9.3. Проектування тимчасових доріг

Проектування будівельних автошляхів в складі БГП включає:

- розробку схеми руху транспорту і розташування доріг в плані;

- визначення параметрів доріг;

- встановлення небезпечних зон;

- визначення додаткових умов - призначення конструкції доріг, розрахунок об'ємів робіт і необхідних ресурсів.

Схема руху транспорту і розташування доріг в плані повинна забезпечити під'їзд в зону дії монтажних і навантажувально-розвантажувальних

механізмів до засобів вертикального транспорту, майданчиків укрупнювальної збірки, складів, майстерень, механізованих установок, побутових приміщень і т.д.

При розробці схеми руху автотранспорту максимально використовують існуючі і дороги, що проектуються. Будівельні дороги повинні бути кільцевими, на тупикових під'їздах влаштовують роз’їзні і розворотні майданчики (мінімальним розміром 12 × 12 м). Такі майданчики передбачають на незакільцьованих дільницях постійних і існуючих доріг, що проектуються. В міру введення об'єкта в експлуатацію схема руху транспорту переглядається, з тим, щоб не допустити руху будівельного транспорту через заселену частину житлового кварталам або діюче підприємство.

При трасуванні доріг повинні дотримуватися мінімальні відстані, м:

- між дорогою і складським майданчиком — 0,5...1,0;

- між дорогою і підкрановими шляхами — 6,5...12,5 (цю відстань приймають виходячи з величини вильоту стріли крана і раціонального взаємного розміщення крана — складу — дороги);

- між дорогою і віссю залізничних шляхів — 3,75 (для нормальної колії) і 3,0 (для вузької колії);

- між дорогою і огорожею, що захищає будівельний майданчик, — не менше за 1,5;

- між дорогою і брівкою траншеї виходячи з властивостей грунту і глибини траншей при нормативній глибині залягання для суглинистих грунтів — 0,5...0,75, а для піщаних— 1,0...1,5.

Недопустиме розміщення тимчасових доріг над підземними мережами і в безпосередній близькості до прокладених і підлягаючих прокладці підземних комунікацій, оскільки це призводить до осідання грунту укосів або засипки і деформації доріг. Якщо проект передбачає паралельне розташування тимчасових доріг і комунікацій, то рекомендується насамперед влаштовувати тимчасові дороги з метою їх використання при доставці матеріалів і виробів для робіт по прокладці мереж.

На БГП повинні бути чітко відмічені відповідними умовними знаками і написами в’їзди (виїзди) транспорту, напрям руху, розвороти, роз'їзди, стоянки при розвантаженні, прив’язочні розміри, а також вказані місця установки знаків, що забезпечують раціональне і безпечне використання транспорту. Всі ці елементи повинні мати прив’язочні розміри.

Параметрами тимчасових доріг є: число смуг руху, ширина полотна і проїзжої частини, радіуси закруглення, розрахункова видимість.

Ширину проїзжої частини транзитних доріг приймають з урахуванням розмірів плит: однополосних — 3,5м, двохполосних з поширениями для стоянки машин при розвантаженні — 6,0м. При використанні важких машин вантажепід’ємністю 25...30т і більш (МАЗ-525, БелАЗ-540 і т.п.) ширина проїзжої частини збільшується до 8м. У процесі проектування БГП ширина постійних доріг повинна бути перевірена і у разі необхідності збільшена інвентарними плитами. На дільницях доріг, де організований односторонній рух по кільцю в межах видимості, але не менш ніж через 100м, влаштовують майданчики шириною 6м і довжиною 12...18м. Такі ж майданчики виконують в зоні розвантаження матеріалів при будь-якій схемі руху автотранспорту (кармани).

Таблиця 5