- •Організація будівництва
- •Передмова
- •1. Робоча програма навчальної дисципліни
- •1.1. Опис предмета навчальної дисципліни
- •1.2. Мета викладання дисципліни
- •1.3. Програма навчальної дисципліни Передмова
- •Модуль 1 змістовий модуль 1 (пп.046) «Організаційні форми і структура управління в будівництві»
- •Тема 1. Організаційні форми і структура управління в будівництві
- •Тема 2. Організаційно-технічна підготовка до будівництва об’єктів
- •Змістовий модуль 2 (пп.047) «Потокові методи організації праці»
- •Тема 3. Потокові методи організації праці
- •Модуль 2 змістовий модуль 3 (пп.048) «Виробничі моделі будівництва»
- •Змістовий модуль 4 (пп.049) «Проектування об’єктів будівельного господарства і будівельних генеральних планів»
- •1.4. Структура залікового кредиту
- •1.5. Практичні заняття
- •1.6. Самостійна робота
- •1.7. Індивідуальне навчально-дослідне завдання
- •Тема 1. Організаційні форми і структура управління в будівництві
- •1.2. Учасники будівництва
- •1.3. Норми тривалості будівництва
- •1.4. Поняття про заділ в будівництві
- •Тема 2. Організаційно–технічна підготовка до будівництва об’єктів
- •2.1. Органiзацiйна пiдготовка
- •2.2. Титульні списки I договори підряду
- •2.3. Технічна і технологічна підготовка
- •2.4. Організаційно-технічна підготовка при бригадному підряді
- •2.5. Основний перiод будівництва
- •2.6. Ув’язка основних I підготовчих будівельно-монтажних робіт (бмр)
- •2.7. Органiзацiя побуту на будiвельних майданчиках. Органiзацiя праці
- •2.8. Органiзацiя будiвельного виробництва в умовах реконструкції
- •Змістовий модуль 2 (пп.047) «Потокові методи організації праці»
- •Тема 3. Потокові методи організації праці
- •3.1. Суть потокової організації
- •3.2. Загальні параметри потоків
- •3.3. Різновидності потоків в залежності від структури і виду кінцевої продукції
- •3.4. Загальна класифікація потоків
- •3.5. Організація ритмічних потоків
- •3.6. Визначення ступені рівномірності потоку
- •3.7. Кратноритмічні і різноритмічні потоки
- •3.8. Організація неритмічних потоків
- •3..00000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000.9. Організація потоків при зведенні окремих об’єктів
- •3.10. Організація комплексного потоку
- •3.11. Організація довгострокових потоків
- •3.12. Економічна ефективність потоків
- •Модуль 2 змістовий модуль 3 (пп.048) «Виробничі моделі будівництва»
- •Тема 4. Сітьові моделі й сітьові графіки
- •4.1. Загальні поняття про сіткове планування
- •4.2. Організаційно-технічна модель будівництва
- •4.3. Елементи сіткового графіка
- •Ц я технологічна послідовність на сг позначається стрiлками I кільцями:
- •4.4. Правила побудови сіткових графіків
- •4.5. Різновидності сіткових графіків
- •Тема 5. Організація та графіки будівництва окремих будівель і споруд
- •5.1. Порядок розробки сг
- •5.2. Побудова сг в масштабі часу
- •Тема 6. Організація та графіки будівництва комплексів будівель і споруд
- •6.1. Оптимізація сг
- •6.2. Застосування сг в управлінні будівельним виробництвом
- •Змістовий модуль 4 (пп.049) «Проектування об’єктів будівельного господарства і будівельних генеральних планів»
- •Тема 7. Призначення і види будівельних генеральних планів (бгп)
- •7.1. Будівельний генплан, принципи проектування
- •7.2.Питання, що вирішуються при проектування будгенпланів (бгп)
- •7.3. Загальномайданчиковий будгенплан
- •7.4. Об’єктний будгенплан
- •Тема 8. Розрахунок об’єктів будівельного господарства
- •8.1. Організація складського господарства. Класифікація складів Склади класифікуються:
- •8.2. Виробничі запаси, величина нормативного запасу, розвантажувального фронту
- •Величина нормативного запасу визначається за формулою:
- •8.3. Тимчасові будівлі, обсяг будівель
- •1. Виробничі:
- •8.4. Розрахунок тимчасового водозабеспечення будгенплану
- •Розрахункові секундні витрати води на будмайданчику приймаються за найбільшою величиною розрахункових витрат:
- •8. 5. Розрахунок тимчасового енергозабезпечення будгенплану
- •1. Спосіб - по питомій потужності:
- •Тема 9. Основні положення проектування будівельних генеральних планів
- •9.1. Розміщення і прив’язка монтажних кранів і підйомників на будгенплані
- •Поперечна прив'язка підкранових шляхів баштових кранів
- •Поздовжня прив’язка підкранових шляхів баштових кранів
- •9.2. Визначення зон роботи крана
- •Частини будівель баштовим або стріловим кранами
- •9.3. Проектування тимчасових доріг
- •Основні технічні показники доріг
- •3. Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Задача 2
- •Розв’язок задачі 2
- •Задача 3
- •Розв’язок задачі 3
- •4.2. Задачі на організацію ведення робіт (підвищеної складності)
- •5. Завдання та рекомендації до виконання розрахунково-графічної роботи
- •Підрахунок обсягів робіт та трудомісткості
- •Відомість основних обсягів робіт
- •Розрахунок та побудова сіткового графіка
- •Побудову сiткового графiка в масштабi часу
- •Розрахунок технiко-економiчних показники будівництва
- •Оформлення ргр
- •Шкала оцінювання в кмсонп та естs
- •7. Типові завдання для модульних контрольних робіт
- •8. Перелік основних тестових завдань
- •9. Типові завдання для підсумкового модульного контролю
- •10. Список використаної літератури
- •Організація будівництва
- •33028, Рівне, вул. Соборна, 11.
Частини будівель баштовим або стріловим кранами
тобто радіусом, відповідним максимальному робочому вильоту стріли крана, але показують інакше — по окремих стоянках.
Зоною переміщення вантажу називають простір, що знаходиться в межах можливого переміщення вантажу, підвішеного на гаку крана. Зони визначаються відстанню по горизонталі від межі робочої зони (зони обслуговування) крана до можливого місця падіння вантажу в процесі його переміщення.
Якщо кран забезпечений додатковим пристроєм, що утримує стрілу від падіння, то ширина зони приймається так само, як для баштового крана. Для кранів, не обладнаних додатковим пристроєм, межа зони визначається радіусом, відповідним можливому падінню стріли крана, тобто довжиною стріли крана, розташованою горизонтально.
Зону переміщення вантажу звичайно окремо на плані не виділяють, вона служить складовою при розрахунку меж небезпечної зони роботи крана, яка підсумовує всі вхідні в її контур зони.
Небезпечною зоною роботи крана називають простір, де можливе падіння вантажу при його переміщенні з врахуванням ймовірного розсіювання при падінні.
Для баштових кранів кордон небезпечної зони роботи Rнебез визначають радіусом, що розраховується по формулі:
Rнебез =Rmax +0.5lmax+lнебез (51),
де: Rmax - максимальний робочий виліт стріли крана, м; 0.5lmax — половина довжини найбільшого переміщуваного вантажу, м; lнебез — додаткова відстань для безпечної роботи, що встановлюється відповідно по СНиПу. Остання складова lнебез — викликана можливим розсіюванням вантажу у разі падіння внаслідок розгойдування його на крюку під динамічними впливами рухів крана і силі тиску вітру і залежить від висоти підйому вантажу.
Для стрілових кранів, обладнаних приладом, який утримує стрілу від падіння, небезпечна зона визначається по формулі :
Rнебез =Rmax +0.5lmax+lнебез (52),
де: lнебез— приймається при висоті піднімання гака h до 10м — 0.3h +1м, а при більшій висоті стріли — так як монтажна зона .
Для стрілових кранів, не обладнаних приладом, який утримує стрілу від падіння, небезпечна зона визначається по формулі:
Rнебез =Rпс +5 (53),
де: Rпс — радіус падіння стріли, визначається довжиною стріли, м.
Небезпечну зону поворотної платформи Rпов.час визначають сумою радіуса поворотної частини механізму Rпов.час і відстані безпеки:
Rпов.час =Rпов.+lнебез.пов (54),
де: lнебез.пов,=1м. Якщо інші підвищені вимоги відсутні в паспорті або інструкції заводу-виробника, то межі небезпечних зон поблизу рухомих частин і робочих органів машин визначаються відстанню в межах 5м. На місці роботи цю небезпечну зону позначають інвентарною переставною обноскою з дроту по стійках. Цій зоні стрілових кранів відповідає небезпечна зона підкранових шляхів баштового крана.
Небезпечна зона підкранових шляхів — це територія, всередині якої заборонено знаходження людей (крім машиніста) і розміщення механізмів, електрощитів і т.д.
Небезпечною зоною роботи підйомника називають простір, де можливе падіння вантажу, що підіймається (К-67, СМК-10,К, КС-3562А, ГРОВ-45, Круп-120, МКП-25. Е-801 і інші). Зону потрібно приймати не менше за 5м від габаритів підйомника в плані, а при підйомі на велику висоту на кожні 15м підйому потрібно додавати по 1м тобто:
А=5+1/15 (Н—20) (55),
де: А — небезпечна зона роботи підйомника, м; Н — висота піднімання вантажу, м.
Зону позначають штрихпунктирною лінією. На межах небезпечних зон встановлюють знаки з техніки безпеки: місце їх улаштування і номер по ГОСТу позначають на БГП для однієї із стоянок.
Небезпечні зони доріг — ділянки під’їздів та підходів у межах вказаних зон, де можуть знаходитися люди, які не приймають участі у сумісній з краном роботі, здійснюється рух транспортних засобів або робота інших механізмів. Ці зони на БГП виділяються особливо - заштриховуються.
На місцевості межі небезпечних зон повинні бути позначені спеціальними орієнтирами, плакатами і відповідними світловими сигнали, які добрі видимі кранівникам, стропувальникам та машиністу підйомника в будь-який час доби. Місце улаштування та їх тип повинні бути вказані на БГП.
Небезпечну зону монтажу конструкцій наносять на об’єктний БГП при вертикальній прив’язці крана. Вказана зона з’являється при монтажі елементів на верхніх поверхах при можливостях, встановлених правилами Держгтехнагляду мінімальних відстаней:
- від гака або противажеля до монтажного горизонта - 2м;
- від стріли крана до найближчого до крана елементу будинку по горизонталі - 1м;
- від противажеля крана до максимально виступаючого елемента будинку - 0.4м.
Наявність небезпечної зони монтажу потребує розробки спеціальних заходів видачі нарядів на особливо небезпечні монтажні роботи, огородження небезпечної зони видимими сигналами, розробки інструкцій для крановщиків та монтажників. В ПВР слід змінити встановлену в технологічній карті послідовність монтажу на основі метода “відступу на кран”.
