Частини будівель баштовим або стріловим кранами

тобто радіусом, відповідним максимальному робочому вильоту стріли крана, але показують інакше — по окремих стоянках.

Зоною переміщення вантажу називають простір, що знаходиться в межах можливого переміщення вантажу, підвішеного на гаку крана. Зони визначаються відстанню по горизонталі від межі робочої зони (зони обслуговування) крана до можливого місця падіння вантажу в процесі його переміщення.

Якщо кран забезпечений додатковим пристроєм, що утримує стрілу від падіння, то ширина зони приймається так само, як для баштового крана. Для кранів, не обладнаних додатковим пристроєм, межа зони визначається радіусом, відповідним можливому падінню стріли крана, тобто довжиною стріли крана, розташованою горизонтально.

Зону переміщення вантажу звичайно окремо на плані не виділяють, вона служить складовою при розрахунку меж небезпечної зони роботи крана, яка підсумовує всі вхідні в її контур зони.

Небезпечною зоною роботи крана називають простір, де можливе падіння вантажу при його переміщенні з врахуванням ймовірного розсіювання при падінні.

Для баштових кранів кордон небезпечної зони роботи R_небез визначають радіусом, що розраховується по формулі:

R_небез =R_max +0.5l_max+l_небез (51),

де: R_max - максимальний робочий виліт стріли крана, м; 0.5l_max — половина довжини найбільшого переміщуваного вантажу, м; l_небез — додаткова відстань для безпечної роботи, що встановлюється відповідно по СНиПу. Остання складова l_небез — викликана можливим розсіюванням вантажу у разі падіння внаслідок розгойдування його на крюку під динамічними впливами рухів крана і силі тиску вітру і залежить від висоти підйому вантажу.

Для стрілових кранів, обладнаних приладом, який утримує стрілу від падіння, небезпечна зона визначається по формулі :

R_небез =R_max +0.5l_max+l_небез (52),

де: l_небез— приймається при висоті піднімання гака h до 10м — 0.3h +1м, а при більшій висоті стріли — так як монтажна зона .

Для стрілових кранів, не обладнаних приладом, який утримує стрілу від падіння, небезпечна зона визначається по формулі:

R_небез =R_пс +5 (53),

де: R_пс — радіус падіння стріли, визначається довжиною стріли, м.

Небезпечну зону поворотної платформи R_{пов.час} визначають сумою радіуса поворотної частини механізму R_{пов.час} і відстані безпеки:

R_{пов.час} =R_пов.+l_{небез.пов} (54),

де: l_{небез.пов},=1м. Якщо інші підвищені вимоги відсутні в паспорті або інструкції заводу-виробника, то межі небезпечних зон поблизу рухомих частин і робочих органів машин визначаються відстанню в межах 5м. На місці роботи цю небезпечну зону позначають інвентарною переставною обноскою з дроту по стійках. Цій зоні стрілових кранів відповідає небезпечна зона підкранових шляхів баштового крана.

Небезпечна зона підкранових шляхів — це територія, всередині якої заборонено знаходження людей (крім машиніста) і розміщення механізмів, електрощитів і т.д.

Небезпечною зоною роботи підйомника називають простір, де можливе падіння вантажу, що підіймається (К-67, СМК-10,К, КС-3562А, ГРОВ-45, Круп-120, МКП-25. Е-801 і інші). Зону потрібно приймати не менше за 5м від габаритів підйомника в плані, а при підйомі на велику висоту на кожні 15м підйому потрібно додавати по 1м тобто:

А=5+1/15 (Н—20) (55),

де: А — небезпечна зона роботи підйомника, м; Н — висота піднімання вантажу, м.

Зону позначають штрихпунктирною лінією. На межах небезпечних зон встановлюють знаки з техніки безпеки: місце їх улаштування і номер по ГОСТу позначають на БГП для однієї із стоянок.

Небезпечні зони доріг — ділянки під’їздів та підходів у межах вказаних зон, де можуть знаходитися люди, які не приймають участі у сумісній з краном роботі, здійснюється рух транспортних засобів або робота інших механізмів. Ці зони на БГП виділяються особливо - заштриховуються.

На місцевості межі небезпечних зон повинні бути позначені спеціальними орієнтирами, плакатами і відповідними світловими сигнали, які добрі видимі кранівникам, стропувальникам та машиністу підйомника в будь-який час доби. Місце улаштування та їх тип повинні бути вказані на БГП.

Небезпечну зону монтажу конструкцій наносять на об’єктний БГП при вертикальній прив’язці крана. Вказана зона з’являється при монтажі елементів на верхніх поверхах при можливостях, встановлених правилами Держгтехнагляду мінімальних відстаней:

- від гака або противажеля до монтажного горизонта - 2м;

- від стріли крана до найближчого до крана елементу будинку по горизонталі - 1м;

- від противажеля крана до максимально виступаючого елемента будинку - 0.4м.

Наявність небезпечної зони монтажу потребує розробки спеціальних заходів видачі нарядів на особливо небезпечні монтажні роботи, огородження небезпечної зони видимими сигналами, розробки інструкцій для крановщиків та монтажників. В ПВР слід змінити встановлену в технологічній карті послідовність монтажу на основі метода “відступу на кран”.