розрахунок технiко-економiчних показники будівництва
- •Оформлення ргр
- •Шкала оцінювання в кмсонп та естs
- •7. Типові завдання для модульних контрольних робіт
- •8. Перелік основних тестових завдань
- •9. Типові завдання для підсумкового модульного контролю
- •10. Список використаної літератури
- •Організація будівництва
- •33028, Рівне, вул. Соборна, 11.
9.3. Проектування тимчасових доріг
Проектування будівельних автошляхів в складі БГП включає:
- розробку схеми руху транспорту і розташування доріг в плані;
- визначення параметрів доріг;
- встановлення небезпечних зон;
- визначення додаткових умов - призначення конструкції доріг, розрахунок об'ємів робіт і необхідних ресурсів.
Схема руху транспорту і розташування доріг в плані повинна забезпечити під'їзд в зону дії монтажних і навантажувально-розвантажувальних
механізмів до засобів вертикального транспорту, майданчиків укрупнювальної збірки, складів, майстерень, механізованих установок, побутових приміщень і т.д.
При розробці схеми руху автотранспорту максимально використовують існуючі і дороги, що проектуються. Будівельні дороги повинні бути кільцевими, на тупикових під'їздах влаштовують роз’їзні і розворотні майданчики (мінімальним розміром 12 × 12 м). Такі майданчики передбачають на незакільцьованих дільницях постійних і існуючих доріг, що проектуються. В міру введення об'єкта в експлуатацію схема руху транспорту переглядається, з тим, щоб не допустити руху будівельного транспорту через заселену частину житлового кварталам або діюче підприємство.
При трасуванні доріг повинні дотримуватися мінімальні відстані, м:
- між дорогою і складським майданчиком — 0,5...1,0;
- між дорогою і підкрановими шляхами — 6,5...12,5 (цю відстань приймають виходячи з величини вильоту стріли крана і раціонального взаємного розміщення крана — складу — дороги);
- між дорогою і віссю залізничних шляхів — 3,75 (для нормальної колії) і 3,0 (для вузької колії);
- між дорогою і огорожею, що захищає будівельний майданчик, — не менше за 1,5;
- між дорогою і брівкою траншеї виходячи з властивостей грунту і глибини траншей при нормативній глибині залягання для суглинистих грунтів — 0,5...0,75, а для піщаних— 1,0...1,5.
Недопустиме розміщення тимчасових доріг над підземними мережами і в безпосередній близькості до прокладених і підлягаючих прокладці підземних комунікацій, оскільки це призводить до осідання грунту укосів або засипки і деформації доріг. Якщо проект передбачає паралельне розташування тимчасових доріг і комунікацій, то рекомендується насамперед влаштовувати тимчасові дороги з метою їх використання при доставці матеріалів і виробів для робіт по прокладці мереж.
На БГП повинні бути чітко відмічені відповідними умовними знаками і написами в’їзди (виїзди) транспорту, напрям руху, розвороти, роз'їзди, стоянки при розвантаженні, прив’язочні розміри, а також вказані місця установки знаків, що забезпечують раціональне і безпечне використання транспорту. Всі ці елементи повинні мати прив’язочні розміри.
Параметрами тимчасових доріг є: число смуг руху, ширина полотна і проїзжої частини, радіуси закруглення, розрахункова видимість.
Ширину проїзжої частини транзитних доріг приймають з урахуванням розмірів плит: однополосних — 3,5м, двохполосних з поширениями для стоянки машин при розвантаженні — 6,0м. При використанні важких машин вантажепід’ємністю 25...30т і більш (МАЗ-525, БелАЗ-540 і т.п.) ширина проїзжої частини збільшується до 8м. У процесі проектування БГП ширина постійних доріг повинна бути перевірена і у разі необхідності збільшена інвентарними плитами. На дільницях доріг, де організований односторонній рух по кільцю в межах видимості, але не менш ніж через 100м, влаштовують майданчики шириною 6м і довжиною 12...18м. Такі ж майданчики виконують в зоні розвантаження матеріалів при будь-якій схемі руху автотранспорту (кармани).
Таблиця 5
